Ухвала суду № 31726472, 10.06.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

"10" червня 2013 р.

№ 916/13/979

Суддя Малярчук І.А., розглянувши матеріали позовної заяви вх.№2371/2013 Білгород-Дністровської міської ради

до відповідача: Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області

про звільнення майна з-під арешту

ВСТАНОВИВ:

Білгород-Дністровська міська рада звернулась до суду із позовом до ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області про звільнення майна з-під арешту.

Згідно положень ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Положеннями п.5 Постанови Пленуму ВГСУ №9 від 17.10.2012р. „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту. Відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК України. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 1212 ГПК України.

За положеннями п.11 Постанови Пленуму ВГСУ №10 від 24.10.2011р. „Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам” господарським судам підвідомчі на загальних підставах справи зі спорів, пов'язані з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту та з розглядом позовів до юридичної особи, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи (статті 60 і 87 Закону України "Про виконавче провадження"), - за умови, коли сторонами у судовому процесі є підприємства чи організації у розумінні статті 1 ГПК України. Що ж до скарг, які подаються до суду на підставі статті 82 названого Закону та статті 1212 ГПК України, то, за змістом останньої з названих норм, їх розглядає виключно місцевий господарський суд, яким відповідну справу розглянуто у першій інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно позовної заяви Білгород-Днісьтровської міської ради відповідачем накладено арешт на майно територіальної громади, що належить до комунальної власності та яким опікується міська рада, в рамках здійснення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 30.08.2011р. у справі №8-28/17-1226-2011 за позовом Білгород-Дністровської міської ради про стягнення з ТОВ „Янус” на користь Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради 54 964,51.

Отже, фактично даний позов є оскарженням дій Відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області щодо накладення арешту на майно Білгород-Дністровської міської ради, при цьому, спір по захист права власності у даному випадку не відбувається, оскільки, як зазначає позивач у позові, рішенням суду від 03.10.2009р. у справі №15/138-09-4588 зобов’язано ТОВ „Янус” повернути це майно у комунальну власність Білгород-Дністровської міської ради, з підстав чого розгляд даного позову в окремому провадженні чинним законодавством не передбачений.

Враховуючи те, що правові підстави для порушення позовного провадження за зазначеним вище позовом відсутні, суд відмовляє у прийнятті до розгляду позовної заяви Білгород-Дністровської міської ради до ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області про звільнення майна з-під арешту.

При цьому, суд роз’яснює Білгород-Дністровській міській раді про те, що останній не позбавлений права звернутись із відповідною скаргою на дії ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області, в т.ч. щодо накладення арешту на майно, в порядку ст.121-2 ГПК України у справі №8-28/17-1226-2011.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір” судовий збір, сплачений позивачем згідно платіжного доручення №178 від 29.04.2013р. в сумі 1147грн. підлягає поверненню платнику.

Керуючись п.1 ст. 62, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду позовної заяви Білгород-Дністровської міської ради до ВДВС Білгород-Дністровського МУЮ в Одеській області про звільнення майна з-під арешту.

2. Повернути Білгород-Дністровській міській раді (67701, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Леніна,56, код 26275763) з державного бюджету України судовий збір в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн., сплачений за платіжним дорученням №178 від 29.04.2013р.

Додаток: позовна заява з додатком на 21 арк., в т.ч. платіжне доручення №178 від 29.04.2013р.

Суддя Малярчук І.А.