Постанова № 31712836, 21.05.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/429/13-a

категорія 12.2

21 травня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ракаловича В.М. ,

суддів: Семенюка М.М., Нагірняка М.Ф.,

при секретарі - Степанові П.В.,

з участю позивача, представників відповідачів,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства Внутрішніх Справ України, Відділу внутрішньої безпеки в Житомирській області Департаменту внутрішньої безпеки Міністерства Внутрішніх Справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Житомирській області

про визнання дій та наказів протиправними і їх скасування, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди,-

встановив:

В січні 2013 року підполковник міліції ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Просив визнати протиправним та скасувати наказ МВС України від 19.11.2012 року №985 о/с в частині внесення змін до Наказу МВС України від 01.07.2011 року №900 о/с щодо встановлення йому посадового окладу в розмірі 900 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмір 0%, надбавки за оперативно - розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно - аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно - службову діяльність в розмірі 0%. Також просив визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту внутрішньої безпеки МВС України (далі ДВБ МВС України), якими йому зменшено розміри премії, та зобов'язати прийняти рішення, яким встановити розмір премії за листопад, грудень 2012 року у розмірі 100%.

Позивач просив також визнати протиправним та скасувати рішення УМВС України в Житомирській області та відділу внутрішньої безпеки (далі ВВБ) в Житомирській області ДВБ України, яким йому відмовлено в наданні матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань за 2012 рік. Зобов'язати УМВС України в Житомирській області прийняти рішення про надання йому матеріальної допомоги у розмірі 6214, 96 грн., провести перерахунок грошового забезпечення за листопад і грудень 2012 року з урахуванням посадового окладу в розмірі 950 грн., надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби в розмірі 50%, надбавки за оперативно - розшукову, розвідувальну чи контррозвідувальну діяльність та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади, оперативно - службову діяльність у розмірі 50% та премії за листопад і грудень 2012 року у розмірі 100%, а також нарахувати та виплатити йому різницю між фактично отриманим грошовим забезпеченням і тим, право на яке він мав з урахуванням раніше встановлених розмірів посадового окладу, надбавок і премії.

Позивач просив ще визнати протиправними дії ВВБ в Житомирській області ДВБ України в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року щодо намагання отримати інформацію від комунальної установи Центральна міська лікарня №2 м. Житомира та обласної клінічної лікарні імені О.Ф. Гербачевського щодо його стану здоров'я та стягнути на його користь в солідарному порядку з МВС України, ДВБ МВС України, ВВБ в Житомирській області 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Під час розгляду справи позивач звільнився зі служби і збільшив позовні вимоги, просив додатково зобов'язати УМВС України в Житомирській області перерахувати і виплатити йому грошове забезпечення за січень- березень 2013 року, в тому числі за час відпустки (з 11 лютого 2013 року), матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік, виготовити і направити до Пенсійного фонду його грошовий атестат, зазначивши в ньому раніше встановлений розмір грошового забезпечення.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити. Пояснив, що об'єктивних причин для зменшення розміру його грошового забезпечення не було, вся справа в упередженому ставленні до нього керівництва відповідачів.

Представники відповідачів у судовому засіданні не визнали позову ОСОБА_1, просили відмовити в його задоволенні за безпідставністю. Посилались на те, що відповідачі діяли в спірних правовідносинах в межах своїх повноважень, а за матеріальною допомогою позивач не звертався. Проте фактично частина позовних вимог була визнана, у зв'язку з чим виданий наказ МВС України від 25 березня 2013 року №246 про внесення змін до оспорюваного наказу №985, в результаті чого попередній розмір посадового окладу позивача та відповідних надбавок був збережений по грудень 2012 року включно, заборгованість по грошовому забезпеченню, що при цьому утворилась - виплачена.

Представник третьої особи був присутній в першому судовому засіданні, в останні судові засідання не прибув.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позову з таких підстав.

Встановлено, що підполковник міліції ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ у Відділі внутрішньої безпеки в Житомирській області на посаді старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах ВВБ в Житомирській області ДВБ МВС України.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 24.10.2012 року по 29.12.2012 року ОСОБА_1 перебував на лікуванні у Центральній міській лікарні м. Житомира та у обласній клінічній лікарні ім. О.Ф.Гербачевського Житомирської області.

Наказом МВС України від 19.11.2012 року №985 ОСОБА_1 зменшено посадовий оклад з 950 на 900 грн. та скасовано надбавки за виконання особливо важливих завдань і проведення оперативно розшукової діяльності та інформаційно - аналітичне забезпечення органів державної влади й оперативно - службову діяльність, які були встановлені у розмірі 50%. Крім того, премія за жовтень 2012 року, яка виплачувалась у листопаді 2012 року, зменшена позивачеві (порівняно з вереснем) зі 100% до 10%, за листопад і грудень - до 1%, за січень-березень 2013 року - до 10%.

