Рішення № 31705726, 11.04.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/454/13- ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Мелешко С. І.

при секретарі Янкевич Л.В.

з участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Червонограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 втрату права на користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 01.02.2013 року звернулась до суду із даним позовом. В обґрунтування позову, зіслалась на те, що вона домовилась із відповідачами про придбання квартири АДРЕСА_1

Однак, оформити даний договір виявилось не можливим, оскільки в квартирі на той час були приписані відповідачі. Тому, сторонами було укладено договір дарування вищевказаної квартири, в якому було вказано, що відповідачі зобов'язуються до 21.12.2012 року знятись із реєстраційного обліку. Так як на даний час останні з квартири не виписались, фактично в спірній квартирі не проживають просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивачка, позов підтримала. Суду пояснила, що дана квартира належить їй на праві приватної власності, згідно договору дарування від 14.12.2012 року. Відповідачі після укладення договору добровільно не знялись із реєстрації, чим порушують її право власності.

Представник позивачки позов підтримав, зіслався на обставини викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явились про день та час слухання справи в суді належним чином у відповідності до ст. 74 ЦПК України були повідомлені, що стверджується витягами із газети „ Високий Замок „ від 15-17 березня 2013 року та від 02.04.2013 року.

Вислухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши докази суд встановив слідуюче.

Позивачка є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією договору дарування №1584 від 14.12.2012 року та витягом про державну реєстрацію прав №36890245 від 21.12.2012 року.

З пояснень позивачки вбачається, що сторони домовились про купівлю-продаж спірної квартири за 114800 грн., що підтверджується копією договору від 27.10.2012 року.

В порушення п.10 вказаного договору, відповідачі із квартири АДРЕСА_1 не виписались, у зв'язку із чим нотаріусом було відмовлено в його посвідченні.

14.12.2012 року між сторонами було досягнуто згоди про відчуження спірної квартири на підставі договору дарування.

Згідно умов даного договору, відповідачі подарували квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язались до 21.12.2012 року знятись із реєстраційного обліку та повністю звільнити квартиру, однак в порушення вимог п.4.1 Договору, до цього часу останні з квартири не виписались.

Як вбачається з акту складеного майстрами ЖЕД №3 від 18.02.2013 року, ОСОБА_2 в даний час проживає у квартирі АДРЕСА_1 без реєстрації.

Відповідно до ст.ст.317, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним мають право на користування цим житлом відповідно до закону.

Ухвалою судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 06.10.2002 року визначено, що з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням.

Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни які мають у приватній власності будинок (квартиру), користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання їх сімей і мають право розпоряджатись цією власністю на свій розсуд.

Відповідачі на даний час в квартирі не проживають, і фактично являються наймачами спірної квартири. Згідно умов вказаних в договорі дарування квартири, відповідачі зобов'язались знятись із реєстраційного обліку до 21.12.2012 р., тому за аналогією суд застосовує положення ЖК України, щодо припинення договору найму житлового приміщення, а саме: ч.1 ст.168 та ст. 170 ЖК України згідно якої укладений на визначений строк договір найму житлового приміщення в будинку(квартирі) що належить громадянинові на праві приватної власності, припиняється після закінчення цього стоку. При переході права власності на житловий будинок (квартиру) в якому знаходиться здане в найом жиле приміщення, до іншої особи договір найму зберігає силу до закінчення зазначеного в ньому строку.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що відповідачі в спірному житловому приміщенні не проживають, добровільно знятись із реєстраційного обліку не хочуть, суд вважає, що такими діями відповідачі порушують право власності ОСОБА_2 на володіння, користування та розпорядження своїм майном. З огляду на це суд прийшов до висновку, що відповідачі втратили право користування даним житлом і підлягають зняттю з реєстрації.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 209, 212-215, ЦПК України, 405 ЦК України, ст. 150, 168, 170 ЖК України, ст. 3,7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ОСОБА_4 такими, що втратили право на користування жилим приміщенням -квартирою АДРЕСА_1

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 по 57 (п'ятдесят сім) грн.. 35 коп. сплаченого судового збору та по 39 (тридцять дев'ять) грн.. 50 коп. з кожного сплачених витрат за поміщення оголошення про розгляд справи в газету «Високий замок»

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його оголошення, а особами , які були відсутні в судовому засіданні, в той же строк з часу отримання копії даного рішення.

Суддя: С. І. Мелешко