Рішення № 31723839, 07.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.06.13р. Справа № 904/1648/13-г

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркса, 108 м. Дніпропетровськ, 49600

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, 50079

про стягнення 28 151 грн. 40 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Магась М.В.

Представники:

Від позивача: Русанова В.В. - представник (дов. № 30 від 01.01.2013 року)

Від відповідача: Горбалінська Т.В. - представник (дов. № 11/81 від 02.01.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі-відповідач) про стягнення плати за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у розмірі 28 151 грн. 40 коп.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що взаємовідносини позивача з відповідачем щодо подачі та забирання вагонів регулюються як Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів, так і укладеною між ними тимчасовою угодою № ПР/М-07-2/14-НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (змінило найменування на Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат"), яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці. За накладними № № 46550851, 46629812, 46610010, 46562534, 46551107, 46551115, 46551123, 46548632, 46550836, 46548707, 46548699, 46548749, 46548673, 46548756, 46548657, 46548772, 46548764, 46565479 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача Публічного акціонерного товариства "Північний ГЗК". Однак, на шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, дані вагони були затримані відповідно до наказу № 190 від 20.08.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Рядова, що була зумовлена неприйняттям вантажу одержувачем Публічним акціонерним товариством "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію. Накази про затримку спірних вагонів станціями затримки були видані через наявність на коліях станції призначення Рядова неприйнятих Публічним акціонерним товариством "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. На момент надання наказів № 187, 188, 190, 191 від 20.08.2012 року про затримку вагонів на станції Рядова була лише одна вільна колія для обгону локомотивів, інші колії були зайняті. Станцією затримки у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а № 2, № 3, № 8, № 12 від 20.08.2012 року, представнику комбінату вчасно вручено повідомлення про затримку цих вагонів. У відповідності до положень Статуту залізниць України, Правил зберігання вантажів, Правил користування вагонами і контейнерами на підставі оформлених станцією затримки та станцією призначення Рядова були оформлені відповідні акти форми ГУ-23а, ГУ-23 на підставі яких розрахована плата за користування спірними вагонами по відомостям плати ф.ГУ-46 № 24089361, № 26089171 та накопичувальним карткам ф.ФДУ-92 № 04099004, № 04099006, № 04099005, № 31089003 у загальному розмірі 28 151 грн. 40 коп.

Відповідач проти позову заперечує, зазначаючи, що по факту затримки вагонів на підходах до ст. Рядова було складено акти форми ГУ-23 та акти форми ГУ-23а. Відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46 було підписано його працівниками із запереченнями. Крім того, позивачем, як в обґрунтування своїх дій, що полягають у видачі наказів № 187, 188, 190, 191 від 20.08.2012 року та затримці спірних вагонів на підходах до станції, зазначено, що на ст. Рядова була лише одна вільна колія для обгону локомотивів, інші колії були зайняті, адже в обґрунтування свого твердження не надано жодних доказів.

Позивач у своїх поясненнях зазначає, що відповідачем акти загальної форми ГУ-23, акти форми ГУ-23а підписані без заперечень, повідомлення про затримку вагонів, відомості плати за користування вагонами ГУ-46 та накладні оформлені працівниками залізниці у відповідності з діючим законодавством. Також, відповідач не надав жодного документу, який б спростовував його вину.

Справа розглядається за наявними матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.06.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2007 року між Державним підприємством "Придніпровська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (власник колії), яке було перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (державна реєстрація змін проведена державним реєстратором 23.04.2012 року, номер запису 12271050034000554), була укладена тимчасова угода про експлуатацію залізничної під'їзної колії відповідача, яка примикає до станції Терни і Рядова Придніпровської залізниці № ПР/М-07-2/14 НЮдч (т.1 а.с.124).

Відповідно до пункту 1 Тимчасової угоди із посиланням на Статут залізниць України, враховуючи Правила перевезення вантажів, сторони домовилися про експлуатацію під`їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до станції Терни Придніпровської залізниці - стрілочними переводами № № 2, 4, 6 до продовження колій № 5 та № 8; до станції Рядова - стрілочним переводом № 8 до колії № 6. Під`їзна колія обслуговується власним локомотивом.

Час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці (пункт 10 тимчасової угоди).

Відповідно до пункту 13 тимчасової угоди власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі:

- за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів (т.1 а.с.127).

Вагони, що прибули на станцію Рядова Придніпровської залізниці для ВАТ "Північний ГЗК", подаються локомотивом залізниці на одну з колій № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 13 станції Терни за вказівкою чергового по станції, де здійснюються приймально-здавальні операції з вагонами у технічному та комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії (пункт 6 тимчасової угоди)(т.1 а.с.126).

За накладними № 46550851, 46629812, 46610010, 46562534, 46551107, 46551115, 46551123, 46548632, 46550836, 46548707, 46548699, 46548749, 46548673, 46548756, 46548657, 46548772, 46548764, 46565479 порожні вагони власності ДП "Укрспецвагон" прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача - ПАТ "Північний ГЗК". На шляху прямування, відповідно до пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113, дані вагони затримані за наказами № 187, 188, 190, 191 від 20.08.2012 року через зайнятість колій на станції призначення Рядова, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем - ПАТ "Північний ГЗК" на свою під'їзну колію.

Відповідно до зазначених вище накладних станція та залізниця призначення - Рядова Придніпровської залізниці.

Накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення Рядова видані через наявність на коліях станції призначення неприйнятих ПАТ "Північний ГЗК" вагонів, що надійшли на його адресу. За даними фактами станціями Милорадовка, Кудашівка, Девладово та Приворот, у порядку передбаченому пунктами 9 та 10 Правил користування вагонами і контейнерами, 20.08.2012 року складені акти про затримку вагонів форми ГУ-23а та акти загальної форми ГУ-23, які містяться в матеріалах справи, вчасно вручено представникам відповідача повідомлення про затримку цих вагонів. З якими відповідач не згоден, оскільки готовий був прийняти вагони.

Позивачем нараховано плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу у сумі 28 151 грн. 40 коп.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами час користування вагонами обчислюється з початку їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника.

Облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними проводиться на станції відправлення та призначення за "Відомістю плати за користування вагонами (контейнерами)" форми ГУ-46 (пункт 3 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, за маневрову роботу та за подавання й забирання вагонів.

Відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46 № № 26089171, 24089361 та накопичувальні картки ФДУ-92 № № 31089003, 04099004, 04099005, 04099006 працівниками відповідача підписані із запереченнями про незгоду із нарахованою сумою, оскільки відповідач міг прийняти вагони.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту та пунктами 6, 7, 13 вищевказаної Тимчасової угоди визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

При цьому, на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. № 644. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за первинними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагону (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт, тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у п.14 розділу 2 Тарифного керівництва 1.

Отже, порожні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", який залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення і видати його одержувачеві, зазначеному в накладній. До того ж, пункт 6.2 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів передбачає, що місячне планування перевезень вантажів у власних вагонах здійснюється відправником за окремим замовленням та за погодженням з власником вагонів. Залізниця затверджує плани перевезень у власних вагонах, які попередньо погоджені відправником із власником вагонів. Таким чином, забезпечення вантажовідправників власними вагонами здійснює власник вагонів на підставі укладених ним з вантажовідправником договорів без участі залізниці.

Пунктом 16 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами у наступних випадках:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під'їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред'явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами). Причина звільнення від плати за користування вагонами і контейнерами зазначається у графі "Примітки" відомості плати за користування вагонами (контейнерами).

Отже, вказані відповідачем у відомості плати за користування вагонами заперечення, відповідно до пункту 16 Правил, не є підставою для звільнення його від плати за користування вагонами.

Відповідно до пункту 1.6 Роз'ясненнь Президії Вищого Господарського суду від 29.09.2008 р. № 04-5/255 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення позиції Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу; а також обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці, - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці, встановлених Тарифним керівництвом № 1.

Відповідно до пункту 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.1997р за № 50/1854, де чітко вказано: "Черговий по станції зобов'язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів".

Пунктом 14.2.1 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України ЦД-0058, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 31.08.2005р.№507 зазначено: " Приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії".

Отже, заперечення відповідача, що він готовий прийняти вагони на під'їзну колію не має підґрунтя, оскільки залізниця не мала можливості дані вагони доставити на станцію призначення бо на інших коліях знаходилися вагони, що своєчасно не вивозилися відповідачем на свою під'їзну колію і ці факти засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, ГУ-23а. Усі ці акти підписані працівниками ПАТ "Північний ГЗК" без заперечень і доводять вину відповідача у зайнятості колій станції і неможливість залізниці доставити вантаж до станції призначення.

Статтями 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, відповідач не довів належними і допустимими доказами існування обставин, які згідно вимог чинного законодавства звільняють його від плати за користування вагонами, а отже, його заперечення щодо відсутності підстав для нарахування відповідної плати підлягають відхиленню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний

комбінат" (м. Кривий Ріг, 50079; ЄДРПОУ 00191023; р/р 26006962481636 у відділенні ПАТ „Перший Український міжнародний банк" м. Донецьк; МФО 334851) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600; ЄДРПОУ 01073828; р/р 26006000012 у ДФ АБ „Експрес-Банк"; МФО 306964) - 28 151 (двадцять вісім тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 40 коп. плату за користування вагонами та збір за зберігання вантажу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судовий збір, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 10.06.2013 р.

Суддя О.О. Ємельянова