Рішення № 31719835, 05.06.2013, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №0909/5918/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі:

головуючого-суддіМаксимюка Р.Ю.

секретаряТомин О.А.

за участі:

представника позивачаОСОБА_1

позивачаОСОБА_2

представника відповідачаОСОБА_3

свідківОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия Івано-Франківської області цивільну справу за позовом ПП Тур ОСОБА_7 до ОСОБА_8 про стягнення суми коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ПП Тур ОСОБА_7, звернувся в суд з позовом до ОСОБА_8 про стягнення боргу, в якій посилається на те, що 21 червня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди обладнання №42 та договір оренди обладнання №43, згідно п.1 даних договорів орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове платне володіння та користування обладнання риштування будівельне. Термін дії оренди по договорах становить з 21 червня 2010 року по 14 липня 2010 року. Відповідно до п.6.1. договорів, після закінчення терміну оренди орендар зобовязаний протягом однієї доби повернути майно, що орендується. Орендодавцю за актом прийому-передачі. Повернення обєкта оренди оформляється двостороннім актом приймання-передачі. Обєкт, що орендується вважається фактично переданим орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі. Акт приймання-передачі будівельного риштування був підписаний сторонами 21 червня 2012 року, що свідчить про те, що позивач виконав свої обовязки передбачені договорами. Відповідно до п.3.1. договорів, розмір орендних платежів складає 0,5 грн.за 1кв.м.за добу орендованої площі риштування, розмір якої складає 55 кв.м та 85кв. м., а всього 140 м.2. Таким чином, розмір орендної плати за користування риштуванням за один день становить 140 м.кв. х 0.5 грн. = 70 грн. 00 коп.. Загальна сума орендних платежів за 20 днів оренди згідно п.2.2. договору становить 70 грн. х 20 днів = 1 400 грн. 00 коп.. Однак орендна плата відповідачем була сплачена лише частково в сумі 1 027 грн. 00 коп.. оскільки відповідач і досі не повернув позивачу орендоване обладнання, то він повинен сплати позивачу орендну плату за весь час фактичного користування риштуванням з 21 червня 2010 року по 05 березня 2013 року, а всього повинен сплатити 20 383 (двадцять тисяч триста вісімдесят три) грн.. 84 коп. вартість орендованого риштування, 60 363 (шістдесят тисяч триста шістдесят три) грн.. 00 коп. боргу за користування риштуванням (орендної плати за період з 21.06.2010р. по14.07.2010р.р.), 67 620 (шістдесят сім тисяч шістсот двадцять) грн.. 00 коп. пені, 2 272 (дві тисячі двісті сімдесят дві) грн.. 69 коп. інфляційного збитку, 2 816 (дві тисячі вісімсот шістнадцять) грн.. 26 коп. 3% річних, 180 (сто вісімдесят) грн.. 00 коп. судових витрат, а всього 153 635 (сто пятдесят три тисячі шістсот тридцять пять) грн.. 79 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю і просить позов задоволити, не заперечивши того, що в судовому засіданні оглянутий оригінал договору №43 оренди обладнання і на звороті якого є записи, які робив ОСОБА_2, і де зокрема є записи, що 25.09.2010р.року оплачено 2800грн оплачено 1300 грн., 22дні Х70 _1500грн., оплачено по 07.08.2010, однак ці записи ніякого відношення до якихось розрахунків з ОСОБА_8, не мають.

Представник відповідача, в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, в частині повернення позивачу вартості риштування, тобто, 20 383 грн. 84 коп., в задоволенні решти позову просить відмовити, оскільки ОСОБА_8 зі свідками по справі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 декілька раз їздили на будову до ОСОБА_9 де було риштування, щоб допомогти його завантажити позивачу, але позивач кожного разу під тим чи іншим приводом не приїздив за риштуванням. Крім того, ОСОБА_8 ще в 2010 році пропонував позивачу заплатити за втрачене риштування, але останній відмовився, як тепер зрозуміло, вважає представник, лише для того, щоб відтягнути спір в часі з метою нарахувати до оплати великі суми. Також відповідач неодноразово повідомляв позивача та звертався зі скаргою в міліцію на неправомірні дії ОСОБА_9, який не бажав добровільно повернути риштування, що підтверджується постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 22 листопада 2010 року №1930 Вовчинецького МВМ м. Івано-Франківська. Крім цього, ствердила представник відповідача, що з часу укладення договору до кінця жовтня включно ОСОБА_8 з бригадою оплатили позивачу 7 200 грн. за оренду риштування, а не 1 027 грн., як вказано в позові, хоча риштуванням не користувались. В судовому засіданні оглянутий оригінал договору №43 оренди обладнання і на звороті першого аркуша є записи, які по показаннях представника позивача робив ОСОБА_2, де зокрема є такі записи 25.09.2010р.року оплачено 2800грн оплачено 1300 грн., 22дні Х70 _1500грн., оплачено по 07.08.2010.

Представник відповідача, ствердила, що позивач ставить вимогу про сплату за прострочення термінів здачі майна відповідно до п.7.1.1 Договору, однак представник відповідача, вважає цю вимогу незаконною, тому, що вказані договори укладено на 20 днів з 21 червня 2010 року до 14 липня 2010 року, тобто договір є строковий і за час дії договору відповідач сплатив орендну плату, тобто він не прострочив виплату грошового зобовязання.

Позивач поставив вимогу про стягнення з ОСОБА_8 боргу в розмірі 60 363 грн. на підставі ст..625 ч.1 ЦК України. Однак, як встановлено в судовому засіданні, будь-якого простроченого грошового зобов'язання відповідач перед ОСОБА_2 не мав, тому що по договору він розрахувався повністю, а тому втрата риштування не є простроченням грошового зобовязання в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Це ж стосується і вимоги щодо сплати інфляційної суми на підставі даної норми, а тому у задоволенні цих вимог слід відмовити.

Безпідставною також є вимога щодо сплати пені в розмірі 67 620 грн.. В силу ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Річний термін за даними договорами сплив 14.07.2011 року, а тому є всі підставі для відмови в задоволенні цієї позовної вимоги за спливом строку позовної давності.

Також заслухавши пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які ствердили, що вони в складі бригади яку організував ОСОБА_8 літом 2010 р. найнялися до ОСОБА_9 штукатурити будинок і коли були в нього то виявилось, що немає риштування. ОСОБА_9 тут же запропонував укласти угоду по обяві в газеті про надання в оренду риштування з приватним підприємцем ОСОБА_2 Кондратів зателефонував ОСОБА_2 і той привіз риштування і ОСОБА_8 уклав з ОСОБА_2 угоду яку обидва підписали, домовившись з ОСОБА_2, що по закінченню роботи ОСОБА_2 забере риштування потім Кондратів з ним та ОСОБА_5 і іншими членами бригади декілька раз їздили на будову, до ОСОБА_9 де було риштування, щоб допомогти його завантажити позивачу, але позивач кожного разу під тим чи іншим приводом не приїздив за риштуванням. Після цього вони залишили риштування на будові у ОСОБА_9, постільки останній ще мав чи білити чи фарбувати будинок і риштування йому було ще потрібне стверджуючи, що домовиться з ОСОБА_2 Пізніше намагались звязатись з ОСОБА_9 однак на територію будови їх не пускали і про риштовку на даний час їм нічого не відомо, ствердивши крім цього, що ОСОБА_9 за виконану з ними роботу так і не розрахувався, а вони ще крім цього заплатили ОСОБА_2 понад 7 000грн. орендної плати за риштування, із своїх власних коштів, так як, ОСОБА_9 запевняв, що потім ці гроші їм поверне при розрахунку за виконану роботу. Також свідок ОСОБА_10, дружина відповідача, пояснила, що вона була присутня коли її чоловік платив у піцерії ОСОБА_2 гроші за оренду риштовки по 70 грн. за день, риштовку у себе залишив ОСОБА_11 у якого чоловік з бригадою штукатурив будинок, і який потім за виконану роботу бригаді не заплатив.

Заслухавши представників позивача та відповідача, свідків, вивчивши матеріали справи суд вважає, що підлягає до часткового задоволення, так як, відповідно до п.7.1.1 Договору, договори укладено на 20 днів з 21.06.2010 року до 14.07.2010 року, тобто договір є строковий і за час дії договору відповідач частково сплатив орендну плату..

Також суд вважає безпідставною вимогу про стягнення з ОСОБА_8 боргу в розмірі 60 363грн. на підставі ст..625 ч.1 ЦК України, постільки будь-якого простроченого грошового зобов'язання відповідач перед ОСОБА_2 не мав, так як, по договору він майже розрахувався заплативши позивачу 1 027 грн. із 1 400 грн. які він був зобовязаний заплатити за 20 днів оренди риштування, чого не заперечує і сам позивач і крім цього це підтверджується записом на договорі оренди за №-43 «оплачено 1027грн.» а тому втрата риштування не є простроченням грошового зобовязання в розумінні ч.2 ст.625 ЦК України. Це ж стосується і вимоги щодо сплати інфляційної суми на підставі даної норми, а тому у задоволенні цих вимог слід відмовити. Також суд вважає безпідставною вимогу щодо сплати пені в розмірі 67 620 грн.. В силу ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. Річний термін за даними договорами сплив 14.07.2011 року. В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження пояснення представника відповідача, що записи зроблені ОСОБА_2 на договорі про оплату оренди риштування, стосуються саме цього договору, та ОСОБА_8 постільки ніде не вказано, що це розрахунки саме про оплату ОСОБА_8 орендної плати за риштування, тому недоплачену орендну плату в розмірі 373 грн.(1400грн.-1027грн.) згідно договору слід стягнути з відповідача в користь позивача. Крім цього суд, вважає, що з відповідача також слід стягнути вартість риштування 20 383,84грн., постільки відповідачу згідно договору, було надано в оренду риштування, яке він згідно п.6.1 договору зобовязаний був повернути власнику протягом доби після спливу строку оренди риштування, чого орендар не зробив, також згідно п.7.1.3. договору в разі втрати орендарем орендованого майна він зобовязаний відшкодувати вартість цього майна в грошовому виразі.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.88, 213-215, 223, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с-ща Отинія, вул. Довбуша, 5. Коломийського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПП Тур ОСОБА_7, м. Івано-Франківськ, вул.. Макуха, 41 «а» - 20 383 (двадцять тисяч триста вісімдесят три) грн.. 84 коп. вартості риштування та 373 (триста сімдесят три) грн.. 00 коп. орендної плати за користування риштуванням на р/р 26004559814001 у ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 336677, код ЄДРПОУ НОМЕР_2.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя с-ща Отинія, вул. Довбуша, 5. Коломийського району Івано-Франківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПП Тур ОСОБА_7, м. Івано-Франківськ, вул.. Макуха, 41 «а» судові витрати 229 (двісті двадцять девять) грн.. 40 коп. судового збору та 180 (сто вісімдесят) грн.. 00 коп. витрат на публікацію оголошення в газеті «Галичина» про виклик в судове засідання відповідача.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

ОСОБА_12