Постанова № 31726465, 31.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 травня 2013 року 14:40 № 826/4027/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка»доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПСпро скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 р. № 0001912207 та № 0001902207,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС, в якому просить визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС у розгляді заперечень на акт перевірки від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992, визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 11.03.2013 р. № 0001912207 та № 0001902207.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.03.2013 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2013 р. закрито провадження у справі № 826/4027/13-а в частині позовних вимог про визнання протиправною відмову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС у розгляді заперечень ТОВ «Техбудмеханіка» на акт перевірки від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС на підставі хибних та безпідставних висновків головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ Когутом С.В. зроблено висновок про порушення позивачем приписів податкового законодавства, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 148 016,00 грн. та заниження податку на прибуток підприємств на загальну суму 136 911,00 грн.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що висновки акту перевірки від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992 є помилковими, а прийняті податкові повідомлення рішення від 11.03.2013 р. № 0001912207 та № 0001902207 протиправними та підлягають скасуванню. Так, на обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що первинна фінансово-господарська документація підприємства була викрадена невідомими особами, що підтверджується зверненням з заявою директора ТОВ «Техбудмеханіка» до РУ ГУ МВС України у Солом'янському районі міста Києва.

На відновлення втрачених документів, директором ТОВ «Техбудмеханіка» було подано через канцелярію ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС 08.02.2013 р. лист вих. № 002 від 08.02.2013 р., яким було повідомлено про викрадення первинної фінансово-господарської документації підприємства, звернення у зв'язку з цим до органів МВС.

Водночас 08.02.2013 р. директора ТОВ «Техбудмеханіка» викликано до ДПІ у Солом'янському районі міста Києва ДПС для отримання наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Позивач 12.02.2013 р., своїм листом від 08.02.2013 р. № 003, повторно повідомив податковий орган про викрадення первинної документації підприємства та неможливість проведення перевірки у зв'язку з викраденням первинних документів. Не зважаючи на викладене, податковим інспектором було проігноровано факт крадіжки та зроблено хибний висновок про безпідставне ненадання документів для проведення перевірки, що є прямим порушенням закону. Таки чином, податковим інспектором було перевищено його владні повноваження та порушено приписи п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу та проігноровано факт завчасного та належного повідомлення податкового орану про крадіжку первинної документації. Крім того, відповідачем фактично не проводилась перевірка, оскільки в приміщенні офісу посадова особа податкового органу не з'являлася.

Відповідач в судове засідання 17.05.2013 року не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У письмовому запереченні відповідач заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі з огляду на наступне. Позивачем на підтвердження втрати документів, згідно з його листами, не надано жодних підтверджуючих документів чи їх копій, а тому перевірка проводилась у відповідності до вимог та в порядку, визначеному чинним законодавством.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з тим, що відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, наявності клопотання позивача, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Індастріал Проджектс» за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р.

Перевіркою встановлено порушення:

1. пункту 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п.201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 119 053,00 грн., в тому числі за період - жовтень 2011 р. на суму 119 053,00 грн.

2. підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 136 911,00 грн. в тому числі за період - ІV квартал 2011 року на суму 136 911,00 грн.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС складено акт перевірки від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992 та прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. № 0001912207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 148 816,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 119 053,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями 29 763,00 гривень та від 11.03.2013 р. № 0001902207, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 136 911,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 136 911,00 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями 0 гривень.

За наслідками процедури адміністративного оскарження Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС від 07.03.2013 р. № 6301/10/22.7-09 надано відповідь, якою заперечення до акту перевірки від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992 залишено без розгляду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що платники податку для цілей оподаткування зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань. У разі знищення разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів фінансово-господарської діяльності платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку та відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби. В такому разі перевірка повинна бути перенесена податковим органом до відновлення та надання зазначених документів.

Матеріалами справи встановлено, що первинні документи фінансово-господарської звітності було викрадено у директора ТОВ «Техбудмеханіка».

Позивач виявивши крадіжку первинних документів фінансово-господарської діяльності звернувся 07.02.2013 р. до Солом'янського районного управління ГУ МВС України в м. Києві з заявою про крадіжку документів.

Факт звернення громадянина Одуд А.В. про викрадення сумки з фінансово-господарською документацією ТОВ «Тебудмеханіка» та ТОВ «Техбудмеханіка- Промдемонтаж», а саме: договорів прибуткових та видаткових за період з 2011 -2012 рр., актів здачі-приймання виконаних робіт, прибуткових та видаткових за період з 2011- 2012 рр., податкових накладних за 2011- 2012 рр., журналів-ордерів за 2011- 2012 рр. оборотно-сальдових відомостей за 2011-2012 рр., компакт дисків з архівом 1С за 2011, 2012 рр., ділової переписки, блокнот з робочими нотатками, підтверджується довідкою Солом'янського районного управління ГУ МВС України в м. Києві від 27.02.2013 р. № 50/4449, виданою Старшим оперуповноваженим ВКР Солом'янського РУ ГУМВС України в м. Києві майором міліції Кравченко А.О. Зазначена подія мала місце 07.02.2013 р.

Щодо забезпечення відновлення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ «Техбудмеханіка» видано наказ № 01 від 08.02.2013 р., у відповідності до якого директором наказано провести відновлення документів у строк передбачений абз. 2 п. 44.5 ст.44 Податкового кодексу України до 09.05.2013 р.

Водночас 08.02.2013 р. позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва з листом (вих. № 002 від 08.02.2013 р. вх. ДПІ від 08.02.2013 р.), в якому повідомив про викрадення документів та зазначив, що звернення про скоєння правопорушення зареєстроване за вхідним номером 4449.

В свою чергу, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС наказом від 08.02.2013 р. № 248 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки та видано направлення на перевірку від 08.02.2013 р. № 148/22-7.

Позивач, ознайомившись із наказом про проведення перевірки, подав до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС лист (вих. № 003 від 08.02.2013 р.) щодо неможливості проведення перевірки та надання часу для відновлення викрадених документів.

Однак відповідачем зазначені листи було проігноровано та всупереч вимогам чинного законодавства проведено перевірку на підставі якої складено від 21.02.2013 р. № 645/22-7/32977992, та прийнято податкові повідомлення рішення від 11.03.2013 р № 0001912207, № 0001902207.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач належним чином та в строки, передбачені п.44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, повідомив Державну податкову інспекцію у Солом'янському районі міста Києва ДПС про викрадення документів та неможливість проведення перевірки.

Відповідно до абз.4 пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В силу зазначеної статті податкова перевірка повинна проводитись у приміщенні офісу підприємства.

Однак, з пояснень позивача вбачається, що перевірка ТОВ «Техбудмеханіка» фактично не проводилась, оскільки в порушення порядку проведення виїзних перевірок, визначеного Податковим кодексом України, посадова особа Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС Когут С.В. на підприємство не виїжджав, перевірку не проводив.

Доказів на спростування зазначеного відповідач не надав.

Таким чином, суд зазначає, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва ДПС, в особі інспектора Когута С.В., було порушено приписи п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України та проігноровано факт завчасного та належного повідомлення податкового органу про крадіжку фінансово-господарської документації позивача, що призвело до порушення прав позивача та винесення протиправних оскаржуваних повідомлень-рішень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що перевірка, яка проводилась інспектором Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС відбулась з порушенням вимог визначених п. 44.5 ст. 44, абз.4 пп.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, а відтак є неправомірною.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Наведені правові норми свідчать, що для отримання платником податку права на бюджетне відшкодування необхідними та достатніми умовами є фактична сплата податку на додану вартість отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до бюджету, подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, та додання розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Разом з тим, в Акті перевірки не встановлено, а представником відповідача під час судового розгляду справи не зазначено про порушення щодо фактичної сплати податку на додану вартість та податку на прибуток позивачем постачальникам товарів/послуг або до бюджету, або не подання позивачем заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Техбудмеханіка» та ТОВ «Індастріал Проджектс», мету придбання товарів (робіт, послуг) для використання у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні надав копії документів по операціям з його контрагентом ТОВ «Індастріал Проджектс».

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11.04.2013 р. та Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 004825, ТОВ «Техбудмеханіка» зареєстровано Солом'янською районною у місті Києві державною адміністрацією, реєстраційний номер юридичної особи в ЄДР 10001153467. Основними видами діяльності є: інші спеціалізовані будівельні роботи, діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цій сфері тощо.

Позивач взятий на облік у ДПІ Солом'янського району м. Києва ДПС та має статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 36115084 від 15.07.2005 р.)

На підтвердження реальності господарських операцій позивач надав суду наступні документи:

Розрахунок економічної доцільності операцій з ТОВ «Індастріал Проджектс» за період з 01.10.2011 р. по 30.11.2011 р.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Техбудмеханіка» (надалі-Замовник) та ТОВ «Індастріал-Проджектс» (надалі - Виконавець) укладено договір від 03.10.2011 р. № 111031 про надання послуг будівельною технікою.

Згідно умов договору Виконавець бере на себе зобов'язання надавати Замовнику послуги будівельною технікою на об'єктах замовника за його заявками, а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги за ціною та в порядку, які погоджені сторонами в даному договорі.

До договору надано протокол погодження цін при наданні послуг машинами та механізмами від 03.10.2011 р. до договору № 111031 про надання послуг будівельною технікою.

