Рішення № 31723000, 07.06.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/3429/13-ц

Провадження №2/106/1024/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року Євпаторійській міський суд АР Крим

у складі: головуючого судді Куликовської О.М.

при секретарі Любіш О.Ф.

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів.

Свої вимоги мотивувала тим, що 16.07.2011 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2, який був зареєструваний у відділі державної реєстрації актів цивільного стану (Красногвардійського районного управління юстиції Автономної Республіки Крим), актовий запис № 07 .

Від шлюбу мають сина -ОСОБА_3, 2011 року народження. Крім того, позивачка має двох синів від попереднього шлюбу - 2001 та 2003 років народження. Вказує, що їх сім'я проживала за адресою АДРЕСА_1 в двокімнатній квартирі, що частково належить позивачці на праві приватної власності.

Протягом останнього року сімейне життя між сторонами поступово погіршувалося, що в кінцевому підсумку призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Відповідач постійно нехтує сімейними цінностями, такими як повага до дружини, турбота про створення в родині доброзичливій сприятливої морально-психологічної атмосфери. З його ініціативи між сторонами постійно виникають сварки, свідком яких нерідко стають діти, що тяжким чином впливає на їх психічний стан та кожен раз причиняє ОСОБА_1 та дітям душевні страждання.

Крім того, з метою нав'язати позивачу своє бачення проблемних питань відповідач іноді допускається до аморальних вчинків, будучи в нетверезому стані допускає фізичні образи, які виражаються в рукоприкладстві, навіть у присутності дітей.

Відповідач не розуміє і не хоче розуміти суті проблем, які виникають в родині, він не здатний підтримувати нормальну моральну атмосферу в сім'ї, піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги як передбачено вимогами ст. 55 Сімейного кодексу України.

Протягом тривалого часу відповідач взагалі самоусунувся від необхідності матеріально забезпечувати свою сім'ю. За останні три місяці зароблені ним кошти практично взагалі не надавав для потреб сім'ї.

На даний момент ведення спільного господарства та спільне проживання остаточно припинено. На її глибоке переконання подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини не має, оскільки як у позивачки, так і у відповідача на грунті сімейно-побутових проблем, і діаметрально протилежних поглядів на сімейне життя, розвинулася неприязнь один до одного, втрачено почуття любові та поваги. Вважає, що за таких умов шлюб необхідно розірвати.

Їх дитина врахована в медичних установах. Вона постійно стежить за станом здоров'я дитини, її розвитком, виховуєть і дбає про неї, у неї з сином психологічний контакт, прихильність один де одного. Враховуючи досвід, який є в суспільстві, проживання дитини саме з матір'ю є для дитини більш прийнятним, оскільки у матері більш емоційно-вольової мотивації можливостей і часу приділяти дитині увагу.

Вказує, що оскільки відповідач кілька разів висловлювався з погрозами на її адресу , що забере дитину до себе, просить суд визначити місце проживання дитини. Переконана, що син повинен проживати разом з нею в квартирі, що частково належить їй на праві приватної власності за адресою АДРЕСА_1.

Вона кохає свого сина і здатна забезпечити його всім необхідним. Як мати-одиначка з двома старшими синами, отримує від держави кошти на утримання одного з них, та доглядає за молодшим сином до трьох років. Після досягнення ним трирічного віку вона збирається піти працювати та утримувати свою родину. Крім того, вони проживають з її матір'ю та бабусею, які допомагають не тільки доглядати за дітьми, а і матеріально.

При розгляді даного питання прошу суд врахувати те, що відповідач не має постійної роботи і заробітку, має схильність до вживання спиртних напоїв та вчиняє рукоприкладство, що може негативно відбитися на вихованні дитини. Поведінка відповідача до членів своєї сім'ї характеризується грубістю. Він емоційно не врівноважений і схильний до фізичних образ.

Проживання дитини з одним із батьків не звільняє обох батьків від права спілкування з дитиною і обов'язки виховувати дитину, піклуватися про неї і матеріально її забезпечувати.

Вона не має наміру перешкоджати відповідачеві в здійсненні його прав і обов'язків за їх дитиною.

Разом з тим враховуючи ту обставину що відповідач останні три місяці не надавав зароблені кошти на потреби сім'ї, в тому числі дитини, у позивача є підстави вважати що відповідач і надалі в добровільному порядку буде ухилятися від матеріального утримання дитини, тобто сплати аліментів. Відповідач офіційно не працевлаштований і не є суб'єктом підприємницької діяльності. Кошти заробляє шляхом .надання разових будівельних послуг приватним фізичним особам. Про щомісячні розміри таких заробітків останнього часу їй не відомо. У минулому 2012р. розміри таких заробітків відповідача становили від 2000 до 3000 грн. на місяць. На сьогоднішній день працює він чи ні, невідомо.

