Вирок № 31713698, 07.06.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1019/2013-к

Провадження № 1/109/11/2013

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.06.2013 року смт. Красногвардійське

Красногвардійський районний суд АР Крим в складі:

головуючого судді Павлюкової О.В. ,

при секретарі Рашитовій Л.А.,

ОСОБА_1,

за участю прокурора Пучкова О.Ю.,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника потерпілого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Красногвардійське кримінальну справу про обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, має вищу освіту, працює у КФГ Туцький, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, зареєстр. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, має середньотехнічну освіту, не працюючого, одруженого, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, зареєстр. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, в силу ст. 89 КК України не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 3 КК України

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з метою викрадення майна ПП Фірма Вікторія-94 шляхом розбійного нападу, вступили в злочинну змову та за для виконання вказаної мети ОСОБА_6 і ОСОБА_7 приготували маскуючи маски, два монтування, липку стрічку скотч і пластикові джгути для зв'язування, і 30 березня 2012 року приблизно у 02.00 год. на невстановленому автомобілі під'їхали до кафе Крим по вул. Титова в смт. Красногвардійське, звідки дійшовши до огородженої території ПП Фірма Вікторія-94 за адресою: АР Крим Красногвардійський район, пров. Дорожній, 4-а, через залізобетонне огородження проникли на територію ПП, після чого увірвалися в приміщення сторожки, де погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя і здоров'я, липкою стрічкою скотчем і пластиковими джгутами зв'язали сторожа ОСОБА_8, заподіявши останній тілесні ушкодження у вигляді саден на руках, які, згідно висновку судово-медичної експертизи № 088 від 05 квітня 2012 року є легкими тілесними ушкодженнями, і відкрито заволоділи її мобільним телефоном IMEI 1202353196032225566 чорного кольору, вартістю 300 грн., заподіявши потерпілій ОСОБА_8 збиток на вказану суму. Після чого, продовжуючи свій злочинний намір, за допомогою монтування зламали двері в кабінет директора, розташованого на другому поверсі адміністративної будівлі, звідки викрали майно, що належить ОСОБА_9, а саме: грошові кошти в сумі 35300 грн., електронну фоторамку, вартістю 1 200 грн., диктофон портативний, вартістю 1000 грн., 1 пляшку горілки Хортиця місткістю 0,5 л., вартістю 35 грн., курильну трубку і чистилку тютюну, що не мають вартості для потерпілого, а всього майно на загальну суму 37 535 грн., заподіявши потерпілому ОСОБА_9 збиток на вказану суму.

Підсудний ОСОБА_10 вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та показав, що 29 березня 2012 року в нього захворіла донька, в якої була висока температури, вночі він «спіймав» легковий автомобіль та попросив відвезти їх до швидкої разом із дружиною та

дітьми. Вони приїхали до швидкої в смт.Красногвардійське, де дитину обстежили, він купив в аптеці ліки, після чого вони разом з дружиною та дітьми пішли додому пішки, близько 1 км. Зранку близько 06-00 год. дитині стало погано і вони повезли дитину до лікарні в с.Восход, де її поклали на лікування. 11 квітня 2012 року оперуповноважений ОСОБА_11 викликав його до міліції, де показавши йому мобільний телефон сказав, що він вчинив напад на підприємство, звідки забрав вказаний телефон. На його пояснення, що цей телефон був ним придбаний на ринку, оперуповноважений увагу не звернув. Він попросив захисника, проте йому було відмовлено. Після цього до кабінету прийшов працівник міліції ОСОБА_12 та працівник на імя ОСОБА_11, які почали застосовувати до нього недозволені методи слідства та змушували зізнатися у вчиненні злочину, та вимагали, щоб він підписав документи, що вони йому давали. Після побиття та знущань він щось написав, але що це було пояснити не може, бо був побитий та погано почувався в звязку із побиттям. Під тиском він підписав надані ними документи та написав те, що йому диктували працівники міліції. При цьому, що він писав не памятає, але памятає, що ОСОБА_12, який неприязно ставився до ОСОБА_6, хотів щоб він, ОСОБА_6, був причетний до цієї справи. Коли його допитував слідчий Попович, то фактично допиту не було, бо Попович надав йому роздрукований текст, який він не читав, а тільки підписав, бо боявся, що до нього будуть застосовувати фізичний вплив. Із ОСОБА_6 він знайомий близько 5 років, бо робив ремонт в квартирі по вул..Київській в смт.Красногвардійське, а ОСОБА_6 контролював проведення ним ремонту. ОСОБА_6 в якості співучасника злочину він не вказував, він був записаний до явки на вимогу дільничного ОСОБА_12, у якого, як він зрозумів були неприязні стосунки із ОСОБА_6, тому ОСОБА_12 хотів, щоб він був звинувачений у злочині.

Підсудний ОСОБА_6 вину у вчиненні вказаного злочину не визнав та показав, що 29.03.2012 року близько 23-00 год. поїхав до друзів в бар «Маестро» в с.Восход, де знаходився до 04-00 год. 30.03.2012 року. Окрім нього в барі були ОСОБА_13, ОСОБА_14, Рустем та ОСОБА_15, вони всі разом відпочивали, вживали алкоголь, бо напередодні було день народження ОСОБА_15, після чого близько 04-00 год. він поїхав ночувати до квартири АДРЕСА_1 в смт.Красногвардійське.11.04.2012 року йому подзвонив знайомий працівник міліції, прізвище якого він називати відмовляється і повідомив його, що ОСОБА_10 «підписав щось на тебе», також знайомий сказав, що з ОСОБА_10 «вибили» зізнання. 11.04.2012 року в міліції його опитали та відпустили. Тільки через місяць його викликали до міліції де допитали, він надав на вимогу працівників міліції всі документи, що стосуються наявного у нього майна. За всіма адресами було проведено обшук, нічого виявлено не було. 14 червня 2012 року ОСОБА_16 викликала його до міліції, пояснивши, що необхідно провести обшук в квартирі по вул..Київській де проживав його брат, пояснивши при цьому, що це формальність, все відбудеться дуже швидко, бо вона поспішає. До квартири приїхало 7 осіб, з яких 2 понятих. Всі ввійшли до квартири, почали проводити обшук, під час якого кожен пересувався на власний розсуд квартирою. Потім, коли він із ОСОБА_16 знаходився на балконі, почув, що працівники міліції в кухні знайшли засіб рослинного походження та курильну трубку. Вказану трубку він взяв в руки, вона була в зібраному вигляді в пакеті, коли він її дістав, то вона розпалася на дві частини. Трубка була у використанні, від неї був сильний запах тютюну і вона була дуже брудна в смолі. Він відкинув її від себе та пояснив, що не розуміє, що це за трубка, при цьому коли він їхав на обшук, то йому було відомо, що вони шукали набір для паління. Він пояснив слідчий Моргуновій, що знайдені гроші та вилучені в квартирі лижні шапки «балаклава» належать його братові та його дівчині, які проживають в цій квартирі. Його пояснення з приводу трубки до протоколу внесені не були, він пояснив працівникам міліції, що вони шукали набір для куріння, а знайшли трубку, він пояснив, що про походження трубки нічого не знає, його брат не курить.

Вказані покази підсудних суд розцінює як спосіб захисту. Вина підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_6 у вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України підтверджується дослідженими судом доказами.

- показами потерпілої ОСОБА_8, яка в ході судового розгляду показала, що підсудних раніше не знала. 29 березня 2012 року заступила на чергування. О 24.00 год. почула гавкіт собак, але нікого не побачила. Близько 02.00 вона лягла на диван відпочити, у

приміщення увійшли двоє чоловіків у масках, один високий і худий, інший був нижче ростом, у нього в руках вона побачила металеву палку, одразу їй засліпили очі світлом ліхтаря. Один з них, той нижчий за зростом, пригрозив не кричати, інакше вб'ють. Скрутили їй руки скотчем і ще чимось ноги, поклали боком на топчан, накрили голову курткою, забрали у неї телефон, витягли з нього картку і пішли в офіс. Три рази один із них заходив у сторожку і питав чи одна вона на території, також вони обрізали дріт стаціонарного телефону. Вони перебували на території близько однієї години або більше, коли вони пішли вона намагалася звільнитися але не змогла, вискочила на вулицю і стала кричати. На заклик, близько 06-00 год. прийшли працівники міліції. Погрозу вбивством сприйняла реально, злякалася, крім цього під час її звязування їй було завдано фізичного болю. Одного з них ОСОБА_7, вона впізнала по тембру голосу при проведенні слідчим впізнання. При нападі чоловік міняв голос, тому при впізнанні вона попросила його поміняти голос і тоді точно впізнала його. Вона запам'ятала голос, що говорив «не кричи, а то вб'ю». Телефон їй повернули працівники міліції, пізніше вона продала його ОСОБА_17 Просить стягнути з обвинувачених на її користь 60000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. за правову допомогу.

- показами потерпілого ОСОБА_9, допитаного в ході судового слідства, який показав, що підсудних не знав, а знав батька ОСОБА_7 29 березня 2012 року приїхав водій та відвіз його до підприємства, де він прийняв у нього гроші в сумі 7000 грн. і той його відвіз додому. О 06.00 год. йому подзвонили працівники міліції і повідомили про розбійний напад. Він приїхав на роботу і побачив, що в кабінеті, який перебував на другому поверсі, сліди від монтування на одній двері, в кабінет проникли через балкон через пластикові двері. У дворі валялися шматки вареної ковбаси, якою годували собак, щоб ті не лаяли. Все було перегорнуте, з шухляди в столі пропали гроші в сумі 35300 грн. отримані ним внаслідок діяльності його, як приватного підприємця, про ці гроші він нікому не казав. У його будівлі на 1 поверсі був сейф, але в ньому він гроші, отримані від водіїв не зберігав. Викрали електронну рамку з фотографіями, диктофон, пляшку горілки, назви не пам'ятає, гроші, трубку та чистилку з набору для паління. Набір для паління йому подарував брат, він стояв у коробці в кабінеті і він їм не користувався. Трубка не лягала повністю в гніздо футляра, тому під час впізнання він точно впізнав її. Крім цього, він одразу після вчинення злочину на території підприємства не одразу помітив, що з кабінету зник диктофон, а тому не повідомляв про це працівникам міліції. Про те, що був викрадений диктофон стало відомо лише після показів ОСОБА_7 Після цього він перевірив і дійсно, з кабінету зник належний йому диктофон. Вкрали 35 300 грн., фоторамку, вартістю 1200 грн. і диктофон, вартістю 1000 грн., а всього 37535 грн., трубку та чистилку йому було повернуто. Також просить стягнути 50000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. за надання правової допомоги. Просить суд стягнути ці суми з підсудних на його користь.

- показами свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 допитаних в ході судового слідства, які показали, що вони проживають в ІНФОРМАЦІЯ_7 з червня 2012 року, до цього в квартирі йшов ремонт. У червні 2012 року в їх квартирі працівниками міліції проводився обшук, в ході якого було вилучено грошові кошти, які належать ОСОБА_19, лижні шапочки, які вони придбали на лижному курорті та було вилучено трубку для паління в кухні під раковиною. За два дні до обшуку ОСОБА_18 знімав покази з лічильника води і трубки для паління там не було. ОСОБА_6 в гості до них не приходив і в квартирі не проживав, він проживав з матірю в с.Щербакове.

Вказані покази спростовуються показами самого ОСОБА_6, який показав суду, що 30.03.2012 року після відїзду з бару «Маестро» ночував в квартирі АДРЕСА_2. Як пояснив суду сам ОСОБА_6 30.03.2012 року після того, як він поїхав з бару «Маестро» близько 04-00 год. ранку, він поїхав ночувати до квартири АДРЕСА_3. Вказані покази ним надавалися і під час досудового слідства.

В звязку із викладеним, суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_20 допитаної в ході судового слідства, яка показала, що 30.03.2012 року її син ОСОБА_6 повернувся з бару додому в с.Щербакове, близько 04-00 годин, вона не спала і заснула тільки після повернення сина.

- показами спеціаліста ОСОБА_21, допитаного в ході судового розгляду, який показав, що він був направлений до Красногвардійського РВ, як спеціаліст, що працює на поліграфних приладах. В кабінеті Красногвардійського РВ він спілкувався із ОСОБА_10, який спочатку пояснив, що мобільний телефон, що був викрадений у потерпілої під час розбійного нападу він придбав на ринку в смт.Красногвардійське, описавши при цьому особу, у якій телефон був придбаний. Працівник карного розшуку провів перевірку і на ринку такої особи встановлено не було. Після чого, було прийняте рішення провести перевірку ОСОБА_10 на поліграфному пристрої. При цьому ОСОБА_10 зізнався у вчиненні злочину та пояснив, що викрав 30 або 35 тис.грн., але він про ці гроші особі із якою вчинив злочин не повідомив;

- показами свідка ОСОБА_22, допитаного в ході судового розгляду, який показав, що знає тільки ОСОБА_7 Приблизно 04 квітня 2012 року, він обмінявся телефонами з ОСОБА_7 біля магазину «Обжора»: він дав ОСОБА_7 телефон " Nokia" чорного кольору, а той у свою чергу дав йому телефон " Nokia" чорного кольору з тріснутим екраном і доплатив йому 100 грн. Звідки у нього телефон він не говорив. В той момент він поміняв телефон, оскільки потребував грошей. Під час міни телефонів був присутній лише він та ОСОБА_7 Підстав обумовлювати ОСОБА_7 у нього немає. Його затримали працівники міліції і вилучили телефон, при цьому він пояснив, що телефон він отримав від ОСОБА_23;

- показами свідка ОСОБА_24, допитаної в ході судового слідства, яка показала, що в ніч з 29 на 30 березня 2012 року вона із чоловіком возили доньку, яка захворіла до швидкої допомоги близько 23-00 год., там вони відмовилися робити дитині укол, чоловік сходив до аптеки, придбав ліки і вони повернулися додому.

Суд не приймає вказані покази свідка ОСОБА_24 та покази свідка ОСОБА_25, який в ході судового слідства показав, що відвозив сім'ю ОСОБА_24 до лікарні у відділення швидкої допомоги із дітьми в ніч з 29.02.2012 року на 30.03.2012 року близько 23-00 год. - 24-00 год., бо лише сам факт відвідування ОСОБА_23 разом із родиною об 23-00 год. швидкої допомоги, не є безспірним доказом, що виключає причетність вказаної особи до вчинення розбійного нападу, що стався 30.03.2012 року о 02-00 год.

Крім цього, вказані обставини спростовуються випискою з журналів виклику та амбулаторного прийому хворих відділення швидкої та невідкладної допомоги КУ «Красногвардійської ТМО» від 06.07.2012 року, за підписом зав. відділення швидкої допомоги ОСОБА_26 (т.3 а.п.16), з якої вбачається, що відповідно до записів у вказаному журналі родина ОСОБА_23, проживаюча за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 з 29.03.2012 року по 30.03.2012 року не зверталася.

- показами свідка ОСОБА_27, допитаної в ході судового слідства, яка показала, що знає ОСОБА_23, він приходив до ОСОБА_6 за адресою; Київська, 38,. Вона є сусідкою ОСОБА_6 за адресою по вул.. Київська 38, в смт.Красногвардійське, де ОСОБА_23 допомагав робити ремонт. Вона одного разу бачила ОСОБА_23 біля квартири ОСОБА_6, без нього, що він там робив не знає.

- показами свідка ОСОБА_28, який будучи допитаним в ході судового слідства показав, що він є братом потерпілого. Він дарував йому у 2010 році набір для паління, який купив в смт. Красногвардійське біля «Універмагу», вартість не памятає. У набір входить фляга, запальничка, трубка для паління та прилад для чищення, металевий. Трубка вирізьблена, коричневого кольору, не повністю лягала в гніздо футляра, на ній є гравірування «SД».

Свідок ОСОБА_29 показала, суду, що вона має подарунковий магазин в смт. Красногвардійське і її магазин, що знаходиться біля «Універмагу» набора для паління реалізовував, але предявлений їй в ході судового слідства набор в продажу не був. Також пояснила, що неможливо, щоб трубка з набору не відповідала її місцю в наборі.

Вказані доводи суд не приймає, бо відсутність в продажу вказаного магазину набору для паління, що був придбаний в подарунок ОСОБА_28, не виключає можливості його придбання в іншому магазині. Крім цього, свідок ОСОБА_28 пояснив, що памятає, що придбав набір в магазині біля «Універмагу», але не пояснював, що саме в магазині

ОСОБА_29 Також пояснив, що коли він придбав вказаний набір для паління, то трубка не лягала чітко на своє місце але це для нього значення не мало.

- протоколом огляду місця події від 30 березня 2012 року, відповідно до якого при огляді території ПП «Фірма «Вікторія-94» в смт. Красногвардійське, пр. Дорожній, 4а були вилучені скотч і пластикові джгути, якими була звязана сторож ОСОБА_30, частини металу сріблястого кольору з фрагментами деревини з рами зламаної двері на другому поверсі підприємства, відрізки зі слідами рук і тканини. В ході огляду встановлено, що порушена обстановка в кабінеті директора, всі ящики вивернуті, на вулиці біля третього боксу над дверима розбита лампочка, в сторожці обрізані телефонні дроти (т. 1, а.с. 15-16) та фототаблицею до протоколу огляду місця події (т. 1, а.с. 17-33);

- висновком експерта № 088 від 02.04.2012 року, відповідно до якого у ОСОБА_8 під час огляду виявлено ушкодження у вигляді саден на руках. Вказані ушкодження виникли внаслідок дії тупих, твердих предметів, з подовженою діючою поверхнею та могли виникнути внаслідок сдавлення джгутом , можливо у строк 30.03.2012 року. За ступенем тяжкості є легкими ушкодженнями;

- протоколом добровільної видачі від 11.04.2012 року, відповідно до якого ОСОБА_22 видано добровільно мобільний телефон Nokia 12-02, IMEI 355243033845915, чорного кольору, який, як він пояснив, йому дав ОСОБА_7, приблизно тиждень тому та пояснив, що придбав вказаний телефон за 30 грн. (а.п.134 т.1);

- протоколом огляду вилучених з місця події частин металу сріблястого кольору з фрагментами деревини з рами зламаних дверей ПП «Фірма «Вікторія-94», долучених до кримінальної справи в якості речових доказів, відповідно до постанови слідчого від 05.04.2012 року (т. 1, а.с. 105-107);

- протоколом предявлення особи для впізнання потерпілій ОСОБА_8 від 20.04.2012 року, в ході вказаної слідчої дії ОСОБА_8 серед чотирьох осіб впізнала, за голосом після вимовляння ними фрази «не кричить, а то вбємо», за тембром та інтонацією, по комплекції та статурі, чоловіка під номером 3 ОСОБА_7 та пояснила, що саме його вона впізнає, як одного з учасників розбійного нападу, що стався 30.03.2012 року (а.п.168 т.1).

