Постанова № 31701301, 05.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/1414/13-а

05.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 19.02.2013 у справі № 801/1414/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим (вул.Леніна, 8, м. Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой (вул. Інтернаціональна, 48, м.Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)

про стягнення заборгованості у сумі 2636,49 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2013 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 88,53 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено (арк.с.34-36).

Рішення суду мотивовано тим, що державна адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, так як безпосередньо постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 №265 визначено, що вона є додатковою допомогою до пенсії, не відноситься адресна допомога також і до щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття, тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру, крім інших видів виплат, у тому числі цільової допомоги на прожиття, з урахуванням приписів вказаної постанови Кабінету Міністрів України, тому відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі (арк.с.43-44).

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судове засідання, призначене на 05.06.2013, позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.63, 64), про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач та відповідач в період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року кожного місяця підписували акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой до актів та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі 3422,58 грн. (з них 87,18 грн. - основний розмір пенсії; 1,35 грн. - поштові витрати на доставку основного розміру пенсії; 125,40 грн. - щомісячна цільова грошова допомога; 1,95 грн. поштові витрати на доставку; 2383,42 грн. - державна адресна допомога; 37,19 грн. - поштові витрати на доставку адресної допомоги) виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_2.

Неприйняті до заліку витрати не були включені відповідачем до актів щомісячної звірки у зв'язку з тим, що у відповідача відсутні особові справи потерпілих та правові підстави для відшкодування суми державної адресної допомоги.

Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой про стягнення заборгованості в сумі 3422,58грн.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 №16/98-ВР (далі - Основи), Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №1105-ХVІ від 23.09.1999 із змінами та доповненнями (далі - Закон №1105-ХVІ), Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" №2272-ІІІ від 22.02.2001 із змінами та доповненнями (далі - Закон №2272-ІІІ), Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 26.03.2008 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (далі - Постанова №265), Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві, або професійному захворюванні і пенсій у випадку втрати годувальника, що помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України і Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України №5-4/4 від 04.03.2003, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок).

Суд першої інстанції проаналізував діюче законодавство України та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в розмірі 88,53грн. та про відмову в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу витрати, пов'язані з виплатою щомісячної державної адресної допомоги, та витрати на доставку зазначених сум (поштовий збір) на загальну суму - 2420,61грн.

Однак, суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку цільової допомоги в розмірі 127,35грн. (в тому числі: 1,95грн. - поштовий збір).

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

За змістом частини другої статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону №1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Пенсійний фонд при цьому є неналежним страховиком, а отже, згідно з положеннями 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування має право звернутися до Фонду соціального страхування за відшкодуванням понесених витрат.

Механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, визначено Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року № 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 р. за № 376/7697.

Пунктами 6 та 7 Порядку визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Отже, відповідно до вимог Порядку, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 № 24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 за № 715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що виплата пенсій застрахованій особі ОСОБА_2 здійснюється на підставі належних документів, передбачених Порядком від 27.04.2007 № 24, у зв'язку з чим відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії переліченим вище особам за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року в розмірі 87,18 грн., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до наказу Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22.07.2004 №166 "Про затвердження тарифів на оплату послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги" розмір оплати послуг, пов'язаних з виплатою і доставкою державних пенсій та грошової допомоги становить 0,79 % від її суми у місті та 1,56 % у селі.

З урахуванням зазначеного вище, обґрунтованими є також вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1,35 грн. поштових витрат на доставку основного розміру пенсії.

Виплата пенсій, відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року здійснюється з коштів Пенсійного фонду України, який формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" у пункті 2 встановлено, що в разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

Згідно з частиною третьою статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яка виплачується Пенсійним фондом України замість відповідача, призначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

При цьому, до страхових виплат, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" адресна допомога, визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265, не включається.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що дія Постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 № 265 не розповсюджується на відповідача та на правовідносини між органами Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в частині відшкодування витрат з виплати адресної допомоги, оскільки такі додаткові державні гарантії громадянам передбачені лише Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який визначає обов'язки саме органів Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку від 04.03.2003 № 5-4/4 визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом - суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, а саме:

- сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

- щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію;

- допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію;

- сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, державна адресна допомога до пенсії до нього не входять.

Тобто, щомісячна державна адресна допомога є самостійним видом пенсійних виплат та виплачується пенсіонеру окрім інших видів виплат.

При викладених обставинах, відсутні як правові підстави, так і порядок відшкодування відповідачем суми адресної допомоги ОСОБА_2

З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку основного розміру пенсії, в також цільової допомоги в розмірі 215,88грн.

Все вищеперелічене є підставою для зміни судового рішення в порядку пункту 1 частини першої статті 201 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з яким підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу другого резолютивної частини в іншій редакції.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що позивачем в позовній заяві та судом першої інстанції у вступній частині постанови невірно зазначено суму адміністративного позову - 3422,58, в той час, як в прохальній частині позову, а також в розрахунку суми позову позивач просить стягнути витрати в розмірі 2636,49грн. (арк.с.2-3, 4), але ця описка не є підставою для скасування чи зміни судового рішення, оскільки має бути виправлена судом першої інстанції в порядку статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 2 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 201, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.13 у справі № 801/1414/13-а задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.13 у справі № 801/1414/13-а змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой на користь Управління Пенсійного фонду України в Джанкойському районі АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві у розмірі 215,88 грн."

3. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.13 у справі № 801/1414/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна