Ухвала суду № 31707179, 11.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2013 р.

справа № 0870/1083/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Дурасової Ю.В.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі №0870/1083/12 за позовом Приватного Підприємства "Чорметремонт" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення - рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012р. до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом звернутоль приватне підприємство «Чорметремонт» до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення.

Позовні вимоги обгрунтовано незгодою з доводами відповідача щодо порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” з тих підстав, що господарські операції з контрагентом ТОВ „Бізнес Строй” не спричинюють реального настання правових наслідків, оскільки діяльність по ланцюгу постачання вказаного контрагента спрямована на здійснення операцій пов’язаних з наданням податкової вигоди, оскільки виконання угоди підтверджуєтьмся первинними документами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012р. позов задоволено. Рішення суду обгрунтовано тим, що відповідачем не доведено, що правочин укладений між позивачем та контрагентом не відповідає норм чинного законодавства, виконання правочину та правомірність формування податкового кредиту підтверджена первинними документами, дослідженими у ході розгляду справи.

Відповідач не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове про відмову у задоволенні порву. Скарга обґрунтована тим, що згідно акту перевірки ТОВ «Бізнес Строй» від 18.06.2010р. №80/23-5/33836740 вбачається, що його діяльність не мали реального характеру, діяльність товариства була по за межами правового поля, а перевірити первинну документацію не можливо з підстав відсутності його за місцезнаходженням.

У судовому засіданні представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив суд апеляційної інстанції залишити без змін оскаржене рішення суду першої інстанції.

Представник Відповідача до суду не з’явився. Про день, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи є належний доказ, що дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 КАС України.

Заслухавши представника позивача, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Бізнес Строй» за лютий 2010р. за результатами перевірки складено акт №2/2310/32547337 від 06.01.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 1.7 ст. 1, пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за перевіряємий період всього на суму 19441грн.,

На підставі висновків викладених в акті перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2012р. №0000052310, яким позивачем визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 19441грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 4860,25грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли з підстав неможливого виконання угоди укладеної між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» від 05.02.2010р.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення, регламентований п.7.4, 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ТОВ «Бізнес Строй» від 05.02.2010р. була укладена угоди про виконання робіт з капітального та поточного ремонту об’єктів заводу «Дніпроспецсталь»

Факт виконання, отримання послуг у підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, актами здачі прийняття робіт (надання послуг), платіжними дорученнями довідками (а.с. 37-96).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов"язань, власному капіталі підприємства (ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Таким чином, ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.

Крім того, відповідно до норми Законом України «Про податок на додану вартість», учасники господарської операції повинні мати спеціальну податкову правосуб"єктність зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Відповідно матеріалам справи, як Позивач так і його контрагент є платниками податку на додану вартість, про зворотнє докази в матеріалах справи відсутні.

Крім того Акт перевірки не містить будь-яких зауважень щодо оформлення податкових накладних та порушень вимог пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Суд також зазначає, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов"язку здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками вимог податкового законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит, яке виникло в результаті сплати податку на додану вартість при придбанні товарів (робіт, послуг).

Доводи, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, спростовуються дослідженими по справі доказами, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 березня 2012 року у справі №0870/1083/12 за позовом Приватного Підприємства "Чорметремонт" до Державної податкової інспекції у Хортицькому районі м. Запоріжжя про скасування податкового повідомлення – рішення – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 КАС України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Ю.В. Дурасова