Постанова № 31724102, 10.06.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.3.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2013 року Справа № 812/4790/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Атлас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за в розмірі 12343,17 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

24 травня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Атлас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за в розмірі 12343,17 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що в порушення ст.19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в України" від 21.03.1991 №875 -ХІІ на у Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Атлас» у 2012 році замість 2 інвалідів працював лише один, таким чином, підприємством відповідача не було забезпечено працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, не працевлаштовано у 2012 році 1 інваліда, що підтверджується розрахунком суми позову та звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за ф.№10-ПІ.

В порушення ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 №875 -ХІІ, за 2012 рік підприємством не було перераховано 12247,62 грн. адміністративно-господарські санкції та пені за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій в розмірі 95,55грн.

Всього сума заборгованості відповідача складає - 12343,17 грн.

Дана сума заборгованості по адміністративно-господарських санкціях підтверджується документами, а саме: звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою №10-ПІ за 2012 рік, розрахунком суми до позовної заяви. Також позивач зазначає, що відповідно до довідки Перевальського районного центру зайнятості від 07.05.2013 року вих. №23/3-948, ТОВ «КК «Атлас» взагалі не звітувало на протязі 2012 року до районного центру зайнятості.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив, стягнути зазначену в позові суму заборгованості повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, правом надати заперечення проти позову не скористався.

З урахуванням вимог ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відовідно до ст..8 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" № 875-XII, 21.03.1991 державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Атлас» зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців(а.с.9), використовує найману працю, та має зобов'язання перед Фондом по забезпеченню працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Відповідно до ст.7 Закону "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-ХІІ (далі -ЗУ № 875) законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ).

За змістом ч. 3 ст. 19 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 18-1 Закону № 875-ХІІ державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Згідно ч. 1 ст. 18 вищевказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, у тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Про наявність вакантних місць роботодавці повинні повідомляти центри зайнятості, направляючи звітність у формі № 3-ПН згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. № 420.

Водночас, щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України "Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна).

У встановленому порядку, 01.03.2013 року відповідачем був поданий до позивача звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік Форми № 10-ПІ від 25.02.2012 року (а.с.7).

Статтею 19 Закону № 875-ХІІ, встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 20 Закону України № 875-ХІІ від 21.03.1991 р. підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Судом встановлено, що згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.7), складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 42 працівника, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" становить -2 особи.

Разом з тим, фактично протягом року на підприємстві працював один інвалід,

Також відповідачем у поданому звіті за формою №10-ПІ зазначено що середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 12247,60 грн.

За розрахунком позивача (а.с. 6) відповідач повинен був працевлаштувати у 2012 році 2 інваліда, фактично непрацевлаштовано один інвалід, за таких обставин підприємство відповідача мало перерахувати адміністративно-господарські санкції за 1 нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда за 2012 рік в сумі 12247,62 грн.

Сума адміністративно-господарських санкцій у встановлений ст. 20 Закону № 875-ХII строк (до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу) сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закон і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 70 "Про реалізацію статей 19 і 20 Закону") з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.6), сума пені, яку має сплатити відповідач, становить 95,55 грн.

Загальна сума заборгованості підприємства становить 12343,17 грн.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 року "Про затвердження форм звітності та інструкцій щодо їх заповнення" встановлено, що відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Як вбачається з листа Перевальського районного центру зайнятості в Луганській області щодо надання інформації щодо працевлаштування підприємством відповідача інвалідів у 2012 році, відповідач не надавав інформацію про потребу в працівниках - інвалідах (а.с.8).

Враховуючи що Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Атлас» не працевлаштовано необхідну кількість інвалідів, судом встановлено, що позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "Атлас" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за в розмірі 12343,17 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Атлас» (94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Побєди,50, код 25355767) на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( 91055, м. Луганськ, вул. Володарського, 59) адміністративно - господарські санкції у розмірі 12247,62 грн. (дванадцять тисяч двісті сорок сім гривень 62 коп.) та пеню у розмірі 95,55 грн. (дев'яносто п'ять гривень 55 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя О.А. Дибова