Постанова № 31712285, 28.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2013 року 14:49 № 826/6048/13-а

За позовомКомунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси»доВідділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Українипро скасування постанови №15143235 від 29.03.2013

Головуючий суддя: Кротюк О.В.

Судді: Головань О.В.

Соколова О.А.

Секретар судового засідання: Шевченко Я.В.

Обставини справи:

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України та просить суд скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору №15143235 від 29.03.2013.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 29.03.2013 року винесено постанову виконавчому провадженні ВП № 15143235 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 3022776,99грн (далі - Постанова).

Стягнення вказаного виконавчого збору мотивовано у Постанові невиконанням боржником добровільно у семиденний строк рішення Господарського суду Одеської області від 06.08.2009 згідно наказу № 15/48-09-1801 який видано 14.08.2009р. (далі - Рішення суду).

Комунальне підприємство «Теплопостачання міста Одеси» мотивує позовні вимоги тим, що боржником було добровільно виконано вказане вище рішення суду, з огляду на що просить суд скасувати Постанову.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26 червня 2009 року у справі №15/48-09-1801 стягнуто з Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» на користь Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (надалі - ДК «Газ України») 26 705 371,40 грн. - сума основного боргу, 1 686 069,63 грн. - пені, 1 600 592,80 грн. -інфляційних витрат, 210 118,10 грн. - 3% річних, 25 500 грн. - державного мито та 118,00 грн. - ІТЗ судового процесу. Дане рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009р.

14.08.2009р. на виконання вищезазначеного рішення був виданий наказ.

08.10.2009р. відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесена постанова № 15143235 про відкриття виконавчого провадження стосовно виконання вищезазначеного рішення, та запропоновано виконати його самостійно в семиденний строк.

Відповідно до п.3 Ухвали Вищого господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. по справі 15/48-09-1801, виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.06.2009р. було зупинено до закінчення перегляду справи № 15/48-09-1801 в касаційному порядку.

28.07.2010 року постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служи було поновлено виконавче провадження ВП №15143235 у зв'язку з винесенням постанови Вищого господарського суду України від 10.12.2009 року якою постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.08.2009 року у справі №15/48-09-1801 залишено без змін.

У відповідності до положень ст.25, п.6 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (станом на час винесення Ухвали Вищого господарського суду Одеської області від 05.10.2009р. по справі 15/48-09-1801) виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право. Строки здійснення виконавчого провадження не поширюються на час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження та на період реалізації арештованого майна боржника.

Аналізуючи вищевказані обставини, норми закону, суд дійшов висновку, що не дивлячись на фактичні часові проміжки між винесенням процесуальних документів у виконавчому провадженні та відповідних судових рішень, фактичний перебіг строку на добровільне виконання розпочався з 28.07.2010 року - дня поновлення виконавчого провадження ВП №15143235.

Вказане представниками сторін не заперечується.

Судом з пояснень представника позивача з'ясовано, що станом на 28.07.2010 року заборгованість з виконання Рішення суду становила 3522398,53 грн., яка до спливу семи днів після поновлення виконавчого провадження не була погашена.

У відповідності до положень ч.3. ст.27, ст. 28 закону «Про виконавче провадження» у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються. У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Аналіз вказаних статей закону дає підстави дійти висновку суду про те, що базою нарахування виконавчого збору є сума, яка підлягає стягненню. Тобто, якщо боржником в добровільному порядку частково виконано майнову вимогу до спливу строку на добровільне виконання рішення суду, то виконавчий збір повинен розраховуватися з суми не сплаченого самостійно боржником залишку. Адже часткова сплата боргу до закінчення 7-денного строку зумовлює примусове стягнення грошових коштів лише в тій частині, яка не покриває розміру стягнення з урахуванням добровільно виконаного боржником.

Таким чином, отримавши листа боржника від 08.11.22 року № 02/02-690, яким державного виконавця було повідомлено про погашення боргу за Рішенням суду в повному обсязі станом на вказану дату, держаний виконавець для правильного прийняття рішення по суті щодо наявності/відсутності підстав для стягнення виконавчого збору повинен був вчинити дії для з'ясування цих обставин, а саме: терміни і розміри погашення боргу. Проте вказаного відповідачем не було зроблено. Доказів про зворотнє суду не надано, а матеріали виконавчого провадження таких не містять.

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що виконавчий збір підлягає стягненню з позивача виходячи з суми стягнення, яка становить 3522398, 53 грн., оскільки остання і не була погашена боржником в строк для добровільного виконання Рішення суду. Жодних доказів та обставин того, що сума заборгованості станом на 28.07.2010 року становить іншу суму ніж зазначено вище, відповідачем суду не надано, а тому суд керується відомостями довідки від 19.04.2013 № 233 (т.1 а.с.22) боржника, підписаної відповідальними особами позивача. Отже належна сума виконавчого збору, яка підлягає стягненню з позивача становить 352240 гривень 3522398,53*10% з округленням до гривні). З огляду на це, оскаржуване рішення не може вважатися правомірним в цілому, а тому підлягає скасуванню в частині 2670536,99 гривень.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не повністю спростував покликання позивача і довів лише в частині відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.

Оскільки позовні вимоги задоволенню підлягають частково, то судові витрати позивача відшкодовуються пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною і скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні № 15143235 від 29.03.13 в частині 2670536,99 (два мільйони шістсот сімдесят тисяч п'ятсот тридцять шість гривень дев'яносто дев'ять копійок) грн..

В іншій частині позову відмовити.

Судові витрати в сумі 1147 (одна тисяча сто сорок сім) грн. 00 коп. присудити на користь Комунального підприємства «Теплопостачання міста Одеси» (код ЄДРПОУ 34674102) за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Головуючий суддя О.В. Кротюк

судді О.В. Головань

О.А. Соколова

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.2013 р.