Просить суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні підтримала позовні вимоги. Наполягала на задоволенні позову у повному обсязі та просила після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Відповідач в судове засідання з'явився не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Вислухавши позивача, відповідача, дослідивши письмові докази по справі, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 16 липня 2011 року між ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровано шлюб, про що свідчить свідоцтво про одруження (повторно) НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції (а.с. 7). Після одруження прізвище дружини ОСОБА_1.

Від спільного шлюбу вони мають малолітню дитину: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_3, де батьками вказані ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ( а.с.8).

Згідно із положенням ст. 18 ч. 2 п. 3, ст.ст. 51, 56 ч. 3, ст. 110 ч. 1 СК України, дружина і чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань, при цьому способом захисту сімейних прав та інтересів, у тому числі, є право на припинення шлюбних відносин шляхом пред'явлення до суду позову про розірвання шлюбу одним із подружжя. Скориставшись наданим правом позивач звернулась до суду з даним позовом про розірвання шлюбу

Судом встановлено, що подружні стосунки між сторонами по справі припинені, вони фактично не ведуть спільного господарства, мешкають окремо.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, але позивачка не має наміру зберігати шлюб з відповідачем. Тому з врахуванням норм ст.. 111 СК України, суд дійшов висновку, що примирення між сторонами по справі не можливо, оскільки вони остаточно втратили почуття любові та поваги один до одного, сім'я носить формальний характер.

Спору з приводу розподілу майна між сторонами відсутній.

Обставин, що перешкоджають розірванню шлюбу, передбачених ч. 2 ст. 110 СК України, судом не встановлено.

Відповідачка під час реєстрації шлюбу змінила своє прізвище «ОСОБА_1», на «ОСОБА_1» та просила після розірвання шлюбу залишити їй дошлюбне прізвище «ОСОБА_1».

Відповідно до п.9 ст. 7 Сімейного кодексу, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості та розумності, відповідно до моральних засад суспільства .

З'ясувавши фактичні взаємостосунки між сторонами і дійсні причини позову про розірвання шлюбу, а також , враховуючи ст..51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України, у якій вказано, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається, а документальне існування шлюбу між сторонами по справі не відповідає поняттю „ сім'ї, як соціального інституту сучасного суспільства,

Зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в статті 16 Конвенції про дискримінацію жінок в частині першій підпункту «с») «однакові права і обов'язки під час шлюбу і після його розірвання», тобто дружина шлюбом не закріпляється за чоловіком по життєво. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер.

На підставі викладеного та з врахуванням норм ст. 112 СК УК України, суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам і інтересам суспільства, у зв'язку з чим, шлюб між ними повинен бути розірваний.

Відповідно до ст.. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

У судовому засіданні сторони по справі дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина. Місце проживання було визначено з матерю, відповідач не заперечував проти такого вирішення питання.

Що стосується вимог щодо стягнення аліментів на утримання дитини, та це вимоги законні та обґрунтовані, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. . Статтями 181, 182 СК України передбачено, що у разі невиконання батьками свого обов'язку утримувати дітей аліменти присуджуються за рішенням суду в частині від доходу його матері , батька або у твердій грошовій сумі, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи працездатний вік відповідача ,відсутність доказів перебування на його утриманні інших осіб, суд вважає, що відповідач в змозі сплачувати на утримання дитини аліменти у розмирі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до її повноліття.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача також підлягають стягненню судові витрати по справі.

Керуючись ст..ст. 112,160, 180, 183, 184 Сімейного Кодексу України, статтями 10, 60, 209, 213-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, стягнення аліментів, задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 16.07.2011 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, у відділі реєстрації актів цивільного стану Красногвардійського районного управління юстиції, актовий запис № 07 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище - «ОСОБА_1».

Місце проживання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 визначити з матерю ОСОБА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця місто Чкаловськ Таджикістан, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 проживаючого, АДРЕСА_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1\4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, але не менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до його повноліття.

Стягнути ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця місто Чкаловськ Таджикістан, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 проживаючого, АДРЕСА_3 у дохід держави судовий збір передбачений п. 1.1 ч.2 ст. 4 ЗУ « Про судовий збір», який набрав чинності 01.11.2011 року у розмірі 344 гривень 10 копійок на р/р 31214206700015, отримувач коштів - УК в м. Євпаторія 22030001 , код отримувача - (код за ЄДРПОУ) 37940108, банк отримувача - ГУ ДКСУ у АРК , код банку отримувача (МФО) - 824026, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ суду 02897098.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення суду . Особи , які брали участь у справі , але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О.М. Куликовська