Постанова № 31724553, 29.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 травня 2013 року 12:10 № 826/4321/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Ремагродеталь»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПСпро визнання протиправними дій щодо складання акту від 18.06.2012 р. № 2174-15/34425753 та визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. № 0026571520,за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, який діє на підставі протоколу загальних зборів від 26.05.2011 р. № 26/05-11 ; Бабич Н.М., яка діє на підставі договору про надання юридичних послуг від 01.08.2011 р. № б/н.

від відповідача: Оксененко К.П., довіреність від 18.02.2013 р. № 742/9/10.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 29 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Ремагродеталь» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва ДПС з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо складання акту від 18.06.2012 р. №2174-15/34425753 та визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. № 0026571520.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки від 18.06.2012 р. № 2174-15/34425753 щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. №0026571520, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54 541,00 гривня, у тому числі за основним платежем 43 633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10 908,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2013 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд справи.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковим органом порушено приписи чинного законодавства з огляду на те, що під час перевірки не було використано всіх первинних документів. Крім того перевірка повинна бала здійснюватись не позивача, а його контрагента, оскільки відсутні розбіжності в первинних документах та така перевірка не передбачена абз. 12 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України. У зв'язку з тиском правоохоронних органів та вилученням 03.07.2012 р. всієї фінансово-господарської документації позивач був позбавлений можливості оскаржити податкове повідомлення-рішення в строки визначені чинним законодавством. Так, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача не погодився з доводами, викладеними в позовній заяві та вважає, що для задоволення позову немає підстав. На обґрунтування заперечень представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно на підставі акту камеральної перевірки в порядку, визначеному пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75, ст. 76, 86 Податкового кодексу України. Крім того до заяви про відмову постачальника надати податкову накладну не надано копії первинних документів, що підтверджують факт придбання товарів послуг) або факт їх оплати. Так, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва ДПС проведено камеральну перевірку даних ПП «Ремагродеталь», задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 р.

Перевіркою встановлено ПП «Ремагродеталь» сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Тарга Сервіс» на загальну суму ПДВ 61 966,66 грн.

Підприємством включено до складу податкового кредиту податкові накладні:

- № 1306 від 14.03.2012 р. на суму ПДВ 23 008,33 грн. (рядок 1 згідно реєстру податкових накладних);

- № 2103 від 22.03.2012 р. на суму ПДВ 20 625,00 грн. (рядок 2 згідно реєстру податкових накладних).

Таким чином встановлено, що ПП «Ремагродеталь» порушено п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму ПДВ 43 633,33 грн., що призвело до заниження суми, що підлягала сплаті ПДВ 43 633,33 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС від 18.06.2012 р. № 2174-15/34425753 висновки щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено з огляду на відсутність в Єдиному реєстрі податкових накладних виписаних ТОВ «Тарга Сервіс».

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Ремагродеталь» зареєстровано Дніпровською районною у місті Києві державною адміністрацією, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.06.2006 р. № 1 067 102 0000 008189.

Згідно довідки № АБ338030 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності позивача є: оптова торгівля будівельними матеріалами, вирощування фруктів, ягід, горіхів, культур для виробництва напоїв та прянощів, оптова торгівля фруктами та овочами.

Взятий на облік у в органах державної податкової служби від 21.06.2006 р. за №11581.

Між ПП «Ремагродеталь» (надалі-Покупець) та ТОВ «Тарга-Сервіс» (надалі-Продавець) укладено договір поставки від 12.03.2012 р. № 12-03, відповідно до умов договору Постачальник на підставі замовлення зобов'язується відвантажити (передати у власність), а Покупець зобов'язується належним чином прийняти та здійснити оплату за отриманий товар, а саме: мазут М-100, М-40, бітум дорожній БНД 60/90 на умовах даного договору.

Кожна товарна партія узгоджується додатково та вказується у видаткових накладних, які являються невід'ємною частиною договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем декларувались фінансово-господарські операції по взаємовідносинам з ТОВ «Тарга Сервіс» за спірний період, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за 04 місяць 2012 р. від 21.05.2012 р. (електронна квитанція № 2 за період квітень 2012 р., реєстраційний номер документу 9028257891), розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за 04 місяць 2012 р. від 21.05.2012 р. (електронна квитанція № 2 за період квітень 2012 р. реєстраційний номер документу 9028258074).

