Ухвала суду № 31727076, 06.06.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Щербаков В.В..

Суддя-доповідач:Котік Т.С.

УХВАЛА

іменем України

"06" червня 2013 р. Справа № 817/413/13-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Котік Т.С.

суддів: Жизневської А.В.

Малахової Н.М.,

при секретарі Сидорук Р.М. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2013 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Модена" до Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2013 року позов приватного підприємства "Модена" задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення- рішення №0003872342 та №000386 від 20.08.2012 року.

Присуджено на користь позивача із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294,00 грн.

В апеляційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України (далі ДПІ у м. Рівному), посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить судове рішення скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог. Зокрема, податковий орган посилається на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки обставинам щодо операції позивача з ТОВ "Медея", які були безтоварні, а тому позивач не мав права на віднесення сум по вказаних господарських операціях до податкового кредиту відповідних періодів.

Розглянувши справу в порядку, визначеному ч.4 ст.196 КАС України, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи убачається, що 09.08.2012 року за результатами документальної виїзної позапланової перевірки ПП "Модена" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаємовідносин з ТОВ "Медея", за період з 01.04.2012 р. по 31.05.2012 р., ДПІ у м. Рівному складено акт № 377/22-200/31541926.

Згідно висновків даного акту, ПП "Модена" порушено п. 44.1, ст.44 розділу І п.138.8 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, а саме, при обчислені витрат оподаткування, віднесено витрати по безтоварним операціям з ТОВ "Медея" в результаті чого занижено податок на прибуток за період, що перевірявся на загальну суму 154 335 грн. Також, в порушення п.44.1 ст.44 розділу І, п.185.1 ст.185, п.198.1,п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України ПП "Модена" завищено податковий кредит по безтоварним операціям з ТОВ "Медея", що призвело до заниження податку на додану вартість за період, що перевірявся у розмірі 146 985 грн.

За результатами перевірки та на підставі даного акту ДПІ у м. Рівному винесло податкове повідомлення рішення № 000386 від 20.08.2012 р., яким ПП "Модена" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на прибуток у сумі - 154 335 грн. та штрафними санкціями - 38 583 грн. 75 коп.,

Також, винесено податкове повідомлення-рішення № 0003872342 від 20.08.2012 р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання за платежем: Податок на додану вартість у сумі - 146 985 грн., та штрафними санкціями - 36 746 грн.25 коп., які залишено без змін під час адміністративного оскарження.

Скасовуючи зазначені податкові повідомлення-рішення, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що твердження відповідача про нікчемність операцій з купівлі-продажу та оренди обладнання здійснених між позивачем та ТОВ "Медея" не узгоджуються з вимогами ч.1 ст.203, ч.1, ч.2 ст.215, 228 Цивільного кодексу України, та порушують приписи ПК України, а тому є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на нормах закону та фактичних обставинах справи.

Так, судом першої інстанції встановлено, що між ПП "Модена" та ТОВ "Медея" було укладено договір купівлі-продажу № 02/03-1 від 02.03.2012 р., термін дії договору до повного виконання сторонами своїх обов'язків та договір оренди № 01/04 від 02.03.2012 року, термін дії до 31.12.2012 року (а.с. 42,43 том 1).

На виконання умов Договору купівлі-продажу № 02 /03-1 від 02.03.2012 р., у квітні 2012 року ТОВ "Медея" передала у власність позивача фільтри очистки води, картриджі вугільні, блок керування водоочисної системи, що підтверджується, видатковими та податковими накладними (а.с. 44-63)

Наявність зазначених документів податковим органом не заперечується так само, як і форма та зміст їх оформлення.

Факт транспортування даного товару відбувався на підставі договору оренди транспортного засобу від 02.04.2012 року, за яким, переміщення товару від продавця ТОВ "Медея" до місця встановлення даних товарів - ПрАТ "Рівень" здійснювалось орендованим транспортом ПП "Модена".

