Рішення № 31707898, 03.06.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1326/1735/12 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я.

Провадження № 22-ц/783/2728/13 Доповідач в 2-й інстанції: Бакус В. Я.

Категорія:48

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого: судді Бакуса В.Я.,

суддів: Бойко С.М., Гірник Т.А.,

секретаря: Глинського О.А.,

з участю: представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів та додаткових витрат на неповнолітню дитину, -

встановила:

рішенням Франківського районного суду м. Львова від 6 грудня 2012 року вказаний вище позов задоволено частково. Постановлено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліменти на сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячно в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 08 лютого 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на навчання та лікування ОСОБА_5 в сумі 1 000 грн.

В частині стягнення аліментів за один місяць рішення суду допущено до негайного виконання.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржила позивачка ОСОБА_4 та представник відповідача.

Ухвалою судді Апеляційного суду Львівської області від 8 травня 2013 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника відповідача відмовлено на підставі ч.3 ст.297 ЦПК України.

ОСОБА_4 просить рішення суду в частині стягнення з відповідача 1 000 грн. на додаткові витрати на утримання дитини скасувати й ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 9 085 грн., посилаючись на те, що в цій частині рішення суду є незаконним. Апелянт посилається на те, що суд всупереч належним та допустимим доказам, що маються в справі, на обґрунтування понесених нею витрат на навчання сина у розмірі 18 170 грн., стягнув лише 1 000 грн., незважаючи на те, що відповідач має можливість нести додаткові витрати.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу на заперечення апеляційної скарги, вивчивши обставини та матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в сторін мається спільний син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає з позивачкою, оскільки шлюб між сторонами розірвано, та навчається у Львівській українській приватній гімназії (а.с.6, 80).

Згідно зі ст.180 СК батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначається за домовленістю між ними (ч.1 ст.181 СК).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» передбачено, що відсутність домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину є підставою для звернення до суду з відповідним позовом того із них, з ким вона проживає.

Встановлено, що між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину, яка проживає з позивачкою.

Визначаючи розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) батька дитини суд вірно виходив, що платник аліментів має регулярний заробіток, оскільки працює, що стверджується трудовою книжкою та довідкою про заробітну плату (а.с.35-41).

Статтею 185 СК України передбачено, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

З матеріалів справи вбачається, що син сторін навчається у Львівській українській приватній гімназії у зв'язку з чим позивачка несе додаткові витрати на його навчання, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера № 54 від 30.08.12 р., 02 від 24.05.12 р., 01 від 12.12.2011 р., 01 від 7.11.12 р., 01 від 4.11.11 р., (а.с.66) і загальна сума становить 18 170 грн.

Посилання представника відповідача на те, що син сторін навчається у приватній гімназії, в той час коли є державна безкоштовна освіта, а відтак це позбавляє відповідача нести додаткові витрати на навчання сина, є безпідставним, оскільки форма навчання та вид закладу обирається виходячи із здібностей дитини і приватна форма навчання не може бути підставою для звільнення відповідача у несенні додаткових витратах на навчання сина.

Крім того, відповідно до довідки № 1-10/37 від 7.06.2012 року ТзОВ «Санаторій для дітей з батьками «Пролісок» син сторін знаходився на санаторному лікуванні у цьому санаторію з 31.05.2012 р. по 14.06.20012 р. на що було витрачено 2 860 грн.

Відтак, з урахуванням викладеного, вимога позивачки про стягнення з відповідача 9 085 грн. витрат пов'язаних з додатковими витратами на дитину підлягає до задоволення.

А тому рішення суду в цій частині підлягає до зміни - збільшення суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки пов'язану з додатковими витратами на дитину - з 1 000 грн. до 9 085 грн.

Відповідно до ч.1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.2 ст.314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.

Керуючись ст.ст.303, 305, п.3 ч.1 ст.307, п.п.1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314, ст.ст.313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

апеляційні скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 6 грудня 2012 року в частині одноразового стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5 додаткових витрат на навчання та лікування змінити, збільшивши суму коштів з 1 000 грн. до 9 085 (дев'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий Бакус В.Я.

Судді Бойко С.М.

Гірник Т.А.