Постанова № 31724230, 13.05.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 травня 2013 р. 10:34 Справа №801/2259/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В., за участю представника позивача Буланової О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства фірма "Кримтехносервіс"

до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

Суть справи: Приватне підприємство фірми "Кримтехносервіс" (далі - Позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення від 03.12.2012 р. №0012321503 та від 06.09.2012 № 0003831503.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка позивача, в ході якої було встановлено, що підприємством в порушення вимог Податкового Кодексу України не здійснювалось нарахування сум податкових зобов'язань з земельного податку за 2009-2012 роки та занижений земельний податок. На підставі цих висновків, відповідачем було винесене податкове повідомлення - рішення, 03.12.2012 р. №0012321503 яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 101 015,48 гривень, з яких 83650,45 гривень - основний платіж та 17365,03 гривень - штрафні санкції та від 06.09.2012 № 0003831503 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 104 605,18 гривень, з яких 83684,14 гривень - основний платіж та 20921,04 гривень - штрафні санкції

Представник позивача у судовому засіданні 13.05.2013 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки.

Представник відповідача до суду не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких клопотань суду не направив, заперечень на позов не надав.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін, керуючись ст. 128 КАС України, на підставі наявних доказів.

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані позивачем, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

ПП фірми «Кримтехносервіс» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 449284 серії А00 від 19.12.1997 року та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС за № 1-К від 13.01.1998р.

З 10.08.2012 року ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП фірми «Кримтехносервіс» з питань достовірності визначення показників декларації з плати за землю (земельний податок) за період з 10.08.2009 року по 31.07.2012 року, за результатами якої був складений акт № 387/15-3/25136321 від 20.08.2012 року.

В ході цієї перевірки було встановлено з листа прокуратури м. Алушта від 20.02.2012 року, що рішенням Ізобільненської сільської Ради від 29.05.2009 року № 57/39 передано в оренду ПП фірми «Кримтехносервіс» земельну ділянку площею 0,7531 га за адресою: с. Нижня Кутузовка, вул. Леніна, 123, для функціонування виробничої бази. Також у листі прокуратури м. Алушти відображено, що земельна ділянка для функціонування виробничої бази ПП фірми «Кримтехносервіс» використовується. Таким чином, ПП фірма «Кримтехносервіс» є землекористувачем даної земельної ділянки.

У зв'язку з тим, що Ізобільненською сільською Радою не складено договір оренди з ПП фірми «Кримтехносервіс», землекористувач, згідно податкового законодавства повинен нараховувати та сплачувати до бюджету відповідної міської Ради земельний податок за використовувану земельну ділянку.

Проте, ПП фірми «Кримтехносервіс» до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС у податковій декларації з плати за землю (земельний податок) на 2009-2012 рік нараховано земельного податку за земельну ділянку площею 0,07339 га, без урахування використаної прибудинкової території.

Згідно листа відділу Держкомзему від 01.03.2012 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,7531 га складає: у 2009 році - 2970151,09 гривень; у 2010 році - 3145397,46 гривень; у 2011 році - 3145397,46 гривень, у 2012 році - 3145397,46 грн., отже податкові зобов'язання позивача, виходячи з 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки складають з 10.08.2009 року по 31.12.2009 рік - 31453,97 гривень; з 01.01.2012 року по 31.07.2012 року - 15726,98 грн.

На підставі встановлених під час перевірки обставин, податкова інспекція у м. Алушті дійшла висновку про порушення ПП фірмою «Кримтехносервіс» п. 274.1 ст. 274 та п. 287.6 ст. 287 ПКУ, при визначенні показників податкової декларації з плати за землю.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у м. Алушті було винесене податкове повідомлення - рішення від 03.12.2012 р. №0012321503 яким ПП фірми «Кримтехносервіс» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 101 015,48 гривень, з яких 83650,45 гривень - основний платіж та 17365,03 гривень - штрафні санкції та від 06.09.2012 № 0003831503 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 104 605,18 гривень, з яких 83684,14 гривень - основний платіж та 20921,04 гривень - штрафні санкції

Позивач не згоден з цим рішенням відповідача, вважає, що воно прийняте безпідставно, оскільки договір оренди земельної ділянки, щодо якої їм нарахований земельний податок, з ними до цього часу не укладений, земельна ділянка відповідно до діючого законодавства їм в користування не передавалась. Крім того, відповідачем до правовідносин, які виникли у 2009- 2012 роках застосовані норми Податкового Кодексу України, якій на той момент не був діючим.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ПП фірми «Кримтехносервіс» 11 січня 2008 року між Алуштинською міською радою АРК та ПП фірмою «Кримтехносервіс» укладено договір купівлі-продажу комунального майна шляхом викупу, а саме будівель і споруд промбази, розташованих за адресою: м. Алушта, с. Н.Кутузовка, вул. Леніна, буд. 132. Дата прийняття рішенні про реєстрацію права власності - 24.01.2008 року

На підставі зазначеного ПП фірми «Кримтехносервіс» є власником будівель та споруд промбази, розташованих в м. Алушта, вул. Леніна, буд. 123.

Згідно Договору купівлі-продажу від 11.01.2008 року, загальна площа вказаних будівель та споруд становить 0,07339 га.

Рішенням 57-ї сесії 5-го скликання Ізобільненської сільської Ради № 57/39 від 29.05.2009 року був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП фірми «Кримтехносервіс» для функціонування промбази, розташованої в м. Алушта, с. Нижня Кутузовка, вул. Леніна, 123 та земельна ділянка площею 0,7531 га для розміщення промбази передана ПП фірми «Кримтехносервіс» в оренду строком на 49 років.

Договір оренди вказаної земельної ділянки між ПП фірми «Кримтехносервіс» та Ізобільненською сільською Радою, на підставі рішення № 57/39 від 29.05.2009 року до цього часу не укладений.

Проведеною відповідачем перевіркою було встановлено порушення ТОВ "Автосервіс" вимог п. 274.1 ст. 274 та п. 287.6 ст. 287 ПКУ у частині повноти нарахування земельного податку, згідно рішення Ізобільненської сільської ради від 29.05.2009р. № 57/39.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного:

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.. 58 Конституції України, закони та інші - нормативно - правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину 1 ст. 58 Конституції України щодо дії нормативно - правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно - правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

У свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи - порушника, слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

Таким чином, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, що діяло на момент відповідних дій. Водночас заходи відповідальності, які підлягають застосуванню за вчинені платниками податків порушення, повинні визначатись згідно з нормативно - правовими актами, чинними на час виникнення відповідних правовідносин, тобто на час застосування відповідальності, зокрема винесення відповідних податкових повідомлень - рішень.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 59 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.

Податковий Кодекс України, порушення позивачем норм якого в 2009 та 2010 роках внаслідок неподання податкових декларацій з плати за землю було встановлено відповідачем, - набув чинності 01 січня 2011 року, а тому позивач не повинен був та не міг дотримуватись врегульованих ним норм податкового законодавства до набрання цим Кодексом чинності.

До 01 січня 2011 року розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку було врегульовано Законом України "Про плату за землю".

Статтею 2 цього Закону було передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 5 цього Закону передбачено, що об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди.

Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до ст. 13 Закону, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Порушень з боку позивача норм податкового законодавства, діючого з 2009 - 2012 роках відповідачем в ході проведення перевірки встановлено не було, дії ПП фірми «Кримтехносервіс» з врахуванням чинного на час їх вчинення законодавства відповідачем не кваліфіковані, а тому застосування до позивача відповідальності за відсутністю належного визначення складу допущеного з 2009 - 2012 роках порушення є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом, договір оренди земельної ділянки площею 0,7531 га за адресою: с. Нижня Кутузовка, вул. Леніна, 123 ПП фірмою «Кримтехносервіс», на підставі рішення Ізобільненської сільської Ради № 57/39 від 29.05.2009 року не укладався, державну реєстрацію не проходив, а отже у позивача не виникло права користування зазначеною ділянкою.

Також судом встановлено, що ПП фірми «Кримтехносервіс» було подано до ДПІ у м. Алушті податкові декларації з плати за землю (земельний податок) на 2009-2012 р.р., якими самостійно визначено до сплати земельний податок на загальну суму 11690,73 гривень виходячи з розміру земельної ділянки, - 0,07339 га, яка фактично знаходиться під будівлями та спорудами виробничої бази, що перебуває у власності позивача.

Відповідач, здійснюючи перевірку позивача зазначив, що позивачем у податковій декларації з 2009-2012 рік нараховано земельного податку без урахування використаної прибудинковою території, чим порушено п. 274.1 ст. 274 та п. 287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України та занижено зобов'язання на 11126,57 гривень.

Суд також не погоджується з цим висновком відповідача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 274.1 ст. 274 Податкового Кодексу України (в редакції на час подачі позивачем податкової декларації), ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 цього Кодексу.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Земельного Кодексу України, до особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно з п. 287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до вищевказаної норми законодавства ПП фірмою «Кримтехносервіс» за період, що перевірявся, нараховано та сплачено до бюджету земельного податку у наступних розмірах: з 10.08.2009 року до 31.12.2009 року у сумі 564,16 грн. за 2010 рік у сумі 1479,54 грн, за 2011 рік у сумі 3065,21 грн, з 01.01.2012 по 31.07.2012 року 1532,6 грн.