Використання даного товару в подальшій господарській діяльності досліджено судом першої інстанції в повному обсязі та встановлено, що отриманий товар використано на виконання договору 01/04 від 01 квітня 2012 року (а.с. 83,84 том1). Його було поставлено та встановлено на підприємсті ПрАТ "Рівень" м. Рівне, що підтверджується первинними документами за квітень, травень 2012 року, зокрема актами здачі приймання виконаних робіт підписаними та посвідченими печатками підприємств (а.с.121-138 том 1). Вказані господарські операції відображено позивачем як в бухгалтерському, так і в податковому обліку.

З урахуванням вищевикладеного доводи податкового органу про те, що первинні документи не мають силу первинних, оскільки судом не встановлено фактичного здійснення господарської операції, є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами.

Так само, на виконання договору оренди № 01/04 від 02.04.2012 року, ТОВ "Медея" передало в оренду ПП "Модена" будівельне обладнання (установка для зварювання, вібратор, екскаватор міні, відбійний молоток, установка бурильна інший будівельний електроінструмент.

Зазначені обставини підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт від 22.05.2012 року, від 24.05.2012 року, від 25.05.2012 року та відповідними податковими накладними (а.с. 64-73 том 1).

Згідно наданого позивачем договору оренди транспортного засобу від 02.04.2012 року, та пояснень директора ПП "Модена" Кучерука О.А., наданих при розгляді справи, переміщення орендованого обладнання від орендодавця ТОВ "Медея" до місця виконання робіт ТРЦ "Чайка" здійснювалось орендованим транспортом ПП "Модена".

В подальшому, орендоване обладнання у відповідності до наданих позивачем первинних документів було використано в господарській діяльності, зокрема, на виконання договору підряду 27/03-01 від 27 березня 2012 року з ТОВ "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" під час ремонтних робіт покрівлі ТРЦ "Чайка" м. Рівне (а.с. 85,86 том 1).

Зазначені обставини підтверджується первинними документами за травень 2012 року, зокрема актами приймання виконаних будівельних робіт підписаними та посвідченими печатками підприємств, які досліджено судом першої інстанції в повному обсязі та приєднано до матеріалів справи.

Окрім того, у травні 2012 року ТОВ "Медея" передало у власність позивачу товар (роздрібний), що підтверджується видатковою накладною від 02.05.2012 року (89 найменувань), видаткова накладна від 10.05.2012 року (104 найменування) та відповідними податковими накладними (а.с. 74-82 том 1).

Транспортування товару здійснювалось орендованим транспортом ПП "Модена" згідно договору оренди транспортного засобу від 02.04.2012 року.

Отриманий від ТОВ "Медея" товар був використаний в господарській діяльності, зокрема, поставлений на ПП "Пенуел-С" Рівне, що підтверджується первинними документами за травень 2012 року, а саме, видатковими накладними від 03.05.2012 року, 10.05.2012 року (а.с.87,88 том 1).

Розрахунки по господарських операціях за поставлений товар, передане в оренду обладнання ПП "Модена" не провело, проте, судом першої інстанції встановлено, що у відповідності до бухгалтерської довідки ПП "Модена" по рахунку 361 "розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками" обліковується дебіторська заборгованість ПАТ "Рівень" за надані послуги по заміні катріджів вугільних, запірної арматури, префільтрів, блоків керування водоочисної системи в сумі 810 тис.920 грн..

По рахунках з контрагентами "Управляюча компанія "Рівнеспецбудінвест" та ПП "Пенуел-С" заборгованість за виконані роботи та поставлений товар відсутня.

Враховуючи вищезазначені обставини та досліджені судом першої інстанції первинні документи, позивачем відповідно до вимог пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст.138, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України сформовано валові витрати та податковий кредит, оскільки вказані господарські операції підтверджено первинними документами, які за своїм змістом та формою відповідають Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", дані документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, оскільки відображені в бухгалтерському та податковому обліку та використано в господарській діяльності.