Під час проведення вказаної слідчої дії жодних зауважень, з приводу її проведення або правильності фіксації вказаної слідчої дії, ані захисником обвинуваченого ОСОБА_3 ані обвинуваченим ОСОБА_7, ані понятими заявлено не було. Вказаний протокол без жодних зауважень був підписаний всіма учасниками. В звязку із викладеним, суд не приймає доводи захисника ОСОБА_3 про невідповідність обставин проведення вказаної слідчої дії зазначених у протоколі, фактичним обставинам, що відбувалися, а саме: в ході впізнання особи потерпіла впізнала ОСОБА_7 після умовного сигналу слідчого і не слухала голос четвертої особи. Вказані доводи суд не приймає.

- протоколом огляду місця події від 30.05.2012 року ділянки гаражів по вул..Октябрьська в смт.Красногвардійське, в ході якого було оглянуто територію гаражів, що розташована за будівлею Дитячої юнацької спортивної школи, а саме дахи вказаних гаражів в присутності понятих. При огляді дахів крайніх північних гаражів виявлено металевий предмет, схожий на монтування, який в присутності понятих був опечатаний. Таблицею ілюстрацій до протоколу огляду (а.п.37-41 т.2);

Суд не приймає доводи захисника ОСОБА_31 про те, що вилучене в ході огляду гаражів монтування не має доказового значення у справі і безпідставно було долучене в якості речового доказу, бо експерт у висновку не підтвердив однорідність слідів металізації на трісках та монтуванні. Про місцезнаходження вказаного монтування було повідомлено саме ОСОБА_7 в ході його допиту в якості підозрюваного слідчим Поповичем і монтування буле виявлене в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом, саме в місці, де про це зазначив ОСОБА_7 і з цих підстав слідчим правомірно та обґрунтовано було визнано вказаний предмет речовим доказом у справі.

- довідками вартості мобільного телефону Nokia 1202», диктофона, пляшки горілки «Хортиця», цифрової фоторамки за станом на 30 березня 2012 року (т.2, а.с. 132-135);

- протоколом обшуку квартири АДРЕСА_4 від 14.06.2012 року, в ході якого в присутності понятих в шафі під раковиною в кухні, поряд з

відром зі сміттям вилучено картонну коробку з набором для паління (трубка та металева чистилка табаку), на коробці напис ОСОБА_6, та номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_6 Вказаний протокол обшуку, з таблицею ілюстрацій до нього, підписаний всіма учасниками слідчої дії. Зауважень від ОСОБА_6 з приводу трубки та чистилки, які були виявлені під час обшуку не надходило. Під час обшуку також було виявлено дві шапочки чорного кольору, гроші та речовина рослинного походження в паперовому згортку. ОСОБА_6 зроблено зауваження лише з приводу грошей та шапок, як він пояснив, вони належать його братові та його співмешканці. Копія протоколу була вручена ОСОБА_6, про що мається його підпис у протоколі (т.2 а.с. 165-169)

Суд не приймає доводи ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_31 про те, що вказана слідча дія проведена із порушенням кримінально-процесуального закону, бо в якості понятих були запрошені особи, які є безпосередньо підпорядковані батькові оперуповноваженого ОСОБА_11, який приймав участь у проведення обшуку; не встановлено де саме було виявлено трубку, бо поняті бачили трубку але не помітили відро для сміття, яке було поруч; обшук проводився у відсутність власників житла і не за місцем проживання ОСОБА_6, в квартирі не було жодних речей ОСОБА_6

Проте, вказані доводи не відповідають обставинам, встановленим в ході судового слідства і спростовуються дослідженими в ході судового слідства доказами, а саме:

- свідки ОСОБА_32 та ОСОБА_33, попереджені судом за ст..ст. 384,385 КК України, в ході судового слідства показали, що дійсно їх керівником за місцем роботи на той час був чоловік на прізвище ОСОБА_11. Проте, жінку та чоловіка робітників міліції, які запрошували їх бути присутніми під час обшуку вони не знали, їх прізвищ не знали. Також, вказані свідки чітко показали, що під час обшуку на кухні всі учасники знаходилися у вказаному приміщенні, вони чітко бачили, що під раковиною в шафі було вилучено картонну коробку із написом прізвища та цифрами, в якій в розібраному вигляді знаходилася трубка для паління, коричневого кольору, на якій було гравірування з букв та металевий прилад для чистки трубки, трубка на вигляд не була у використанні. Обидва свідки наполягали на тому, що з місць де вони перебували на кухні їм було чітко видно, як працівником міліції, під раковиною було вилучено вказану коробочку, яку він відкрив і вони побачили, що в ній знаходилися зазначені предмети. Розбіжності в показах свідків щодо місця вилучення трубки, а саме: на трубі під раковиною (ОСОБА_32) та над водяним лічильником під раковиною (ОСОБА_33) суд не визнає суттєвими, бо обидва свідки підтвердили, що коробочку були вилучено під раковиною в шафі і факт її вилучення вони бачили чітко, при цьому були всі присутні і зауважень з боку ОСОБА_6, окрім слів «ви ж не це шукаєте» та пояснень, що курить, з приводу знайденого не було. Все вилучене було упаковане, на упаковці вони поставили підписи. ОСОБА_6 надавалися якісь документи по обшуку, чи була це копія протоколу обшуку пояснити не можуть, бо документ, який давала ОСОБА_6 слідча не читали. Під час обшуку по квартирі самостійно ніхто не пересувався.

- допитані в ході судового слідства свідки ОСОБА_16, ОСОБА_34, ОСОБА_35 та ОСОБА_11, будучи попередженими за ст..ст. 384,385 КК України, показали суду, що під час проведення обшуку в квартирі АДРЕСА_3 було вилучено в кімнаті гроші та шапки з прорізами для очей чорного кольору, в кухні речовина сіро-зеленого кольору рослинного походження та трубку для паління та металеву чистилку під раковиною в шафі в коробочці під мийкою, ОСОБА_11 дістав з-під раковини коробочку, в якій, відкривши, вони побачили трубку для паління в розібраному вигляді, чорно-коричневого кольору та металеву чистилку для трубки. При цьому всі учасники слідчої дії перебували в кухні, ОСОБА_6 перед початком обшуку було оголошено постанову суду про обшук, він добровільно власними ключами відкрив квартиру, проти проведення обшуку не заперечував. ОСОБА_6 пояснював, що гроші та шапки належать його братові ОСОБА_18

Також не обґрунтованими є доводи захисника щодо визнання обшуку таким, що проведений незаконно, бо він проведений у відсутність власників житла або осіб, що проживали у квартирі, бо свідок ОСОБА_16 показала в ході судового розгляду, що про те, що ОСОБА_6 проживав за адресою: Красногвардійське, Київська, 38, кВ. 4 вона, як слідчий,

дізналася саме від нього під час його допиту в якості свідка 03.06.2012 року, де він показав, що проживає за двома адресами і вперше назвав вищезазначену адресу, як місце свого проживання. Після цього на підставі постанови суду за вказаною адресою було проведено обшук, у присутності ОСОБА_6, понятих. ОСОБА_6 відкрив квартиру власними ключами, проти проведення обшуку не заперечував.

Вказані обставини перевірені судом, і як вбачається з протоколу допиту ОСОБА_6 03.06.2012 року, він дійсно повідомив, що проживає за двома адресами: в с.Щербакове з мамою та АДРЕСА_5. В ході судового слідства ОСОБА_6 заперечував надання вказаних показів слідчому Моргуновій М., але як вбачається з протоколу допиту (т.2 а.с.76-77) вказаний протокол підписаний ОСОБА_6, також ОСОБА_6 зазначено, що протокол ним прочитаний та все записане вірно.

Таким чином, у суду відсутні підстави для визнання вказаної слідчої дії, як такої що проведення із порушенням закону. Тому, суд визнає вказаний доказ належним та допустимим.

- протоколом предявлення предметів для впізнання від 14.06.2012 року з таблицею ілюстрацій, в ході якого потерпілий ОСОБА_9 впізнав з трьох наданих йому для впізнання трубок для паління, трубку під № 2 та пояснив, що впізнає її по кольору та формі, вказана трубка була викрадена з коробки набору для паління, яка залишалася в кабінеті, яку він може надати. Якщо вказану трубку покласти на місце в коробку, то вона не лягає у форму і верхній край трубки буде трохи піднятий (а.п.173-174, т.2).

- протоколом виїмки набору для паління у вигляді коробки разом з маленькою флягою чорного кольору та запальничкою у потерпілого ОСОБА_9 (а.п.176, т.2).

Вказаний набір для паління був оглянутий також в ході судового розгляду та було встановлено, що трубка для паління не повністю вкладається до місця в коробці передбаченого для трубки, край трубки трохи вищій.

Доводи захисту про те, що вказана слідча дія проведена із порушенням ст.. 175 КПК України не засновані на законі, бо впізнання предмету проводилося в присутності двох понятих, до проведення вказаної слідчої дії потерпілий, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих свідчень, допитувався з приводу ознак викраденої трубки для паління. Для впізнання потерпілому було предявлено три трубки для паління, коричневого кольору, деревяні, і як вбачається з таблиці ілюстрацій зі схожою зношеністю.

- протоколом предявлення предметів для впізнання від 01.05.2012 року, в ході предявлення потерпілій ОСОБА_36 трьох мобільних телефонів Nokia 1202, вона вказала на мобільний телефон Нокіа під № 3, впізнавши його по потертості кнопки виклику (т.2 а.с. 218).

Додатково суду потерпіла показала, що також телефон впізнала по подряпині, що були зроблена на телефоні її онукою.

- протоколом огляду предметів від 05.07.2012 року з таблицею ілюстрацій до нього: мобільного телефону Nokia 12-02, IMEI 353196032225566, чорного кольору, з потертістю на кнопці виклику; набору для паління в деревяній коробці; трубка для паління, виготовлена з деревини, чорно-коричневого кольору, вкрита лаком; чистилка для табаку, металева, що складається з ложки та шомполу; картонна коробка з-під лічильника для води, білого кольору, на кришці якої мається напис ручкою чорного кольору «ОСОБА_6; НОМЕР_1»; дві шапки, чорного кольору з прорізями для очей із зображенням лижника; фрагменти липкої стрічки та полімерних джгутів білого кольору, на яких мається забруднення; лому металевого, сірого кольору зі слідами корозії. Вказані предмети, відповідно до постанови слідчого визнані речовими доказами (а.п. 220-228, т.2).

Доводи захисту про те, що вказаний телефон не може бути прийнятий судом в якості доказу, бо він був повернутий потерпілій і перебував у неї, а не зберігався в камері схову є безпідставними. В ході судового слідства, свідком ОСОБА_17 був наданий для огляду вказаний телефон. Як показав вказаний свідок, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст..ст. 384,385 КК України, вказаний телефон йому продала за 100 грн. потерпіла ОСОБА_8, пояснивши при цьому, що цей телефон після його викрадення, їй

повернули працівники міліції але вона вже придбала інший телефон і цей їй не потрібний. Він придбав у неї телефон, запаяв зламану кришку телефону і він весь час перебував у нього.

Як вбачається з протоколу добровільної видачі від 11.04.2012 року у ОСОБА_22 був вилучений телефон Nokia 12-02, IMEI 355243033845915, чорного кольору, який, як він пояснив, йому дав ОСОБА_7, а згідно протоколу огляду предметів від 05.07.2012 року слідчим Моргуновою був оглянутий впізнаний потерпілою телефон Nokia 12-02, IMEI 353196032225566, чорного кольору. Наявність різних серійних номерів телефону потерпілої судом було перевірено. Свідок ОСОБА_11 показав суду, що коли він вилучав телефон у ОСОБА_22, то перевіряв його серійний номер шляхом введення набору цифр та знаків «*#06#» і на екрані зявився серійний номер телефону, який він вніс до протоколу добровільної видачі. Судом ці обставини перевірені в ході судового слідства, в телефоні наданому свідком ОСОБА_17, який він придбав у потерпілої ОСОБА_8, при введенні вказаної комбінації на екрані зявився IMEI 355243033845915. Як показала свідок Моргунова суду, вона під час огляду мобільного телефону, предявленого потерпілій, вказала IMEI 353196032225566, який був зазначений під кришкою вказаного телефону. Як пояснив свідок ОСОБА_11, він перевіряв серійний номер шляхом введення комбінації цифр,а не за номером під кришкою телефону, бо під кришкою в серійний номер можливо внести зміни, і як йому пояснювали технічні працівники міліції, часто є випадки, коли на нелегальних телефонах вказується серійний номер під кришкою, який не є дійсним і тільки при введенні зазначеної комбінації можливо встановити вірний серійний номер телефону. Під час огляду судом телефону Nokia 12-02, наданого свідком ОСОБА_17, під кришкою серійний номер телефону був відсутній. Як пояснив суду свідок ОСОБА_17, коли він придбав вказаний телефон у ОСОБА_8 приблизно у червні 2012 року, то з часом він в звязку із необхідністю постійно відкривати кришку телефону, який не дуже добре працював, відірвав від стінки телефону наклеєну плівку, на якій був ерійний номер.

Таким чином, судом встановлено, що телефон, який був викрадений у потерпілої ОСОБА_8, під час розбійного нападу, станом на час огляду його в якості речового доказу, мав серійний номер 353196032225566, який в подальшому було втрачено. Вказані обставини підтверджуються показами свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17 та протоколом огляду предметів від 05.07.2012 року, в яком відображено серійний номер 353196032225566 телефону Nokia 12-02, вказана слідча дія проводилася в присутності понятих, в порядку передбаченому кримінально-процесуальним законом. Підстав сумніватися в достовірності показів свідків у суду не має.

Також, суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_37, дані ними в ході судового слідства в тій частині, що протягом часу з 22-00 до 04-00 год. знаходилися в барі «Маестро» в с.Восход разом із ОСОБА_6, де відмічали день народження ОСОБА_15 і всі разом покинули приміщення бару в період часу з 03-00 год. по 04 00 год., з наступних підстав.

Покази вказаних свідків дані ними в ході судового слідства і під час досудового слідства мають суттєві розбіжності. Крім цього покази дані ними під час судового слідства також мають протиріччя. Так, свідок ОСОБА_14 показав суду, що ОСОБА_6 один приїхав до належного йому бару 29.03.2012 року близько 23-00 год. 24-00 год. та покинув приміщення бару близько початку 04-00 год. 30.03.2012 року, при цьому в той же час в барі знаходилися ОСОБА_15, ОСОБА_13. та ОСОБА_38 Проте, вказані покази повністю спростовуються показами свідка ОСОБА_15, який ході судового слідства спочатку показав, що підтверджує, що ОСОБА_6 знаходився в барі «Маестро» з 22-00 год. 29.03.2012 року до 04-00 год. 30.03.2012 року, але в ході допиту змінив свідчення, пояснивши, що в звязку із тим, що пройшов час, не чітко памятає обставини і повністю підтвердив покази, надані ним в ході досудового слідства (т.2 а.с.233) оголошені свідку в порядку ст.. 306 КПК України, а саме, що ОСОБА_39 приїхав в бар близько 23-00 год. на автомобілі, він приїхав не один, бо сам ОСОБА_6 розповів йому, що в його автомобілі спить чоловік. Вказаний чоловік середнього зросту, середньої статури пізніше вийшов з автомобілю і заходив в бар та пив каву в кабінці, де знаходилися ОСОБА_6 та ОСОБА_14, після чого повернувся до автомобілю. Коли з бару поїхав ОСОБА_6 він не бачив, бо покинув приміщення бару близько 01-00 год.

30.03.2012 року.Свідок ОСОБА_40 показав, що ОСОБА_6 приїхав в бар «Маестро» близько 22-00 год. на початку 23-ї години 29.03.2012 року і перебував у барі до початку 04ї години 30.03.2012 року. Першим бар покинув ОСОБА_13, після чого близько третьої години ранку з бару пішов ОСОБА_15 і останніми з бару пішли ОСОБА_6, він та ОСОБА_14. Вказані покази також не відповідають показам ОСОБА_15, який показав, що покинув приміщення бару близько 01-00 год. 30.03.2012 року. Свідки ОСОБА_14, ОСОБА_40 та ОСОБА_13 в ході судового слідства показали, що 29.03.2012 року разом із ОСОБА_6 перебували в барі в звязку із днем народженням ОСОБА_15, який «виставлявся» за свій день народження. Проте, сам ОСОБА_15 ані в ході досудового слідства, ані в ході судового слідства таких показів не давав, під час судового слідства повністю підтвердив покази, дані ним в ході досудового слідства, бо на той час обставини памятав краще ніж тепер.

До доказів винуватості, в числі інших доказів суд відносить покази ОСОБА_7, дані ним в якості підозрюваного 12.04.2012 року, в ході яких ОСОБА_7 показав, що 29.03.2012 року він перебував у барі «Маестро» в с.Восход разом із ОСОБА_6, з яким у нього дружні відносини. ОСОБА_41 був на автомобілі Таврія Пікап, білого кольору. Протягом вказаного дня за ініціативою ОСОБА_6 вони обговорювали можливість викрадення грошей з фірми «Вікторія-94», бо ОСОБА_6 сказав, що там є сейф з грошима, звідки йому це відомо він не пояснював. Вдома у ОСОБА_6 по вул..Київській в смт.Красногвардійське вони взяли шапку з прорізами для очей, при ньому був шарф та шапку, та вирішили проникнути на територію фірми. Також в квартирі взяли пластикові джгути, скотч, а коли поверталися з с.Восход, то з ферми батьків ОСОБА_6 в с.Щербакове, взяли 2 монтування. Попередньо домовилися нагодувати собак , звязати сторожа та проникнути до кабінету директора ОСОБА_8, де знайдемо сейф із грошима. Приїхали до кафе «Крим» по вул..Тітова, де залишили автомобіль і пішки пішли до території фірми, зі сторони залізничних шляхів, нагодували собак ковбасою, вдягли маски, перелізли через огорожу. Зайшли в сторожку, на дивані спала престаріла жінка, яка прокинулася, він сказав «тихо, пограбування», при цьому змінивши тембр голосу, звязав їй руки скетчем, а ОСОБА_6 затягнув джгути на руках і ногах жінки. На голову їй поклали її куртку, щоб вона їх не бачила. ОСОБА_6 обірвав дроти зі стаціонарного телефону та забрав мобільний телефон жінки. В руках у них були монтування. Вийшовши зі сторожки, він заліз на другий поверх будівлі, де за допомогою монтування відкрив двері склопакет, оглянувши кабінет за допомогою ліхтаря, побачив, що сейфа в приміщенні немає. В ящику в столі знайшов гроші, які не перераховуючи поклав в рукав своєї куртки, після чого до кабінету піднявся ОСОБА_6, почав шукати сейф, не знайшов. Тоді вони взяли фото рамку, бутилу горілки, касетний диктофон та поклали в пакет. Після чого покинули приміщення. Про гроші він ОСОБА_6 нічого не казав. Частину горілки вони вжили вдома у ОСОБА_6, від якого він пішов до себе додому, де в пічці він одразу спалив диктофон, шапку, шарф, маску ОСОБА_6, свої чоботи та кросівки ОСОБА_6 Монтування викинули одразу на кришу гаражів, телефон Нокіа він залишив собі, фото рамка залишилася у ОСОБА_6 В подальшому фото рамку вони продали в м.Сімферополі за 400 грн., а телефон він обміняв у ОСОБА_22 на інший. Гроші він витратив на відпочинок в барах та ресторанах, частину витратив на лікування дітей. Грошей було близько 30000 грн.

Як встановлено судом, в ході судового слідства, до надання ОСОБА_23 вказаних показів 12.04.2012 року, органу досудового слідства та дізнання не було відомо про викрадення з місця злочину касетного диктофону, бо потерпілим ОСОБА_9 під час його допиту та під час написання заяви про ці обставини не повідомлялося, як пояснив потерпілий він не одразу помітив зникнення диктофону, бо забув про нього і тільки після надання показів ОСОБА_23 перевірив і встановив, що під час пограбування було викрадено також диктофон з ящику в столі. Тому, вказані обставини могли бути відомі лише особі, яка перебувала на місці злочину.

Визнаючи доказом покази ОСОБА_7 в якості підозрюваного, суд виходить з того, що саме ці покази підтверджуються іншими доказами у справі. Вказані покази були отримані відповідно до кримінально-процесуального закону і є допустимими. Доводи сторони захисту про те, що до ОСОБА_7 при отриманні вказаних показів застосовувалися недозволені методи слідства свого підтвердження в ході судового слідства не знайшли. Вказані обставини

перевірялися в ході проведення досудового слідства органами прокуратури. Відповідно до постанови прокурора від 08.06.2012 року за заявою ОСОБА_23 в діях ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_12 відсутній склад злочинів, передбачених ст..ст. 127, 129, 364,365,366 КК України та постанови прокурора від 05.07.2012 року за заявою ОСОБА_18, відповідно до якої в діях ОСОБА_16, ОСОБА_42, ОСОБА_44, ОСОБА_35 склад злочинів, передбачених ст..ст. 185, 364,365,366 КК України відсутній. Вказані постанови підсудними та їх захисниками оскаржені не були.

Також, суд не приймає доводи захисту про те, що допит ОСОБА_23 проводився вночі, після затримання, що свідчить про застосування до нього недозволених методів слідства. Проте, дії слідчого Поповича під час вказаного допиту ОСОБА_23 не оскаржувалися, як пояснив ОСОБА_7 суду слідчим до нього недозволених методів не застосувалося. Крім цього відповідно до ст.. 106 КПК України (в редакції 1960 року) якщо підозрюваний був затриманий, то його допит проводиться негайно. Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_23 був затриманий 12.04.2012 року о 01-20 год. і був негайно допитаний слідчим.

Не має доказового значення у справі вилучені в ході обшуку та долучені до справи в якості речового доказу лижні шапочки, бо потерпілою ОСОБА_8 вказані шапочки впізнані не були.

Також в ході судового слідства, шляхом допиту дільничного ОСОБА_12 були перевірені і не знайшли свого підтвердження доводи ОСОБА_7 про те, що в явці з повинною та під час допиту в якості підозрюваного він вказав на ОСОБА_6 як особу, що вчинила злочин разом із ним за вимогою дільничного ОСОБА_12

Не обґрунтованими також є доводи захисту про те, що вилучення монтування та обшук квартири АДРЕСА_3 проводилися через значний час після вчинення злочину, а тому всі ці докази були сфабриковані, бо вказані слідчі дії проводилися після відсторонення прокурором слідчої ОСОБА_45, в звязку із проведенням нею розслідування по справі на низькому слідчому рівні, після чого вказані слідчі дії були проведені відповідно до вказівок прокурора.

Підлягає виключенню з обвинувачення посилання на модель та реєстраційний номер автомобілю НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, на якому ОСОБА_7 та ОСОБА_6 прибули на вул..Тітова до бару «Крим», бо факт прибуття до вказаного місця саме на цьому автомобілі в ході судового слідства свого підтвердження не знайшов.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_7 і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням в приміщення.

Оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини підсудного ОСОБА_6 і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний із проникненням в приміщення.

При визначенні покарання ОСОБА_7 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Злочин, скоєний ОСОБА_23 є особливо тяжким злочином. Відповідно до ч. 2 ст.. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого наявність на утриманні ОСОБА_23 трьох неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_9, доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_10, доньки ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_11. Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено. Також, суд враховує особу обвинуваченого, який в силу ст.. 89 КК України не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. В звязку із викладеним, враховуючи обставини вчинення злочину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_7, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства але вважає, що достатнім та необхідним для його виправлення буде призначення мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

При визначенні покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Злочин, скоєний ОСОБА_6 є особливо тяжким злочином. Відповідно до ч. 2 ст.. 66 КК України суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого наявність на утриманні ОСОБА_6 неповнолітньої дитини сина ОСОБА_46, ІНФОРМАЦІЯ_12. Обставин, що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено. Також, суд враховує особу обвинуваченого, який скоїв злочин вперше, раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває. В звязку із викладеним, враховуючи обставини вчинення злочину, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6, можливо тільки в умовах ізоляції від суспільства але вважає, що достатнім та необхідним для його виправлення буде призначення мінімального покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 187 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 обґрунтований та підлягає частковому задоволенню. З ОСОБА_6 та ОСОБА_7 підлягають стягненню на користь ОСОБА_9 у відшкодування матеріальної шкоди 37535 грн., бо ОСОБА_9 є приватним підприємцем, є платником єдиного податку, а тому не має рахунку і працює із готівкою. Ним на підтвердження наявності доходів надано видаткові накладні, які підтверджують наявність у потерпілого вказаних сум. Вартість іншого викраденого майна підтверджується довідками про його вартість, дослідженими судом в ході судового слідства. Крім цього, ОСОБА_7 показав під час допиту в якості підозрюваного, що ним були викрадені гроші в сумі близько 30000 грн., які він не рахував. Частковому задоволенню підлягають вимоги потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди. З урахуванням обсягу моральних страждань, суд вважає, що достатнім для компенсації завданої моральної шкоди буде стягнення у відшкодування моральної шкоди 1000 грн. Також підлягають задоволенню вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., що підтверджені належними доказами.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню. З урахуванням обсягу моральних страждань, враховуючи те, що потерпіла підверглася розбійному нападу, була налякана, їй було завдано внаслідок злочинних дій підсудних фізичний біль, суд вважає, що достатньої для відшкодування моральної шкоди буде стягнення з ОСОБА_47 та ОСОБА_10 на користь потерпілої 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Також підлягають задоволенню вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 1000 грн., що підтверджені належними доказами.

Речові докази - частина металу з фрагментами деревини, які зберігаються за квитанцією № 1560 від 05.04.2012 року в камері схову Красногвардійського РВ ГУМВС України в АР Крим, картонна коробка, дві шапки, фрагменти липкої стрічки та полімерні джгути, лом, які зберігаються за квитанцією № 1618 від 05.07.2012 року в камері схову Красногвардійського РВ ГУМВС України в АР Крим - знищити; мобільний телефон «Нокія 1202», який знаходиться під розпискою у потерпілій ОСОБА_8 вважати повернутим; курильний набір в коробці, курильну трубку, чистилку тютюну повернути потерпілому ОСОБА_9

Судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз № 6/53 від 10.04.2012 року в сумі 235,20 грн., № 063 від 11.04.2012 року в сумі 956,76 грн., №136 від 17.06.2012 року в сумі 588,00 грн., трасологічної експертизи № 064 від 05.04.2012 року в сумі 900,48 грн., судово- хімічної експертизи №2/162 від 30.06.2012 року в сумі 707,52 грн., а всього 3387,96 грн. підлягають стягненню з підсудних в рівних частках на користь держави.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України (в редакції 1960 року), суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу із конфіскацією майна, що є особистою власністю ОСОБА_7

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України та призначити йому покарання за вказаною статтею у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі в кримінально-виконавчий установі закритого типу з конфіскацією майна, що є особистою власністю ОСОБА_6

Запобіжний захід ОСОБА_7 до набуття вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_7 обчислювати з 07.06.2013 року. Зарахувати у строк відбуття покарання строк знаходження ОСОБА_7 під вартою у період з 12.04.2012 року 06.06.2013 року включно.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набуття вироком законної сили змінити з застави на тримання під вартою. Строк покарання ОСОБА_6 обчислювати з 07.06.2013 року. Під варту взяти в залі суду. Зарахувати у строк відбуття покарання строк знаходження ОСОБА_6 під вартою в період з 14.06.2012 року по 28.08.2012 року включно.

Після набрання вироком законної сили заставу в сумі 78000 грн., внесену ОСОБА_20, відповідно до квитанції N14YP36495 від 03.09.2012 року на депозитний рахунок № 37319012000604, ОКПО 26273942, МФО 824026, банк отримувача: ГУ Держказначейства України в АР Крим м.Сімферополь, отримувач: ТУ ДСА в АР Крим, підлягає поверненню ОСОБА_20.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 солідарно у відшкодування матеріальної шкоди 37535 грн., 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 2000 грн. витрат на правову допомогу, а всього 40535 грн. 00 коп. В задоволенні решти вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 солідарно 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди та 1000 грн. витрат на правову допомогу. В задоволенні решти вимог відмовити.

Речові докази - частина металу з фрагментами деревини, які зберігаються за квитанцією № 1560 від 05.04.2012 року в камері схову Красногвардійського РВ ГУМВС України в АР Крим, картонна коробка, дві шапки, фрагменти липкої стрічки та полімерні джгути, лом, які зберігаються за квитанцією № 1618 від 05.07.2012 року в камері схову Красногвардійського РВ ГУМВС України в АР Крим - знищити; мобільний телефон «Нокія 1202», який знаходиться під розпискою у потерпілій ОСОБА_30 вважати повернутим; курильний набір в коробці, курильну трубку, чистилку тютюну повернути потерпілому ОСОБА_9

Стягнути з підсудних ОСОБА_7, Ту цького А.В. в рівних частках судові витрати за проведення дактилоскопічних експертиз № 6/53 від 10.04.2012 року в сумі 235,20 грн., № 063 від 11.04.2012 року в сумі 956,76 грн., №136 від 17.06.2012 року в сумі 588,00 грн., трасологічної експертизи № 064 від 05.04.2012 року в сумі 900,48 грн., судово - хімічної експертизи №2/162 від 30.06.2012 року в сумі 707,52 грн., а всього в сумі 3387,96 грн. на користь держави.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляції протягом 15 діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду АР Крим через Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим.

Головуючий: О.В.Павлюкова