Ухвала суду № 31718217, 07.06.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"07" червня 2013 р. Справа №910/3625/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Калатай Н.Ф.

суддів: Пашкіної С.А.

Сітайло Л.Г.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013

у справі № 910/3625/13 (суддя Ярмак О. М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного підприємства «Лєпта»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

ОСОБА_2

про відшкодування шкоди в порядку регресу 54131,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено про стягнення страхового відшкодування в сумі 54 131,53 грн., виплаченого позивачем страхувальнику у зв'язку з ДТП, яка сталась 13.11.2012 в місті Концик, Польща.

Рішенням господарського суду міста Києва від 16.04.2013, повний текст якого підписаний 22.04.2013, у справі № 910/3625/13 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, 31.05.2013 Приватне акціонерне товариство «Інгосстрах» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/3625/13 повністю та задовольнити позов.

Відповідно до ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

В апеляційній скарзі позивач звертається до суду з заявою про поновлення строків на подання апеляційної скарги.

Загальний порядок відновлення пропущених процесуальних строків врегульований статтею 53 ГПК України, відповідно до якої за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 8 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України» від 17.05.2011 № 7 зазначено, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити роз'яснення причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що в судовому засіданні 16.04.2013 були оголошені лише вступна та резолютивна частини, тобто позивачу не були відомі підстави та мотиви, з яких позов не був задоволений, в той час як повний текст рішення заявником отримано 30.05.2013, тому лише з цього моменту позивач мав можливість надати оцінку доводам суду першої інстанції та подати апеляційну скаргу з обґрунтуванням порушення норм матеріального та процесуального права.

Як слідує з матеріалів справи, оспорюване рішення від 16.04.2013 заявником дійсно отримано лише 30.05.2013, проте отримання рішення майже через півтора місяця після його винесення є наслідком дій самого позивача.

Зі змісту оспорюваного рішення слідує та позивачем не заперечується, що судове засідання 16.04.2013, в якому винесене оспорюване рішення, відбувалось за участю представників позивача, а отже, саме з 16.04.2013 позивач був обізнаним про наявність даного рішення.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Отже, за змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні). Дана правова позиція викладена в п. 3.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи присутність представника заявника в судовому засіданні 16.04.2013, суд першої інстанції правомірно рішення від 16.04.2013 заявникові не направляв.

З матеріалів справи слідує, що 28.05.2013 заявник звернувся до суду з клопотанням про видачу копії повного тексту рішення (а.с. 126), а через два дні, тобто 30.05.2013, заявник отримав оспорюване рішення.

Матеріали справи не містять доказів того, що заявник в період з 16.04.2013 (дата винесення оспорюваного рішення) до 28.05.2013 здійснював будь-які дії щодо отримання його копії.

Також, слід зазначити про те, що, враховуючи обізнаність заявника з фактом винесення оспорюваного рішення, він не був позбавлений можливості ознайомитись з його текстом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

З огляду на вказані обставини, заявником не наведено (з наданням відповідних належних доказів) обставин, які б об'єктивно перешкоджали йому реалізувати своє право на подання апеляційної скарги в період з 16.04.2013 (дата, коли заявник дізнався про оспорюване рішення) до 31.05.2013 (дата, коли заявник звернувся з апеляційною скаргою).

З огляду на викладене, клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає в зв'язку з недоведеністю поважності причин пропуску строку для подання апеляційної скарги.

Колегія суддів апеляційної інстанції, зважаючи на доводи поданого заявником клопотання, вважає за необхідне також звернути увагу на положення ст. 22 ГПК України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Крім того, основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип законності визначається й тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.

За змістом положень ст. 91 ГПК України, сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.

Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.

Враховуючи, що заявником пропущений десятиденний строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги, та не доведено поважність причини такого пропуску, апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/3625/13 підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Керуючись ст. 53 п. 4 ч. 1 ст. 97, ст.ст. 86, 99 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» про поновлення строку для подання апеляційної скарги.

2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» на рішення господарського суду міста Києва від 16.04.2013 у справі № 910/3625/13 повернути без розгляду.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 32, ідентифікаційний код 33248430) судовий збір в сумі 860 (вісімсот шістдесят) грн. 25 коп., перехований платіжним дорученням № 1747 від 30.05.2013.

4. Матеріали справи № 910/3625/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Калатай Н.Ф.

Судді Пашкіна С.А.

Сітайло Л.Г.