18.04.2013
Справа № 335/1653/13-ц 2/335/1034/2013
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 квітня 2013 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Калюжної В.В., при секретарі: Марусій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний Союз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Моторс», Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки № 11/Zквіп-08 від 29.02.2008 року,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання частково недійсним договору іпотеки, вказавши в обґрунтування позову наступне. 05.07.2010 року між ТОВ «Східний Союз» та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 площею 228,3 кв.м.
01.11.2011 року позивач отримав лист-вимогу ПАТ «Дельта Банк» від 19.10.2011 року стосовно сплати заборгованості за кредитним договором, з якого дізнався наступне.
29.02.2008 року між Банком та ТОВ «Східний Союз» був укладений іпотечний договір 11/Zквіп-08, за яким в іпотеку було передане зазначене вище майно- для забезпечення вимог Іпотекодержателя за кредитним договором від 26.02.2007 року, укладеним між Банком та ТОВ «Арс Моторс».
Листом-вимогою від 19.10.2011 року ПАТ «Дельта Банк» на підставі ч.2 ст. 23 ЗУ «Про іпотеку» вимагав від позивача ОСОБА_1 погашення заборгованості за Кредитним договором.
Вподальшому позивачу стало відомо, що в іпотечному договорі № 11/Zквіп-08 від 29.02.2008 року вказано, що іпотека за цим Договором забезпечує вимоги іпотекодержателя за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 26.02.2007 року, а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, тощо.
Позивач зазначає, що вказані умови договору суперечать вимогам закону та просить суд визнати іпотечний договір частково недійсним.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, на підставах, викладених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26 лютого 2007 року між ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арт Моторс» було укладено кредитний договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в іноземній валюті) № 11/КВ-07, згідно якого Банком було відкрито Позичальнику відновлювальну кредитну лінію (в іноземній валюті), що діє зі змінами та доповненнями, та надано Позичальнику кредитні кошти в еквіваленті суми 1 050 000,00 ЄВРО, зі сплатою 12% процентів річних, зі сплатою 15 % процентів річних- у доларах США; з кінцевим строком кредитної лінії до 25 лютого 2010 року включно.
В якості забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, 29 лютого 2008 року між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Східний Союз» укладено Іпотечний договір № 11/Zквіп-08, посвідчений приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований в реєстрі за номером 3477.
Відповідно до умов Іпотечного договору, предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлове приміщення першого та проміжного поверху літ. «А-5», загальною площею 228,6 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 який складається із туалета /1-23/, площею 3,9 кв.м., коридора /231/, площею 3,6 кв.м., торговельного залу /1-24/, площею 148.8 кв.м., тоговельного залу /1-24/ площею 63.9 кв.м, тамбура /1-25/ площею 3,2 кв.м. витрини/1-251/ площею 5,2 кв.м.
Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки, іпотека за цим Договором забезпечує вимоги Іпотекодержателя за Кредитним договором від 26.02.2007 року (а також будь-якими змінами і доповненнями до нього, в тому числі стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, тощо), а також вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування:
1. штрафних санкцій, передбачених цим договором;
2. витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за Основним зобов'язанням і зверненням стягнення на Предмет іпотеки
3. витрат на утримання і збереження предмету іпотеки;
4. витрат на страхування Предмета іпотеки;
5. збитків, завданих порушенням Основного зобов'язання чи умов цього Договору.
05 липня 2010 року між ТОВ «Східний Союз» та ОСОБА_1 був укладений договір Купівлі-продажу об'єкту нерухомості, а саме нежилого приміщення першого та проміжного поверху літ.А-5 за адресою: АДРЕСА_1 площею 228,3 кв.м.
Позивач ОСОБА_1 вказує на несправедливість умов договору іпотеки в частині п.1.1, просить визнати його недійсним на підставі ст.ст. 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів».
Разом із тим, згідно з положеннями преамбули та ст. 1 закону України «Про захист прав споживачів», цей закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов 'язків найманого працівника.
Оскільки у відносинах, що склались між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 з приводу забезпечення грошових зобов'язань ТОВ «Арт моторс» перед АТ «Дельта Банк» іпотекою належного ОСОБА_1 майна, позивач не є споживачем в розумінні закону України «Про захист прав споживачів», дія норм даного закону не поширюється на спірні правовідносини.
