Вирок № 31728929, 12.04.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/592/13-к

Провадження № 1/191/56/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2013 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Бондаренко Г.В.

при секретарі - Козловій Т.О.

за участю прокурора - Михальова І.О.

захисника - ОСОБА_1

розглянув в судовому засіданні в залі суду в м. Синельникове кримінальну справу за звинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Мар'ївка Синельниківського району Дніпроетровської області, проживаючого в АДРЕСА_1, працюючого водієм ПП «Шкода», освіта середня - технічна, одруженого, має на утриманні одну особу, не судимого, , громадянина України, українця,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

1 червня 2012 року приблизно о 17 годині 00 хвилин ОСОБА_2 керував припаркованим поблизу території підприємства ПП «Шкода», розташованого за адресою Дніпропетровська обл., Синельниківський р-н., с. Мар'ївка вул. Українська, 56-а, автомобілем «КАМАЗ-55102» д/н НОМЕР_1 з причепом С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2.

Керуючи вказаним автомобілем з причепом, поновлюючи рух ОСОБА_2 грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки, при виконанні відновлення руху, не переконався в безпеці скоєння відновлення руху, допустив наїзд заднім лівим колесом причепа на пішохода ОСОБА_3

В результаті наїзду потерпілому ОСОБА_3 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів клубової, сідничної і лонної кісток справа, з розривом крижово-клубового зчленування справа, які згідно висновку СМЕ № 197 від 25.07.2012 року відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину за ч.1 ст. 286 КК України визнав частково, від дачі показань суду відмовився з посиланням на ст.63 Конституції України. Підтримав свої показання у якості підозрюваного ( а.с.67-68).

Потерпілий ОСОБА_3 в судове засідання 27 лютого 2013 року, 6 березня 2013 року не з'являвся . 14 березня 2013 року до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява від потерпілого ОСОБА_3, в якій він просить суд розглянути справу за його відсутності у зв'язку з тим , що він продовжує лікування та обстеження у зв'язку з отриманою травмою; підтримує свої показання, які були їм дані в ході досудового слідства; просить суд наказати підсудного ОСОБА_2 максимально строго та задовольнити його цивільний позов в повному обсязі.

В уточненій позовній заяві , яка датована 12 березня 2013 року потерпілим ОСОБА_3 заявлені позовні вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди з цивільних відповідачів : Страхового товариства з додатковою відповідальністю « Гарантія» та приватного підприємства « Шкода».

Цивільні відповідачі Страхове товариство з додатковою відповідальністю « Гарантія» та ПП « Шкода» належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання , що підтверджується матеріалами справи. В судове засідання 11 квітня 2013 року цивільні відповідачі своїх представників не направили , та не повідомили суд про причини неявки , та можливість розгляду справи у відсутність їх уповноважених представників.

Заслухавши думку прокурора, підсудного та захисника суд ухвалив розглянути справу за відсутності потерпілого ОСОБА_3, представників цивільних відповідачів Страхового товариства з додатковою відповідальністю « Гарантія» та ПП « Шкода».

Вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується такими письмовими доказами, які були досліджені судом та оголошувалися в судовому засіданні:

- Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 1 червня 2012 року ( а.с.5-8);

- Схемою місця пригоди , яке відбулося 1 червня 2012 року ( а.с.9) , яка складалася в присутності підсудного ОСОБА_2, що підтверджується його підписом на схемі;

- Протоколом огляду і перевірки транспортного засобу автомобіля Камаз 55102 д/н НОМЕР_1 від 1 червня 2012 року , який проводився в при сутності підсудного ОСОБА_2, що підтверджується його підписом на протоколі ( а.с.10-17);

- Протоколом огляду і перевірки транспортного засобу бортового причипу д/н НОМЕР_2 від 1 червня 2012 року , який проводився в присутності підсудного ОСОБА_2, що підтверджується його підписом на протоколі ( а.с.21-28);

- Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 від 09.07.2012 року ( а.с.41);

- Протоколом допиту у якості свідка ОСОБА_2 від 10.07.2012 року ( а.с.46-47) ;

- Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.07.2012 року ( а.с.48-49) . В ході відтворення обстановки та обставин події 10.07.2012 року підсудний ОСОБА_2 був присутній у якості свідка, що підтверджується його підписом на протоколі - зауважень та доповнень від нього не поступало ;

- Висновком експерта №70/27-464 від 17 липня 2012 року ( а.с.55-56). Відповідно до висновку автотехнічної експертизи № 70/27-464 від 17 липня 2012 року в даній дорожній обстановці водію автомобіля «КАМАЗ-55102» д/н НОМЕР_1 з причепом С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2. ОСОБА_2 перед поновленням руху керованого автопоїзда необхідно було переконатися в тому, що це буде безпечними, що своїм рухом він не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, тобто водій ОСОБА_2 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти відповідно до вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України в яких сказано: «П. 10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху». Технічна можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_3 для водія автопоїзда ОСОБА_2 визначалася виконання ним вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України і для чого не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати. В даній дорожній обстановці дії водія автопоїзда ОСОБА_2 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і для чого не було будь-яких перешкод.

