Постанова № 31705102, 26.04.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

26 квітня 2013 року Справа № 814/1040/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську (б-р Цвіточний, 4, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002)

до відповідача: Державного закладу «Южноукраїнська санітарно-епідеміологічна станція об’єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров’я України (вул. Паркова, 3б, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55002)

про стягнення заборгованості в сумі 7 442,38 грн.,

в с т а н о в и в:

Управління Пенсійного фонду України в м. Южноукраїнську (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державного закладу «Южноукраїнська санітарно-епідеміологічна станція об’єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров’я України (надалі – відповідач) про стягнення заборгованості фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах в сумі 7 442,38 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідач в порушення приписів пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – Закон № 1058), витрати на виплату та доставку пенсії за лютий 2013 року не відшкодував, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що в 2013 році в зв’язку з ліквідацією не є платіжоспроможним так як не включений в мережу розпорядників коштів Державного бюджету і знаходиться в стадії ліквідації (арк. спр. 51-53).

Представник позивача заявив клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (арк. спр. 114).

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (арк. спр. 112).

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважних представників сторін, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа та є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду України.

Колишнім працівникам відповідача були призначені пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII, як наслідок відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. № 400/97-ВР витрати на виплату та доставку таких пенсій є об’єктом оподаткування для платників збору.

Частиною 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

В підпункті 6.1 пункту 6 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (далі – Інструкція) зазначено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2.

Витрати на виплату та доставку пенсій, відповідно до підпункту 6.2 пункту 6 Інструкції, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах за списками № 1, № 2.

Відповідно до підпункту 6.4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Згідно з підпунктом 6.8 пункту 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач має перед позивачем борг по відшкодуванню витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільговий пенсій за лютий 2013 року в сумі 7 442,38 грн. (за списком № 1 – 6 101,40 грн., за списком № 2 – 1 340,98 грн.), що підтверджується Розрахунком фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забеспечення» (арк. спр. 7).

Відповідач у свої запереченнях зазначає, що знаходиться у стані ліквідації, отже не є платоспроможнім, позовні вимоги не визнає.

У відповідності до ст. 609 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» № 755-IV, 15.05.2003р. юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідачем доказів внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до суду не надано, отже від своїх зобов’язань по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах, не звільнений.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 94, 128, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного закладу «Южноукраїнська санітарно-епідеміологічна станція об’єкту з особливим режимом роботи» Міністерства охорони здоров’я України (код ЄДРПОУ 24785655) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах (список № 1, № 2) в сумі – 7 442,38 грн. (сім тисяч чотириста сорок дві гривні 38 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Суддя О.В. Малих