Рішення № 31720314, 03.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2013р. Справа № 37/384пн

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Колесник Р.М., суддів Говоруна О.В., Чернової О.В., розглянувши матеріали справи

при секретарі судового засідання Петраченко К.С.

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк

до відповідача 1: відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, м. Донецьк

відповідача 2: приватного підприємства "НИВА-В.Ш." в особі Філії 05, м. Донецьк,

відповідача 3: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

відповідача 4: ОСОБА_2, АДРЕСА_3

відповідача 5: ОСОБА_3, м. Донецьк

відповідача 6: фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_4

за участю прокурора в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», п. Ясний, м. Докучаєвськ, Донецька область

за участю третьої особи2, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Міністерство аграрної політики України, м. Київ

про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» недійсними

Представники сторін:

Прокурор: Лисенко С.І. за посв.

Від позивача: Жмуріна В.В. за дов.

Від відповідача1: не прибув

Від відповідача2: не прибув

Від відповідача3: не прибув

Від відповідача4: ОСОБА_7 адвокат

Від відповідача5: ОСОБА_7 адвокат

Від відповідача6: не прибув

Від третьої особи1: Волонець А.Ф. за дов.

Від третьої особи2: не прибув

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» Філія 05 про визнання прилюдних торгів по реалізації арештованого майна ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» недійсними.

Рішенням господарського суду Донецької області від 03.04.2012р. у задоволені позовних вимог відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2012р. було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2012р. постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2012р. та рішення господарського суду Донецької області від 03.04.2012р. було скасовано, а справа направлена на новий розгляд.

Скасовуючи прийняті по справі судові акти, касаційна інстанція вказала на необхідність усунення недоліків, що було допущено під час попереднього розгляду справи, які полягають в тому, що попередніх інстанцій не з'ясували до яких саме майнових цінностей: основних фондів чи оборотних засобів відноситься спірне реалізоване майно ДП «СГП «Таїровське» з урахуванням ст.139 Господарського кодексу України, не залучили до участі у справі Міністерство аграрної політики України, не надали оцінки правовідносинам сторін з урахуванням того, що 10.02.2011 ДП «СГП «Таїровське» знову було включено до Переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу у 2011 році, а також, що Міністерством аграрної політики України не прийняті від Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області функції управління ДП «СГП «Таїровське», як того вимагає Порядок передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.12.2012р. суд прийняв справу № 37/384пн до свого провадження та залучив у якості третьої особи 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство аграрної політики України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що проведенням в період дії мораторію, запровадженого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна ДП «СГП «Таїровське» спричинило незаконне відчуження об'єктів державної власності, відносно яких прийнято рішення про приватизацію у складі ДП «СГП «Таїровське».

Відповідно до наданих пояснень та заперечень в перебігу розгляду справи позивач наголошував на тому, що реалізоване на прилюдних торгах арештоване нерухоме майно третьої особи 1 відноситься до основних фондів підприємства, що підтверджується його балансами, з яких зокрема вбачається, що вказані об'єкти обліковуються у розділі 1 «Балансу «ДП СПГ «Таїровське»- необоротні активи - у ст. «Основні засоби», що останній не втратив повноважень власника спірного державного майна та продовжує їх здійснювати станом на теперішній час у відповідності до ст. 7 Закону України «Про приватизацію державного майна», п. 12 Порядку передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації, у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію цього майна. Наголошував на тому, що проведення прилюдних торгів було здійснено з грубими порушеннями порядку проведення виконавчих дій, порядку підготовки та процедури проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна, а отже зміст правочинів суперечить нормам чинного законодавства України, що є підставою для визнання їх недійсними.

Відповідачем 1 наданий відзив відповідно до якого просить суд відмовити у задоволені позову оскільки вважає, що публічні торги з реалізації майна третьої особи 1 проведені відповідно до вимог чинного законодавства, звертає увагу на те, що прийняття рішення про приватизацію підприємства третьої особи 1 та передача функцій з управління його майном позивачу відбулась вже після накладення відповідачем 2 арешту на нерухоме майно третьої особи 1, доказів визнання дій відповідача 2 щодо опису та арешту спільного майна незаконними в порядку адміністративного судочинства або в порядку ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не додано.

