Рішення № 31717820, 06.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.06.2013

Справа № 901/1507/13

За позовом Антимонопольного комітету України

до відповідача - Державного підприємства "Лівадія"

про стягнення 20000,00 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

від позивача- Левицький Р.О., довіреність № 300-122/01-5003 від 20.05.2013, головний юрисконсульт, посвідчення №165, представник;

від відповідача- Коваленко О.О., довіреність № б/н від 02.04.2013, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю № 482 від 22.12.2005. представник;

СУТЬ СПОРУ: Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Державного підприємства "Лівадія", в якій просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 10 000 грн., пеню у розмірі 10 000 грн. за порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим було розглянуто справу № 227-26.13/82-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Державного підприємства "Лівадія", які стосуються вчинення Державним підприємством "Лівадія" порушень передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Комітету на вимогу державного уповноваженого Комітету від 19.01.2011 № 227-26/03-602 у встановлений строк, в зв`язку з чим на Державне підприємство "Лівадія" було накладено 10 000,00 грн. штрафу. В зв`язку з тим, що відповідачем не було сплачено штраф, позивач звернувся за примусовим його стягненням та нарахував 10 000,00 грн. пені за прострочення сплати штрафу.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, у судовому засіданні проти позову не заперечував. Також відповідачем в судовому засіданні було надано клопотання про надання відстрочки виконання рішення до 01.11.2013, в зв`язку з скрутним становищем та арештом майна.

З підстав зазначених в ухвалі господарського суду від 23.05.2010р., розгляд справи відкладався, про що сторони у справі були повідомлені відповідно до п.3.17 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови ВГСУ від 19.12.2002р. № 75 – рекомендованою поштою.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим було розглянуто справу № 227-26.13/82-12 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції Державним підприємством "Лівадія", передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного Комітету України від 19.01.2011 № 227-26/03-602 у встановлений строк.

За результатами розгляду вказаної справи Антимонопольним комітетом України було винесено рішення № 824-р від 21.11.2012 та визнано, що державне підприємство «Лівадія» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 19.01.2012 № 227-26/03-602 у встановлений строк, (п.1 рішення).

За порушення, визначене у пункті 1 цього рішення на Державне підприємство "Лівадія", накладене штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Рішення Антимонопольного комітету України № 824-р від 21.11.2012 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу було отримано представником відповідача 04.12.2012, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення про вручення, яке є доказом отримання вказаного рішення.

Відповідно до абзаців третього, четвертого частини шостої статті 62 Закону України “Про захист економічної конкуренції” строк, який обчислюється місяцями, закінчується у відповідне число останнього місяця строку. Якщо кінець строку, який обчислюється місяцями, припадає на такий місяць, що не має відповідного числа, строк закінчується в остан ній день цього місяця. У разі, коли останній день припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день.

Отже, останній день сплати штрафу за вказаними рішеннями Антимонопольного комітету України настав 04.02.2013.

Відповідачем не було сплачено штраф в повному обсязі та на день розгляду справи не надано доказів його сплати. Таким чином, відповідачем прострочено строк сплати штрафу.

Згідно частині 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” за кожний день прострочення сплати штрафу відповідач зобов'язаний сплатити пеню у розмірі півтора відсотка від суми штрафу.

Нарахування пені здійснюється від загальної суми штрафу накладеного рішенням відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, тобто, за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % від суми штрафу

За період з 05.02.2013 по 17.04.2013 включно сума пені за прострочення сплати штрафу відповідачем склала 10800 грн.

Відповідно до частини 5 статті 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції” розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України. Розмір штрафу відповідно до рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим від 29.05.2012 № 30/05-13/49 складає 10 000,00 грн.

При таких обставинах суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 10 000,00 грн. та пені в розмірі 10 000,00 грн. підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду по справі до 01.01.2016 р., то суд вважає за необхідне зазначити наступне:

В обґрунтування свого клопотання, відповідач зазначає, що ДП «Лівадія» є державним підприємством, знаходиться на грані зупинення діяльності та банкрутства, в зв`язку з тим, що постановою Відділу примусового виконання рішень відкрито виконавче провадження по справі № 5002-23/4075-2010 по стягненню з ДП «Лівадія» 6212095,80 грн. та накладено арешт все майно.

Відповідно до ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Проте, порядок та умови відстрочення та розстрочення рішення визначені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або його заступника або зі своєї ініціативи господарський суд, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, постанови, змінити спосіб і порядок їх виконання.

З метою однакового і правильного застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України президія Вищого арбітражного суду України в своєму Роз’ясненні № 02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» (із змінами та доповненнями) в п. 2 звертає увагу господарських судів на те, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

Проте відповідачем не надано доказів, що підтверджують наявність виключного випадку, який ускладнює виконання рішення або робить його неможливим, не надано доказів неможливості стягнення боргу за рахунок інших доходів чи активів, за рахунок яких може бути здійснено погашення боргу.

Таким чином, суд, за наявних обставин справи, не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на строк до 01.01.2016 р. виключно з посиланням на скрутне становище та арешт майна.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача.

В судовому засіданні 06.06.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 10.06.2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Лівадія", (вул.Виноградне, 2, смт.Лівадія, м.Ялта, ЄДРПОУ 00412760) 10 000 грн., штрафу, 10 000 грн. пені, та перерахувати вказані суми в дохід загального фонду Державного бюджету України на рахунок відповідного управління Державної казначейської служби України за місцезнаходженням платника податків по коду класифікації доходів бюджету 21081100 (символ звітності 106).

3. Стягнути з Державного підприємства "Лівадія", (вул.Виноградне, 2, смт.Лівадія, м.Ялта, ЄДРПОУ 00412760) в дохід Державного бюджету України (Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі АРК код ЄДРПОУ 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м.Сімферополь, код банку 824026) судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Потопальський