- Висновком судово-медичної експертизи № 197 ( а.с.61-62) відповідно до яких встановлені у потерпілого ОСОБА_3 пошкодження тазового кільця у вигляді численних закритих переломів клубової, сідничної і лонної кісток справа , з розривом крижово-клубового зчленування справа , за своїм характером відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад три тижні ( більш ніж 21 день). Вищезазначені судово-медичні дані за характер і масивність травми не суперечать умовам та механізму їх заподіяння, відображеним у постанові, тобто за умов дорожньо транспортної пригоди, під час наїзду коліс або при стисканні тіла потерпілого між частинами кузову транспортного засобу пересування та іншими твердими перешкодами;

-Протоколом допиту у якості підозрюваного ОСОБА_2 від 28 липня 2012 року , в якому ОСОБА_2 розповів про свої дії, внаслідок яких відбувся наїзд на потерпілого ОСОБА_3 ( а.с.67-68)

Дослідивши письмові докази, які є в наявності в матеріалах справи суд вважає, що вина ОСОБА_2 у скоєнні злочину передбаченого частиною 1 ст.286 КК України доказана, дії підсудного ОСОБА_2 правильно кваліфіковані органом досудового слідства за ч.1 ст. 286 КК України.

Вирішуючи питання про призначення покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує те, що він вчинив неумисний злочин , який відноситься законодавством до злочинів невеликої тяжкості , позитивно характеризується ( а.с.71,72) , має на утриманні дружину пенсіонера, що підтверджується документами, які є в матеріалах справи; до кримінальної відповідальності раніше не притягався.

Суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання підсудному ОСОБА_2 в межах санкції частини 1 статті 286 КК України.

Однак з урахуванням положень ст.75 КК України , обставин справи та обставин, які характеризують підсудного ОСОБА_2 суд вважає , що виправлення підсудного можливе без відбування покарання .

Суд приходить до висновку про доцільність звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

При цьому , суд покладає на ОСОБА_2, відповідно до ст.76 КК України такі обов'язки:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В частині цивільного позову заявленого потерпілим ОСОБА_3 суд приходить до таких висновків:

-в уточненій позовній заяві від 12 березня 2013 року потерпілим ОСОБА_3 підсудний ОСОБА_2 зазначений у якості третьої особи та самостійних позовних вимог до нього не заявлено;

-потерпілий та цивільні відповідачі Страхове товариство з додатковою відповідальністю « Гарантія» та ПП « Шкода» в судове засідання повторно не з'явилися , що перешкоджає розгляду по суті позовної заяви та необґрунтовано затягує строки розгляду кримінальної справи.

Тому суд вважає за можливе залишити цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 без розгляду, що не позбавляє його права отримати відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку цивільного судочинства.

Суд вважає, що речові докази по справі : автомобіль «КАМАЗ-55102» д/н НОМЕР_1 і причеп С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2 підлягають залишенню у власника та користувачів за належністю, після набрання вироком законної сили.

Відповідно до ст.224 КПК України суд вважає за необхідне стягнути з підсудного ОСОБА_2 витрати на проведення експертизи ( за висновок експерта №70/27-464 від 17.07.2012 р. а.с. 55-56) в сумі 470 грн.40 коп.

На підставі викладеного та керуючись 224,323,324 КПК УкраЇни, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.1ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді двох років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України- звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на один рік та шість місяців .

На період іспитового строку , відповідно до ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_2

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд - залишити до набрання вироком чинності.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 залишити без розгляду.

Стягнути з підсудного ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Дніпропетровській області ( рахунок № 312 50 272 210 050 в ГУДКУ в Дніпропетровській області ФО 805012, ЄДРПОУ 25575055) витрати на проведення експертизи ( за висновок експерта №70/27-464 від 17.07.2012 р.) в сумі 470 грн.40 коп.

Речові докази: автомобіль «КАМАЗ-55102» д/н НОМЕР_1 і причеп С3 АП 8551 д/н НОМЕР_2 залишити у власника та користувачів за належністю, після набрання вироком законної сили.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга на протязі 15 діб зі дня його проголошення в Дніпропетровський апеляційний суд через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Суддя: Г. В. Бондаренко