З наданого відзиву відповідача 2 вбачається, що він заперечує проти позову посилаючись на те, що при проведенні оскаржуваних прилюдних торгів не було допущено жодних порушень чинного законодавства, що спеціалізованою організацією було дотримано вимоги всіх законодавчих актів, що регламентують дані процесуальні дії, якими керувалась спеціалізована торгівельна організація.

Відповідачем 3 був наданий відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірні торги є такими, що проведені відповідно до вимог чинного законодавства у тому числі, зазначає, що придбане останнім на спірних торгах нерухоме майно належить до основних фондів третьої особи 1, проте враховуючи позицію викладену в рішенні Конституційного суду України №1-11/2003 від 10.06.2003р., де зазначено, що ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення виробничої діяльності, зазначає, що в даній справі під іншим майном слід розуміти основні засоби (нерухоме майно), яке придбане на спірних торгах та яке не забезпечувало ведення виробничої діяльності третьої особи 1.

Відповідачами 4 та 5 в перебігу розгляду справи були надані письмові пояснення зі змісту яких вбачається, що останні вважають, що на момент пред'явлення позову позивач не здійснював повноважень органу управління третьої особи 1, а тому порушення його прав не відбулось, що давало б підстави звертатись в суд із позовом, стосовно позиції Вищого господарського суду України зазначив, що ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» не поширювалась на придбане відповідачами 4 та 5 майно, оскільки таке майно не використовувалось у виробничій діяльності третьої особи 1.

З письмових пояснень третьої особи 1 вбачається, що проти позову заперечує, вважаючи, що права позивача не є порушеними, зазначає, що дія мораторію на реалізацію в межах виконавчого провадження майна державних підприємств не розповсюджується на нерухоме майно, що не забезпечує ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а майно, яке було реалізоване на торгах у виробничій діяльності останнього не використовувалось, вважає, що переможці торгів є добросовісними набувачами майна.

Прокурор в поясненнях зазначив, що під час розгляду справи позивачем наводились доводи того, що реалізоване на прилюдних торгах майно відноситься до основних фондів підприємства, що позивач не втратив повноважень власника спірного державного майна, вважає, що набуття переможцями торгів права власності на об'єкти нерухомого майна третьої особи 1 є незаконними, в зв'язку з чим підтримує позов у повному обсязі.

Відповідач 6 правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою місцезнаходження, визначеною за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців». При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, сформульовану в п. 3.9.1. Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. таке повідомлення вважається належним.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача 6 за наявними в ній матеріалами, оскільки неявка представника відповідача 6 не перешкоджає вирішенню спору.

Третя особа 2 правом на участь у судовому засіданні не скористалась, письмових пояснень по суті справи не надала.

Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався. Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.

Перед початком розгляду справи по суті представники сторін та третьої особи 1 були ознайомлені з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених в процесі розгляду справи, вислухавши представників сторін та третю особу 1, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п.1.1. Статуту Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», затвердженого Розпорядженням Міністерства аграрної політики України 26.12.2005 №68, зареєстрованого 03.02.2006, Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» було створене як державне підприємство Донецька дослідна станція Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. Відповідно до наказу Міністерства від 5 липня 2005 року №301 «Про перейменування Донецької дослідної станції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» перейменоване у державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське».

Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» є правонаступником майнових прав і обов'язків Донецької дослідної станції Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова. Підприємство засноване на державній власності і підпорядковане Міністерству аграрної політики України (орган управління майном).

Виходячи із п.п.2.1. та 2.2. Статуту ДП «СГП «Таїровське» його метою є виробництво сільськогосподарської продукції, її переробка і реалізація, поліпшення галузі виноградарства в густонаселеному, з великою кількістю промислових об'єктів та несприятливою екологічною обстановкою східному регіоні України, а також задоволення ринку товарами народного споживання та отримання прибутку.

Згідно з п.3.3. Статуту виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображена в самостійному балансі підприємства, становлять її майно, яке є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №25 від 26.01.2005 оформлено право власності Державного підприємства «Донецька дослідна станція інституту виноградарства і виноробства ім.. В.Є.Таїрова»на:

- нежитлову будівлю - їдальні, площею 461,6 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_5, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.02.2005;

- нежитлову будівлю, корівник на 200 голів, розташований за адресою: АДРЕСА_6, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 07.02.2005.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №367 від 08.10.2007 оформлено право власності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» на:

- будівлю старої контори, що розташована за адресою АДРЕСА_7, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007;

- будівлю клубу, розташована за адресою АДРЕСА_8, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 16.10.2007.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №387 від 17.10.2007 оформлено право власності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» на:

- лабораторію зі зберігання винограду, що розташована за адресою АДРЕСА_9, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.10.2007;

- вегетаційний будиночок, розташований за адресою АДРЕСА_10, про що видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 19.10.2007.

