Рішення № 31708933, 03.06.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2013 р. Справа № 917/481/13

за позовом Державного підприємства "Південна залізниця" (вул. Червоноармійська, буд. 7, м. Харків, 61052)

в особі відокремленого підрозділу "Вагонне депо Кременчук" державного підприємства "Південна залізниця" (вул. Вагонна, буд. 13, м. Кременчук, Полтавська обл., 39612)

до Фізичної особи - підприємця Чурсіна Віктора Володимировича (вул. Гагаріна, буд. 13, с. Кам'яні Потоки, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., 39600)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області (вул. Леніна, буд. 1/23, м. Полтава, 36014)

про стягнення 13022,50 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники:

від позивача: Ольховський В.М., дов. № 209 від 18.01.2013р.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

Розглядається позовна заява про стягнення 13022,50 грн., у тому числі 5805,24 грн. заборгованості з орендної плати за договором № 28/04-Н від 03.06.2004р. оренди нерухомого майна, 6486,80 грн. боргу за спожиту електричну енергію, 443,90 грн. заборгованості за використання електромережі, 286,56 грн. - 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 14.05.2012р. Чурсін Віктор Володимирович зареєстрований як фізична особа - підприємець за адресою: вул. Гагаріна, буд. 13, с. Кам'яні Потоки, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., 39600 (а.с.153). На вказану адресу направлялися ухвали суду по даній справі, які вручені відповідачу згідно поштових повідомлень від 21.03.2013р., від 10.04.2013р., від 29.04.2013р.,від 17.05.2013р. (а.с.62, 132, 146, 160).

Отже, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 03.06.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

03 червня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та фізичною особою-підприємцем Чурсіним Віктором Володимировичем (відповідачем) був укладений договір оренди нерухомого майна № 28/04-Н (із змінами та доповненнями); (далі - Договір оренди, а.с.12-15).

За умовами п.1.1 Договору оренди орендодавець (Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області) передає, а орендар (відповідач) приймає в строкове платне користування державне майно - нежитлові будівлі та споруди човнової станції "Локомотив", розташовані за адресою: м. Кременчук, вул.. 50річчя Союзу РСР, яке знаходиться на балансі Вагонного депо «Кременчук» державного підприємства "Південна залізниця".

Факт передачі приміщення в оренду підтверджено актом приймання-передачі нерухомого майна, що належить до державної власності від 03.06.2004р. (а.с.16).

Додатковими угодами № 1 від 05.04.2007р., № 2 від 31.03.2008р., № 3 від 05.06.2009р., № 4 від 26.02.2010р., № 5 від 17.02.2011р. сторони вносили зміни до Договору оренди, зокрема в частині порядку визначення та розміру орендної плати (а.с.17-29).

Відповідно до п. 5 Додаткової угоди № 5 від 17.07.2011р. строк дії Договору оренди встановлено до 03.01.2013р. (а.с.29).

По закінченню терміну дії договору відповідач повернув приміщення орендодавцю, що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 03.01.2013р. (а.с.34).

Відповідно до п.3.1 - п.3.3 Договору оренди та додаткової угоди № 2 від 31.03.2008 року до договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - лютий 2008 року - 1843,12 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується в співвідношенні 70 відсотків - до держбюджету та 30 відсотків - балансоутримувачу щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

За період червень 2012р. - січень 2013р. відповідач мав сплатити позивачу як балансоутримувачу 5805,24 грн. (з ПДВ).

На оплату вказаних платежів позивач виписав відповідачу рахунки № 11/713 від 10.07.2012р., № 11/827 від 09.08.2012р., № 11/950 від 07.09.2012р., № 111057 від 04.10.2012р., № 111262 від 08.11.2012р., № 111452 від 10.12.2012р., № 11/036 від 11.01.2013р., № 11/037 від 11.01.2013 р. (а.с.35-42).

Відповідач вказану суму орендної плати не сплатив.

Отже, заборгованість з орендної плати складає 5805,24 грн.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно зі ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 19 цього Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 5805,24 грн. заборгованості з орендної плати є правомірним та підлягають задоволенню.

Також між позивачем та відповідачем був укладений договір № 01-03-05 від 07.03.2005 р. на відшкодування витрат балансоутримувачу на утримання орендованого майна (далі - Договір № 01-03-05) та додаткова угода № 1 від 01.01.2010р. до нього (а.с.30-33).

Відповідно до п.1.1 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) відповідач як орендар зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу (позивачу) витрати, зокрема на електроенергію та використання електромережі, на об'єкті нежитлові будівлі та споруди човнової станції "Локомотив", розташовані за адресою: м. Кременчук, вул. 50-річчя Союзу РСР, 10а.

В п. 2.1 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) визначено, що орендар відшкодовує вказані витрати щомісячно згідно пред'явлених йому рахунків.

Згідно з п. 2.5 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) рахунок за використання електромережі пред'являється згідно рахунків від ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат».

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до вимог ст. ст. 626-629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Відповідно до умов Договору № 01-03-05 позивач виставив відповідачу рахунки на оплату електроенергії на загальну суму 4522,58 грн. (з ПДВ) за період червень 2012р. - грудень 2012р. А саме рахунки № 11/711 від 10.07.2012 року за червень 2012 року на суму 695,26 грн., № 11/822 від 09.08.2012 року за липень 2012 року на суму 1015,62 грн., № 11/948 від 07.09.2012 року за серпень 2012 року на суму 658,91 грн., № 111095 від 10.10.2012 року за вересень 2012 року на суму 863,39 грн., № 111260 від 08.11.2012 року за жовтень 2012 року на суму 1031,52 грн., № 111450 від 10.12.2012 року за листопад 2012 року на суму 257,88 грн. (а.с.43-48).

Після закінчення строку дії договору та повернення орендованого майна, що за актом відбулося 03.01.2013р., позивач також направив відповідачу рахунок № 11/197 від 28.02.2013 року на оплату електроенергії за частину листопада 2012 року, грудень 2012р. та січень 2013 року на загальну суму 1964,22 грн. (а.с.49).

Згідно наданих Відомостей про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, знятих на об'єкті Човнова станція по вул.. 50р. СРСР, 10А, за червень 2012р. спожито 611 кВт/год. електроенергії, за липень 2012р. спожито 890 кВт/год., за серпень 2012р. - 579 кВт/год., за вересень 2012р. - 758 кВт/год., за жовтень 2012р. - 904 кВт/год., за листопад 2012р. - 226 кВт/год. за грудень 2012р. 0 кВт/год. (а.с.75-81).

Дані відомості складені та підписані уповноваженою особою позивача - начальником Вагонного депо Кременчук Південної залізниці та скріплені печаткою.

05.11.2012р. представником електропередавальної організації - Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» та позивача складено акт про пломбування вказаного лічильника, в якому зазначено про його відключення та зафіксовано покази лічильника - 130703 (а.с.120).

Зазначені покази повністю співпадають зі складеними позивачем відомостями про фактичні покази розрахункових приладів обліку за листопад 2012р. та за грудень 2012р. (а.с.80-81).

На дату закінчення строку дії договору та повернення відповідачем майна (03.01.2013р.) сторони покази лічильника не знімали.

25.01.2013р. представником електропередавальної організації - Кременчуцької філії ПАТ «Полтаваобленерго» та позивача складено акт про заміну розрахункових засобів обліку та перевірки їх технічного стану, в якому констатували про планову заміну лічильника, зафіксовано покази лічильника - 133097, зазначили, що за результатом перевірки зауважень не має (а.с.121).

30.01.2013р. позивачем складено Відомість про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, знятих на об'єкті Човнова станція по вул. 50р. СРСР, 10А, в якій визначено, що за період 01.01.2013р. - 10.02.2013р. спожито 2394 кВт/год. до заміни лічильника 25.01.2013р. та 166 кВт/год. - після заміни лічильника (а.с.82).

На підставі вказаних відомостей позивач направив відповідачу рахунок № 11/197 від 28.02.2013 року на оплату електроенергії за частину листопада 2012 року, грудень 2012р. та січень 2013 року на загальну суму 1964,22 грн. (а.с.49).

При цьому належних доказів в підтвердження додаткового споживання відповідачем електроенергії на суму, вказану в рахунку № 11/197 від 28.02.2013 р., позивач суду не надав.

Наданий позивачем витяг з журналу прийому-передачі чергування сторожів човнової станції «Локомотив» не можуть бути визнані судом належним доказом споживання відповідачем електроенергії на суму, вказану в рахунку № 11/197 від 28.02.2013 р., оскільки ведення такого журналу умовами Договору № 01-03-05 не передбачено.

Покази лічильника щомісячно фіксувалися уповноваженими представниками позивача, про що складалися досліджені вище відповідні Відомості про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, дані відомості підписані начальником Вагонного депо Кременчук Південної залізниці та скріплені печаткою (а.с.75-81). Доказів визнання недійсними цих відомостей позивач суду не надав.

В акті про пломбування лічильника зазначено про його відключення та зафіксовано покази лічильника - 130703. Ці ж дані підтверджені у Відомостях за листопад 2012р. та за грудень 2012р. (а.с.80-81, а.с.120).

Жодних доказів фіксування порушення відповідачем правил користування електричною енергією зокрема, самовільного підключення до електропостачання позивач суду не надав.

Позивач суду не надав жодних доказів наявності доступу у відповідача до лічильника.

Натомість в акті про заміну розрахункових засобів обліку та перевірки їх технічного стану від 25.01.2013р. констатовано, що за результатом перевірки зауважень не має, (а.с.121).

В рахунку ПАТ «Полтаваобленерго» від 31.12.2012р. № А0164, виставленому позивачу, зафіксовано, що за період 01.12.2012р. по 01.01.2013р. по човновій станції (4й рядок рахунку) спожито 0 кВт/год. (а.с.97).

ПАТ «Полтаваобленерго» в рахунку від 31.12.2012р. № А0164 за січень 2013р. було визначено про споживання позивачем 2683 кВт/год. по човновій станції (4й рядок рахунку); (а.с.98). Також, ПАТ «Полтаваобленерго» виставив позивачу рахунок від 31.01.2013р. на оплату санкції за перевищення договірних величин споживання за період січня 2013р. (а.с.141).

Крім того, в претензії від 19.12.2012р. позивач заявив відповідачу про наявність боргу за електроенергію в сумі 4522,28 грн. станом на 17.12.2012р., що повністю відповідає даним рахунків № 11/711 від 10.07.2012, № 11/822 від 09.08.2012, № 11/948 від 07.09.2012, № 111095 від 10.10.2012, № 111260 від 08.11.2012, № 111450 від 10.12.2012 (а.с. 43-48, 128).

По закінченню дії договору та на дату повернення відповідачем орендованого майна позивач разом з відповідачем мав право та можливість зняти покази з лічильника обліку електричної енергії на орендованому об'єкті, про що скласти відповідний двостороннє підписаний акт, але таких дій позивач не вчинив, покази лічильника не зняв.

За даними Відомостей про фактичні покази розрахункових приладів обліку електричної енергії, знятих на об'єкті Човнова станція по вул.. 50р. СРСР, 10А, відповідач в листопаді 2012р. спожив 226 кВт/год. електроенергії, в грудні 2012р. 0 кВт/год. (а.с.80-81).

Оскільки покази лічильника бали зняті позивачем лише 25.01.2013р. при плановій заміні лічильника та 30.01.2013р. згідно Відомості про фактичні покази лічильника, неможливо встановити яку кількість електричної енергії було спожито відповідачем за період 01.-03.01.2013 (до повернення орендованого майна), а яку кількість з цієї енергії було спожито вже після повернення орендованого майна.

Відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, позивач не довів належними доказами, що відповідач протягом трьох днів січня 2013р. (01.-03.01.2013р.) до передачі орендованого майна спожив 2394 кВт/год. електричної енергії на загальну суму 1964,22 грн.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості з електричної енергії підлягають задоволенню частково - на суму 4522,58 грн. - вартості електричної енергії, визначеної позивачем в рахунках № 11/711 від 10.07.2012, № 11/822 від 09.08.2012, № 11/948 від 07.09.2012, № 111095 від 10.10.2012, № 111260 від 08.11.2012, № 111450 від 10.12.2012.

У позові в частині стягнення боргу за електричну енергію на суму 1964,22 грн., визначеної в рахунку № 11/197 від 28.02.2013 р. слід відмовити за недоведеністю цих вимог.

Також, за умовами до п.1.1, 2.1 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) відповідач як орендар зобов'язався відшкодовувати балансоутримувачу (позивачу) витрати на використання електромережі, на об'єкті оренди. Орендар відшкодовує вказані витрати щомісячно згідно пред'явлених йому рахунків.

Згідно з п. 2.5 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) рахунок за використання електромережі пред'являється згідно рахунків від ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат».

За період травень 2012р.- грудень 2012р. позивач виставив відповідачу рахунки на відшкодування витрат на використання електромережі на загальну суму 443,90 грн. а саме рахунки № 11/714 від 10.07.2012р. за червень на суму 51,72 грн., № 11/758 від 23.07.2012 р. за червень на суму 51,72 грн., № 111097 від 10.10.2012 р. за липень-серпень на суму 98,75 грн., № 111167 від 24.10.12 р. за вересень на суму 50,92 грн., № 111451 від 10.12.2012 р. за жовтень на суму 60,83 грн., № 11/034 від 11.01.2013 р. за листопад на суму 15,22 грн., № 11/200а від 28.02.2013 р. за листопад-грудень на суму 35,12грн., № 11/196 від 28.02.2013 р. за грудень на суму 79,62 грн. (а.с.50-57).

В підтвердження правомірності зазначених в рахунках сум позивач надав суду рахунки-фактури від ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат» на оплату використання електромережі № 0-00000634 від 31.05.2012р. на суму 51,72 грн., № 0-00000962 від 30.06.2012р. на суму 51,72 грн., № 0-00001116 від 31.07.2012р. на суму 59,89 грн., № 0-00001293 від 31.08.2012р. на суму 38,85 грн., № 0-00001568 від 30.09.2012р. на суму 50,91 грн., № 0-00001656 від 31.10.2012р. на суму 60,83 грн., № 0-00001824 від 30.11.2012р. на суму 15,21 грн., а також рахунок № 0-00000251 від 31.01.2013р. на суму 179,82 грн. (а.с.83-90).

Проте, в порушення умов п. 2.5 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) рахунки за використання електромережі не відповідають вартості витрат, вказаних у рахунках ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат». Так, в рахунках № 111097 від 10.10.2012р., № 111167 від 24.10.2012р. та № 11/034 від 11.01.2013р. загальна вартість плати за використання мереж позивачем збільшена загалом на 0,03 грн. (по 0,01 грн. з кожного рахунку) у порівнянні з рахунками ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат» за цей період.

Доказів виставлення ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат» рахунків за грудень позивач суду не надав.

Також, позивачем включено до суми боргу рахунок № 0-00000251 від 31.01.2013р., але позивачем не підтверджено доказами підстави покладення на відповідача вказаної суми відшкодування з огляду на те, що договірні відносини припинилися 03.01.2013р. і в цей же день відповідач повернув приміщення орендарю.

Враховуючи суми витрат, що підтверджені рахунками ВАТ «Кременчуцький хлібокомбінат», належна до відшкодування за використання електромереж становить 329,13 грн. в цій частині позов підлягає задоволенню.

В частині стягнення 114,77 грн. витрат слід відмовити за недоведеністю.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказазаної норми позивачем заявлено до стягнення 286,56 грн. річних за період 01.06.2012р. - 01.03.2013р. (а.с.11, 139).

Після перевірки розрахунку судом встановлено, що позивачем обґрунтовано нараховано 66,91 грн. - 3 % річних за період 11.07.2012р. - 01.03.2013р. на заборгованість з орендної плати (розрахунок суду - залучено до справи).

В п. 2.1 Договору № 01-03-05 (в редакції додаткової угоди № 1) визначено, що орендар відшкодовує витрати (оплата електроенергії та за користування електромережею) щомісячно згідно пред'явлених йому рахунків.

Відповідно до ч.1 ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. За ч.3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Отже, останнім днем плати за електроенергію є останній день місяця виставлення рахунку.

Враховуючи викладене, а також належні до стягнення суми боргу за електричну енергію та боргу за використання електромереж, після проведення перевірки розрахунку річних судом встановлено, що сума річних за несвоєчасну оплату електроенергії становить 53,17 грн., а сума річних за несвоєчасну оплату витрат за користування електромережами - 3,68 грн. (розрахунок суду - залучено до справи).

Отже, загальна сума належних до стягнення річних становить 123,76 грн. В цій частині позов слід задовольнити.

В іншій частині у стягнення річних слід відмовити за безпідставністю вимог.

Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки даний спір виник з його вини.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Чурсіна Віктора Володимировича (вул. Гагаріна, буд. 13, с. Кам'яні Потоки, Кременчуцький р-н, Полтавська обл., 39600; ідентифікаційний номер 3086920931) на користь Державного підприємства "Південна залізниця" (вул. Червоноармійська, буд. 7, м. Харків, 61052; ідентифікаційний код 01072609) в особі відокремленого підрозділу "Вагонне депо Кременчук" державного підприємства "Південна залізниця" (вул. Вагонна, буд. 13, м. Кременчук, Полтавська обл., 39612; ідентифікаційний код 04712370) 5805 грн. 24 коп. боргу з орендної плати, 66 грн. 91 коп. річних за несвоєчасну сплату орендної плати, 4522 грн. 58 коп. боргу за електричну енергію, 53грн. 17 коп. річних за несвоєчасну оплату електричної енергії, 329грн. 13 коп. боргу за використання мережі, 3грн. 68 коп. річних несвоєчасну оплату послуг з використання мережі, 1720 грн. 50 коп. витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Повне рішення складено та підписано: 10.06.2013р.

Суддя Безрук Т. М.