ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"29" травня 2013 р.Справа № 921/380/13-г/14
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
розглянув справу
за позовом: Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради, бул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, 46000
до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 16742.01 грн. та 1419.05 грн. пені.
за участю представника позивача: Сухарська А. В.- довіреність №266/9-у від 14.02.2013р.
Суть справи:
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради звернулося в господарський суд Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 16742.01 грн. та 1419.05 грн. пені.
29 травня 2013р. позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині нарахування пені на суму 22.18 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.
Враховуючи наведену процесуальну норму, а також те, що заява не суперечить вимогам чинного законодавства України, остання приймається судом.
Таким чином, судом вирішується по суті спір щодо стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 16742.01 грн. та 1396.87 грн. пені.
Орган місцевого самоврядування, обґрунтовуючи заявлені вимоги, що підтримані в судовому засіданні повноважним представником, посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати орендних платежів, у зв'язку із чим в останнього виникла заборгованість з врахуванням пені, стягнення якої і є предметом судового розгляду.
Відповідач, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив, причини цього не повідомив, витребуваних документів не надав, хоча про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.ст. 64, 87 ГПК України та п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвала суду 15.04.2013р., повернулося на адресу суду без вручення адресату. В той же час, кореспонденція направлялася підприємцю за адресою, що зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 29.05.2013р., а саме: АДРЕСА_1, 46010. Таким чином, судом виконано процесуальні вимоги щодо повідомлення сторін належним чином про час та місце слухання справи і реалізовано право учасника судового процесу на судовий захист.
За таких обставин, зважаючи на неподання відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи здійснюється за правилами ст.75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.
В процесі вирішення спору, розгляд справи судом відкладався із підстав викладених у відповідній ухвалі.
В судовому засіданні представнику позивача процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України, роз'яснено.
За відсутності відповідного клопотання, в порядку ст. 81-1 ГПК України, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
01 лютого 2012р. між Виконавчим комітетом Тернопільської міської ради, а управління обліку та контролю за використанням комунального майна, як уповноваженим органом на укладення договорів оренди, (далі - Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №3033 (далі - Договір).
За умовами пункту 1.1 даного правочину, Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету міської ради №2257 від 28.12.2011р. передав, а Орендар 01.02.2012р. прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно (нежитлові приміщення) комунальної власності (далі-Майно), площею 99.6/33.8 кв. м., розташоване за адресою АДРЕСА_2, на другому поверсі, що знаходиться на балансі управління обліку та контролю за використанням комунального майна, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна/актом оцінки станом на 30.04.2011р. і становить 219250.00 грн.
Пунктом 2.1 угоди визначено, що Орендар вступає у строкове платне користування Майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту приймання-передачі, обов'язок щодо складання якого покладається на Орендодавця.
Розрахунок орендної плати проводиться на підставі Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Тернополя, затвердженого рішенням міської ради №6/9/14 від 20.06.2011р. "Про удосконалення порядку оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Тернополя", або за результатами конкурсу на право оренди комунального майна.
Підпунктами 3.1, 3.2, 3.6 умов Договору передбачено, що Орендна плата розраховується за базовий місяць - січень 2012р. і становить - 3178.96 грн. та 635.79 грн. ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди - лютий 2012 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за лютий, та вноситься протягом 10 днів з дня підписання договору. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць оренди і перераховується Орендарем на рахунок Орендодавця не пізніше 15 числа наступного місяця.
При цьому п. 3. 7 правочину обумовлено, що Орендодавець зобов'язаний підготувати рахунок на сплату орендної плати до 10 числа місяця, наступного за місяцем за який сплачується орендна плата, а Орендар зобов'язується направити представника для отримання рахунку від уповноваженого органу по укладенню договорів оренди до 15 числа місяця. Рахунок вручається представнику орендаря під підпис або направляється рекомендованим листом.
Договір укладено строком на 2 роки і 11 місяців, терміном дії з 01.02.2012р. по 31.12.2014р. включно (п. 10.1).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договору найму, згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Як вбачається із матеріалів справи, Управління, із підписанням Договору, 01.02.2012р. передало, згідно акту передавання нежитлових приміщень в оренду, визначене п. 1.1 угоди приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, площею 99.6/33.8 кв. м.
Проте, підприємець в порушення пп. 3.2, 3.4 договірних зобов'язань, вчасно не вносив орендну плату та допустив заборгованість перед позивачем за період з вересня 2012р. по березень 2013р. в сумі 16742.01 грн.
З метою досудового врегулювання спору, органом владних повноважень 26.03.2013р. на адресу суб'єкта підприємницької діяльності направлено вимогу, у формі претензії №511/9-у від 26.03.2013р., про сплату боргу по орендній платі, однак така залишена останнім без задоволення.
Приймаючи до уваги наведене, а також те, що згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, вимога позивача про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 16742,01 грн. підлягає до задоволення, як заявлена обґрунтовано у відповідності до ст. 759 ЦК України, що передбачає обов'язок орендаря сплачувати орендну плату.
Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 230 Господарського кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом.
Згідно п. 9.4 умов Договору, за несвоєчасне або не в повному обсязі внесення орендної плати Орендар сплачує пеню (від несплаченої суми) в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, за кожен день прострочення (включаючи день оплати).
В процесі розгляду справи встановлено, що відповідачем порушено строки сплати орендної плати, при цьому останнім документально не обґрунтовано причини порушення таких зобов'язань, а відтак здійснені Управлінням нарахування пені, передбаченої п. 9.4 правочину, відповідно до вимог ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, за період з 16.10.2012р. по 08.04.2013р., на суму 1396.97 грн., підлягають до задоволення, як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Судові витрати по справі відшкодовуються за рахунок відповідача, у відповідності до ст. 44-49 ГПК України. Водночас в частині зменшених позовних вимог судовий збір позивачу не відшкодовується.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 2, 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради (вул. Шевченка, 21, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 37519833) - 16742 (шістнадцять тисяч сімсот сорок два) грн. 01 коп. заборгованості по орендній платі, 1396 (одну тисячу триста дев'яносто шість) грн. 87 коп. пені та 1718 (одну тисячу вісімнадцять) грн. 43 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко
Повний текст рішення складено
"04" червня 2013р.
Судове рішення № 31726478, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 29.05.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 921/380/13-г/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: