Ухвала суду № 31719921, 06.06.2013, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5633/13-ц

2/357/2194/13

У Х В А Л А

06.06.2013 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Жарікова О. В. ,

при секретарі - Гавриш О. П.,

розглянувши в відкритому судовому засідання в залі суду № 3 в м. Біла Церква заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Виконкому Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Біла Церква про скасування державного акту, -

В С Т А Н О В И В:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаною заявою, мотивуючи тим, що згідно рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2012 року у цивільній справі за позовом Виконкому Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Біла Церква про скасування державного акту з неї безпідставно було стягнуто судовий збір на користь Виконкому Білоцерківської міської ради, який позивачем було сплачено за подання позовної заяви до суду, помилково, та в порушення вимог ст. 5 Закону України «Про судовий збір». В своїй заяві заявниця просить суд ухвалити додаткове мотивоване із посиланням на докази рішення в частині відсутності законних підстав для стягнення коштів з відповідача, безпідставно витрачених позивачем; постановити окрему ухвалу на ім»я міського голови міста Біла Церква, Київської області на предмет виявленої чи то професійної невідповідності, чи то службової недбалості представника позивача ОСОБА_2.

В судове засідання з»явилися заявниця ОСОБА_1 та її представник, згідно довіреності, які в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити, а також, подали до суду клопотання, з вимогами, аналогічними вимогам, заявленим в заяві про ухвалення додаткового рішення.

Представник Виконкому Білоцерківської міської ради просила відмовити в задоволенні вказаної заяви, подала до суду письмові заперечення проти вказаної заяви та пояснила, що судовий збір позивачем було сплачено, оскільки позов не стосувався питань, викладених в п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Представник третьої особи: Управління Держкомзему у м. Біла Церква в судове засідання не з»явився, про час розгляду заяви повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 3 ст. 220 ЦПК України присутність сторін під час розгляду заяви, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення не є обов»язковою.

Суд, вислухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, вивчивши заяву та матеріали справи та оцінивши наявні в ній докази, приходить до висновків, які мотивує наступним чином.

Так, 23.05.2012 року позивач - Виконком Білоцерківської міської ради звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про скасування державного акту.

15.08.2012 року рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позов Виконкому Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Біла Церква про скасування державного акту було задоволено; визнано недійсним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії КВ № 076355, виданий ОСОБА_1, 29.09.2004 року на земельну ділянку, площею 0,0362 га для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 2489; та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Виконкому Білоцерківської міської ради судовий збір, в розмірі 107 гривень 30 копійок..

28.08.2012 року відповідачем ОСОБА_1 до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було подано заяву про ухвалення додаткового рішення. Заявниця ОСОБА_1 зазначила, що при поданні позову позивач допустив помилку, сплативши певну суму коштів, як державне мито, від сплати якого він звільнений. Оскільки, суд належним чином не вирішив питання про здійснення сплати позивачем судового збору, ОСОБА_1 просить суд ухвалити додаткове рішення в частині відсутності законних підстав для стягнення коштів з відповідача, безпідставно витрачених позивачем та постановити окрему ухвалу на предмет виявленої чи то професійної невідповідності чи службової недбалості представника позивача ОСОБА_2.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2012 року в задоволенні вказаної заяви було відмовлено.

03.09.2012 року відповідачем ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області була подана апеляційна скарга на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2012 року, яка ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.11.2012 року була відхилена, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2012 року залишено без змін.

04.09.2012 року відповідачем ОСОБА_1 до Апеляційного суду Київської області була подана апеляційна скарга на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2012 року про ухвалення додаткового рішення, яка ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14.03.2013 року була задоволена, ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.08.2012 року скасована, а справа направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

Згідно ст. 220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; 3) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; 4) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Відповідно до ч. 2 вказаної статті якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування звільняються від сплати судового збору за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Однак, предметом позовних вимог у цивільній справі № 1003/9211/12, 2/1003/2712/12 за позовом Виконкому Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Біла Церква про скасування державного акту не було відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, так як позовні вимоги стосувалися лише державного акту на право власності на земельну ділянку.

В Законі України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», визначено терміни, які вживаються в такому значенні, а саме, що відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності - це перехід права власності на земельні ділянки, інші об'єкти нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, за плату в державну чи комунальну власність шляхом їх викупу чи примусового відчуження для потреб держави, територіальної громади, суспільства в цілому. Відповідно до визначених понять зазначеного Закону, суспільна необхідність - це обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади виключна необхідність, для забезпечення якої допускається примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, у встановленому законом порядку; суспільна потреба - обумовлена загальнодержавними інтересами або інтересами територіальної громади потреба у земельних ділянках, у тому числі тих, на яких розміщені об'єкти нерухомого майна, викуп яких здійснюється в порядку, встановленому законом.

Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» передбачено слідуючі випадки суспільних потреб: забезпечення національної безпеки і оборони; будівництво, капітальний ремонт, реконструкція та обслуговування лінійних об'єктів та об'єктів транспортної і енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто-, газо- та водопроводів, ліній електропередачі, зв'язку, аеропортів, нафтових і газових терміналів, електростанцій) та об'єктів, необхідних для їх експлуатації; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій в Україні згідно з міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; розміщення та обслуговування об'єктів, пов'язаних із видобуванням корисних копалин; будівництво захисних гідротехнічних споруд; будівництво та обслуговування нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, необхідних для їх експлуатації, споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва; створення міських парків, будівництво дошкільних навчальних закладів, майданчиків відпочинку, стадіонів та кладовищ; розташування об'єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, позивач - Виконком Білоцерківської міської ради, у цивільній справі за позовом Виконкому Білоцерківської міської ради до ОСОБА_1, третя особа: Управління Держкомзему у м. Біла Церква про скасування державного акту не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».

Крім того, відповідач у вказаній цивільній справі - ОСОБА_1, також, не звільнена від сплати судового збору, так як нею не надано до суду документів - доказів того, що вона звільнена від сплати судового збору, згідно Закону України «Про судовий збір». Крім того, як заявниця ОСОБА_1, так і її представник підтвердили в судовому засіданні, що заявниця немає пільг, відповідно до яких вона може бути звільнена від сплати судового збору, згідно Закону України «Про судовий збір».

Питання про розподіл судових витрат при прийнятті вищезазначеного рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2012 року вирішено, відповідно до вимог діючого законодавства. Крім того, ухвалою Апеляційного суду Київської області від 21.11.2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 на дане рішення суду була відхилена, рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15.08.2012 року залишено без змін. Суд не вбачає підстав для ухвалення додаткового рішення.

Згідно ст. 220 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення після розгляду питання в судовому засіданні. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Суд вважає, що в задоволенні вказаної заяви слід відмовити, так як в судовому засіданні встановлено, що при ухваленні рішення Білоцерківським міськрайонним судом Київської області від 15.08.2012 року було визнано не чинним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку. При розгляді вищевказаної цивільної справи не розглядався спір про відчуження земельної ділянки, тобто переходу права власності на земельну ділянку за плату в державну чи комунальну власність, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 88, 220, 293 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», Законом України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності», суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п"яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О. В. Жарікова