Рішення № 31718364, 06.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.13 Справа № 914/1587/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув у судовому засіданні матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор", м. Долина, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра і К", м. Львів

про стягнення 31 534,50 грн.

за участю представників:

від позивача: Василюк М.В. - представник

від відповідача: Сухарина І.С. - представник

Відповідно до ст. 20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Протектор" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра і К" про стягнення 31 534,50 грн.

Ухвалою суду від 24.04.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.05.2013 р.

Підстави відкладення розгляду справи викладені в ухвалі суду від 14.05.2013 р. Розгляд справи призначений на 06.06.2013 р.

06.06.2013 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 24.04.2013 р. та 14.05.2013 р. виконав частково, не надав довідки державного реєстратора про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у заяві та поясненнях, наданих в судовому засіданні.

06.06.2013 р. представник відповідача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 24.04.2013 р. та 14.05.2013 р. виконав частково, не подав письмового відзиву по суті позовних вимог та довідки державного реєстратора про включення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надав докази сплати суми боргу на суму 1 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 557 від 04.06.2013 р. на суму 1 000,00 грн., проти позову не заперечив.

Крім основного боргу позивач просить стягнути 1 534,50 грн. - пені та віднести на відповідача судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Протектор» (надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міра і К» (надалі - відповідач) укладено договір поставки № 214 від 24.09.2012 року (надалі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався провести роботу з виготовлення товару та передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язався прийняти даний товар та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним договором поставки, що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № РН-0002140 від 23.10.2012 р. на суму 20 000,00 грн., видаткова накладна № РН-0002364 від 19.11.2012 р. на суму 15 000,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб, а також актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2012 р.

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивач надіслав на адресу відповідача претензію № П/21 від 08.02.2013 р. на суму 35 000,00 грн. Відповідач частково сплатив заборгованість на суму 5 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 265 від 11.03.2013 р. на суму 4 000,00 грн. та платіжним дорученням № 367 від 08.04.2013 р. на суму 1 000,00 грн. Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий товар на суму 1 000,00 грн. після порушення провадження у справі, що підтверджується платіжним дорученням № 557 від 04.06.2013 р. на суму 1 000,00 грн.

Таким чином, у зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі здійсненою оплатою відповідача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 29 000,00 грн. з врахуванням часткової сплати суму основного боргу відповідачем. Також позивач просить стягнути з відповідача 1 534,50 грн. - пені.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.1 договору покупець перераховує кошти на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності до поставленого рахунку у сумі 100% вартості товару упродовж 30 календарних днів з моменту отримання товару.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором поставки № 214 від 24.09.2012 р. підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб, а також актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.2012 р.

Відповідач надав докази сплати боргу на суму 1 000,00 грн., проти позову не заперечив, відтак, суд враховуючи норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення 29 000,00 грн. основного боргу за договором поставки № 214 від 24.09.2012 р. є обґрунтованою, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до п. 8.2 договору покупець за даним договором за несвоєчасну оплату товару сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу. Враховуючи положення ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені на суму 1 534,50 грн. за невиконання грошового зобов'язання є правомірною.

Відповідно до ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору. Відтак, в частині стягнення з відповідача основного боргу на суму 1 000,00 грн. суд вважає за необхідне припинити провадження.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 29 000,00 грн. - основного боргу; 1 534,50 грн. - пені підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 43, 12, 49, п. 11 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міра і К" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 280; код ЄДРПОУ № 31896923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протектор" (77503, Івано-Франківська область, м. Долина, вул. Обліски, 72; код ЄДРПОУ № 33715205) 29 000,00 грн. - основного боргу; 1 534,50 грн. - пені; 1 720,50 грн. - судового збору. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

3. В частині стягнення основного боргу на суму 1 000,00 грн. - припинити провадження.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.