Постанова № 31710106, 04.06.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 р. Справа № 818/3764/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.

представника відповідача Дяченко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпартнер» (далі - позивач, ТОВ «Будпартнер») звернулося до суду з адміністративним позовом до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - відповідач, Роменська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012р. №0000722301 та №0000712301. В обґрунтування неправомірності винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012р. №0000722301 та №0000712301 позивач посилається на те, що висновки податкового органу щодо безтоварності угоди між товариством та ТОВ «НВЦ «Електропромторг» не відповідають фактичним обставинам, операції щодо поставки будівельних матеріалів фактично відбувалися, використані при проведенні будівельно-монтажних роботах. В наявності у позивача всі первинні документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

В судове засідання представник позивача не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову у письмовому відзиві заперечує, просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що Роменською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Будпартнер» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам із ТОВ «НВЦ «Електропромторг», після отримання судового рішення по кримінальній справі відносно директора ТОВ «НВЦ «Електропромторг» Роменською ОДПІ були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Під час проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТОВ «Будпартнер» було занижено суму податку на прибуток на загальну суму 11829 грн. за 3-4 квартали 2011р., а також занижено суму податку на додану вартість за червень, серпень,вересень 2011р. на загальну суму 44165,30 грн. по взаємовідносинам із ТОВ «НВЦ «Електропромторг» в зв'язку із тим, що у позивача відсутні документи, що беззаперечно підтверджують реальність виконання господарських операцій із даним контрагентом.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Як встановлено судом, та підтверджується матеріалами справи, на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві від 20.07.2012 р. (а.с.63) Роменською ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будпартнер» за період з 01.01.2009р. по 01.07.2012р.

Після проведеної перевірки Роменською ОДПІ зроблено висновок про завищення ТОВ «Будпартнер» суми податку на додану вартість на загальну суму 44165,30 грн., а саме за червень 2011р. на суму 36996,66 грн., серпень 2011р. на суму 6647,84 грн.. за вересень 2011 р. на суму 520,80 грн., а також занижено ТОВ «Будпартнер» суму податку на прибуток на загальну суму 11829 грн., а саме за 3 квартал 2011 р. на суму 9678 грн., за 4 квартал 2011р. на суму 2151 грн. по правовідносинам із ТОВ «НВЦ «Електропромторг».

За результатами проведеної перевірки складено акт від 03.09.2012р. №301/2201/32429803 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства» (а.с.10-24).

Як підтверджується матеріалами справи, ТОВ «НВЦ «Електропромторг» було виписано ТОВ «Будпартнер» рахунки-фактури на оплату товару на загальну суму 264991,80 грн. (а.с.29,32,35,38), виписано видаткові накладні від 30.06.2011р. (а.с.30,33,36,39) та податкові накладні (а.с.31,34,37,40).

Пунктом 44.6 ст. 44 ПКУ передбачено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Згідно п. 85.2 ст. 85 ПКУ передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно акту перевірки від 03.09.2012р. документи, що підтверджують укладання письмової угоди, докази транспортування товару ТОВ «Будпартнер» ні на перевірку (а.с.13) ні до суду не надано.

Як вбачається із акту перевірки та пояснень представника відповідача в судовому засіданні, підставою для висновків податкового органу щодо порушення позивачем формування податкового кредиту та віднесення суми до валових витрат стали результати позапланової документальної невиїзної перевірки контрагента ТОВ «НВЦ «Електропромторг», що відображено на стор.6 акту від 03.09.2012р. (а.с.15), а також відсутність документів у ТОВ «Будпартнер», що підтверджують реальність здійснення господарських операцій із зазначеним контрагентом.

При проведенні зустрічної перевірки ТОВ «НВЦ «Електропромторг», ДПІ у Дарницькому районі м.Києва складено акт №501/2240/37515907 від 02.08.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки у зв'язку із тим, що підприємство не знаходиться за податковою адресою, про що відображено на стор. 6 акту перевірки від 03.09.2013р. (а.с.15).

Постановою старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м.Києві від 20.06.2012р. було порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2ст.28, ч.2ст.205, ч. 2,3,3 ст. 358 КК України.

Як вбачається із протоколу допиту обвинуваченого ОСОБА_2. від 25.05.2012р., який значиться директором ТОВ «НВЦ «Електропромторг» та зазначений у податкових та видаткових накладних, як особа, що підписала дані документи, ОСОБА_2 надав свідчення, що підприємство ТОВ «Будпартнер» та його посадові особи йому не відомі (а.с.76зворотн.стор).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

При цьому суд зазначає, що при обов'язковій необхідності зазначених фактів для виникнення права на податковий кредит вони, однак, є не єдиними, які підлягають доведенню в судовому процесі при розгляді якої є спір про вказане право.

Вказані факти підлягають обов'язковому доведенню в судовому процесі при розгляді судом спору стосовно правильності формування платником податку податкового кредиту.

Суд вважає за необхідне зазначити, що наслідки порушення податкового законодавства застосовуються незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності .

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків на відповідності їх дійсному економічному змісту.

Наслідки в бухгалтерському, відповідно в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталі платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Зокрема, якщо наведені у договорах товари (послуги) фактично не поставлялися (не надавалися), то придбання таких товарів (послуг) не відбулося.

Відповідно до ч. 2-3 ст. 86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням системного аналізу чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що в порушення приписів ст. 712 Цивільного кодексу України, що свідчить про відсутність реального характеру господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом, а тому і безпідставне формування на їх підставі податкового кредиту .

За відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів . Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Дана позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 p. N 742/11/13-11, відповідно до якого витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п.138.1 ст.138 ПК витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Враховуючи наведені норми законодавець поставив в залежність право платника податку включити до складу валових витрат звітного періоду, лише ті витрати, які пов'язані з виробничою діяльністю та підтверджені відповідними документальними доказами.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток чи податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

При розгляді справи, позивачем не доведено фактичного здійснення господарських операцій з придбання товару саме від ТОВ «НВЦ «Електропромторг», не надано суду жодного належного доказу того, яким чином відбулося постачання товару, не надано доказів належного приймання, зберігання , товару, як підтверджується матеріалами справи, такі документи відсутні у позивача буи і при проведенні перевірки.

Відповідно до п. 86.9 ст.89 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Відповідно до п. 58.4 ПКУ у разі, коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених ПКУ.

Як підтверджується матеріалами справи, директор ТОВ «НВЦ «Електропромторг», який значиться контрагентом ТОВ «Будпартнер», був звільнений від кримінальної відповідальності у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.205, ч.1,2,3 ст.358 КК України, на підставі ст.6 п.4 КПК України за нереабілітуючих обставинах, а саме згідно ст.1 п. «в» Закону України «Про амністію».

Враховуючи норми ст.58,89 ПК України Роменська ОДПІ, після отримання постанови Печерського районного суду м.Києва від 21.09.2012р., з врахуванням висновків акту перевірки від 03.09.2012р. правомірно прийняла спірні податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012р. №0000722301 та №0000712301 (а.с.8-9).

Слід зазначити, що ТОВ «Будпартнер» було оскаржено до суду дії Роменської ОДПІ щодо винесення спірних податкових повідомлень-рішень, постановою від 21.03.2013р., яка 23.04.2013р. набрала законної сили, по справі №818/1334/13-а в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.78-79) .

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. При цьому слід зазначити, що ч. 1 ст. 72 КАС України зазначений обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством, а тому у суду відсутні підстави для скасування спірних податкових повідомлень-рішень .

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Будпартнер" до Роменської об'єднаної державної податкової інспекції про протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2012р. №0000722301 та №0000712301 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня отримання постанови в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження, закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С. М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 10.06.2013р.