Ухвала суду № 31705478, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/382/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

04 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Грабовській Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2013 року позивач - Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови, в якому просив визнати неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Курильця В.І. щодо винесення постанови від 18.01.2013 року у ВП № 32585301 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання судових рішень управління ДВС ГУЮ в Чернігівській області Курильця В.І. щодо винесення постанови від 18.01.2013 року у ВП № 32585301 про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області підлягає залишенню без задоволення, а постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - без змін, з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, відповідно до її частини другої, у разі невиконання без поважних причин вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону. Натомість з матеріалів справи вбачається, що рішення суду не виконано з поважних причин, а саме - відсутність бюджетного фінансування, а тому накладення штрафу за невиконання судового рішення є протиправним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в суді першої інстанції, в провадженні відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 22а-9405/2011 від 04.08.2011 року, виданий апеляційним судом Чернігівської області про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок та здійснити виплату ОСОБА_3 пенсії в розмірах, відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 03.08.2008 року.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2021 року позивачу надано строк до 15.05.2012 року для самостійного виконання судового рішення.

Постанова Управлінням Пенсійного фонду України в м. Чернігові отримана, але рішення суду в повному обсязі не виконано.

За невиконання рішення суду без поважних причин у строк, визначений в постанові про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову ВП № 32585301 від 18.01.2013 року про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн.

Вважаючи такі дії протиправними позивач оскаржив їх до суду.

Обговорюючи правомірність заявлених вимог, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин; надалі - Закон - N 606-XIV), державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

З наведеної норми слідує, що державний виконавець надає боржнику строк для добровільного виконання судового рішення до семи днів з моменту винесення постанови, за умови направлення останньому копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня з моменту відкриття.

Статтею 76 Закону N 606-XIV передбачено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Так, відповідно до її частини другої, у разі невиконання без поважних причин вимог вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.

У разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання (ст. 87 Закону N 606-XIV).

Отже, з наведених норм слідує, що підставою для винесення постанови про накладення штрафу на боржника, є невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк та без поважних причин.

Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб?єктом владних повноважень при прийнятті ними рішень та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень (ст.2 КАС України), є, зокрема, принцип законності, відповідно до якого суб??єкт владних повноважень зобов?язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб?єкта вланих повноважень має прийматися обгрунтовано, тобто у урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Критерій обґрунтованості рішення або дії вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації.

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, за умови, що встановлено порушення прав та інтересів позивача.

Колегія суддів вважає, що відповідачем безпідставно не перевірено чи непроаналізовані причини невиконання Управлінням судового рішення.

Адже фінансування видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться в межах коштів, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки, що свідчить про те, що виконання Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» повністю залежить від фінансових ресурсів державного бюджету.

Між тим, відповідно до ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть на себе зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Невиконання рішення суду зумовлене відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на виплату витрат, пов'язаних із задоволенням судами позовних заяв отримувачів допомоги, компенсацій, що є поважною причиною невиконання судового рішення.

За наведених обставин та правових норм, відповідачем передчасно та без урахування вказаних обставин винесено постанову про стягнення з позивача штрафу.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.Є. Пилипенко

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б. Шелест

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.