Ухвала суду № 31701400, 04.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"04" червня 2013 р. Справа № 922/1520/13

Господарський суд Миколаївської області у складі: судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері, вул. Червоноармійська, 7, м. Харків, 61052

в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", вул. Ахсарова, 2, м. Харків, 61202

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль"

юридична адреса: вул. Карла Лібкнехта, 7, м. Миколаїв, 54001

фактична адреса: вул. Радянська, 12 Б, м. Миколаїв, 54017

про стягнення збитків в сумі 82 861, 98 грн.

за участю представників сторін

від позивача та прокуратури представники не з'явились;

від відповідача Євсеєва Альона Олександрівна, довіреність № 100113/6 від 10.01.2013 року.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області поступила позовна заява № 922/1520/13 за позовом Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомагістраль" про стягнення збитків в сумі 82 861, 98 грн., передана господарським судом Харківської області за підсудністю в порядку ст. 17 ГПК України відповідно до ухвали господарського суду Харківської області від 12.04.2013 року.

В позовній заяві Харківським міжрайонним прокурором з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері було також заявлено клопотання про вжиття заходів забезпечення позову (арк. справи 4), в якій заявник просить суд накласти арешт на майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль» в розмірі позовних вимог.

В позовній заяві прокуратура зазначила, що враховуючи реальну можливість утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду ТзОВ «Автомагістраль» шляхом відчуження всього наявного у власності рухомого чи нерухомого майна, а також грошових коштів, відповідно до ст. ст. 66, 67 ГПК України є необхідність у вжитті заходів забезпечення позову, а саме накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві.

Представник відповідача проти задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову заперечив, мотивуючи його безпідставністю та непідтвердженістю належними доказами. Просив в задоволенні клопотання відмовити.

Розглянувши заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Таким чином, зі змісту ст. 66 ГПК України вбачається, що заходи до забезпечення позову вживаються судом у разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" від 26 грудня 2011 року № 16 з останніми змінами та доповненнями від 16.01.2013 року у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Прокуратурою жодним чином не обгрунтовано наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти, не подано доказів необхідності їх застосування. Посилання прокуратури на те, що відповідач намагатиметься відчужити належне йому рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти грунтується на припущеннях. Крім того, прокуратурою не наведено, в чому саме полягає імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів. Прокуратурою також не подано суду доказів, які б підтверджували яке майно є у відповідача (його місцезнаходження, характеристики тощо), а також відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті. Клопотання ґрунтується на припущеннях, що не може бути в розумінні ст. 33, 66 ГПК України підставою для вжиття заходів забезпечення позову. Отже, в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову є необгрунтованим, безпідставним та не підтвердженим належними та допустими доказами. В задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 33, 43, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання Харківського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. 91-93, 106 ГПК України.

Суддя Е. М. Олейняш