З урахуванням зазначеного суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість, оскільки позивачем дотримано вимоги пп.13.1.27 п.14.1 ст.14, пп.138.1.1 п.138.1,п.138.2,п.138.4 ПК України при віднесенні витрат по господарських операціях з ТОМ "Медея". Також, узгоджуються з приписами п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України дії позивача щодо віднесення сум по вказаним господарським операціях до податкового кредиту.

Так само, податковим органом не доведено, що господарські зобов'язання між позивачем та ТОВ "Медея" вчинені з метою, заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, та не були спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства. Податковим органом, не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. За таких обставин, висновок відповідача про фіктивність господарських операцій носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Враховуючи викладене, посилання податкового органу на нікчемність правочину не відповідає матеріалам справи та не узгоджується з приписами ч. 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215 Цивільного кодексу України.

Так само, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, а господарських операцій безтоварними і те, що контрагентом порушено вимоги податкового законодавства, оскільки вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування ПДВ тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Для встановлення факту вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, зокрема, з метою ухилення від сплати податків, необхідно встановити необґрунтованість отриманої платником податків податкової вигоди, наприклад, внаслідок її виникнення не у зв'язку із здійсненням реальної підприємницької або іншої економічної діяльності.

Отже, виходячи з принципу персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Є безпідставними та не узгоджуються з вимогами Податкового кодексу України і посилання відповідача на акт від 18.07.2012 року № № 23/22-24/30718769 згідно якого неможливо підтвердити зустрічну звірку ТОВ "Медея" з питань взаємовідносин з платниками податків за квітень та встановлено порушення п. 1, п.5 ст.203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст.216, ст.228,ст.626, ст.629, ст.650, ст. 655, ст.658, ст.662 ЦК України щодо недодержання вимог зазначених статей, в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Медея" із постачальниками та покупцями, в т.ч. із покупцем ПП "Модена".

Також, не є підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит і те, що у ході аналізу податкової звітності встановлено відсутність інформації про чисельність працюючих у ТОВ "Медея" про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності та інші основні фонди, оскільки, наявність або відсутність у юридичної особи у власності рухомого та нерухомого майна жодним чином не впливає на результати її господарської діяльності та, у даному випадку, не може бути підставою для підтвердження факту нікчемності правочину.

Натомість, судом першої інстанції встановлено, що на час укладання та виконання правочину, контрагент позивача був зареєстрований юридичною особою та платником податку на додану вартість. Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ "Медея" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду як на дату укладання чи виконання договорів, так і на дату складання податкових накладних.

Окрім того, слід зазначити, що відповідач не надав жодних доказів, що позивач у справі діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які можливо допускає його контрагент, або що його діяльність спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників. Чинним законодавством України передбачено, що на сторону правочину, яка є платником податків, не покладено обов'язку здійснювати перевірку відповідності законодавству установчих документів іншого учасника господарських правовідносин та ставити під сумнів внесені до Єдиного державного реєстру відомості.

Не є належним доказом у справі і пояснення директора ТОВ "Медея", яке відібрано податковим органом під час проведення зустрічної перевірки, оскільки даних про те, що набрав чинності вирок суду щодо фіктивності даного підприємництва не надано та не встановлено судом, як і того, що до кримінальної відповідальності притягнуто посадових осіб ПП "Модена" у співучасті з особами, яким досудовим слідством інкримінується вчинення фіктивного підприємництва .

З урахуванням вищезазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та прийшов до правильного висновку, що у податкового органу були відсутні законні підстави для збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять фактів невірного застосування судом норм матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "18" квітня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня отримання копії ухвали безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.С. Котік

судді: А.В. Жизневська Н.М. Малахова

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Приватне підприємство "Модена" вул.Свято-Преображенська, 210,с.Олександрія,Рівненський район, Рівненська область,35320

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівному Рівненської області Державної податкової служби вул.Відінська , 8,м.Рівне,33023