Рішення № 31701021, 03.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6060/13 03.06.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"

До Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія "ОРАНТА

Про стягнення 14 010,70 грн.

Суддя Картавцева Ю.В.

Представники:

від позивача Дзюба І.М. - представник (довіреність №13/753 від 08.04.2013 р.)

від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення страхового відшкодування, яке було сплачено страхувальнику відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту № 06/0645399/1021/11 від 18.10.2011 р. в розмірі 14 010,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що ним за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/0645399/1021/11 від 18.10.2011 р, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування за письмовою заявою страхувальника автомобіля «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ - Сороки В.В., а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1187, 1188 ЦК України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб - автомобіль "ВАЗ 21061", державний номер Ж0819КХ, за участю якого скоєно ДТП, водій якого Іванов Є.В., визнаний винним у її скоєні, застрахований у ВАТ «НАСК «ОРАНТА» згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/3950616, позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 14 010,70 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.04.2013 р. порушено провадження у справі №910/6060/13 та призначено справу до розгляду на 15.04.2013 р.

Представник відповідача в судове засідання 15.04.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 15.04.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 20.05.2013р., про що виніс відповідну ухвалу.

В судове засідання 20.05.2013 р. представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представником позивача у судовому засіданні 20.05.2013 р. заявлено клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів. Клопотання судом задоволено.

Також представник позивача у судовому засіданні надав клопотання про продовження строку вирішення спору відповідно до ст. 69 ГПК.

Оскільки відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів, то суд задовольнив зазначене клопотання.

У зв'язку з нез'явленням в судове засідання 20.05.2013 р. представника відповідача, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд, відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 03.06.2013 р., про що виніс відповідну ухвалу.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/6060/13 від 03.04.2013 р. було направлене відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75), яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 15.04.2013 р., 20.05.2013 р. та 03.06.2013 р. від останнього до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 03.06.2013 р. та за відсутністю представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та відповідно до вимог ст. 69 ГПК України.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 03.06.2013 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -

ВСТАНОВИВ:

18.10.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та Сорокою В.В. укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0645399/1021/11, згідно якого на страхування був прийнятий автомобіль «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ.

Згідно довідки ВДАІ Ірпінського МВ, 14.05.2013 р. о 16 год. 30 хв. на вул. Жовтневій, 57 у м. Ірпінь Київської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів: "ВАЗ 21061", державний номер Ж0819КХ, яким керував гр. Іванов Є.В.; та «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ, що належить Сороці В.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Івановим Є.В. Правил дорожнього руху України, якого визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Ірпінського міського суду Київської області від 12.07.2012 р.

До ПрАТ «СК «Провідна» звернувся Страхувальник із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 03144/КВ від 10.06.2012 р. вартість матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ з урахуванням коефіцієнту зносу становить 16 812, 84 грн.

ПрАТ «СК «Провідна» на підставі Страхового акту від 06.09.2012р. № 1001/06/34710/83553, враховуючи Звіт про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу № 03144/КВ, здійснило розрахунок страхового відшкодування, що склав 14 010, 70 грн.

Згідно платіжного доручення № 046982 від 20.09.2012 р. позивачем сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 14 010, 70 грн.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «"ВАЗ 21061", державний номер Ж0819КХ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ, належить Іванову В.І.

Цивільно-правова відповідальність Іванова В.І. в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ 21061", державний номер Ж0819КХ, будь якою особою яка на законних підставах здійснює керуванням транспортним засобом була застрахована у ВАТ НАСК "Оранта" на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/3950616).

Вина водія Іванова Є.В., який керував автомобілем "ВАЗ 21061", державний номер Ж0819КХ, підтверджується постановою Ірпінського міського суду Київської області від 28.05.2013 р.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Шкода Октавія Тур» державний номер АІ9044ВЕ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/3950616), а до ПрАТ «СК «Провідна» як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 06/0645399/1021/11 від 18.10.2011 р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Іванова Є.В., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АА/3950616) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Згідно статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до вищевказаного Полісу франшиза складає 0 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п.12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 14 010, 70 грн., а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код 23510137) шкоду в розмірі 14 010 (чотирнадцять тисяч десять) грн. 70 коп. та судовий збір в розмірі 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення

складено 07.06.2013 р.

Суддя Ю.В. Картавцева