Відповідно до п.2 постанови КМ України від 7 листопада 2007 р. N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі- Постанова), виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Міністерством надзвичайних ситуацій, Державною інспекцією техногенної безпеки, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Пунктом 5 зазначеної постанови керівникам вказаних органів надане право у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, установлювати посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, - у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами згідно з додатками 1 - 23 і 30 - 32 за аналогічними посадами, а також різного роду надбавки, в тому числі і ті, що отримував позивач, у розмірі до 50%.

В межах виділених асигнувань керівникам надане, також, право здійснювати преміювання.

Отже, керівникові належить не лише право встановлювати самі надбавки і премії, але і право визначати їх розмір. Це питання належить до виключної компетенції керівника.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу" наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року N 499, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2008 р. за N 205/14896, затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (далі- Інструкція), положення якої узгоджуються з Постановою.

В спірних правовідносинах керівник теж мав право діяти в межах своїх повноважень, визначених згаданою постановою КМ України, проте припустився помилки, оскільки не врахував особливостей оплати праці осіб, звільнених від служби через хворобу.

Так, відповідно до пункту 3.2.1 Інструкції, особам рядового і начальницького складу, що звільнені від служби через хворобу на підставі листків непрацездатності або перебувають у відпустці через хворобу, зберігається виплата грошового забезпечення в розмірі, одержуваному на день хвороби, але не більш ніж за чотири місяці, крім випадків, коли законодавством України передбачені більш тривалі строки перебування на лікуванні.

З врахуванням цієї норми грошове забезпечення ОСОБА_1 за весь час його хвороби не повинно було зменшуватись порівняно з тим грошовим забезпеченням, яке він отримав в останній перед хворобою місяць. Тобто, по грудень 2012 року включно він мав отримати грошове забезпечення з розрахунку розміру посадового окладу - 950 грн., надбавок- 50%, премії - 100%.

Частково визнавши свою помилку, відповідач, як вже зазначалось, наказом від 25 березня 2013 року №246 зберіг за позивачем попередньо встановлені йому розміри посадового окладу і надбавок на період його хвороби, тобто по грудень 2012 року включно. Як встановлено судом, відповідачем зроблено необхідний перерахунок, заборгованість в цій частині виплачена, що визнав в судовому засіданні позивач.

В той же час, діючи непослідовно, відповідач не погодився виплатити позивачеві за період його хвороби премію в розмірі 100%. Суд вважає таку бездіяльність протиправною, тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Обов'язок нарахувати і виплатити заборгованість по премії покладається на УМВС України в Житомирській області.

Порушень чинного законодавства при зменшенні позивачеві розміру грошового забезпечення починаючи з січня 2013 року, тобто після виходу на службу, судом не встановлено, адже посадовий оклад (900 грн.) встановлений йому в межах затвердженої Постановою схеми посадових окладів, а порядок та умови виплати надбавок та премії, як випливає з п.5 Постанови, визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, право оцінки яких має керівник. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується. Суд не наділений повноваженнями втручатися в оцінку результатів роботи працівника та, відповідно, коригувати розміри встановлених йому надбавок і премій.

Відповідно до п. 3.6.1 Інструкції, за час відпустки виплата грошового забезпечення здійснюється в розмірі, встановленому за основною штатною посадою на день вибуття у відпустку. Отже, позивачеві правомірно виплачене грошове забезпечення за час відпустки у лютому-березні 2013 року, виходячи з його розміру, встановленого в січні 2013 року.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Постанови, виплата працівникові матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань також є правом, а не обов'язком керівника. Крім того, відповідно до п.2.16.2 Інструкції, така матеріальна допомога надається за мотивованим рапортом.

Доказів подання такого рапорта для виплати допомоги за 2012 рік позивач не надав, допитані за його клопотанням свідки заперечували, що рапорт подавався через них.

Звернення відповідача, як роботодавця, до медичних закладів для з'ясування стану здоров'я і причин відсутності позивача на службі не свідчить про незаконне отримання і використання інформації про його особу, оскільки така перевірка є результатом реалізації роботодавцем своїх повноважень по підтриманню службової дисципліни.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені в незначній частині, що після отримання позовної заяви ОСОБА_1 відповідач, практично, визнав позов і не зволікав з поновленням тих його прав, які в дійсності були порушені, що порушення було нетривалим, а сума заборгованості - незначною, що причинний зв'язок між порушеннями і погіршенням стану здоров'я позивача не доведений, суд вважає, що підстави для відшкодування моральної шкоди відсутні.

Звертаючись до суду із заявою про збільшення позовних вимог, позивач не вказав, хто і в який спосіб порушив його права при звільненні зі служби і після звільнення. В судовому засіданні він не подав доказів того, що відповідачами було порушене його право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2013 рік, що йому відмовлено у направленні до Пенсійного фонду його грошового атестата для призначення пенсії, або ж про те, що зміст атестата не відповідає фактичним обставинам.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати УМВС України в Житомирській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 премію за жовтень, листопад і грудень 2012 року з розрахунку 100 відсотків.

В решті позову відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.М. Ракалович

Судді: М.Ф Нагірняк

М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 03 червня 2013 р.