Ухвала суду № 31725213, 28.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р.Справа № 2а-6499/11/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Кравець В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0000333800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 41362,5 грн., у тому числі за основним платежем 27575 грн. та за штрафними санкціями 13787,5 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегією суддів замінена сторона у справі, а саме неналежного відповідача: Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2012 року № 799 «Про реорганізацію деяких територіальних органів Державної податкової служби», відповідно до Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 та наказу ДПС України від 03.10.2012 № 883 «Про реорганізацію деяких територіальних органів Державної податкової служби», а також враховуючи заявлене клопотання.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, з підстав викладених в поданій апеляційній скарзі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.192, 196, 211), причини неприбуття суд не повідомив.

Колегія суддів порадившись на місці та заслухавши думку представника позивача, ухвалила слухати справу за відсутністю представника відповідача, сповіщеного належним чином про час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Техноторг Дон» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ під час відображення операцій між ТОВ «Техноторг Дон» та ТОВ «ВТ «Альянс» за серпень 2010 року, про що 11.04.2011 року було складено акт № 407/38/31764816 (а.с.10-21).

За результатами перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0000333800 (а.с.22), яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 27575 грн. та за штрафними санкціями - 13787,50 грн. на загальну суму - 41362,50 грн.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві від 29.04.2011 року № 0000333800, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, суд першої інстанції зазначив, що позивачем не надано належно оформлених всіх первинних документів, що підтверджують виконання господарських операцій за договором, укладеним з ТОВ «ВТ «Альянс», на підставі чого суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем правомірно зроблено висновок про завищення позивачем суми податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими з огляду на наступне.

Так, між ТОВ «Техноторг Дон» та ТОВ «ВТ «Альянс» було укладено договір постачання від 03.08.2010 року № 926 (а.с.69), згідно якого ТОВ «ВТ «Альянс» зобов'язується передати у власність Позивача конвеєри після капремонту. Згідно п.п. 3.1 п. 3 Договору конвеєри постачались Позивачем на умовах самовивозу.

Проте, як під час проведення перевірки, так і при розгляді справи в суді представники ТОВ «Техноторг Дон» не надали доказів на підтвердження здійснення господарських операцій з перевезення конвеєрів, а саме товарно-транспортних накладних, або будь яких інших документів на підтвердження транспортування придбаного товару від продавця покупцю. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ВТ «Альянс» також не здійснював операції з перевезення конвеєрів, оскільки в податкових накладних (а.с.75, 76) загальна сума коштів, що підлягають сплаті за товарно-транспортні витрати складає 0,00 грн. Надані позивачем під час апеляційного розгляду справи товарно-транспортні накладні колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, по-перше апелянтом не зазначено жодних підстав ненадання зазначених накладних під час розгляду справи в суді першої інстанції, в той час, як в апеляційній скарзі апелянтом вказує, що саме ТОВ «Техноторг-Дон» здійснювало перевезення придбаних конвеєрів. По-друге, з вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що перевезенням безпосередньо не займалось ТОВ «Техноторг-Дон», однак будь-яких доказів на підтвердження укладення угод щодо перевезення вантажу з іншими суб'єктами господарювання позивачем не надано.

Також, колегія суддів звертає увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару. Відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати осіб, що приймали участь у здійсненні згаданої господарської операції, що позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Поряд з цим, досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що позивачем взагалі не надано будь-яких доказів на підтвердження бухгалтерського обліку придбаного товару.

Водночас, статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ «ВТ «Альянс» не підтверджуються первинними документами, складання яких передбачено нормативно-правовими актами, а також зазначені господарські операції не було належним чином відображено у бухгалтерському обліку позивача, а тому колегія суддів вважає, що відповідач правомірно виключив зі складу податкового кредиту суми ПДВ сплачених у ціні вартості зазначених товарів та збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо того, що надані ним видаткові та податкові накладні є безперечними доказами обґрунтованого віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ сплачених у ціні вартості отриманих товарів, оскільки вказані документи, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне виконання господарських операцій за договором, укладеним з ТОВ «ВТ «Альянс», на підставі яких сформований податковий кредит самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на його формування, та не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки б це призвело до формального вирішення справи.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прийняте СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ДПС податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011 року № 0000333800, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додатну вартість на загальну суму 41362,5 грн., у тому числі за основним платежем 27575 грн. та за штрафними санкціями 13787,5 грн. скасуванню не підлягає.

Таким чином, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують, колегія суддів на підставі ст. 200 КАС України приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2012 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Дон» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано колегією суддів 01 червня 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/