Отже, доводи ДПІ у м. Алушта, стосовно того, що Ізобільненською міьською радою не складено договір оренди з ПП фірмою «Кримтехносервіс», землекористувач, згідно податкового законодавства (ст.2 Закону України «Про спдату на землю», ст. 286 Податкового кодексу України), повинен враховувати та сплачувати до бюджету відповідної міської ради земельний податок за використовувану земельну ділянку» є не обґрунтованими та не відмовідають нормам діючого законодавства.

Крім того, судом встановлено, що 24.01.2008 року було прийняте рішення про державну реєстрацію права власності позивача на будівлі і споруди промбази, розташовані в м. Алушта, вул. Леніна, буд. 123, загальною площею 0,7531га, а отже фактично в користування позивача перейшла також і земельна ділянка цієї ж площі, на якій ці будівлі та споруди розташовані, а отже й обов'язок відповідно до п. 287.6 ст. 287 Податкового Кодексу України сплачувати податок за користування вказаною земельною ділянкою.

Щодо використаної прибудинкової території, суд зазначає наступне:

Поняття прибудинкової території наведено в Правилах утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету з питань житлово - комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, яким визначено, що це територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Земельного Кодексу України (в редакції на час спірних правовідносин), розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

Згідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій", межування земель визначається як комплекс робіт зі встановленням або відновленням в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок власників і землекористувачів із закріпленням їх межовими знаками встановленого зразка, тобто розмежування земель вимагає спеціальних знань, а також повноважень по проведенню зазначеного комплексу робіт.

У статтях 25, 26 Закону України "Про землеустрій", проекти землеустрою по впорядкуванню існуючих землеволодінь і землекористувань є видом документації по землеустрою; розробниками цієї документації є юридичні і фізичні особи, які одержали ліцензії на проведення робіт по землеустрою.

Таким чином, для встановлення меж земельної ділянки, в тому числі прибудинкової території встановлений особливий порядок, визначені спеціальні суб'єкти, що мають право на виконання даного виду робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В обґрунтування прийнятого рішення ДПІ у м. Алушті посилається на те, що позивач за 2009- 2012 р.р. сплачував земельний податок без врахування прибудинкової території -0,07339 га, загальний розмір якої складає 0,7531 га.

Як встановлено судом, перехід права власності на будівлі та споруди станції техобслуговування загальною площею 0,7531 до позивача відбувся на підставі договору купівлі-продажу та ніяких доказів того, що в користуванні їх попереднього власника знаходилась прибудинкова територія цієї бази, яка була площа цієї прибудинкової території, наявності встановлених меж цієї прибудинкової території відповідно до діючого законодавства, відповідачем ані під час проведення перевірки позивача, ані в судовому засіданні надано не було.

Суд не може визнати належним підтвердженням факту використання позивачем земельної ділянки саме площею 0,7531 га - рішення Ізобільненської сільської Ради від 29.05.2009 року № 57/39, оскільки доказів реалізації цього рішення та встановлення відповідно до земельно - кадастрової документації меж земельної ділянки суду на цей час не надано.

Представник позивача, в свою чергу, факт використання земельної ділянки саме площею 0,7531 га за адресою: м. Алушта, с. Нижня Кутузовка, Леніна, 123 заперечує, оскільки ані в користування, ані в оренду ПП фірми «Кримтехносервіс» вона до цього часу ніким не передана.

Таким чином, суд вважає, що позивач за 2009рік -2012рік належним чином декларував свої податкові зобов'язання з земельного податку, виходячи з розміру земельної ділянки, яка перебуває в його фактичному використанні, а отже податкові повідомлення - рішення від 03.12.2012 р. №0012321503 06.09.2012 № 0003831503 є протиправним.

Враховуючи висновки суду про необґрунтованість визначення відповідачем позивачу основного зобов'язання з орендної плати за 2009 р.-2012р., суд вважає, що підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Так, судові витрати, сплачені позивачем при зверненні до суду де відповідачем є суб'єкти владних повноважень, стягуються з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків останнього. Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 2034,97 грн. підлягає поверненню шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Алушта Державної податкової служби.

Під час судового засідання, яке відбулось 13.05.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 17.05.2013 року.

Керуючись ч. 3 ст. 94, ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушта АР Крим Державної податкової служби від 03.12.2012 р. №0012321503 06.09.2012 № 0003831503

Стягнути з Державного бюджету України 2034,97 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на користь фізичної особи-підприємця Приватного підприємства фірма "Кримтехносервіс" .

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.