Справа № 2/463/1226/13
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.04.2013
суддя Личаківського районного суду м. Львова Гирич С. В. , розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Фольксбанк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №KF45592 від 14.11.2007 року, укладеним між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1, договором поруки №KF45592/S-1 від 18.10.2011, укладеним між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_2 в розмірі 87 286,32 доларів США, що становить 697 679,56 грн.
В якості забезпечення позову до початку попереднього слухання справи у суді накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та обмежити їм право виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.
Заяву мотивує тим, що відповідачі тривалий час не здійснюють виконання своїх зобов'язань перед позивачем, заборгованість є значною, відповідачі не добросовісно ставляться до виконання зобов'язань, у них існують серйозні проблеми фінансового характеру, користуються даним майном та не дають можливості перевірити стан в якому перебуває заставлене майно, а тому існує реальна загроза реалізації належного їм майна, що утруднить або унеможливить виконання рішення суду. А тому просить заяву задоволити.
Вивчивши подані матеріали позову, вважаю, що у відповідності до вимог ч.1 ст.153 ЦПК України заяву слід розглянути без повідомлення відповідача, оскільки невжиття заходів забезпечення позову створить перешкоди у виконанні рішення суду, чи зробить виконання його неможливим.
Оглянувши матеріали справи вважаю, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором №KF45592 від 14.11.2007 року, укладеним між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_1, договором поруки №KF45592/S-1 від 18.10.2011, укладеним між ПАТ "Фольксбанк" та ОСОБА_2 в розмірі 87 286,32 доларів США, що становить 697 679,56 грн.
Оскільки позивачем заявлено вимоги матеріального характеру, відповідачі тривалий час не здійснюють виконання своїх зобов'язань перед позивачем, окрім цього мають реальну можливість реалізувати належне їм на праві власності майно, що в подальшому зробить неможливим виконання рішення суду, а тому, у відповідності до п.1 ч.1 ст.152 ЦПК України, слід задоволити клопотання та в забезпечення позову і до вирішення судового спору накласти арешт на майно в межах суми стягнення 697 679,56 грн., що належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Окрім цього, в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що заява про забезпечення позову у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, шляхом заборони виїзду відповідача за межі України не може бути задоволена, оскільки згідно з частиною першою статті 151 ЦПК суд вживає лише ті заходи забезпечення позову, які передбачені цим Кодексом. Заборона виїзду відповідача за межі України не може належати і до інших видів забезпечення позову (частина друга статті 152 ЦПК), оскільки відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом.
Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених зокрема за позовами, що випливають із кредитних правовідносин, у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
А тому, враховуючи наведеним вище, вважаю що в задоволенні заяви в частині накладення обмеження їм права виїзду за межі України шляхом тимчасової відмови їм у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 151, 152 ч.1 п.1, 153 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Заяву представника позивача задоволити частково.
В забезпечення позовних Публічного акціонерного товариства «Фольксбанк» (м. Львів, вул. Грабовського, 11, ЄДРПОУ 19358632) до ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_1, АДРЕСА_1) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний код: НОМЕР_2, АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості -
накласти арешт на рухоме та нерухоме майно в межах суми стягнення 697 679,56 грн., що належить ОСОБА_1, ОСОБА_2 на праві власності.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення 15.04.2013 року, та підлягає негайному виконанню - з 16.04.2013 року. Ухвала суду може бути пред'явлена до виконання протягом одного року.
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу апеляційному суду Львівської області в порядку та в строки передбачені ст.294 ЦПК України через Личаківський районний суд м. Львова. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя: Гирич С. В.
Судове рішення № 31716213, Личаківський районний суд м.Львова було прийнято 15.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 463/1598/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: