Рішення № 31696961, 06.06.2013, Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 676/1350/13-ц

Номер провадження 2/676/889/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд

Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.

за участю секретаря Якубовської М.Г.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кам'янець-Подільський справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

встановив:

публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк(надалі «ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідно до укладеного договору № DNH4KP70760636 від 25.01.2006 р. відповідачка 25.01.2006 р. отримала кредит у 2951,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 25.01.2008 р. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) складає між ним і банком договір, про свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти(щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов. Відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 22.02.2013 р. у має заборгованість 23358,71 грн., яка складається з: 2456,72 грн. - заборгованість за кредитом; 8472,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10841,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1088,51 грн. - штраф (процентна складова). Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 23358,71 грн. за кредитним договором № DNH4KP70760636 від 2006 року та судові витрати у розмірі 233,59 грн. В суді представник позивача позов підтримала, просить його задоволити. Суду представник позивача пояснив, що відповідачка була ознайомлена з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та погодилась з ними про що вказала в своїй заяві від 25.01.2006 р., нею не своєчасно сплачувались передбачені договором платежі в звязку з чим сплачена нею сума була зарахована як на погашення тіла кредиту, відсотків та пені, Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) передбачено строк позовної давності пять років, востаннє відповідачка сплатила кошти в рахунок погашення боргу в листопаді 2008 р.

Представник відповідача в суді позов не визнав, просить відмовити в його задоволенні, просить суд застосувати строки позовної давності до вимог позивача оскільки кредит є споживчим, просить змінити розмір пені враховуючи ступінь погашення відповідачкою боргових зобовязань. Суду представник відповідача пояснила, що відповідачка не була ознайомлена представником банку з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), їх не підписувала, нею було сплачено в рахунок погашення заборгованості по кредиту 4121,95 грн., в 2009 р. за заявою позивача судом видавався судовий наказ про стягнення заборгованості за вказаним кредитом однак за заявою відповідачки судовий наказ було скасовано, в суді представник банку заявляв, що в неї заборгованості по кредиту не має.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що є донькою відповідачки, була присутня під час укладання відповідачкою кредитного договору 25.01.2006 р., представник банку з Умовами надання кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) їх не знайомив, не надав їм їх екземпляра Умов.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.01.2006 р. між АТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № DNH4KP70760636 згідно якого банк надав, а відповідач отримала кредит у розмірі 2951 грн. на строк до 25.01.2008 р. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом для придбання товарів народного споживання(плеєр DVD, музичний центр, телевізор) в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплати процентів, в обумовлених у заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам строки, а також комісії яка зазначена в Умовах. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з 21 по 28 число кожного місяця позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) в сумі 158,13 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотків, винагороди, комісії, а також інших витрат згідно з умовами.

Згідно п.4.2 Умов, при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 6,00 % на місяць розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом.

Кредитно-заставний договір складається із заяви позичальника № DNH4KP70760636 від 25.01.2006 р., Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка (СТАНДАРТ), ОСОБА_4.

Суд критично оцінює твердження представника відповідача, пояснення свідка ОСОБА_4, що відповідачка не була ознайомлена з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка (СТАНДАРТ), не отримувала їх копії від представника банку оскільки вони спростовуються заявою позичальника ОСОБА_3 № DNH4KP70760636 від 25.01.2006 р. в якій вказано, що вона ознайомилась і згідна з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, виражає свою згоду, що ця заява разом із запропонованими Приватбанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між нею та банком кредитно-заставний договір, підтверджує, що вся отримана нею інформація достовірна. Зазначена заява підписана особисто відповідачкою 25.01.2006 р., що підтверджується приєднаною до матеріалів справи копією заяви(а.с.7 на звороті).

П.3.2.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка (СТАНДАРТ)(надалі «Умов») встановлено, що позичальник зобовязується погашати кредит у порядку та строки відповідно до заяви. П.3.2.3 Умов передбачено, що позичальник зобовязується сплатити відсотки за користування кредитом відповідно до заяви та п.п.4.1, 4.2 даних Умов та тарифів, повну сплату відсотків за користування кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення кредиту. Згідно п.4.1 Умов "за користування кредитом у період з дати укладання даного договору до дати погашення кредиту позичальник щомісяця в період сплати сплачує відсотки в розмірі зазначеному в тарифах та заяві". П.4.2 Умов передбачено, що згідно ст..212 ЦК України, при порушенні позичальником зобовязань по погашенню кредиту, передбачених заявою та п.п. 3.2.2, 3.3.3 даних Умов позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від розміру зазначеному у ОСОБА_4 та заяві. Розраховані відповідно до цього пункту Умов відсотки сплачуються позичальником окремо понад зазначену в заяві суму щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.

Згідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

В порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконала.

Станом на 22.02.2013 р. відповідач має заборгованість по кредитному договору в сумі 23358,71 грн., яка складається з: 2456,72 грн. - заборгованість за кредитом; 8472,13 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 10841,35 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також штрафи відповідно до пункту 5.3 "Умов та правил надання банківських послуг» - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 1088,51 грн. - штраф (процентна складова). Зазначені обставини підтверджуються копією договору, розрахунком заборгованості відповідача за кредитним договором наданим позивачем.

Суд критично оцінює заперечення представника відповідача що кредит відповідачкою погашений повністю оскільки ці твердження спростовуються наданим позивачем розрахунком заборгованості по кредитному договору. При цьому суд враховує, що з наданих представником відповідача квитанцій про сплату коштів на суму 4121,95 грн.(а.с.54, 565-61) 300 грн. відповідачкою було сплачено 25.01.2006 р. безпосередньо магазину за куплений товар(а.с.55), а тому ці кошти не повязані із розрахунками по кредитному договору. Залишок коштів в розмірі 3821,95 грн. сплачено відповідачкою банку як в рахунок погашення заборгованості по кредиту(на погашення заборгованості по тілу кредиту, відсоткам, пені) так і за розрахунково-касове обслуговування(а.с.58 на звороті - 61). Згідно пояснень представника позивача відповідачкою було сплачено в рахунок погашення боргу по кредитному договору 3779,95 грн., з них: на погашення кредиту 494,28 грн., на погашення відсотків 2731,92 грн., на погашення пені 553,75 грн.(а.с.79). Суд критично оцінює розрахунки представника відповідача, щодо розміру відсотків за користування кредитом які мала б сплатити відповідачка по договору адже і умовами заяви від 25.01.2006 р. і п.4.2 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам, як зазначено вище, було передбачено при порушенні Позичальником зобовязань по погашенню кредиту сплату підвищених відсотків у розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості за кредитом, які сплачуються позичальником окремо, понад зазначену в заяві суму щомісячного платежу по кредиту, разом з несплаченим залишком попереднього щомісячного платежу.

Як вбачається із змісту кредитного договору зазначений кредит є споживчим оскільки був наданий відповідачу для придбання товарів народного споживання.

П. 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

У відповідності до ч.1 ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

П.5.5 Умов встановлено, що терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

З даним пунктом боржник погодився, про що свідчить його підпис на заяві та вказаний пункт недійсним не визнано.

Ст. 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Кредитні кошти за договором були надані позичальнику на строк 24 місяці з 25.01.2006 р. по 25.01.2008 р. включно. Останній платіж в сумі 507,18 грн. відповідачкою в рахунок погашення боргу було сплачено 18.11.2008 р.(а.с.54, 61).

Таким чином, перебіг п'ятирічного строку позовної давності починається з 18.11.2008 року, а тому позовні вимоги щодо стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом підлягають задоволенню, як такі, що заявлені в межах строку позовної давності, визначеного сторонами договору.

Що стосується позовних вимог про стягнення на користь позивача пені у розмірі 10841,35 грн. за несвоєчасне виконання боржником своїх договірних зобов'язань в порядку п.5.4 Умов, то суд вважає, що зазначені вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до 5.1 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка (СТАНДАРТ) при порушенні Позичальником будь-якого із зобовязань, передбачених заявою та п.п.3.2.2, 3.2.3. даних Умов, банк має право нарахувати, а позичальник зобовязується сплатити банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу, але не менше 1 грн. за кожний день прострочки платежу. Сплата пені здійснюється в гривні.

Ч.3 ст. 551 ЦК України встановлено, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

П. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»: передбачено, що положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Враховуючи, що представником відповідача було заявлено в суді заяву про зменшення розміру пені, враховуючи ступінь виконання зобовязання відповідачкою, те що нею вже в рахунок погашення кредиту сплачено 3779,95 грн., з них: на погашення кредиту 494,28 грн., на погашення відсотків 2731,92 грн., на погашення пені 553,75 грн.(а.с.79), не надання позивачем доказів, що для нього наступили негативні наслідки через прострочення виконання зобовязання, керуючись загальними засадами цивільного законодавства щодо справедливості та розумності, суд вважає, що заявлений позивачем до стягнення з відповідачки суму пені в сумі 10841,35 грн. слід зменшити до 2400,00 грн.

Згідно ст.549 ЦК України різновидами неустойки є штраф та пеня, які обчисляються у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання та у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, відповідно. Верховний Суд України в постанові 3-88 гс 11 від 09.04.2012 року висловив правовий висновок про те, що стягнення штрафу і пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватись різний набір санкцій.

Відповідно до п.5.3 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

В звязку з цим, на думку суду, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафів відповідно до п.5.3 Умов в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 1088,51 грн. (процентна складова) підлягають задоволенню в повному обсязі.

З врахуванням наведеного суд вважає що вимоги позивача стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 6, 16, 256-257, 259, 264, 267, 549-551, 610, 611, 627, 629, 634, 1048-1050, 1054-1055 ЦК України,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „ПриватБанк (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору № DNH4KP70760636 від 25.01.2006 р. в сумі 14917,36 грн., в т.ч.: заборгованість по тілу кредиту 2456,72 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 8472,13 грн., 2400,00 грн. пеня, 1588,51 грн. штрафи; 149 грн. 17 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

На рішення сторонами може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів до апеляційного суду Хмельницької області через Кам`янець-Подільський міськрайонний суд.

Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного судуВдовичинський А.В