Однак, судом встановлено, що постачальник позивача відмовився виписувати податкові накладні. З метою дотримання приписів податкового законодавства, позивач звернувся до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва ДПС з заявою про відмову постачальника надати податкову накладну від 21.05.2012 р. (електронна квитанція № 2 за квітень 2012 р. від 21.05.2012 р. реєстраційний номер 9028258231).

З огляду на викладене суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав вимоги чинного законодавства щодо звернення з заявою до органу державної податкової служби про відмову постачальника від видачі податкової накладної. Документ було доставлено 21.05.2012 р., тобто у строк, визначений чинним законодавством. Крім того, згідно з заявою до додатку № 8 податкової декларації з ПДВ за квітень 2012 р. від 22.05.2012 р. № 22/05-1 позивачем надано первинні документи, що засвідчують факт сплати податку на додану вартість.

Щодо позиції представника відповідача про порушення позивачем терміну надання первинних документів, які повинні були бути надані разом з заявою до додатку № 8 податкової декларації, суд зазначає наступне.

Первинні документи були надані позивачем відповідачу 22.05.2012 р., тобто з порушенням терміну їх надання на 1 календарний день. Однак, з огляду на те, що позивач своєчасно звернувся до органу ДПС з заявою із скаргою на постачальника, зазначив про неможливість одночасного направлення електронною поштою і заяви і первинних документів, а відповідачем така неможливість неспростована; позивач не став зволікати з наданням первинних документів та надав їх на наступний день, суд дійшов висновку, що такі дії свідчать про добросовісне намагання позивачем виконати свої обов'язки, а тому вважає причину затримки надання первинних документів на один день -поважними.

Натомість Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва не виконано приписи абз.11 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та не проведено документальну позапланову виїзну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку на додану вартість, що є прямим правопорушенням.

На підтвердження реальності господарських операцій та правомірного нарахування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Тарга Сервіс» за спірний період позивачем надано суду наступні документи:

щодо підтвердження здійснення видаткових операцій податкові накладні: від 14.03.2012 р. № 1306, від 22.03.2012 р. № 2103; видаткові накладні: від 14.03.2012 р. № РН-0001306, від 22.03.2012 р. № РН-0002103; реєстр виданих та отриманих накладних (форма наказу затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1002) за 04 місяць 2012 р. (електронна квитанція № 2 за період квітень 2012 р. від 21.05.2012 р., реєстраційний номер документу 90282257691), що підтверджують існування фінансово-господарських взаємовідносин в ланцюгу постачання з іншими контрагентами.

Матеріалами справи підтверджують доводи позивача, щодо виїмки первинних документів відповідно до листа Деснянського районного Управління Головного Управління Міністерства Внутрішніх справ України в м. Києві від 11.09.2012 р. № 46/Н-2484 та протоколу обшуку від 03.07.2012 р.

Відповідно до листа Головного управління в м. Києві слідчого управління від 27.12.2012 р. № 12/1-71-2081 кримінальну справу відносно директора ПП «Ремагродеталь» ОСОБА_1 закрито.

Суд не приймає до уваги лист Деснянського РУ слідчого відділу від 28.05.2013 р. № 46/1-338, відповідно до якого директор ПП «Ремагродеталь» ОСОБА_1 здійснював господарську діяльність за винагороду та немає ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки відповідачем не надано пояснень в рамках чого відбирались дані покази та не надано доказів щодо винесення обвинувального вироку у кримінальній справі.

Разом тим, відповідно до інформації з питань правових взаємовідносин з ПП «Ремагродеталь» за період березень 2012 р, наданої ТОВ «Тарга-Сервіс» вбачається, що останній зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 16.09.2011 р. № НБ 354945, виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси. Операції по взаємовідносинам з позивачем відображено в бухгалтерському обліку ТОВ «Тарга-Сервіс» наступним чином: суми податку на додану вартість за виписаними податковими накладними включено до податкових зобов'язань відповідного періоду, відображених в реєстрі виданих податкових накладних, відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за березень 2012 р. та даним Єдиного реєстру податкових накладних. Дебіторська заборгованість відсутня.

Натомість, факт реалізації товарів позивачем та наявність господарських взаємовідносин в ланцюгу постачання з іншими контрагентами підтверджується укладеним договором про надання транспортних послуг № 07-03 від 07.03.2012 р. відповідно до умов якого, ТОВ «Інсайт Плюс» (надалі-Перевізник) надає транспортні послуги ПП «Ремагродеталь» (надалі-Замовник) по перевезенню вантажів Замовника вантажним автотранспортом, згідно діючого законодавства України в області вантажоперевезень. Зі змісту договору вбачається, що сторони є платниками податку на додану вартість.

На виконання умов зазначеного договору позивачем надано: акт № 256 здачі - прийняття робіт від 07.03.2012 р. (послуги з перевезення бітуму), податкову накладну від 07.03.2012 р. № 173, акт № 265 здачі-прийняття послуг від 14.03.2012 р. (послуги з перевезення бітуму), податкову накладну від 14.03.2012 р. № 174, податкову накладну від 16.03.2012 р. № 175, акт № 270 здачі-прийняття робіт від 16.03.2012 р., акт № 284 прийняття робіт від 19.03.2012 р., податкову накладну від 16.03.2012 р. № 176, акт № 288 здачі-прийняття робіт від 21.03.2012 р., податкову накладну від 21.03.2012 р. № 177.

Крім того, між позивачем (надалі-Постачальник) та Дочірнім підприємством «Одеський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (надалі-Покупець) укладено договір поставки № 150 від 28.10.2011 р., відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступний товар: бітум нафтовий дорожній БНД 60-90 (90-130). Згідно договору сторони є платниками податку на додану вартість.

Відповідно до Додаткової Угоди до договору № 150 від 28.10.2011 р. від 01.06.2012 р. сторони домовились про кількість товару та ціну.

На виконання умов зазначеного договору позивачем надано: видаткову накладну від 22.03.2012 р № РЕМ-000040, видаткову накладну від 22.03.2012 р № РЕМ-000041, видаткову накладну від 22.03.2012 р. № РЕМ-000042, на отримання товару видана довіреність від 19.03.2012 р. № 62.

Як вбачається з акту перевірки від 18.06.2012 р. № 2174-15/34425753, відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Тарга-Сервіс», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів Податкового кодексу України зроблено на підставі відсутності в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Тарга-Сервіс» податкових накладних № 1306 від 14.03.2012 р. та № 2103 від 22.03.2012 р. на підставі яких позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Однак суд не погоджується з даними висновками, з огляду на наступне.

Дослідивши матеріали справи, та встановивши зв'язок між статутною діяльністю товариства та фактом придбання товарів, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, наявністю основних фондів, відчуження товарів, понесення інших виробничих витрат і господарською діяльністю платника податку, приходить до висновку, що господарська діяльність позивача спрямована на отримання майнової вигоди від її здійснення, а отже мала характер реального здійснення господарської діяльності.

Зокрема, суд звертає увагу про порушення державною податковою службою приписів податкового законодавства, а саме: неврахування первинних документів, наданих позивачем на підтвердження формування податкового кредиту з податку на додану вартість та не проведення зустрічної перевірки ТОВ «Тарга Сервіс» з метою встановлення реальності господарських операцій.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС щодо нарахування позивачу податку на додану вартість є неправомірними, а відтак, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій щодо складання акту від 18.06.2012р. №2174-15/34425753 про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 76 Податкового кодексу України визначено порядок проведення камеральної перевірки. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Зазначена правова норма прямо передбачає право відповідача здійснювати камеральну перевірку даних, на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) у строки, визначені п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що камеральна перевірка ПП «Ремагродеталь» проведена правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправними дій щодо складання акту від 18.06.2012 р. № 2174-15/34425753 про результати камеральної перевірки даних задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість є необґрунтованими та безпідставними, а тому суд відмовляє в їх задоволенні.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що податковий кредит з податку на додану вартість нарахований позивачем неправомірно, доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. №0026571520 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги ПП «Ремагродеталь» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2012 р. № 0026571520 підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Приватного підприємства «Ремагродеталь» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.07.2012р. №0026571520 Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва ДПС.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 545 ( п'ятсот сорок п'ять) грн. 41 коп. присудити на користь Приватного підприємства «Ремагродеталь». Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Дніпровському районі міста Києва ДПС (02094, м. Київ, бул. Верховної Ради, 24 б, код ЄДРПОУ 26088819).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук