Постанова № 31717701, 07.06.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2013 року Справа №810/2383/13-а

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.,

при секретарі судового засідання Соловей Н.С.,

за участю:

представника позивача - Іваницького В.В. (довіренсть №14/13 від 31.01.2013р.),

представника відповідача - Бойка Б.М. (довіреність №14/9\10-025 від 02.04.2013р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Електро Імпорт"

до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

товариство з обмеженою відповідальністю "Електро Імпорт" (далі по тексту ТОВ "Електро Імпорт", позивач) звернулося до державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС (далі по тексту ДПІ у Києво-Святошинському районі, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.02.2013р. №0000792301, якими ТОВ "Електро Імпорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток за основним платежем у розмірі 363 328,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 37 918,00 грн. за періоди ІV квартал 2011р. - ІІІ квартал 2012р.; № 0000782301, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 184 050, 00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 46 013,00 грн. за період вересень -жовтень 2011р.; №0000802301, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 400,00 грн. по декларації за період травень 2012р.

Позовні вимоги аргументовано неправомірністю висновків відповідача щодо встановлення порушення товариством податкового законодавства у зв'язку з тим, що особи з якими мав господарські відносини контрагенти позивача, на думку державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, неналежним чином виконували свої зобов'язання перед бюджетом. Позивач вказує на те, що ДПІ у Києво-Святошинському районі неправомірно покладає на ТОВ "Електро Імпорт" відповідальність за недодержання особами з якими мав господарські відносини контрагент позивача вимог податкового законодавства, оскільки позивач не може нести відповідальність за дії тих осіб по ланцюгу взаємовідносин його контрагентів.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.05.2013р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача наведені позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві.

Свідок ОСОБА_3 - директор ТОВ "Електро Імпорт", у судовому засіданні пояснити механізм проведення господарських операцій по спірним угодам та порядок відображення їх в даних бухгалтерського обліку підприємства не зміг, з огляду на його необізнаність.

Представником відповідача позовні вимоги не визнані, у судовому засіданні претензій до документів первинної бухгалтерської звітності позивача, складених на виконання укладених договорів між ТОВ "Електро Імпорт" та його контрагентами, не навів. Лише зазначив, що актом транзитної перевірки від 14.08.2012р. №534/3/22-30-36482441 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС встановлено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Стіл Хоукс» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з його контрагентами та актом від 13.06.2012р. №576/2240/37617576 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС встановлено про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Асгільдія» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Євро класс трейд», а викладені в цих актах висновки перевірок свідчать про безтоварний характер операцій, що проводились ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Асгільдія». Вважає, що проведені господарські оперції суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування податків третіх осіб.

Заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

податковим органом, на підставі пп.78.1.8. п.78.1. ст.78, Податкового кодексу України, наказу №45 від 21.01.2013р. виданого ДПІ Києво-Святошинському районі Київської області ДПС та направлень №№66, 67 від 21.01.2013р. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Стіл Хоукс» (код ЄДРПОУ 36482441) та ТОВ «Асгільдія» (код ЄДРПОУ 37617576) за весь період фінансово-господарських взаємовідносин.

В ході перевірки було виявлено порушення позивачем вимог: п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п. 200.2 ст.200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. (із змінами та доповненнями) в результаті завищення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за травень 2012р. у сумі 145 400,00 грн., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ на загальну суму 184 050,00 грн., в тому числі за серпень 2011 р. у сумі 87 480,00 грн. та за вересень 2011р. на суму 96 570 грн. та пп.14.1.27., пп.14.1.36, п.14.1. ст.14, пп.138.1.1, п.138.1, п.138.2 статті 138, пп..139.1.9 п. 139.1. ст.139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 363 328,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2011 р. у сумі 211 658,00 грн. та за ІІ квартал 2012р. на суму 151 670,00 грн.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №56/22-2/36059389 від 01.02.2013р. та винесені податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013р.:

№0000792301, яким ТОВ "Електро Імпорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку прибуток за основним платежем у розмірі 363 328,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 37 918,00 грн. за періоди ІV квартал 2011р. - ІІІ квартал 2012р.;

№ 0000782301 яким ТОВ "Електро Імпорт" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 184 050, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 46 013,00 грн. за період вересень -жовтень 2011р.;

№0000802301, яким ТОВ "Електро Імпорт" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145 400,00 грн. по декларації за період травень 2012р.

Не погоджуючись з висновками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, позивач оскаржив винесені податкові повідомлення-рішення до державної податкової служби у Київській області. За результатими розгляду яких, рішенням №1691/10/10-206/199 від 07.05.2013р. залишено без змін оскаржуванні податкові повідомлення-рішення, а скарга - без задоволення.

Із змісту позовних вимог вбачається, що предметом доказування в даній справі є встановлення факту реальності здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Асгільдія».

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Стіл Хоукс» було укладено договір про надання інженерних послуг №2607 від 26.07.2011р. (а.с.152 том І) згідно якого виконавець ТОВ «Стіл Хоукс» зобов'язувався за завданням замовника ТОВ "Електро Імпорт" протягом визначеного строку надавати за плату інженерні послуги з технічного контролю, на підтвердження виконання умов якого позивачем надано до суду копії: - протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт по договору №2607 (а.с.154);

- додатку 1 до договору №2607, технічне завдання (а.с.155-170);

- звіту про виконання робіт (а.с.171-181);

- акту надання послуг №15 від 30.08.2011р.(а.с.182);

- податкової накладної від 30.08.2011р.(а.с.183);

- акту надання послуг №1 від 31.05.2012р.(а.с.184);

- податкової накладної від 31.05.2012р.(а.с.185).

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних виписаних ТОВ «Стіл Хоукс» позивачем було включено до податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. та травень 2012р. суму зобов'язання у загальному розмірі 187 380,00грн.

15.05.2012р., між позивачем та ТОВ «Стіл Хоукс» було укладено договір №1505 про розповсюдження рекламніх матеріалів (а.с.187 том І) згідно якого замовник ТОВ "Електро Імпорт" доручив виконавцю ТОВ «Стіл Хоукс» розповсюдити рекламні матеріали, на підтвердження виконання умов якого позивачем надано до суду копії:

- наказу №2 від 10.03.2012р.(а.с.186);

- фотографій рекламної продукції (а.с.188-191);

- звіту про проведення рекламної компанії (а.с.191-193);

- анкет (а.с. 194-213);

- акту про надання послуг №2 від 31.05.2012р. (а.с. 214);

- податкової накладної від 31.05.2012р.(а.с.215);

- виписки по особовим рахункам (а.с.216-228);

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної виписаної ТОВ «Стіл Хоукс» позивачем було включено до податкового кредиту з ПДВ за травень 2012р. суму податкового зобов'язання у розмірі 45 500,00грн.

Між виконавцем ТОВ «Асгільдія» та замовником позивачем, 28.07.2011р., було складено договір про надання інженерних послуг №2807 (а.с.229), згідно якого виконавець був зобов'язаний за завданням ТОВ "Електро Імпорт" протягом визначеного строку надавати за плату інженерні послуги з технічного контролю, на підтвердження виконання умов якого позивачем надано до суду копії:

- протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт по договору №2807 (а.с.231);

- додатку 1 до договору №2607, технічне завдання (а.с.232-239);

- звіту про виконання робіт (а.с.240-245);

- акту надання послуг №124 від 10.08.2011р.(а.с.246);

- податкової накладної від 10.08.2011р.(а.с.247);

- договору від 06.10.2011р. №32807/12 про переуступку боргу(а.с.248-250)

- виписки по особовим рахункам (а.с.1-3 том ІІ).

Відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкової накладної виписаної ТОВ «Асгільдія» позивачем було включено до податкового кредиту з ПДВ за серпень 2011р. суму податкового зобов'язання у розмірі 96 579,00грн.

Суд зазначає, що висновками акту перевірки не спростовується той факт, що суми включені позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, оформлених належним чином, та виданих особою, що зареєстрована в якості платника ПДВ.

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що ДПІ у Києво-Святошинському районі неправомірно покладає на ТОВ "Електро Імпорт" відповідальність за недодержання особою з якою мали господарські відносини контрагенти позивача вимог податкового законодавства, позивач не може нести відповідальність за дії тих осіб, з якими не мав господарських відносин, у ході судового розгляду справи представник відповідача не спростовував доводи позивача з цього приводу.

Щодо тверджень представника відповідача про нікчемність господарських операцій між позивачем з ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Асгільдія», суд зазначає наступне:

частиною першою статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною другою ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок. Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦКУ: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Тобто визнання правочину нікчемним можливо лише за наявності наміру на порушення. Виходячи з правової позиції Верховного Суду України із цього питання, викладеної у постанові Пленуму ВСУ від 06.11. 2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, у відповідності до постанови Пленуму "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд дійшов висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено відсутність позову податкового органу про визнання господарських операцій укладених позивачем з ТОВ «Стіл Хоукс» та ТОВ «Асгільдія», а відтак відсутні судові рішення з цього приводу; кримінальні справи відносно посадових осіб позивача або за фактом скоєння злочину за ознаками ст.212 КК України або вироки суду, які набрали законної сили.

За законом платник податків не може нести відповідальність за дії контрагентів при відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права (стаття 8 Конституції України), індивідуальний характер відповідальності, - тобто відповідати має саме той, хто припустився порушення (стаття 61 Конституції України), забезпечення доведеності вини (стаття 129 Конституції України ).

Правомірність саме такого підходу підтверджується судовою практикою. Так, Верховний Суд України у своєму рішенні від 29.10.2010 року у справі № 21-14-а10 підтвердив, що "несплата продавцем чи його контрагентом податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту". У рішенні від 31.01.2011 у справі № 21-47а10 "якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту".

Наведене узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС"АД проти Болгарії"(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Неможливість притягнення до відповідальності юридичних осіб за неправомірні дії їх контрагентів підтверджується й іншими рішеннями Європейського суду з прав людини.

Вищенаведений висновок Європейський суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні від 18.03.2010 р. по справі Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії. При цьому у п. 23 даного рішення Європейський суд наголошує, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника податку на додану вартість, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Втім, зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський суд констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків, тобто добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено нікчемність господарських операцій укладених між позивачем та ТОВ «Стіл Хоукс», ТОВ «Асгільдія», належними та допустимими доказами, оскільки посилання на дані акту від 14.08.2012р. №534/3/22-30-36482441 ДПІ у Голосіївському районі м.Києва та акту від 13.06.2012р. №576/2240/37617576 ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть виступати підставою для відмови включення позивачем до складу податкового кредиту суми у розмірі 145 400,00 грн.

Відповідно до положень ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до приписів ст.6 Про захист прав людини і основоположних своб від 04.11.1950 року № ETS N 005 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, як суб'єкт владних повноважень не виконала свій обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, не довела правомірність свого рішення, та не спростувати твердження позивача про порушення його прав.

Оскільки, судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, стягнути судовий збір у розмірі 2 294,00 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов,- задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.02.2013р. № 0000782301, №0000792301 та №0000802301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Електро Імпорт» витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 10 червня 2013 р.