Справа 206/681/13-ц
Провадження 2/206/270/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"09" квітня 2013 р. Самарський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
головуючий суддя Сухоруков А.О.,
при секретарі Попов Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Дніпропетровську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
04 лютого 2013 року представник ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 08 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №802/1, у відповідності до якого остання отримала кредит в розмірі 59717,00 грн. для здійснення оплати за автомобіль строком на 60 місяців з оплатою 17% річних. Так відповідачка зобов'язалася здійснювати погашення кредиту рівними частинами в сумі 995,28 грн. та сплату нарахованих процентів не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами було укладено договір застави майна,відповідно до якого відповідач передав у заставу автомобіль марки ВАЗ 11183. У зв'язку з невиконанням зобов'язань по кредитному договору ОСОБА_1 було вручено претензію з вимогою ліквідувати заборгованість, однак протягом встановленого строку вимога залишилась без задоволення. Банк розпочав процедуру звернення стягнення на предмет застави та 31.01.2011 року вище зазначений транспортний засіб було реалізовано за 17462,30 грн. 09 серпня 2011 року Самарським районним судом було винесено заочне рішення про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 65768, 23 грн. За період з 13.05.2011 року по 04 лютого 2013 року заборгованість ОСОБА_1 зросла внаслідок продовження нарахування відсотків за кредитним договором, дію якого не припинено та не розірвано, в розмірі 5608,40 грн.
Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору № 802/1 в сумі 5608,40 грн. та судовий збір в розмірі 913,94 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, обґрунтувавши їх з тих же підстав, що викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позов.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.
Вислухавши доводи та пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовну заяву необхідно задовольнити з наступних підстав, встановлених в судовому засіданні.
В силу п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини
Згідно ст. 1050 та ч.1ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Вказані вимоги закону відповідачем не виконуються.
Судом встановлено, що 08 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», що перейменоване в Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 802/1 відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 59717,00 грн. строком до 07 лютого 2013 року із сплатою 17 % річних (а.с. 8-10).
За змістом п. 1.3 цього договору, кредит надається для здійснення оплати за автомобіль ВАЗ 11183 2008 року .
Пунктом 1.5 цього договору визначено, що ОСОБА_1 зобов'язалась за користування кредитом сплатити проценти в порядку, розмірах та строки, що визначені в договорі.
Відповідно до п. 3.3.3 кредитного договору, ОСОБА_1 зобов'язалась повернути кредит в сумі 59717,00 грн. та здійснювати погашення кредиту рівними частинами 995,28 грн. та сплату нарахованих процентів не пізніше останнього робочого дня кожного місяця, починаючи з наступного місяця після видачі кредиту.
Пунктом 5.2 кредитного договору визначено, що за порушення взятих на себе зобов'язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасній сплаті процентів за користуванням кредитом, комісійних винагород та інших платежів за цим договором, ОСОБА_1 зобов'язався сплатити на користь позивача пеню у розмірі 0,05 % від суми несплаченого платежу за кожен день прострочення.
Право позивачу достроково вимагати повернення кредиту у разі порушення умов договору зі сторони відповідача, в тому числі несвоєчасної сплати кредиту, передбачене п.п. 2.3, 3.2.2 кредитного договору.
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Автомобіль ВАЗ 11183, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належав ОСОБА_1 та перебував в заставі у позивача на підставі договору застави майна № 802/1а від 08.02.2008 року (а.с.а.с. 11-14). Відповідно до виконавчого напису серії ВВР №01013 приватним нотаріусом ОСОБА_2 було запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб ВАЗ 11183, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, та задовольнити вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» у розмірі 80541,07 грн. (а.с.15).
Розрахунок заборгованості за кредитним договором між позивачем та відповідачем № 802/1 від 08.02.2008 року доводить той факт, що станом на 04 лютого 2013 року у відповідача утворилась прострочена основна заборгованість по кредиту: 51903,20 грн., 12 478,93 грн. нарахованих та неотриманих відсотків, 10 775,39 грн. - пеня згідно рішення суду, неустойки та судові витрати. При цьому за період з 13.05.2011 року по 31.12.2011 року щомісячно нараховувалися відсотки, які не були стягнуті рішенням суду, сума яких складає 5608,40 грн. (а.с. 7).
10.06.2010 року позивачем направлялась претензія №0106/9 на суму 60411,46 грн. на адресу ОСОБА_1 з проханням здійснити повне погашення заборгованості по кредиту, відсоткам та пені (а.с.18).
09 серпня 2011 року рішенням Самарського суду м. Дніпропетровська було стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» суму заборгованості у розмірі 65768,23 грн. (а.с.19-20).
Даючи правову оцінку дослідженим в судовому засіданні доказам, суд доходить висновку, що в дійсності у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість по сплаті кредиту, відповідач не в повному обсязі виконав прийняті на себе відповідно до договору зобов'язання, що і послугувало підставою для звернення позивача до суду із цим позовом. Умови договору не суперечать нормам чинного законодавства України.
В силу ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки за приведеними вище висновками суду відповідач належним чином своїх зобов'язань по кредитному договору не виконує, тим самим грубо порушуючи його істотні умови, вимоги позивача про дострокове розірвання кредитного договору із відповідачем є повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
У зв'язку з такими обставинами, вимоги позивача обґрунтовані і є такими, що підлягають задоволенню.
Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 229,40 грн., що відповідає мінімальній ставці судового збору. Щодо повернення зайво сплаченого судового збору, така сума може бути повернута ухвалою суду за письмовою заявою позивача.
Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 610, 611, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4- 8, 10, 11, 18, 57- 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) заборгованість за кредитним договором № 802/1 від 08 лютого 2008 року, що утворилася за період з 13 травня 2011 року по 04 лютого 2013 року та складається із заборгованості по відсоткам у розмірі 5608,40 грн., а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 229,40 грн, загалом 5837 (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя А.О. Сухоруков
Судове рішення № 31723578, Самарський районний суд м. Дніпропетровська було прийнято 09.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 206/681/13-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: