Постанова № 31708915, 03.06.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2013 р. Справа № 5015/856/12

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Зварич О.В.,

Хабіб М.І.,

при секретарі Олійник І.О.

за участю представників:

від позивача - Янковський В.Ю.

від відповідача - Стецюк Ю.О., Мархевка О.В.

від третьої особи-1 - Шевченко М.І.

від третіх осіб-2,3,4, 5,6 - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Організації торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх», б/н від 25.03.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року (підписане 15.03.2013 року), суддя Станько Л.Л.

у справі № 5015/856/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамсервіс», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Організації торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх», м. Львів

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська міська рада, м. Львів

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держземагенства у м.Львові Львівської області, м. Львів (правонаступник Управління держкомзему у місті Львові)

третя особа-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна архітектурно-будівельна інспекція у Львівській області, м. Львів

третя особа-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

третя особа-5, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Львівська регіональна філія центру Державного земельного кадастру, м. Львів

третя особа-6, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна по Львівській області, м.Львів

про визнання протиправними дій щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, зобов'язання звільнити земельну ділянку

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 08.05.2012 року по справі №5015/856/12, яке залишене без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2012 року, позов ТзОВ «Крамсервіс» задоволено, визнано протиправними дії ТзОВ «ОТВП «Ярмарх» щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТзОВ «Крамсервіс» відповідно до договору про оренду землі від 03.08.2005 року. Зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,00142 га, яка знаходиться за адресою - м.Львів, вул.Довженка,4 шляхом демонтажу самовільно збудованого сходового майданчика.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2012 року по даній справі вказані рішення господарського суду та постанова апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області. ВГСУ у постанові вказує, що суди не надали правової оцінки договору купівлі-продажу державного майна-магазину №22 від 15 грудня 1993 р, укладеного Фондом комунального майна Львівської облради та ОПТ "Ярмарх", не досліджувалося питання якою земельною ділянкою користується відповідач для обслуговування проданого йому магазину, на яких правах користувався землею попередній власник магазину №22, чи були встановлені йому в натурі межі земельної ділянки, а також не встановлено чи приймав відповідач заходи для оформлення землі для обслуговування придбаного магазину. Крім того касаційна інстанції вказує про недослідження судами змісту договору оренди землі, укладеного з позивачем 03.08.2005 р. та змісту ухвали Львівської міської ради №2532 від 26.05.2005 р., а також про необхідність залучення до розгляду справи Фонду комунального майна міста, Управління Держкомзему у м. Львові, Міський відділ Львівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру.

Рішенням господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року по справі №5015/856/12 позов ТзОВ «Крамсервіс» задоволено, визнано протиправними дії ТзОВ «Організація торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх» щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні ТзОВ «Крамсервіс» відповідно до договору про оренду землі від 03.08.2005 року. Зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,00142 га, яка знаходиться за адресою - м.Львів, вул.Довженка,4 шляхом демонтажу самовільно збудованого сходового майданчика.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.30, 93 125, 126, 152 Земельного кодексу України, ст.ст.5,13, 27 «Про оренду землі», ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», ст.376 ЦК України, беручи до уваги документи долучені до матеріалів справи, вказує про правомірність позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТзОВ ОТВП «Ярмарх» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року по справі №5015/856/12, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, вказуючи на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи. Зокрема, апелянт зазначає, що при прийнятті рішення, суд надавши правову оцінку договору оренди земельної ділянки по вул.Довженка,2 у м.Львові від 03.08.2005 року, який укладено між позивачем та Львівською міською радою, вийшов за межі позовних вимог. Крім того, апелянт звертає увагу суду на те, що позивач заявляючи позов просить про звільнення земельної ділянки по вул.Довженка,4 в м.Львові, проте, на вказаній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, що належать ТзОВ «ОТВП «Ярмарх», земельна ділянка перебуває у власності місцевої громади, а позивачу передавалась в оренду земельна ділянка по вул.Довженка,2 у м.Львові, з огляду на що, на думку скаржника, факт будівництва відповідачем сходів на земельній ділянці по вул.Довженка,4 у м.Львові жодним чином не порушує прав позивача та свідчить про відсутність предмету спору у даній справі. Одночасно, апелянт вказує на те, що судом не зазначено в якій частині сходи відповідача заходять на орендовану земельну ділянку позивачем та неправомірно взято до уваги акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року, який складено Управлінням Держкомзему у м.Львові. Крім того, скаржник вважає, що судом безпідставно відхилялись його клопотання про витребування доказів по справі. Одночасно, апелянт зазначає, що суд при розгляді справи безпідставно посилається на положення ст.376 ЦК України, а також вказує на відсутність в матеріалах справи акту узгодження меж із суміжними землекористувачами.

Представники відповідача вимоги апеляційної скарги підтримали, просили задоволити в повному обсязі.

Представник позивача проти вимог апелянта заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, вказуючи на безпідставність доводів апелянта, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу (від 15.04.2013 року), в якому посилається на те, що позивач є належним користувачем земельної ділянки відповідно чинного законодавства України, а відповідачем неправомірно збудовано сходи на цій земельній ділянці.

Представник третьої особи-1 проти вимог апелянта заперечив, з підстав наведених у поясненні (вих.№1104-вих.-477 від 12.04.2013 року). Зокрема, вказував, що судом обґрунтовано надано оцінку договору оренди земельної ділянки, так як суду необхідно було встановити правові підстави зайняття позивачем земельної ділянки. Поряд з цим, вказував, що позивачем правомірно заявлено позовну вимогу про звільнення земельної ділянки по вул.Довженка,4, оскільки влаштування сходів прив'язано до будівлі, що знаходиться на вказаній вулиці.

Представники третіх осіб-2,3,4,5,6 в судове засідання не з'явились.

Оскільки явка представників третіх осіб не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22.04.1996 року Львівським міжміським бюро технічної інвентаризації видано реєстраційне посвідчення про те, що приміщення загальною площею 828,0 м2 в цілому, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 2, на підставі договору купівлі-продажу цілісного майнового комплексу, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу 10.11.1995 року за реєстровим номером 8224, зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю "Крамсервіс" на праві колективної власності.

Ухвалами Львівської міської ради від 26.05.2005р. №2532 "Про затвердження ТзОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка,2 у м. Львові" та від 15.12.2005р. №2967 "Про внесення змін до ухвали міської ради від 26.05.2005р. №2532 "Про затвердження ТзОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка,2 у м. Львові" Позивачу затверджено проект відведення земельної ділянки площею 0,1041га, на вул. Довженка,2 у м.Львові на передачу в оренду терміном на 10 років за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе-бару.

Як встановлено судом, ТзОВ ОТВП «Ярмарх» оскаржувало ухвалу міської ради №2532 від 26.05.2005 року, а саме просило визнати таку недійсною та незаконною, проте, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.07.2012 року по справі №5015/1290/12 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 14.06.2012 р. у справі № 5015/1290/12 в частині визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005р. № 2532 "Про затвердження ТзОВ "Крамсервіс"проекту відведення земельної ділянки по вул. О. Довженка, 2 у м. Львові", прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову про визнання недійсною та скасування ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005р. № 2532 "Про затвердження ТзОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. О. Довженка, 2 у м. Львові" - відмовлено.

03.08.2005 року між Львівською міською радою (в тексті договору - орендодавець) та ТзОВ "Крамсервіс" (в тексті договору - орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого, орендодавець, на підставі ухвали Львівської міської ради від 26.05.2005 року № 2532 "Про затвердження ТзОВ "Крамсервіс" проекту відведення земельної ділянки на вул. Довженка, 2 у місті Львові", передав, а орендар (позивач) отримав в строкове платне користування земельну ділянку за кадастровим № 4610136800:03:007:0033, площею 0,1041 га (під забудовою - 0,0637 га, під твердим покриттям - 0,0320 га, озеленення -0,0084 га) для будівництва кафетерію та обслуговування існуючого кафе-бару строком на десять років, до 26.05.2015 року. У п.26 вказаного договору зазначено, що на орендовану земельну ділянку встановлено обмеження (обтяження) та інші права третіх осіб згідно висновку Управління архітектури і містобудування Львівської міської ради від 18.10.2004 року № 2-7902/20, обмеження Львівського міського управління земельних ресурсів Держкомзему України від 26.10.2004 року № 40/3007 01-15.

Актом про передачу і показ меж земельної ділянки від 17.08.2005 року закріплено в натурі межі земельної ділянки, яка передана позивачу в строкове платне користування за договором оренди землі від 03.08.2005 року.

10.10.2007 року складено акт приймання-передачі об'єкта оренди, згідно якого Львівською міською радою передано, а позивачем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 0,1041 га, яка розташована за адресою: м. Львів, вул. Довженка, буд.2.

28.12.2011 року позивач, у зв'язку із виявленням факту використання невідомими особами частини орендованої ТзОВ "Крамсервіс" земельної ділянки, звернувся із скаргою вих. № 28-12/11-2 до Прокурора Сихівського району міста Львова та скаргою вих. № 28-12/11-3 до Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Львівській області про вжиття заходів щодо припинення розгортання будівельного майданчика на земельній ділянці, яка орендована позивачем.

Інспекція ДАБК у Львівській області листом від 08.02.2012 року за вих. № 7/13-6-772 повідомила позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ТзОВ "ОТВП "Ярмарх" здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину по вул. Довженка, 4 у місті Львові із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу. Поряд з цим, перевіркою встановлено, що влаштовані ТзОВ "ОТВП "Ярмарх" сходи частково знаходяться на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТзОВ "Крамсервіс", згідно договору оренди від 03.08.2005 року, а проектна документація розроблена ПП "ПБФ "Івер" з порушенням пункту 2.2. додатку Г ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва".

Управління Держкомзему у місті Львові листом від 17.02.2012 року за вих.№40/7/65 повідомило позивача про те, що в результаті проведеної перевірки встановлено, що ОТВП "Ярмарх" самовільно захопив земельну ділянку орієнтованою площею 0,00142 га за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4, що частково перебуває в користуванні ТзОВ "Крамсервіс", згідно договору оренди землі від 10.10.2007 року за №04:07:438:02048 кн. 04-6 та частково на землях міста, не переданих у власність чи користування, шляхом реконструкції існуючого приміщення магазину та прибудовою сходового майданчика, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року та видано директору ТзОВ "ОТВП "Ярмарх" припис від 17.02.2012 року № 25 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства в тридцятиденний термін та складено протокол про адміністративне правопорушення №000023.

Актом відділу житлового господарства ЛКП "Хуторівка" від 16.02.2012 року № 8 "Про встановлення факту відсутності віконного прорізу в стіні до реконструкції магазину по вул. Довженка, 4" встановлено, що до реконструкції існуючого магазину за даною адресою в стіні віконного прорізу не було, а існуюча стіна була суцільною. Станом на час складення акту здійснено реконструкцію існуючого приміщення магазину із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу.

Стосовно посилання скаржника на те, що позивач заявляючи позов просить про звільнення земельної ділянки на вул.Довженка,4 в м.Львові, проте на вказаній земельній ділянці знаходяться нежитлові приміщення, що належать ТзОВ «ОТВП «Ярмарх», а нерухоме майно позивача знаходиться за адресою - вуд.Довженка,2 у м.Львові, судом відзначено, що позивач подаючи позов не наполягає на звільненні земельної ділянки, на якій розміщена будівля відповідача - магазин №22, а просить про звільнення частини орендованої земельної ділянки відповідно до договору оренди від 03.08.2005 року.

Судом також відзначено, що із представлених належно погоджених планів чітко вбачається, що в даному випадку це частина земельної ділянки, яка не знаходиться під будівлею відповідача, а знаходиться біля неї про що також свідчить План-схема земельної ділянки, що відображена в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року, який складений управлінням Держкомзему у м. Львові.

Одночасно, судом встановлено, що проектною документацією відповідача влаштування сходів, прив'язано до будівлі по вул. Довженка, 4, які частково заходять на орендовану земельну ділянку позивача по вул. Довженка 2 у м. Львові і після побудови приєднані до будівлі відповідача, що розташована за адресою м. Львів, вул. Довженка, 4.

Не приймається до уваги посилання скаржника на те, що суд першої інстанції давши оцінку договору оренди земельної ділянки від 03.08.2005 року вийшов за межі позовних вимог, оскільки суд з'ясовував правомірність зайняття позивачем земельної ділянки у м.Львові на вул.Довженка,2.

Позивач в позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо вчинення самовільного будівництва на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні ТзОВ "Крамсервіс" відповідно до договору про оренду землі від 03.08.2005 року та зобов'язати ТзОВ "ОТВП "Ярмарх" звільнити земельну ділянку площею 0,00142 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Довженка, буд. 4 шляхом демонтажу самовільно збудованого сходового майданчика.

На виконання вказівок Вищого господарського суду України, судом першої інстанції з метою з'ясування того, яке майно по акту передано відповідачу по договору та чи передавалася разом з магазином земельна ділянка, ухвалами витребовував у відповідача акт прийому-передачі на виконання договору купівлі-продажу від 15.12.1993р. №030/93; правовстановлюючі документи на земельну ділянку, проте, такі документи суду на дано не було.

Як вбачається із умов договору купівлі-продажу від 15.12.1993 року (арк. справи 81-84 т.І), а саме із п.1.1 продавцем (Фонд комунального майна Львівської обласної ради) передано покупцю (Товариство покупців, створене працівниками магазину №22 структурного підрозділу ОТП «Ярмарх») державне майно цілісного майнового комплексу магазину №22 структурного підрозділу ОТП "Ярмарх" і розбіжностей щодо об'єкту купівлі-продажу по договору від 15.12.1993р. №030/93 між сторонами не існує.

Одночасно, із вказаного договору не вбачається, що такий не передбачав переходу у власність земельної ділянки.

Слід зазначити, що статтею 30 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення даного договору - при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить право власності або право користування земельною ділянкою, однак абзацами 3-4 вказаної статті передбачено, що при передачі підприємствами, установами і організаціями будівель та споруд іншим підприємствам, установам і організаціям разом з цими об'єктами до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться зазначені будівлі і споруди. Право власності або право користування земельною ділянкою у вище перелічених випадках посвідчується Радами народних депутатів відповідно до вимог статті 23 цього Кодексу.

Згідно ст.23 Земельного кодексу України, який діяв на момент укладення договору, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державного акту на право користування земельною ділянкою суду не подано. Крім того, відповідачем не подано суду договору оренди чи користування земельною ділянкою на вул. Довженка 4 у м. Львові, а також не заперечується, що такий не укладався, і не доведено документально того, що ним вживались заходи щодо оформлення земельної ділянки для обслуговування придбаного магазину.

Одночасно, судовою колегією відзначено, що відповідачем на виконання вимог ухвал господарського суду не подано правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також суд витребовував в Управління держкомзему у м.Львові, Львівської регіональної філії центру Державного земельного кадастру, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та Регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області письмове підтвердження з приводу правового статусу землі до укладення договору купівлі-продажу державного майна магазину №22 між Фондом комунального майна Львівської обласної ради народних депутатів та структурним підрозділом ОТП "Ярмарх" від 15.12.1993р. №030/93, зокрема: кому належала земельна ділянка на вул.Довженка, 4 у м.Львові під магазином №22 до 15.12.1993р., проте відповіді на вказаний запит не отримано.

Разом з тим, додатком до договору оренди від 03.08.2005 року є план земельної ділянки, яка передається в оренду на вул. Довженка,2. Згідно плану по межі від А до Б суміжним землекористувачем є ТзОВ ОТВП "Ярмарх". Проте, ТзОВ ОТВП "Ярмарх" є лише фактичним користувачем без жодних документів на право власності, землекористування чи оренди на земельну ділянку по вул. Довженка, 4.

Щодо посилань скаржника на те, що реконструкція магазину №22 на вул.Довженка,4 у м.Львові проводилась у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується листом Управління архітектури №5-10823/2401 від 19.09.2011 року, а також наказом від 21.11.2011 року №А-404 Департаменту містобудування «Про затвердження ТзОВ ОТВП «Ярмарх» вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції існуючого приміщення магазину на вул.О.Довженка,4 із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу», судом відзначено наступне:

Львівська міська рада повідомила, що оскільки проектними рішеннями ПП "ПБФ Івер" до наказу департаменту містобудування від 21.11.2011р. №А-404 не враховано інтереси власника суміжної будівлі та орендаря земельної ділянки ТзОВ "Крамсервіс" на вул. Довженка, 2, в частині влаштування віконного та дверного прорізу для об'єкту торгівлі, що суперечить вимогам Закону України "Про архітектурну діяльність", ДБН 360-92 "планування і забудова міських і сільських поселень" та Земельного кодексу України, то департаментом містобудування Львівської міської ради підготовано проект рішення виконавчого комітету щодо скасування вказаного наказу на підставі якого було влаштовано сходовий майданчик на земельній ділянці, що орендує Позивач, у м. Львові, по вул. Довженка,2.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції Львівською міською радою подано рішення Виконавчого комітету міської ради від 29.04.2013 року «Про скасування наказу директора департаменту містобудування від 21.11.2011 року №А-404», п.1 якого, виконком вирішив скасувати наказ директора департаменту містобудування від 21.11.2011 року №А-404 «Про затвердження ТзОВ ОТВП «Ярмарх» вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції існуючого приміщення магазину на вул.О.Довженка,4 із влаштуванням віконного прорізу та окремого входу на місці існуючого віконного прорізу».

Стосовно посилань скаржника на відсутність в матеріалах справи акту узгодження меж із суміжними землекористувачами слід зазначити, що ухвала Львівської міської ради від 26.05.2005 року № 2532, якою затверджено проект відведення земельної ділянки позивачу, приймалась на підставі Проекту землеустрою, який розроблявся ліцензованою землевпорядною організацією та погоджувався відповідно до Наказу Львівського обласного головного управління земельних ресурсів Держкомзему України від 02.04.2004 р. № 43 "Про порядок проходження державної землевпорядної документації із землеустрою та видачі висновків про погодження проектів відведення земельних ділянок при їх наданні фізичним та юридичним особам". Додатком № 3 вказаного наказу передбачено зміст проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в якому відсутня вимога про погодження меж земельної ділянки із сусідами.

Згідно із ст.93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності, а ст. 125 вказаного кодексу передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою, а згідно із ст.13 вказаного Закону договір оренди - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що самовільним зайняттям земельної ділянки визнаються будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Частиною 1 ст.376 ЦК України визначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Як уже вказано вище, в ході перевірки проведеної Управління Держкомзему у місті Львові встановлено, що ОТВП "Ярмарх" самовільно захопив земельну ділянку орієнтованою площею 0,00142 га за адресою: м. Львів, вул. Довженка, 4, що частково перебуває в користуванні ТзОВ "Крамсервіс", згідно договору оренди землі від 10.10.2007 року за №04:07:438:02048 кн. 04-6 та частково на землях міста, не переданих у власність чи користування, шляхом реконструкції існуючого приміщення магазину та прибудовою сходового майданчика, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 17.02.2012 року та видано директору ТзОВ "ОТВП "Ярмарх" припис від 17.02.2012 року № 25 щодо усунення порушень вимог земельного законодавства в тридцятиденний термін та складено протокол про адміністративне правопорушення №000023.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно ст.27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Поряд з цим, суд першої інстанції враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» та п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 23.05.2012р. "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір", яким передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення (стаття 58 ГПК України), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру (даний пункт інформаційного листа був чинний станом на момент прийняття рішення судом) прийшов до правильного висновку про те, що позивачем при поданні позовної заяви правомірно сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. за дві позовних вимоги немайнового характеру.

Враховуючи наведене вище, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 11.03.2013 року по справі №5015/856/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Організації торгівельно-виробничих процесів «Ярмарх» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Зварич О.В.

Хабіб М.І.