На підтвердження виконання умов зазначеного договору надано акт № 31012 від 31.10.2011 р. здачі - прийняття наданих послуг (виконаних робіт), податкову накладну від 31.10.2011 р. № 218 на суму 477970,00 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Техбудмеханіка» (надалі - Замовник) та ТОВ «Індастріал Проджектс» (надалі - Виконавець) укладено договір № 111032 від 05.10.2011 р. про надання транспортних послуг.

Умовами договору визначено, що Виконавець на власному паливі надає Замовнику транспортні послуги з перевезення сипучих вантажів: будівельне сміття, бетонний бій та інше, а Замовник приймає й оплачує такі належним чином виконані послуги в порядку та на умовах цього договору. Необхідна кількість машин, місце і час їх подачі, місце вивантаження вантажів, що перевозяться вказується у заявці Замовника, яку він подає Виконавцю факсовим повідомленням не пізніш, ніж за добу до початку надання послуг.

На виконання зазначеного договору позивачем надано акт № 31013 здачі-прийняття наданих послуг від 31.10.2011 р., податкову накладну від 31.10.2011 р. № 219, акт № 301110 здачі прийняття наданих послуг від 30.11.2011 р., податкову накладну від 30.11.2011 р. № 260.

Крім того, між ТОВ «Техбудмеханіка» (надалі-Виконавець) та ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж» (надалі - Замовник) укладено договір № 11103 про надання послуг будівельною технікою від 30.08.2011 р.

Відповідно до умов договору Виконавець на об'єктах Замовника надає послуги будівельною технікою, перелік якої вказано в Додатку № 1 до Договору, а Замовник оплачує надані Виконавцем послуги у порядку визначеному цим Договором.

Додатком № 1 до Договору № 11103 від 30.08.2011 р. встановлено договірну ціну машино-годин при наданні послуг будівельними машинами.

Виконання послуг за зазначеним договором підтверджується актом № б/н здачі-прийняття наданих послуг від 31.10.2011 р., податковою накладною від 31.10.2011 р. № 1 на суму 482800,00 гривень.

Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «Техбудмеханіка» (надалі - Виконавець) та ТОВ «Техбудмеханіка-Промдемонтаж» (надалі- Замовник) укладено договір № 11104 про надання послуг від 15.09.2011 р.

Згідно з умовами даного договору, Виконавець на власному паливі надає Замовнику послуги із перевезення сипучих вантажів: будівельне сміття, бетонний брухт та інше, а Замовник приймає й оплачує такі послуги в порядку та на умовах визначених цим Договором.

Виконання послуг за зазначеним договором підтверджується Актом № б/н здачі - прийняття наданих послуг від 31.10.2011 р., податковою накладною від 31.10.2011 р. № 2.

Судом встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Індастріал Проджектс» має статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 37718559).

Відповідно до статуту ТОВ «Індастріал Проджектс» видами діяльності товариства є: виконання будівельних і монтажних робіт під час нового будівництва, розширення реконструкції, переобладнання, реставрації та ремонту будівель і споруд тощо.

Рух коштів між позивачем та ТОВ «Індастріал Проджектс» підтверджується виписками по особовому рахунку за 16.11.2011 р., за 22.11.2011 р., за 23.11.2011 р., та реєстром документів по кредиту від 22.11.2011 р.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та питання його придбання з метою використання у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Індастріал Проджектс» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Індастріал Проджектс» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Зміст договорів від 03.10.2011 р. № 111031 про надання послуг будівельною технікою, договір № 111032 від 05.10.2011 р. про надання транспортних послуг, договір № 11103 про надання послуг будівельною технікою від 30.08.2011 р., договір № 11104 про надання послуг від 15.09.2011 р. зокрема його предмет, прямо не спрямований на порушення публічного порядку, а саме не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної чи юридичної особи, держави АР Крим, територіальної громади чи незаконне заволодіння ним. Сторонами додержано форму угоди, яка вчинена у межах дієздатності юридичної особи. Будь-яких законодавчих актів, які б прямо вказували на недійсність цього договору судом не встановлено.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не досліджувались жодні первинні документи позивача, не з'ясовувалися причини відсутності останніх.

Таким чином, суд встановивши зв'язок між статутною діяльністю товариства та фактом придбання товарів, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, наявністю основних фондів, відчуження товарів, понесення інших виробничих витрат і господарською діяльністю платника податку, приходить до висновку, що господарська діяльність позивача спрямована на отримання майнової вигоди від її здійснення, а отже мала характер реального здійснення господарської діяльності.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та податку на прибуток, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. № 0001912207 та № 0001902207, прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка» в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 р. № 0001912207 та № 0001902207, підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 70 71, 158-165,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.03.2013 року № 0001912207 та № 0001902207 Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва ДПС.

Судові витрати в розмірі 2 294,00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 коп. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техбудмеханіка». Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Солом'янському районі міста Києва ДПС (03151, м. Київ, вул.. Смілянська, 6, код ЄДРПОУ 26088860).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук