Постанова № 31727888, 03.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Справа № 5004/165/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Нестерчук А.А.

від відповідача: не з'явився

прокурора: не з'явився

ВДВС: Малиш Т.О.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р.

за скаргою Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

на дії старшого виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

у справі № 5004/165/12 Господарського суду Волинської області

за позовом Прокурора міста Луцька в інтересах держави в особі Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державного комунального підприємства "Луцьктепло"

про стягнення 22 691 686,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 25.03.2013р. (суддя Сур"як О.Г.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. (судді: Петухов М.Г., Маціщук А.В., Гулова А.Г.), визнано незаконними дії старшого державного виконавця Унгуряну С.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.02.2013р. №33061785 та постанови про арешт коштів боржника від 19.02.2013р. №33061785. Визнано недійсною та скасовано постанову старшого державного виконавця Унгуряну С.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.02.2013р. №33061785. Визнано недійсною та скасовано постанову старшого державного виконавця Унгуряну С.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про арешт коштів боржника від 19.02.2013р. № 33061785.

Не погоджуючись з вищезазначеними ухвалою та постановою, Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про арешт коштів боржника від 19.02.2013р. та про скасування названої постанови.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

27.03.2012р. судом першої інстанції було видано наказ № 5004/165/12-1 від вказаної дати на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 15.03.2012 р. по справі №5004/165/12, яким стягнуто з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" 21244844грн.64коп. заборгованості.

15.06.2012р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. було відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Волинської області №5004/165/12-1 від 27.03.2012р. Боржнику у відповідності до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" було запропоновано виконати наказ суду самостійно в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

20.06.2012 року була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження з виконання даного наказу на підставі п.15 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки боржника внесено до Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть у процедурі списання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу".

Боржником платіжними дорученнями №2 та №3 від 11.12.2012р., №12 та №13 від 28.12.2012р., №1 від 01.10.2012р. погашена частина заборгованості за судовим рішенням у даній справі в розмірі 18571334,20грн., про що повідомлено виконавчу службу відповідним листом.

Пунктом 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу" встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

19.02.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. було винесено постанову ВП №33061785 про стягнення з Державного комунального підприємства "Луцьктепло" виконавчого збору у розмірі 2124484,46грн.

Того ж дня, тобто, 19.02.2013р. старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Унгуряну С.І. було винесено постанову ВП №33061785, якою накладено арешт на кошти, що знаходяться на рахунках боржника (перелік рахунків наведений у цій постанові), у межах суми 4797994,90грн.

05.03.2013р. боржником подано до господарського суду скаргу, в якій він просив суд визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанов від 19.02.2013р. про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника та про скасування названих постанов.

11.03.2013р. ухвалою Господарського суду Волинської області відстрочено виконання судового рішення у даній справі на шість місяців, тобто до 10.09.2013р.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

За приписами ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до положень п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

З встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи вбачається, що виконавче провадження було відкрите 15.06.2012р., а 20.06.2012р. - зупинене на підставі п.15 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Отже, з дня відкриття виконавчого провадження до його зупинення минуло лише 5 днів, тобто встановлений названим Законом 7-денний строк для добровільного виконання боржником судового рішення на момент зупинення виконавчого провадження не сплинув. Як зазначалося вище, боржником платіжними дорученнями №2 та №3 від 11.12.2012р., №12 та №13 від 28.12.2012р., №1 від 01.10.2012р. погашена частина заборгованості за судовим рішенням у даній справі в розмірі 18571334,20грн., тобто вказана частина заборгованості погашалась в період зупинення виконавчого провадження. Про погашення частини заборгованості боржник повідомив виконавчу службу відповідним листом. Таким чином, боржником добровільно, у встановлений строк, було частково виконане судове рішення, що повинно було урахуватись державним виконавцем.

Проте в постанові від 19.02.2013р. ВП№33061785 судовий збір, всупереч положенням ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження", обрахований з усієї суми заборгованості, а не з суми, що залишилась непогашеною. А відтак, судами попередніх інстанцій правомірно визнано незаконними дії старшого державного виконавця Унгуряну С.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 19.02.2013р. ВП№33061785 та скасовано цю постанову.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Частиною 3 названої статті Закону встановлено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.

Господарськими судами встановлено, що в постанові про арешт коштів боржника від 19.02.2013р. ВП № 33061785, вказано, що заборгованість за виконавчим документом складає 2673510,44грн., сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню складає 2124484,46грн., загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню за виконавчим провадженням складає 4797994,90грн. Арешт накладено на кошти, що містяться на рахунках боржника у банківських установах, у межах суми: 4797994,90 грн.

Разом з тим, ухвалою господарського суду Волинської області від 11.03.2013 р. було відстрочено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 15.03.2012 р. у справі № 5004/165/12 терміном на 6 місяців - до 10.09.2013р.

З урахуванням викладеного, судами попередніх інстанцій правомірно визнано незаконними дії старшого державного виконавця Унгуряну С.І. відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по винесенню постанови про накладення арешту на кошти боржника від 19.02.2013р. ВП №33061785 та скасовано цю постанову.

З огляду на зазначене, касаційна інстанція, перевіривши відповідно до частини 2 статті 111-5 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у оскаржених ухвалі та постанові, дійшла висновку про відсутність підстав для їх скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 22.04.2013р. у справі №5004/165/12 - без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.