Рішення № 31724443, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6875/13 05.06.13

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Точмашдеталь", Харківська обл.,доПриватного підприємства "Будремкомплект", м. Київ,простягнення заборгованості 163 167,97 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Євгеньєв М.М.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКП "Точмашдеталь" (надалі - ТОВ "ВКП "Точмашдеталь") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Будремкомплект" (надалі - ПП "Будремкомплект") 163 167,97 грн. боргу за поставлений товар.

Ухвалою від 09.04.2013 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 910/6875/13.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.05.2013р. у зв`язку із неявкою представників сторін розгляд справи відкладено на 29.05.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.05.2013р. позовні вимоги, з урахуванням зменшення, підтримав повністю.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.05.2013р. у зв`язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 05.06.2013р.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, відзив на позовну заяву у порядку, передбаченому ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, з нормативно обґрунтованими поясненнями по суті заявлених вимог не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвалу суду про прийняття справи до провадження від 09.04.2013р. про відкладення розгляду справи від 15.05.2013р. та від 29.05.2013р., відправлена на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресу: 04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-а, та отримана відповідачем 30.05.2013р., про що свідчить рекомендоване повідомлення, яке долучено до матеріалів справи.

Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 910/6875/13.

Розглянувши матеріали справи Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з серпня 2012 року по жовтень 2012 року за видатковими накладними №РН-15081 від 15.08.2012р., №РН-29083 від 29.08.2012р., №РН-31084 від 31.08.2012р., №РН-07092 від 07.09.2012р., №РН-11091 від 11.09.2012р., №РН-14090 від 14.09.2012р., №РН-24091 від 24.09.2012р., №РН-25094 від 25.09.2012р., №РН-01103 від 01.10.2012р., №РН-06101 від 06.10.2012р., №РН-12102 від 12.10.2012р., №РН-17105 від 17.10.2012р., №РН-23103 від 23.10.2012р. ТОВ "ВКП "Точмашдеталь" передало, а ПП "Будремкомплект" отримало продукцію на загальну суму 168 807,41 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників та печаткою відповідача у видаткових накладних.

Відповідачем у добровільному порядку поставлений товар не оплачено, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 163 167,97 грн.

11.02.2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка отримана відповідачем та залишена без відповіді.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не повністю виконав зобов'язання щодо оплати поставленого ТОВ "ВКП "Точмашдеталь" товару, у зв'язку з чим у ПП "Будремкомплект" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 163 167,97 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки тому спірні відносини, регулюються згідно з п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції на суму 168 807,41 грн.

Згідно видаткових накладних №РН-15081 від 15.08.2012р. на суму27 934,28 грн., №РН-29083 від 29.08.2012р. на суму 13 680,00 грн., №РН-31084 від 31.08.2012р. на суму 9 030,00 грн., №РН-07092 від 07.09.2012р. на суму 10 417,97 грн., №РН-11091 від 11.09.2012р. на суму 7 963,13 грн., №РН-14090 від 14.09.2012р. на суму 10 506,60 грн., №РН-24091 від 24.09.2012р. на суму 19 140,19 грн., №РН-25094 від 25.09.2012р. на суму 1 848,46 грн., №РН-01103 від 01.10.2012р. на суму 22 748,04 грн., №РН-06101 від 06.10.2012р. на суму 4 464,18 грн., №РН-12102 від 12.10.2012р. на суму 18 553,44 грн., №РН-17105 від 17.10.2012р.на суму 1 792,32 грн., №РН-23103 від 23.10.2012р. на суму 15 088,80 грн.. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 168 807,41 грн.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2012 р. відповідачем не здійснено оплату отриманого товару та вимоги від 11.02.2013р. у розмірі 163 167,97 грн.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем оплачено 10 417,97 грн., а відтак заборгованість перед позивачем складає 152 750,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб. Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

З урахуванням того, що під час розгляду справи в господарському суді відповідачем здійснено погашення заборгованості, що підтверджується банківськими виписками на суму 10 417,97 грн., суд приходить до висновку, щодо задоволення клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення 10 417,97 грн., а позивач розпорядився своїм процесуальним правом і зменшив позовні вимоги до 152 750,00 грн., тобто фактично відмовився, від вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 10 417,97 грн., то провадження у справі в цій частині, підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» від 17.07.2012 р. N 01-06/928/2012 зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, то відповідач повинен був розрахуватись з позивачем після отримання товару .

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати товару, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

ПП "Будремкомплект" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "ВКП "Точмашдеталь" про стягнення з ПП "Будремкомплект" заборгованості у розмірі 152 750,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Зменшення розміру позовних вимог згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" є підставою для повернення відповідної суми судового збору; що ж до інших судових витрат, то в такому разі вони у відповідній частині покладаються на позивача. Якщо ж таке зменшення пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині з урахуванням припису частини другої статті 49 ГПК може бути покладений на відповідача (п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З урахуванням того, що погашення заборгованості у розмірі 10 417,97 грн. здійснено відповідачем після звернення позивача до суду з позовом, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Точмашдеталь" задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Будремкомплект" (04077, м. Київ, вул. Дніпроводська, 1-а, ідентифікаційний код 34427153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКП "Точмашдеталь" (62370, Харківська обл., Дергачівський р-н., селище міського типу Солоницівка, вул. Б. Хмельницького, 16, кв. 106, ідентифікаційний код 35876502) основний борг у розмірі 152 750 (сто п`ятдесят дві тисячі сімсот п`ятьдесят) грн., судовий збір у розмірі 3 263 (три тисячі двісті шістдесят три) грн. 36 коп.

3 Провадження у справі № 910/6875/13 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 10 417 (десять тисяч чотириста сімнадцять) грн. 97 коп. основного боргу припинити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 10.06.2013

Суддя В.В. Князьков