Ухвала суду № 31701295, 22.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 р.Справа № 2-а-5549/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційними скаргами Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року по справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві (правонаступник - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

21.07.2011 року ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду із позовом до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (правонаступник - СДПІ по роботі з ВПП у м.Одесі ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000793600, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 805 231 грн., в зв'язку із порушенням вимог пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.2, 200.3 ст.200, п.201.4, 201.6 ст.201 ПК України.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовував тим, що при проведенні перевірки та оформленні її результатів, відповідач діяв не в порядку, та не у спосіб, передбачений законодавством України. До того ж, висновки акту перевірки та прийняте на його підставі спірне рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, є незаконними та порушують права та законні інтереси підприємства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року адміністративний позов ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Миколаєві від 08.07.2011 року №0000793600 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 302 398,62 грн. В іншій частині позову - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» 08.11.2011 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

10.11.2011 року представник СДПІ по роботі з ВПП також подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та теж просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2011 року, прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для їх задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

В період з 21.06.2011р. по 01.07.2011р. працівниками СДПІ, відповідно до затвердженого плану перевірок, була проведена позапланова виїзна перевірка ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 155 329 грн. за квітень 2011 року на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010р. по 31.12.2010р., з 01.01.2011р. по 31.01.2011р. та з 01.03.2011р. по 31.03.2011р.

За результатами вказаної перевірки 01.07.2011р. було складено акт №761/36/09794409, яким встановлено, що:

- в порушення вимог пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.2, 200.3 ст.200 ПК України, ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» було завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за квітень 2011 року на суму 590 478 грн.;

- в порушення вимог пп.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6 ст.201 ПК України, ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» було завищено податковий кредит за квітень 2011 року на суму 21 475 грн., в результаті чого, було завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 214 753 грн.

В подальшому, на підставі зазначеного акту перевірки, 08.07.2011 року уповноваженою особою СДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000793600, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 805 231 грн., в зв'язку з порушенням останнім вимог пп.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.200.2, 200.3 ст.200, п.201.4, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України.

Не погоджуючись з вказаними вище діями та рішенням податкового органу, позивач оскаржив його до суду.

Вирішуючи справу по суті, суд 1-ї інстанції виходив з того, що дії та оскаржуване рішення відповідача є лише частково неправомірним та невідповідаючим діючому законодавству, в зв'язку із чим, відповідно, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обґрунтованими та заснованими на законі, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Так, підставами для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, в зв'язку з завищенням від'ємного значення суми податку на додану артість, слугувало:

- формування підприємством податкового кредиту за квітень 2011 року по податковим накладним від 04.04.2011р. №1 та від 29.04.2011р. №2, виписаним ТОВ «АВІАСИСТЕМИ» на суму 213 432 грн., в яких зазначена юридична адреса ТОВ «АВІАСИСТЕМИ», що не відповідає фактичній (далі по тексту - Підстава №1);

- віднесення позивачем, за відсутності у постачальників податкових обов'язань, до складу дозволеного податкового кредиту суми ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 1320,66 грн., сформованих із сум коштів на відрядження або під звіт (далі по тексту - Підстава №2);

- в порушення наказу ДПА України від 21.12.2010р. №969 «Про затвердження рми податкової накладної та порядку її заповнення», податкові накладні ПП Сервісний центр «Спецпромпостачання» від 28.12.10р. №360 - на суму ПДВ 83 грн., ТОВ «Кріоніка» від 25.12.10р. №665 - на суму ПДВ 308 грн., ПАТ «Спецтехскло А» від 27.12.10р. №818 на суму ПДВ 40 248,24 грн., ТОВ «Пік-Гарант» від 27.12.10р. №000000111 на суму ПДВ 28 312 грн. виписані з порушенням встановленого рядку - на російській мові (далі по тексту - Підстава №3);

- завищення підприємством залишку від'ємного значення (рядок 26) на 586777 грн., сформованого на підставі податкових повідомлень-рішень №00005736/0 від 18.06.2010р., №00008636/0 від 17.06.2010р., які позивачем не осаржувались і строк оскарження яких сплив, та податкового повідомлення-рішення №0000563600 від 13.05.2011р., яке скасовано рішенням Миколаївського ружного адміністративного суду від 11.08.2011р. у справі №2а-4169/11/1470 (далі по тексту - Підстава №4).

Досліджуючи обставини, з якими закон пов'язує наявність або відсутність в діях суб'єкта господарювання податкового правопорушення, судова колегія приходить до таких висновків.