Рішенням Виконавчого комітету Докучаєвської міської ради №346 від 20.10.2010 оформлено право власності Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» на визначений перелік об'єктів нерухомості, у тому числі ангар-бурякосховище, розташований за адресою: АДРЕСА_11, телятник, розташований за адресою: АДРЕСА_12.

Наказом Фонду державного майна України від 24.03.2008 року було затверджено доповнення до Переліку об'єктів груп В, Г (крім АПК), які підлягають підготовці до продажу в 2008 році за участю працівників регіональних відділень ФДМУ, до якого по Донецькій області, окрім іншого, було включене ДП «СГП «Таїровське».

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №619 від 30.07.2008 «Про прийняття рішення щодо приватизації ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», вирішено розпочати приватизацію Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» шляхом перетворення у відкрите акціонерне товариство; відділу реформування державного майна наказано організувати роботу з передачі функцій управління майном ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське».

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №728 від 19.08.2008 створено комісію з питань передачі функцій органу управління майном Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», якою 22.08.2008 був складений акт приймання-передачі функцій управління майном Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», що належать Міністерству агарної політики України і передаються Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області. Акт затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №750 від 26.08.2008.

Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №1292 від 22.12.2008 скасовано рішення про приватизацію Державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», прийняте наказом №619 від 30.07.2008року; відмінено дію наказів РВ ФДМУ: №728 від 19.08.2008 «Про створення комісії з питань передачі функцій управління майном ДП «СГП «Таїровське», №750 від 26.08.2008 «Про затвердження акту приймання-передачі функцій управління майном ДП «СГП «Таїровське», №761 від 29.08.2008 «Про створення комісії з приватизації ДП «СГП "Таїровське», №762 від 29.08.2008 «Про інвентаризацію майна ДП «СГП «Таїровське». Відділу реформування державного майна наказано у тижневий термін проінформувати керівництво ДП СГП «Таїровське», його трудовий колектив, Докучаєвську міську раду, Міністерство аграрної політики України про скасування рішення про приватизацію ДП СГП «Таїровське», тощо.

Підставою для скасування рішення про приватизацію ДП «СГП «Таїровське», відповідно до змісту наказу позивача від 22.12.2008 року №1292, став лист Відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління юстиції від 02.10.2008 року №2895/4-2-237 щодо винесення постанови від 01.06.2007 року про арешт всього майна Донецької дослідної станції інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова, правонаступником майнових прав і обов'язків якого є ДП «СГП «Таїровське», та оголошення заборони на його відчуження, що виявлено під час проведення повної інвентаризації майна ДП «СГП «Таїровське».

У зв'язку із скасуванням рішення про приватизацію ДП «СГП «Таїровське», Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області листом №07-11437 від 24.12.2008 повідомило Міністерство аграрної політики України про скасування рішення про приватизацію ДП «СГП «Таїровське» та, з посиланням на п. 9 Порядку передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію цього майна, запропонувало кандидатуру -представника регіонального відділення, для включення до складу комісії з питань передачі функції управління ДП «СГП «Таїровське».

Міністерством аграрної політики України листом №37-11-4-15/2273 від 17.02.2009 було повідомлено про недоцільність скасування рішення про приватизацію ДП «СГП «Таїровське».

В подальшому позивач листом №07-07-04049 від 15.04.2010, адресованим Міністерству аграрної політики України, наполягав на поверненні функцій управління ДП «СГП «Таїровське», зазначаючи, що регіональне відділення здійснює управління лише по підприємствах, які знаходяться в стані приватизації.

Міністерство аграрної політики України (лист №37-11-1-15/7272 від 17.05.2010) вказало на можливість здійснення реалізації частини майна підприємства для погашення наявної заборгованості, та завершенні в наступному процедури приватизації майна.

10.02.2011 ДП «СГП «Таїровське» знову було включено до Переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу у 2011 році, але наказу про приватизацію ДП «СГП «Таїровське» прийнято не було.

12.11.2004 року постановою відділу державної виконавчої служби Докучаєвського міського управління Донецької області було відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області №6/633 від 11.02.2002 року про стягнення боргу з Донецької дослідної станції інституту виноградарства і виноробства ім. Таїрова. В подальшому відкриті виконавчі провадження за іншими наказами господарського суду Донецької області від 02.07.2007 у справі № 36/96, від 24.07.2006 у справі № 32/99, від 18.05.2009 у справі № 39/125, від 18.05.2009 у справі № 39/124, від 18.05.2009 у справі № 39/126, від 22.04.2009 у справі № 4/110, тощо.

В результаті проведення виконавчих дій в межах зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з ДП «СГП «Таїровське» на користь юридичних осіб, держави на загальну суму понад 250 000,00 грн., державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області 11.11.2010 складений акт опису й арешту майна (з додатком), яким були описані і арештовані об'єкти нерухомості, в тому числі, лабораторія зі зберігання винограду, вегетаційний будиночок, будівля старої контори, будівля клубу, будівля телятнику, бурякове сховище(ангар), їдальня, корівник на 200 голів.

Листом-повідомленням №8/11П від 27.01.2011 ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області повідомило Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області про здійснення виконавчого провадження по стягненню заборгованості з ДП «СГП «Таїровське», складання акту опису й арешту майна ДП «СГП «Таїровське» від 11.11.2010 та проведення експертної оцінки для наступної реалізації зазначеного майна.

Листами №10-07-01731 від 17.02.2011, № 10-07-02841 від 16.03.2011, №10-07-03404 від 29.03.2011 Регіональне відділення Фонду державного майна України в Донецькій області повідомило ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, що ДП «СГП «Таїровське» підпадає під дію Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», вважало за можливе зняття арешту з майна державного підприємства, оскільки кредиторська заборгованість по ДП «СГП «Таїровське» виникла тільки перед юридичними особами, за результатами розгляду яких ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області листами №900/04-01-31/8 від 15.04.2011 та №4-16-258 від 19.04.2011 зазначено про відсутність підстав для звільнення майна з-під арешту.

Листами №10 від 24.03.2011, № 30 від 17.05.2011 ДП «СГП «Таїровське» було запропоновано державному виконавцю перелік майна, яке не забезпечує виробничу діяльність підприємства, з метою його подальшої реалізації для погашення заборгованості по виконавчим провадженням.

Відповідно до Звіту про незалежну оцінку описаного та арештованого майна, що належить ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське», складеного Донецькою філією ПП «Авто експерт»(сертифікат №7216/08 суб'єкта оціночної діяльності від 09.07.2008, виданий Фондом державного майна України), станом на 31.03.2011 вартість наданого до оцінки майна, що розташоване за адресою: Донецька область, Волноваський район, м.Докучаєвськ, сщ. Ясне, складає 213 634,08 грн.: корівник на 200 голів - 43 323,24 грн., телятник - 15 704,23грн., свинарник - 21 766,75грн., вегетаційний будиночок - 12 525,78грн., ангар-бурякосховище - 28 773,49грн., їдальня - 16 749,66грн., будівля старої контори - 6 452,97 грн., будівля клубу - 45 845,32грн., лабораторія зі зберігання винограду - 22 492,64грн.

24.06.2011 приватним підприємством «Нива -В.Ш.» на підставі заявок на реалізацію арештованого майна ППВР ВДВС ГУЮ у Донецькій області від 24.05.2011 вх.№№ 24/05-28, 24/05-29, 24/05-30, 24/05-32, №24/05-33, №24/05-34, 24/05-35, 24/05-36; договорів про надання послуг по організації і проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 30.05.2011 №№0511298, 0511299, 0511300, 0511301, 0511302, 0511304, 0511305, 0511306, укладених з ППВР ВДВС Головного управління юстиції у Донецькій області, були проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна ДП «СГП «Таїровське», оформлені протоколами №0511299-2, №0511304-3, №0511301-4, №0511305-5, №0511302-6, №0511306-7, №0511298-5, №0511300-9.

