Ухвала суду № 31721347, 28.05.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/991/13-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга В'ячеслав ОлександровичНомер провадження 22-ц/788/1205/13 Суддя-доповідач - Семеній Л. І. Категорія - 48

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Семеній Л. І.,

суддів - Шевченка В. А., Білецького О. М.,

за участю секретаря - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4

про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився та оскаржив його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленого рішення, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Вважає, що зміна сімейного стану, а саме: народження доньки, є достатньою підставою для зменшення розміру стягнутих з нього аліментів. Крім того, зазначає, що визначений ним розмір аліментів відповідає вимогам ч.2 ст.182 СК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_3, суд виходив з того, що позивач не довів, що зміни сімейного стану, які в нього відбулися, тягнуть погіршення матеріального становища, що обумовлює необхідність зменшення розміру аліментів.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Судом першої інстанції правильно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 09.10.2008 року з ОСОБА_3 стягуються на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття, в розмірі ? частини усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З матеріалів справи також вбачається, що 11.08.2009 року у ОСОБА_3 народилася дочка ОСОБА_6 від іншого шлюбу.

Згідно з довідкою №1 від 30.01.2013 року ОСОБА_3 працює з 02.10.2012 року в ТОВ «Будпартнер-Інвест» на посаді майстра будівельних та монтажних робіт та отримав заробітну плату у жовтні 2012 році - 2333,91 грн. у листопаді та грудні - по 2440 грн.

Вказані обставини вірно встановлені місцевим судом на підставі доказів, які містяться в матеріалах справи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд правильно посилався на положення ч.1 ст.192 СК України, якою передбачено право платника або одержувача аліментів на зменшення або збільшення розміру аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану.

З роз'яснень, викладених у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" вбачається, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Незважаючи на зміну сімейного стану позивача, він, як батько своїх дітей, зобов'язаний утримувати як дочку ОСОБА_6 від другого шлюбу, так і нести обов'язок по утриманню свого сина ОСОБА_5. Його матеріальний стан фактично дозволяє в рівній мірі утримувати їх.

За таких обставин, сама по собі зміна сімейного стану заявника не може бути підставою для обмеження прав дитини, на яку стягуються аліменти, а має супроводжуватися погіршенням матеріального стану платника та, як наслідок, неможливості у рівній мірі утримувати обох дітей.

Проте, доказів погіршення матеріального стану позивач ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надав, чим не довів, що він не має можливості сплачувати аліменти на утримання сина в установленому судом розмірі.

Доводи апеляційної скарги щодо допущених місцевим судом порушень вимог процесуального права та неправильного застосування норм СК України підтвердження не знайшли.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо відсутності підстав для зменшення розміру аліментів, а тому обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -

З оригіналом згідно: суддя Л.І.Семеній