Постанова № 31708922, 04.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" червня 2013 р.Справа № 916/785/13Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

Суддів: Мишкіної М.А.,

Будішевської Л.О.

при секретарі - Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2

Від відповідача: ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

на рішення господарського суду Одеської області

від 29.04.2013р.

по справі № 916/785/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4

про витребування майна із чужого незаконного володіння та стягнення 4950 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський торговий дім" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило господарський суд витребувати із незаконного володіння відповідача стіл (торгове місце) НОМЕР_1 що є власністю і знаходяться на території ТОВ "Одеський торговий дім" за адресою: АДРЕСА_1 шляхом вилучення у відповідача столу (торгового місця) НОМЕР_1 та передання його ТОВ "Одеський торговий дім", а також стягнути з відповідача неустойку за невиконання обов'язку щодо повернення орендованого майна у сумі 4 950 грн.

Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що після закінчення 30.12.2012 року строку дії договору № ДГ ДГ-0402 оренди торгового місця від 01.01.2012р., відповідач не звільнив займане торгове місце, продовжує здійснювати торгівельну діяльність та незаконно утримує майно позивача, а лист позивача № 56 від 17.01.2013р. з вимогою повернути орендоване майно був залишений відповідачем без відповіді та належного реагування. А тому, на підставі ст.ст. 387, 759, 785 ЦК України позивач просив задовольнити позов.

Підприємець ОСОБА_4 позов не визнав посилаючись на те, що після закінчення строку дії договору оренди він передав орендоване ним майно (стіл НОМЕР_1) орендодавцю без складання будь - яких актів приймання - передачі та залишив місце торгівлі. При поданні позовної заяви до суду позивачем не надано обґрунтованих доказів, які б підтверджували знаходження відповідача на орендованій ним території та незаконне утримання переданого йому в користування майна.

Рішенням господарського суду Одеської області від 29.04.2013 року (суддя - Меденцев П.А), позов задоволено у повному обсязі, витребувано із незаконного володіння фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стіл (місце) НОМЕР_1 що є власністю і знаходяться на території ТОВ "Одеський торговий дім" за адресою: АДРЕСА_1, шляхом вилучення у фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 стіл (місце) НОМЕР_1 та передання його ТОВ "Одеський торговий дім"; стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ТОВ "Одеський торговий дім" неустойку у сумі 4 950 грн., судовий збір у сумі 2 867,50 грн.

Судове рішення мотивовано встановленими по справі обставинами невиконання відповідачем свого обов'язку щодо звільнення займаного торгового місця та повернення орендованого майна позивачеві після закінчення строку дії договору оренди.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням підприємець ОСОБА_4 подав до Одеського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в позові в повному обсязі. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими та порушенням норм процесуального і матеріального права.

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив.

Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 31.05.1997 року між виконкомом Одеської міської ради та ЗАТ "Одеський торговий дім", правонаступником якого є ТОВ "Одеський торговий дім", було укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 1,5000 гектарів, розташованої по АДРЕСА_1, для будівництва, експлуатації та обслуговування будинку, строком на 50 років.

Розпорядженням голови Одеської міської ради № 414-01р від 17.12.1998 року «Про організацію тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами на території, що зайнята будівництвом споруди універмагу по вул. Новощепний ряд, 2» АТ "Одеський торговий дім" дозволено улаштування на цій території тимчасового ринку по торгівлі непродовольчими товарами. Вирішено, також, вважати територію ринку місцем спеціально відведеним для торгівлі.

01.01.2012 року між ТОВ "Одеський торговий дім" та фізичною - особою підприємцем ОСОБА_4 було укладено договір № ДГ ДГ-0402 оренди торгового місця, відповідно до п. 1 якого Товариство надає, а підприємець приймає у тимчасове платне користування стіл (місце) НОМЕР_1 на території, що належить ТОВ „ОТД" по АДРЕСА_1

Згідно з п. 5 договору, протягом усього терміну дії даного договору, окрім внесення орендної плати в узгодженому розмірі щомісячно, підприємець зобов'язався, зокрема, використовувати торгівельне місце тільки для торгівлі непродовольчими товарами.

Умовами п.п. 7, 8, 9 даного договору встановлено, що цей договір укладається до початку будівельних або інших робіт, пов'язаних з цільовим використанням чи реконструкцією території, на якій розташоване торгівельне місце, у зв'язку з чим підприємець зобов'язується звільнити торгове місце, що займає. Термін дії договору до 30.12.2012р. включно. Підприємець повідомлений про закриття території, на якій розташоване торгове місце, та ліквідацію торгівельних місць, зобов'язується не чинити перешкод закриттю торгового місця; договір може бути розірваний позивачем за невиконання або неналежне виконання відповідачем будь-якої з вимог даного договору; взаємовідносини сторін, що не регулюються даним договором, регулюються згідно чинного законодавства України.

17.01.2013 року позивач листом № 56 повідомив відповідача про те, що 30.12.2012 року закінчився строк дії договору оренди торгового місця і його було завчасно повідомлено про закриття території, на якій розташоване торгове місце і ліквідацію торговельних місць. Вказуючи на те, що у відповідача відсутні правові підстави для користування майном ТОВ «ОТД» у зв'язку з припиненням дії договору оренди, позивач виклав вимогу повернути орендоване майно його власнику на підставі акту повернення майна.

Факт отримання цього листа відповідачем не заперечується. Проте, незважаючи на припинення дії укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди торгового місця, підприємець ОСОБА_4 займане торгове місце не звільнив, лист позивача залишив без відповіді та належного реагування, що стало підставою для звернення ТОВ «Одеський торговий дім» до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічна норма мститься в ч. 1 ст. 283 ГК України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Судом апеляційної інстанції на підставі правової оцінки умов наявного у справі договору оренди, укладеного сторонами 01.01.2012 року, та з урахуванням вищенаведених правових положень встановлено, що за своєю правовою природою цей договір є саме договором оренди (найму), оскільки в ньому містяться усі істотні умови, притаманні такому виду договорів, у тому числі погоджений сторонами розмір орендної плати - 750 грн. на місяць, предмет - конкретне торгове місце (стіл НОМЕР_1), місцезнаходження якого вказано на плані території ринку під своїм індивідуальним порядковим номером, строк дії договору - до 30.12.2012р. та інші.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Обов'язок відповідача у разі закінчення строку дії договору оренди звільнити займане торгове місце та повернути його позивачу, встановлено п. 7 цього договору та ч. 1 ст. 785 ЦК України.

Разом з тим, невиконання відповідачем вимог п. 7 вказаного договору щодо звільнення займаного торгового місця та повернення його позивачеві в належному стані після припинення дії цього договору підтверджується наявними у справі актами перевірки № 1 від 03.01.2013р., № 5 від 08.02.2013р., від 25.03.2013р., від 02.04.2013р., від 10.04.2013р., з додатками до них, достовірність викладених відомостей в яких у суду сумнівів не викликає, чим спростовується нічим об'єктивно не підтверджене твердження відповідача про повернення орендованого ним майна орендодавцю після закінчення строку дії договору оренди.

Правові наслідки невиконання обов'язку орендаря щодо повернення орендованого майна орендодавцю в разі припинення дії договору визначені частиною другою статті 785 ЦК України, відповідно до якої, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Господарським судом встановлено, матеріалами справи підтверджено і відповідачем не заперечується факт припинення договору оренди № ДГДГ-0402 від 01.01.2012р. з 31.12.2012 року у зв'язку з закінченням строку на який його було укладено.

Господарським судом також встановлено і матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна, передбаченого п. 7 договору оренди № ДГДГ-0402 від 01.01.2012р. та ст. 785 ЦК України.

Обчислений позивачем розмір неустойки в сумі 4 950 грн. за період з 01.01.2013р. по 09.04.2013р. судом перевірений, визнаний правильним і відповідачем не спростований.

Таким чином, господарським судом першої інстанції прийнято правильне та обґрунтоване рішення про задоволення позову повністю.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та винесено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає підстави для залишення його без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 29.04.2013 року у справі № 916/785/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Бєляновський В.В.

Судді: Мишкіна М.А.

Будішевська Л.О.