За результатами проведених прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна переможцями визнано: за лотом №2 нежитлова будівля клубу, інв. №92, загальною площею 815,80 кв.м. - ОСОБА_1, з ціною продажу 45 900грн.; за лотом №3 нежитлова будівля вегетаційного будиночку, інв. №86, загальною площею 466,2 кв.м. - ОСОБА_2 за ціною продажу 12 600,00 грн.; за лотом №4 нежитлова будівля ангару-свеклосховища, інв. №298, загальною площею 1253,74кв.м. - ОСОБА_3 з ціною продажу 28 800,00 грн.; за лотом №5 нежитлова будівля телятника, інв. №283, загальною площею 689,70 кв.м. - ОСОБА_3 з ціною продажу 15 800,00 грн.; за лотом №6 - нежитлова будівля, їдальня, інв. №1, загальною площею 461,50 кв.м. - ОСОБА_1 з ціною продажу 16800грн.; за лотом №7 нежитлова будівля, корівник на 200 голів, інв. №320, загальною площею 1900,00 кв.м. - ОСОБА_3 з ціною продажу в сумі 43400грн.; за лотом №8 нежитлова будівля лабораторії зі зберігання винограду за 22500грн., інв. №59, загальною площею 1070,50 кв.м. - ОСОБА_3 з ціною продажу 22 500,00 грн.; за лотом №9 будівля старої контори, інв. №89, загальною площею 94,3 кв.м. - ОСОБА_4 з ціною продажу 6 500грн.

Листом №61 від 16.08.2011 ДП «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» надіслало Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Донецькій області копії протоколів проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна ДП «СГП «Таїровське».

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги про визнання проведених торгів недійсними посилається на те, що проведенням в період дії мораторію, запровадженого Законом України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» прилюдних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна ДП «СГП «Таїровське» спричинило незаконне відчуження об'єктів державної власності, відносно яких прийнято рішення про приватизацію у складі ДП «СГП «Таїровське».

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на момент здійснення відповідних виконавчих дій) заходами примусового виконання рішень, окрім іншого, є звернення стягнення на майно боржника.

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем (ст.50 Закон України «Про виконавче провадження»).

Згідно приписів ст.64 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується, зокрема, у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві.

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, окрім іншого, шляхом проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту (ч.1 ст.55 Закон України «Про виконавче провадження» ).

Під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу. Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення (ст. 56 Закон України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній на час опису та арешту мана третьої особи).

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту (ч.1 ст.59 Закону).

Відповідно до ст.61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.

Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги за незалежною оцінкою (ч.1 ст.66 Закон України «Про виконавче провадження»).

Акт про проведення прилюдних торгів затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності (ч.3 ст.66 Закон України «Про виконавче провадження»).

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України (ч.5 ст.66 Закону).

Як вбачається з протоколів аукціонів, в них закріплено результати проведених аукціонів у вигляді визначення переможця та пов'язаного з цим завершення процедури аукціонних торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта.

Отже фактично за своєю правовою природою купівля-продаж майна шляхом проведення аукціону (результати якого зафіксовано в протоколі) є погодженою дією кількох сторін, що спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків тобто є правочином.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів як визнання правочину недійсним, що узгоджується також з приписами статті 20 Господарського кодексу України.

Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що на спірних торгах були реалізовані об'єкти нерухомого державного майна, а саме: нежитлова будівля клубу, інв. №92, загальною площею 815,80 кв.м., нежитлова будівля вегетаційного будиночку, інв. №86, загальною площею 466,2 кв.м., нежитлова будівля ангару-свеклосховища, інв. №298, загальною площею 1253,74кв.м., нежитлова будівля телятника, інв. №283, загальною площею 689,70 кв.м., нежитлова будівля, їдальня, інв. №1, загальною площею 461,50 кв.м., нежитлова будівля, корівник на 200 голів, інв. №320, загальною площею 1900,00 кв.м., нежитлова будівля лабораторії зі зберігання винограду за 22500грн., інв. №59, загальною площею 1070,50 кв.м., будівля старої контори, інв. №89, загальною площею 94,3 кв.м.

Відповіднризначення, що віднесено законодавством до оборотних засобів.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» під примусовою реалізацією майна розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.

За змістом ст. 1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» передбачено встановити мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна. Мораторій також поширюється на акціонерні товариства.

Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 47 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» справа про мораторій на примусову реалізацію майна №1-11/2003 від 10.06.2003 року, за змістом статті 2 Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності (ч.2 п.3.3 мотивувальної частини).

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.05.2006 №01-8/1114 під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств.

Згідно з приписом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

До основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні, згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87.нсіу» ДП СГП «Таїровське», як необоротні активи - у статті Основні фонди.

Відповідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 р. № 87 основними засобами виробництва є необоротні матеріальні активи (основні виробничі фонди), які входять до складу основних фондів, функціонують в натуральній формі і створюють умови для здійснення процесу виробництва.

Таким чином, судом встановлено, що спірне майно відноситься саме до необоротних активів, що мають використовуватися в процесі виробництва, що є свідченням розповсюдження на спірне майно дії мораторію на його реалізацію відповідно до положень Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна».

Вищенаведене зумовлює висновки суду про те, що в ході здійснення виконавчого провадження були порушені вимоги Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», в зв'язку з чим відбулося неправомірне відчуження об'єктів нерухомого державного майна на прилюдних торгах, що призвело до позбавлення підприємства засобів виробництва та порушення інтересів держави, з власності якої неправомірно вибуло спірне майно, що є порушенням приписів пункту 2 статті 3 Цивільного кодексу України щодо неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, враховуючи, що відбулося внаслідок порушення імперативної заборони відчуження майна, на яке поширюється мораторій, у розумінні Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна», а тому позовні вимоги про визнання недійсними спірних торгів, проведених 24.06.2011 року підлягають задоволенню.

Посилання відповідачів на той факт, що станом на час вчинення спірного аукціону позивач не здійснював повноважень органу управління ДП СГП «Таїровське», а, отже позбавлений права на розглядуваний позов, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 7 та ч. 4 ст. 12 Закону України «Про приватизацію державного майна» з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства орган, який здійснює управління майном цього підприємства, передає в установленому законом порядку функції з управління майном відповідним державним органам приватизації, які, в свою чергу, здійснюють повноваження власника державного майна в процесі приватизації.

Рішення про приватизацію ДП «СГП «Таїровське» прийнято позивачем 30.07.2008 року, що знайшло своє відображення в наказі № 619.

Згідно акту приймання-передачі від 22.08.2008 року позивачем прийнято функції з управління майном ДП «СГП «Таїровське». Наказом позивача від 22.12.2008 року № 1292 було скасовано рішення про приватизацію ДП СГП «Таїровське», що мало своїми наслідками у тижневий термін з моменту повідомлення про скасування рішення про приватизацію прийняття органом уповноваженим управляти державним майном відповідного рішення щодо прийняття функцій управління, утворення комісії з питань передачі функцій управління і призначення свого представника головою комісії (п.п. 9,10 Порядку передачі функцій управління майном державного підприємства до державних органів приватизації у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію цього майна).

Як вбачається з матеріалів справи Міністерство аграрної політики України листом від 17.02.2009 року відмовилося від прийняття функцій з управління майном ДП СГП «Таїровське», запропонувавши позивачу продовжувати процедуру приватизації.

Тобто передача (повернення) до Міністерства аграрної політики України функцій управління спірного майна не відбулася, позивачем не втрачено повноважень державного органу приватизації, отже, з урахуванням того, що 10.02.2011 року ДП «СГП «Таїровське» знову включене до Переліку об'єктів агропромислового комплексу, які підлягають підготовці до продажу у 2011 року, останній правомірно звернувся до суду з розглядуваним позовом на захист інтересів держави, як власника спірного державного майна.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Решта заперечень учасників процесу проти позову судом до уваги не приймаються, оскільки позбавлені належного правового обґрунтування та висновків суду про підставність позову, не спростовують.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача про визнання прилюдних торгів від 24.06.2011р. по реалізації арештованого нерухомого майна державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» недійсними, підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 69, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області до відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, приватного підприємства «НИВА-В.Ш.» філія 05, фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити.

Визнати прилюдні торги, проведені 24.06.2011р., по реалізації арештованого нерухомого майна державного підприємства «Сільськогосподарське підприємство «Таїровське» недійсними.

Стягнути з відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області (83052, м.Донецьк, вул. Краснофлотська, 74, код ЄДРПОУ 34898944) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Стягнути з приватного підприємства «Нива-В.Ш.» філія 05 (83003, м.Донецьк, вул. Овнатаняна, 23 оф.4, код ЄДРПОУ 33668915) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_13, код НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, код НОМЕР_2) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_14, код НОМЕР_3) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_4) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 97, код ЄДРПОУ 13511245) судовий збір у розмірі 156,83 гривень.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.06.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 10.06.2013р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Суддя О.В. Говорун

Суддя О.В. Чернова