Постанова № 31724198, 04.06.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

04 червня 2013 р. № 820/2875/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого - судді Білової О.В.

за участю секретаря судового засідання Кабанова Д.С.,

за участю представників: позивача - Гаркавенка А.В., відповідача - Губської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Світлодинамика" до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Світлодинамика" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби від 26.10.2012 р. № 0001172210, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби було проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт №2095/22-1-06/33122075 від 31.01.12 року та винесене податкове повідомлення-рішення № 0001172210 від 26.10.2012р. Позивач вважає, що зазначене податкове повідомлення-рішення не є обґрунтованими, оскільки він має всі необхідні первинні документи по спірним господарським операціям, що дають йому право на відображення податкового кредиту з ПДВ, проведені операції мали реальний характер.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи були надані заперечення проти позову, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача є такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на обставини, встановлені в ході проведення перевірки щодо контрагента позивача - ФОП ОСОБА_3

Представник позивача - Приватного підприємства "Світлодинамика" Гаркавенко А.В. - в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби Губська В.В.- в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях до позовної заяви.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Приватне підприємство "Світлодинамика" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.6), перебуває на обліку в Індустріальній міжрайонній державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства "Світлодинамика" з питань правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин із ФОП ОСОБА_3 за період з 01.01.2012 по 31.01.2012.

За результатами перевірки Індустріальною міжрайонною державною податковою інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби було складено акт №2095/22-1-06/33122075 від 31.01.12 року (а.с 10-17), яким встановлено порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит на 114200,00 грн. по взаємовідносинам з ФОП ОСОБА_3 .

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001172210 від 26.10.2012р, яким податковий орган визначив суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 171300,00 грн., в тому числі за основним платежем - 114200,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 57100,00 грн.(а.с.9)

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення слугувало відображене в акті №2095/22-1-06/33122075 від 31.01.12 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що правочини, вчинені ФО-П ОСОБА_3 з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Пульсар-плюс» та надалі з покупцями товару не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними.

З урахуванням висновків податкового органу судом досліджено підстави та порядок здійснення господарської діяльності позивачем, за результатами чого встановлено наступне.

Між Приватним підприємством "Світлодинамика" та ФО-П ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу товару №03/10 від 10.03.11 року (а.с. 18-19), відповідно до умов якого продавець, ФОП ОСОБА_3, приймає на себе зобов'язання продати продукцію, перелік, кількість якої обумовлюються у додатках, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець, Приватне підприємство "Світлодинамика", зобов'язується прийняти товар, який є предметом цього договору та сплатити його на умовах обумовлених у договорі. Доставка товару здійснюється покупцем шляхом самовивозу зі складу продавця, який розташований за адресою: АДРЕСА_1. Згідно підписаного сторонами додатку № 11 до вказаного договору (а.с. 20) ФОП ОСОБА_3 зобов'язалася передати у власність позивача корпуси дисплеїв в асортименті до 18.01.2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання зазначеного договору з урахуванням додатку № 11 продавцем, ФОП ОСОБА_3, були виписані рахунки-фактури № СФ-0000001 від 12 січня 2012 р., № СФ-0000002 від 16 січня 2012 р., № СФ-0000003 від 17 січня 2012 р., видаткові накладні №РН-0000001 від 12.01.2012 року, №РН-0000002 від 16.01.2012 року, №РН-0000003 від 17.01.2012 року та податкові накладні №1 від 12.01.2012 року, №2 від 16.01.2012 року, №3 від 17.01.12 року на придбання корпусів дисплеїв (а.с. 21-29).

Щодо порядку транспортування придбаних позивачем у ФОП ОСОБА_3 корпусів дисплеїв судом встановлено, що доставка здійснювалася позивачем самостійно власним транспортом, що відповідає умовам договору. На підтвердження фактичної доставки представником позивача надано та долучено судом до матеріалів справи: товарно-транспортні накладні (а.с.30-32); наказ №03-К від 03.04.2006 про прийняття на роботу ОСОБА_4, який здійснював перевезення товарів; нотаріально завірені договори оренди транспортних засобів ГАЗ ПБ-33023, державний номер НОМЕР_2 та VOLKSWAGEN CADDY, державний номер НОМЕР_3(а.с.59-62) разом з актами про прийняття автомобілів відповідно до договорів оренди (а.с.93-94).

Щодо адреси розташування складу контрагента позивача, судом встановлено, що з акту перевірки ФОП ОСОБА_3 щодо документального підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та покупцями товару та повноти відображення в обліку за період січень 2012 року №/17-207/НОМЕР_4 від 23.04.2012р.(а.с. 121-129) вбачається, що у періоді, що звірявся, ФО-П ОСОБА_3 з ФО-П ОСОБА_5 була укладена угода від 10.03.2011р. №44 на виконання робіт по складському обслуговуванню та зберіганню товару за адресою АДРЕСА_1, яка зазначена в товарно-транспортних накладних як пункт навантаження.

Згідно наданої представником позивача відомості оприбуткування ТМЦ, придбані позивачем у ФОП ОСОБА_3, були оприбутковані в повному обсязі (а.с. 63-64).

На підтвердження подальшої реалізації придбаних у ФОП ОСОБА_3 товарів та використаних у власній господарській діяльності представником позивача були надані акти списання матеріалів у виробництво дисплеїв «Комбокс 3D» (а.с.65-68, 116) та первинні документи щодо реалізації виготовлених Дисплеї «Комбокс 3D» (а.с.109-120).

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам Приватного підприємства "Світлодинамика" з ФОП ОСОБА_3 встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи міститься копії платіжних доручень (а.с.95- 108), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ФО-П ОСОБА_3 суми коштів на виконання зазначеного договору, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані товарно-матеріальних цінностей (роботи, послуги) за договором купівлі-продажу, укладеному з ФОП ОСОБА_3.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про невідповідність фактичним обставинам справи висновків Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби про відсутність факту реального вчинення господарських операцій між Приватним підприємством "Світлодинамика" та ФОП ОСОБА_3.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання товарів (робіт, послуг) у контрагента позивача - ФОП ОСОБА_3.

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, суд при розгляді справи, керуючись приписами ст. 8 КАС України, бере до уваги, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес"АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

З огляду на зазначене, при дослідженні порядку ведення платником податків податкового обліку з податку на додану вартість відсутні підстави для врахування обставин порушення контрагентом такого платника податків порядку ведення господарської діяльності.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області державної податкової служби № 0001172210 від 26.10.2012р є обґрунтованими, а адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Світлодинамика" до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м.Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0001172210 від 26.10.2012р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 10 червня 2013 року.

Суддя Білова О.В.