Рішення № 31723926, 07.06.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Справа № 925/669/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Волна С.В., за участю представників сторін:

від позивача: Гавриленко М.П. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРНІГІВ АГРО МТС" до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка про стягнення 19 053,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 19 053,53 грн. з яких: 15 940,16 грн. основного боргу, 1 130,18 грн. пені та 1 983,19 грн. 12 % річних на підставі договору № 2 від 26.03.2012 року, укладеного між сторонами по справі. В судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав частково лише в сумі стягнення пені та процентів річних, оскільки відповідач в ході розгляду справи повністю сплатив основний борг у розмірі 15 940,16 грн. Позовні вимоги в частині пені та процентів річних представник позивача підтримує та просить їх задовольнити повністю.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, свого представника в жодне судове засідання не направив, заперечень проти позову не надав.

Суд вважає за можливе розгляд справи провести за відсутності представника відповідача в порядку ст. 75 ГПК України.

Заслухавши доводи та пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали, суд вважає, що позов підлягає до повного задоволення в частині стягнення пені та процентів річних, а в частині стягнення вже сплаченої суми основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, виходячи з наступного:

У відповдіності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

26 березня 2012 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір № 2 (а.с. 11) у відповідності до якого позивач (виконавець) взяв на себе зобов'язання провести роботи по дискуванню землі відповідача (замовника) на площах відповідача (замовника) (п. 1.1, 2.1 договору), а відповідач (замовник) зобов'язався надати позивачу об'єм робіт згідно п. 2.1 даного договору, із розрахунку на один трактор за добу, не менше:

- оранка 25 га ( при довжині гону не менше 500 м);

- дискування - 60 га;

- культивація - 60 га ( п. 2.2. договору).

За своїм правовим змістом даний договір є договором підряду, який відповідає ст. 837 ЦК України про те, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Доказів про визнання договору № 2 від 26.03.2012 року недійсним сторони у справу не надали.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 150 000,00 грн., що підтверджується підписаними обома сторонами актами приймання-передачі робіт:

- № 1 від 05.05.2012 року на суму 40 000,00 грн. ( а.с. 16);

- № 10 від 18.05.2012 року на суму 25 000,00 грн. ( а.с. 19);

- № 12 від 28.05.2012 року на суму 35 000,00 грн. ( а.с. 20);

- № 19 від 14.06.2012 року на суму 30 000,00 грн. (а.с. 23);

- № 20 від 27.06.2012 року на суму 20 000,00 грн. (а.с. 24);

Заперечень проти ненадання позивачем послуг чи їх неякісності відповідач суду не надав.

Згідно п. 3.5 Договору, оплата робіт проводиться відповідачем поетапно наступним чином: відповідач (замовник) робить передоплату за перші 200,0 га в розмірі 20 000,00 грн. не пізніше 10.04.2012 року, а решта оплати проводиться поетапно згідно виставлених рахунків не пізніше 5-ти календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт.

Згідно зі статтями 193 Господарського кодексу України, ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом статей 599 та 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, яке припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За доводами позивача, після підписання актів виконаних робіт на дискування відповідач здійснив частковий розрахунок за роботи лише в сумі 134 059,84 грн., що підтверджується наявними у справі копіями банківських виписок, оскільки кошти, які сплачував відповідач, частково зараховувалися позивачем на сплату нарахованих пені, штрафу та процентів річних, а потім спрямовувалися на погашення основного боргу ( а.с. 13).

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги на час звернення позивача до суду становила 15 940,16 грн. (150 000-134 059,84 ).

В останньому засіданні позивач повідомив суд про сплату відповідачем основного боргу в сумі 15 940,16 грн., що підтверджується випискою по рахунку за 28.05.2013 року.

Таким чином в частині сплачених відповідачем 15 940,16 грн. в ході розгляду справи провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Позивач підтримав позовні вимоги лише в частині стягнення з відповідача пені в сумі 1130,18 грн. та 12% річних у розмірі 1983,19 грн. за прострочення проведення відповідачем розрахунків по договору.

Дані вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого:

В силу вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сторонами в пункті 4.4 договору погоджено, що сторона, яка прострочила виконання грошового зобов'язання, на вимогу іншої сторони згідно ст. 625 ЦК України зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 12 % річних від суми боргу за користування чужими грошовими коштами.

Позивач встановив періоди нарахування 12% річних з 17.04.2012 року по 20.04.2013 року з врахуванням часткової оплати відповідачем заборгованості і просить суд стягнути з відповідача 1 983,19 грн. вказаного платежу (а.с. 13).

Суд, перевіривши порядок нарахування позивачем 12% річних в сумі 1 983,19 грн. за відповідні періоди, встановив правильність їх нарахування та задовольняє позов в цій частині позовних вимог.

Заперечень проти доводів та розрахунків позивача відповідач суду не надав.

У відповідності до п. 4.3. договору між сторонами, у випадку несвоєчасного проведення розрахунків за виконані роботи відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача 1130,18 грн. пені за період 13.07.2012 року по 02.01.2013 року із суми боргу в розмірі 15940,16 грн.

У відповідності до ст. 1,3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня в встановлюється за домовленістю сторін у договорі, однак розмір пені при її сплаті не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені.

Розрахунок пені позивачем зроблено вірно та у відповідності до умов договору між сторонами та обставин справи.

Оскільки повний розрахунок за пенею та процентами річних відповідач не провів, то до примусового стягнення з відповідача на користь позивача належить 1130,18 грн. пені та 1983,19 грн. як 12 % річних на підставі ст. 625 ЦК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач довів наявність порушеного права та обґрунтованість підстав для задоволення позовних вимог, в тому позов в частині стягнення пені та процентів річних підлягає до повного задоволення.

В частині стягнення 15940,16 грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору, на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

На підставі ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути 1 720,50 грн. судового збору у повній сумі, оскільки спір виник з вини відповідача по справі.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка (ідентифікаційний код 32567602, Черкаська область, Канівський район, с. Бобриця) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігів Агро МТС" (ідентифікаційний код 3792611, м. Чернігів, вул. Любецька, 191-А) --- 1130,18 грн. пені, 1983,19 грн. як 12% річних та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті вимог про стягнення 15 940,16 грн. основного боргу провадження у справі припинити за відсутністю предмету спору.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 10 червня 2013 року

Суддя Н.М. Спаських