Рішення № 31700397, 05.06.2013, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 1521/4228/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кочко В.К.,

при секретарі - Снігур М.Г.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду смт.Овідіополь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 про визнання довіреності та договору іпотеки недійсними, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому вказував, що він проживав однією сім'єю спільно з відповідачкою ОСОБА_2 з 2001 року. Вказаний факт підтверджується рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.04.2011 року по справі №2-о-35/11, яким встановлено юридичний факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу в органах РАЦС ОСОБА_1, 1958 р.н., та ОСОБА_2, 1963 р.н., з 2001 року.

Під час спільного проживання, ними було придбано земельну ділянку за спільні кошти площею 0,153 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель(присадибна ділянка), кадастровий №5123781300:03:001:0163, про що свідчить Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ОД №052781, виданий Дальницькою сільською радою Овідіопольського району Одеської області 29.04.2004 року на ім'я ОСОБА_2

09.11.2005 року між відповідачами ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_2 на підставі довіреності від 04.11.2005 року №6766, посвідченої приватним нотаріусом Овідіопольського нотаріального округу Одеської області ОСОБА_5 був укладений договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за №6859 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5

Відповідно до зазначеного договору іпотеки ОСОБА_2 передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,153 га, у тому числі по угіддям: 0,153 га рілля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель(присадибна ділянка).

Вказаним договором було забезпечено вимогу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», що випливає з кредитного договору №014/0077/82/691 від 04.11.2005 року, за умовами якого ОСОБА_6 взяла на себе зобов'язання повернути ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 75000 доларів США, здійснювати щомісячне погашення основного боргу в сумі 1/84 від суми кредиту, щомісячно сплачувати нараховані відсотки річних за користуванням ним згідно умов кредитного договору, а також можливу неустойку та витрати у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Тому позивач просив суд визнати передачу зазначеної земельної ділянки в іпотеку незаконною, а зазначений договір іпотеки та довіреність недійсними.

Позивач у судовому засіданні позов підтримав.

Відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явились, хоча повідомлялись належним чином про час та місце судового засідання.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню зі наступних підстав.

Відповідно до ст.74 Сімейного Кодексу України майно чоловіка та жінки, що проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На вказане майно поширюються положення глави 8 Сімейного Кодексу(ст.ст.60-74 СК).

Відповідно до ст.63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст.65 СК України дружина та чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя за взаємною згодою. Дружина, чоловік має право звернутися до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Для укладення одним з подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода одного з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладення договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально засвідчена.

Відповідно до ст.67 СК України дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою договір застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя лише після її виділу в натурі або визначення порядку користування майном.

У відповідності до ст.6 Закону України «Про іпотеку» та п.99 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, чинної на момент укладення договору іпотеки та посвідчення довіреності, майно, що є у спільній власності, може бути передане в іпотеку лише за нотаріально посвідченою згодою усіх співвласників.

Співвласник нерухомого майна має право передати в іпотеку свою частку в спільному майні без згоди інших співвласників зі умови виділення її в натурі та реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 своєї згоди у будь-якій формі (усній, письмовій, нотаріально посвідченій) на передачу в іпотеку вищезазначеної земельної ділянки або на уповноваження ОСОБА_4 на вчинення будь-яких дій від його імені не надавав.

В натурі частка спільного майна ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_2 не виділялась та реєстрація його як окремий об'єкт нерухомості не здійснювалась.

Згідно ст.369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають права уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Статтею 238 ЦК України передбачено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.

В спірному договорі іпотеки відсутні умови, необхідні для його чинності, а саме відсутня нотаріально посвідчена згода ОСОБА_1 на вчинення даного правочину.

Таким чином, порушення загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, спричиняє підстави для визнання недійсним договору іпотеки від 09.11.2005 року.

Відповідно до ч.1,4 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна зі сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановленому законом.

Таким чином, ОСОБА_2, в порушення вимог діючого законодавства, на свій власний розсуд, без письмової нотаріально засвідченої згоди ОСОБА_1, розпорядилася предметом спільної сумісної власності подружжя - земельною ділянкою площею 0,153 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, видавши довіреність від свого імені на імя ОСОБА_4, уповноваживши її розпорядитись вказаною ділянкою, що і зробила в подальшому ОСОБА_4, передавши земельну ділянку, що належить на праві спільної власності в іпотеку ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».

Згідно ст.17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі визнання іпотечного договору недійсним.

Пунктом 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, якщо предметом правочину є майно, яке належить особам на праві спільної сумісної власності, інші співвласники відповідно до ч.2 ст.369 ЦК україни до участі у справі не залучаються, оскільки правочин щодо розпорядження спільним майном вважається вчиненим за згодою всіх співвласників. За відсутності такої згоди, інші співвласники відповідно до ч.4 ст.369 ЦК україни можуть пред'явити позов про визнання такого правочину недійсним.

Частиною 5 п.5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» встановлено, що відповідно до статей 215, 216 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 91, 103, 125, 152, 158, 212 ЗК України, ст.ст. 16, 23, 376, 1167 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати довіреність від 04.11.2005 року видану ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_4, реєстровий №6766, посвідчену приватним нотаріусом Овідіопольського районного округу Одеської області ОСОБА_5 - недійсною.

Визнати договір іпотеки нерухомого майна: земельної ділянки площею 0,153 га, у тому числі по угіддям: 0,153 га рілля, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, надану для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель(присадибна ділянка), укладений 09 листопада 2005 року між публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 від імені якої договір підписано ОСОБА_4, зареєстрований у реєстрі за №6859 та посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 - недійсним.

Стягнути з ОСОБА_2, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», ОСОБА_4 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 214 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: В. К. Кочко