Відповідно до уточненої позовної заяви, Позивач також посилається на порушення п. 6, 9 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» щодо зазначення в договорі про надання фінансових послуг розміру фінансового активу, наведеного у грошовому виразі, строків його внесення та умов взаєморозрахунків, прав та обов'язків сторін, відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.
Разом із тим, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», цей закон регулює відносини, що виникають між учасниками ринків фінансових послуг під час здійснення операцій з надання фінансових послуг.
Послуга - це дія однієї особи на користь іншої особи, результат якої має корисний ефект і споживається в процесі її надання.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Зважаючи на те, що предметом правовідносин, що склались між ОСОБА_1 та ПАТ «Дельта Банк» є не надання фінансових послуг Банком ОСОБА_1, а забезпечення нерухомим майном, належним на праві власності ОСОБА_1, виконання грошового зобов'язання боржником «ТОВ «Арт Моторс» перед ПАТ «Дельта Банк», застосування положень Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» до спірних правовідносин є необґрунтованим.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства
Сторони, при підписанні Іпотечного договору від 29.02.2008 року, дійшли згоди щодо всіх умов договору та підписали його. Іпотекодавець ТОВ «Східний Союз» в особі Генерального директора Кравець О.І. погодився в тому числі і з у мовами п.1.1 Договору.
Спеціальним законом, що регулює відносини, які склались між сторонами з приводу забезпечення нерухомим майном виконання зобов'язань боржником перед банком є закон України «Про іпотеку».
Згідно ч. 1 ст. 7 закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобовязання.
Згідно ч. 2 ст. 19 закону України «Про іпотеку», будь-яке збільшення основного зобов 'язання або процентів за основним зобов'язанням, крім випадків, коли таке збільшення прямо передбачене іпотечним договором, може бути здійснене після державної реєстрації відповідних відомостей про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою.
Таким чином, умови договору іпотеки, згідно яких забезпеченню підлягає виконання зобов'язання за кредитним договором з урахуванням будь-яких змін та доповнень до нього, в тому числі, стосовно збільшення процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту, тощо, не суперечать вимогам діючого законодавства, при цьому збільшення суми кредиту, строку кредиту, або внесення інших передбачених кредитним договором змін не потребує згоди іпотекодавця.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про іпотеку», у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.
Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов 'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.
Крім того, рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя по справі № 0818/7266/2013 за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, 3-ті особи: ТОВ «Східний союз», ТОВ «Арт Моторс», ТОВ «Атма Преса» про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено вимоги АТ «Дельта Банк», звернено стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
Під час розгляду даної справи судом ретельно були досліджені умови договору іпотеки, а також обставини переходу обов'язків первісного іпотекодавця до нового власника предмета іпотеки і протягом розгляду справи суд не знайшов підстав вважати, що договір іпотеки не відповідає вимогам діючого законодавства України.
Крім того, Позивач ОСОБА_1 не є стороною Договору іпотеки, а також стороною Кредитного договору.
Частиною 1 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно з частинами 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п 'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована сторона заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Отже, виходячи із наведених приписів закону, позивач ОСОБА_1, звертаючись до суду із даним позовом та вимагаючи визнати частково недійсним Договір іпотеки, не будучи його стороною, зобов'язаний довести, яким чином оспорюваний ним Договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов 'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Як роз'яснив Верховний суд України в п.26 Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року N 9 особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.
Разом з тим, суд приходить до висновку, що позивач не зазначив чим порушується саме його право наявністю оспорюваного Договору, у зв'язку з чим саме він звернувся з позовом у даній справі, а лише стверджує про те, що він є власником нерухомості, яку йому відчужено іпотекодавцем - ТОВ «Східний Союз».
Крім того, суд приходить до висновку про те, що права Позивача підлягають захисту в іншому процесі - з розгляду спору про звернення стягнення на належне йому майно, яке є предметом іпотеки.
На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки № 11/Zквіп-08 від 29.02.2008 року необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 10,11,60, 208, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Східний Союз», Товариство з обмеженою відповідальністю «Арт Моторс» , Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про визнання частково недійсним договору іпотеки № 11/Zквіп-08 від 29.02.2008 року- залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Калюжна
Судове рішення № 31705732, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя) було прийнято 18.04.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 335/1653/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: