Рішення № 31724908, 05.06.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"05" червня 2013 року Справа № 927/594/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: публічного акціонерного товариства "Облтеплокомуненерго"

14000,вул. Комсомольська,55-Б,м.Чернігів,

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

14000, АДРЕСА_1;

предмет спору: стягнення 5411,41 грн.

за участю представників сторін:

позивача: Рябчук С.В.( дов. №10 від 02.01.2013р.)-провідний юрисконсульт;

відповідача: не з'явились;

в с т а н о в и в :

публічне акціонерне товариство "Облтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості за договором №1-0930 від 25.10.2011р. на постачання теплової енергії на опалення в сумі 3236,11 грн. основного боргу, 3212,57грн. пені, 113,65 грн. 3%річних та 19,72грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 18.05.2013р. розгляд справи призначено на 28.05.2013р., після чого розгляд справи відкладався до 05.06.2013р.

В судовому засіданні представник позивача надав клопотання про справі, в якому уточнив позовні вимоги стосовно періоду нарахування заборгованості та просить суд стягнути з відповідача заборгованість з 19 жовтня 2011р. по 15 квітня 2012р. в сумі 3236,11грн., а також позивач зменшив розмір пені та просить стягнути з відповідача 2041,93грн. пені, інші позовні вимоги позивач залишив без змін.

Суд, враховуючи положення ст..22 ГПК України, прийняв зменшення позовних вимог та розглядає спір виходячи з суми позову 5411,41грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в суді, але повноважного представника в судові засідання 28.05.2013, 05.06.2013р. не направив. Ухвали суду були направлені 18.05.2013р., 28.05.2013р. на адресу відповідача, зазначену як позивачем у позовній заяві так і відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 14000, АДРЕСА_1.

Частиною 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Суд вжив всіх заходів щодо попередження відповідача про розгляд даної справи, але ухвали суду, направлені на адресу місцезнаходження відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - 14000, АДРЕСА_1, повернулись до суду з відміткою „за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтями 19 Закону України „Про теплопостачання" та Закону України „Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов'язковість укладення в письмовій формі договору на постачання теплової енергії на опалення та гарячої води.

25.10.2011р. між ВАТ «Облтеплокомуненерго» та ФОП ОСОБА_1 (Споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 1-0930 (далі -Договір).

Відповідно до статуту, затвердженого протоколом загальних зборів №18 від 11.03.2011р., ВАТ «Облтеплокомуненерго» було перейменовано у ПАТ «Облтеплокомуненерго».

Відповідно до умов договору на постачання теплової енергії № 39-0045 Виробник (позивач) взяв на себе зобов'язання виробляти, транспортувати та постачати відповідачу теплову енергію для опалення, а Споживач зобов'язується сплачувати Виробникові (позивачу) за надані послуги за встановленими тарифами/двоставковими тарифами в терміни та на умовах згідно договору.

У відповідності до п.6.2.1 Договору, розрахунки за теплову енергію здійснюються за такими розрахунковим одиницями, за опалення:

- за 1 Гкал- при наявності приладів обліку теплової енергії, згідно з їх показниками;

- за 1 кв.м. опалювальної площі в опалювальний сезон для нежитлових приміщень, при відсутності приладів обліку.

Сторони визначили, що відповідно до п. 1.2. Договору тарифи на послуги на момент укладення Договору становлять на опалення 986,752 грн./1Гкал або 23,2637 грн./1м.кв..

Відповідно п.5.1. Договору, облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку або розрахунковим методом згідно з «Нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» та даними вказаними у Додатку №1 до Договору.

Згідно п.5.6. Договору, обсяг наданих послуг визначається за показаннями приладів обліку або, при їх відсутності, несправності або пропуску споживачем строків проведення державної метрологічної повірки - розрахунковим методом у відповідності до встановлених норм споживання теплової енергії.

Відповідно до п.6.1 Договору, розрахунки за надані послуги Споживач здійснює у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Теплопостачальника по затвердженим тарифам. За письмовою згодою сторін можливі інші форми розрахунків, які не заборонені чинним законодавством.

Рішенням Виконавчого комітету Чернігівської міської ради №263 від 30.09.2008р. встановлено, що місячна норма споживання теплової енергії на опалення для бюджетних установ та інших споживачів у Гкал/м2 - 0,0236. Відповідно до Постанови №167 Національної комісії від 30.09.2011р. тариф на теплову енергію для інших споживачів по м.Чернігів за 1Гкал -821,46 .

Відповідно до Додатку №1 до Договору, площа опалювального об'єкту відповідача за адресою вул. Одинцова,2,м.Чернігів складає 23,50 м2.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Позивач, на виконання умов Договору, поставив відповідачу за період з 19 жовтня 2011 року по 15 квітня 2012р. року включно теплову енергію на загальну суму 3236,11грн. та виставив відповідні рахунки.

Рахунки на оплату за постачання теплової енергії за № 1-0930 від 21.02.2012року на суму 2416,06 грн., № 1-0930 від 31.03.2012 року на суму 546,70грн., № 1-0930 від 19.04.2012 року на суму 273,35грн. направлялись на адресу відповідача.

Вартість наданих послуг з постачання теплової енергії визначена з врахуванням встановлених тарифів на послуги теплопостачання та за відсутності приладів обліку з розрахунку:

0,0236 Гкал/м.кв х 821,46грн./1Гкал х 23,50м.кв х 20%ПДВ.

Так, відповідачем обов'язок щодо оплати за надані позивачем послуги на постачання теплової енергії за період з 19.10.2011р. по 15.04.2012р. належним чином не виконаний, сума боргу за вказаний період не сплачена.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку, коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно п. п. 6.4, 6.5. Договору, розрахунки Споживача з Виробником за відпущену теплову енергію здійснюються щомісячно згідно з показаннями приладів обліку або, при відсутності приладів обліку, розрахунковим методом. Розрахунковим періодом є період часу, що розпочинається 20 числа попереднього місяця і триває до 19 числа звітного місяця. Розрахунки по цьому договору здійснюються щомісячно до 1 числа місяця наступного за розрахунковим за фактично спожиту теплову енергію.

Позивачем направлялась відповідачу претензія від 07.02.2013р. з вимогою сплатити заборгованість за поставлену теплову енергію в сумі 3611,40грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Як встановлено судом, станом на час розгляду спору заборгованість перед позивачем становить 3236,11грн.

Виходячи з викладеного, заявлена позивачем до стягнення 3236,11грн. сума основного боргу визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з положенням Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» N 686-XIV від 20.05.1999р., за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги суб'єкти підприємницької діяльності сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 6.6. договору передбачено, що у випадку несплати споживачем отриманої теплової енергії до 1 числа місяця наступного за звітним нараховується пеня згідно п. 7.3.3 цього договору.

Відповідно до п. 7.3.3 договору, за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 6.5. договору, боржник сплачує пеню у розмірі 1% від сум простроченого платежу за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 02.06.2012р. по 01.11.2012р. в сумі 2041,93 грн.

Нарахування пені за заявлений період відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору.

Таким чином, заявлена сума пені 2041,93 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 113,65грн. 3% річних та 19,72грн. інфляційних.

Нарахування інфляційних та 3% річних відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягають стягненню на користь позивача в сумі 113,65грн. 3% річних та 19,72грн. інфляційних.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1720,50грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, ст.75, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (14000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства «Облтеплокомуненерго» (14000, вул. Комсомольська, 55-Б, р/р 26004300000976 в ПАТ Банк «Демарк» м.Чернігів, МФО 353575, код ЄДРПОУ 03357671) 3236,11грн. основної заборгованості, 2041,93грн. пені, 19,72 грн. інфляційних, 113,65грн. 3% річних, а всього 5411,41грн., а також 1720,50грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 06 червня 2013року.

17.0п Суддя М.П. Цимбал-Нарожна