Так, що стосується «Підстави №1», то апеляційний суду, як і суд 1-ї інстанції вважає вказану підставу необгрунтованою, виходячи з такого.

Як видно з матеріалів справи, в податкових накладних, наданих підприємством до перевірки, а потім і до суду (від 04.04.2011р. №1 та від 29.04.2011р. №2, виписаним ТОВ «АВІАСИСТЕМИ» на суму 213 432 грн.) в повному обсязі наявні усі визначені податковим законодавством дані, в тому числі вказана адреса юридичної особи-продавця - ТОВ «АВІАСИСТЕМИ»: 49094, Дніпропетровськ, вул.Мандриківська,163 кв.76. Така сама адреса продавця вказана і в його статутних документах, які були витребувані ДП «НАРП» при укладанні договорів поставки, та у договорах, реальність яких відповідачем не оспорюється.

Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням варів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 ПК). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби ми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не дтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе дповідальність відповідно до закону.

А згідно п.201.1. ст.201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках необхідні дані, в тому числі місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Таким чином, на думку судів обох інстанцій, у контролюючого органу, в даному випадку, були відсутні законодавчі підстави вважати адресу, зазначену ТОВ «АВІАСИСТЕМИ» такою, що не відповідає фактичній.

Крім того, висновок податкового органу щодо відсутності ТОВ «АВІАСИСТЕМИ» за фактичною адресою, який зроблено не в результаті особистої перевірки, стосуються періоду проведення перевірки, а не здійснення господарських операцій.

До того ж, слід вказати, що законодавець не пов'язує факт незнаходження суб'єкта господарювання за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (при тому, що відомості про місцезнаходження підприємства за адресою не внесені до ЄДР) з можливістю визнання неправомірним формування податкового кредиту при дотримання підприємством передбачених законом умов його формування.

Отже, за таких обставин, на думку судової колегії, спірні податкові накладні були складені належним чином та дають ДП «НАРП» право на включення сум податку на додану вартість до свого податкового кредиту.

Стосовно ж Підстави №2, то судова колегія також вважає вказану підставу необгрунтованою, виходячи з наступного.

Відповідно до п.201.11. ст.201 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної також є: транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв'язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами; касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). Сума ПДВ за квітень 2011 року у розмірі 1320,66 грн. віднесена ДП «НАРП» до складу податкового кредиту згідно відповідних документів, що підтверджують вартість цих витрат, а саме: касових чеків, які надавалися для перевірки (вказана обставина відповідачем не оспорюється).

Крім того, слід зазначити, що в спірному акті перевірки не зазначено будь-яких обґрунтованих пояснень стосовно підстав зменшення сум ПДВ та перелік цих сум по контрагентам. ДО того ж, відсутність у постачальників ДП «НАРП» податкових зобов'язань по ПДВ відповідно до діючого податкового законодавства не є самостійною підставою для зменшення податкового кредиту.

Щодо Підстави №3, то апеляційний суд і дану підставу вважає необгрунтованою, виходячи з такого.

Так, в ході розгляді даної справи встановлено, що в перевіряємому періоді податкові накладні ПП «Сервісний центр «Спецпромпостачання» від 28.12.10р. №360 на суму 83 грн., ТОВ «Кріоніка» від 25.12.10р. №665 на суму ПДВ 308 грн., ПАТ «Спецтехскло А» від 27.12.10р. №818 на суму ПДВ 40 248,24 грн., ТОВ «Пік- Гарант» від 27.12.10р. №0000000111 на суму ПДВ 28312 грн. дійсно були виписані продавцямн товарів (послут) та російській мові. Однак, при цьому, слід звернути увагу на той факт, що Наказ ДПА України від 21.12.2010р. №969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», на який посилається відповідач, набрав чинності з 10.01.2011р., та не має зворотної дії у часі, у зв'язку з чим, посилання податкового органу на порушення вимог даного Наказу №969 при складанні податкових накладних у грудні 2010 року є безпідставним.

В Наказі ж ДПА України 30.05.1997р. №165, який був чинний на момент складання продавцями товарів/послуг податкових накладних, і яким, в свою чергу, затверджено порядок заповнення податкової накладної, зазначено, що форму податкової накладної та порядок її заповнення було затверджено відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент складання спірних податкових накладних, «податкова накладна» - є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. А відповідно до п.5 «Порядку заповнення податкової накладної», вона є недійсною лише у разі видачі ї"ї особою, яка не має на це права, тобто не зареєстрована платником ПДВ. В усіх інших випадках податкові накладні є дійсними. До того ж, на думку судів обох інстанцій, вказаний недолік накладної (т.б. складання її на російській мові) є незначним та у будь-якому випадку не може тягнути за собою її недійсність та неправомірність господарської операції, яка, в свою чергу, правильно відображена в бухгалтерському та податковому обліку.

Таким чином, на думку судової колегії, в даному випадку, у відповідача були відсутні будь-які законодавчі підстави для визнання недійсними податкових накладних, у зв'язку з їх складанням на російській мові.

Стосовно ж Підстави №4 (т.б. завищення підприємством залишку від'ємного значення (рядок 26) на 586 777 грн.), суд зазначає наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, за результатами попередніх перевірок податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення: №00008636/0 від 17.06.2010р. - на суму 334 308,86 грн., №00005736/0 від 18.06.2010р. - на суму 168 523,52 грн. та №0000563600 від 13.05.2011р. - на суму 83 944 грн.

Згідно податкового повідомлення-рішення №00005736/0 від 18.06.2010р., ДП «НАРП» зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 168 523,52 грн. - у зв'язку з порушенням підприємством вимог п.1.8 ст.1, п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Податковим повідомленням-рішеннямм №00008636/0 від 17.06.2010р., ДП «НАРП» зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 334 308,86грн. - у зв'язку з порушенням підприємством тих самих приписів Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому, податкові повідомлення-рішення №00005736/0 від 18.06.2010р. та №00008636/0 від 17.06.2010р. позивачем не оскаржувались і строк їх оскарження сплив.

У зв'язку з не підтвердженням проведеними перевірками, на підставі яких було прийнятті податкові повідомлення-рішення, можливості повернення підприємству сум бюджетного відшкодування, їх (т.б. суми ПДВ відповідно до податкових повідомлень-рішень №00005736/0 від 18.06.2010р. та №00008636/0 від 17.06.2010р.) підприємством неправомірно перенесено у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів (рядок 26 податкової декларації з ПДВ).

Згідно податкового повідомлення-рішення №0000563600 від 13.05.2011р. ДП «НАРП» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість на 132 848 грн. (т.б. 75 856 грн. - за основним платежем, 56 892 грн. - за штрафними санкціями), у зв'язку з завищенням підприємством від'ємного значення ПДВ на 117 300 грн. за травень 2009 р. у тому числі 83 944 грн. (від'ємне значення ПДВ на момент перевірки), у зв'язку із «нікчемністю» правочину, укладеного на дану суму.

Як встановлено по справі, вказане податкове повідомлення-рішення постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2011р. у справі №2а-4169/11/1470 визнане протиправним та скасовано.

Таким чином, грошову суму, визначену податковими повідомленнями-рішеннями №00008636/0 від 17.06.2010р. (334 308,86 грн.) та №00005736/0 від 18.06.2010р. (168 523,52 грн.), які позивачем не оскаржувались, підприємством невірно віднесено до свого податкового кредиту наступних податкових періодів (рядок декларації з ПДВ), що вказує на правомірність прийняття в цій частині податковим органом оспорюваного податкового повідомлення-рішення №0000793600 від 08.07.2011 року.

В той же час, оскільки постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2011р. у справі №2а-4169/11/1470 визнане протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення №0000563600 від 13.05.2011р., оспорюване податкове повідомлення-рішення від 08.07.2011 року за №0000793600 в цій частині (т.б. 83944грн.) належить скасувати.

Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що даний позов є обґрунтованим лише в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 302 398 грн. 62 коп.

Позовні ж вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 502 832 грн. 98 коп. (т.б. грошова сума, визначена раніше податковими повідомленнями-рішеннями №00008636/0 від 17.06.2010р. (334308,86 грн.) та №005736/0 від 18.06.2010р. (168523,52 грн.), які позивачем не оскаржувались і строк оскарження яких сплив) є необгрунтованими і відповідно, не можуть бути задоволені, що, в свою чергу, і було правильно встановлено судом 1-ї інстанції.

До того ж, при цьому, ще слід зазначити, що згідно із приписами ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, в даному випадку, не в повному обсязі було зроблено відповідачем при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційних скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, судова колегія, діючи в межах доводів апеляційних скарг, відповідно до ст.200 КАС України, залишає ці апеляційні скарги сторін без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод "НАРП"» та Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

В.О. Скрипченко