Рішення № 31695074, 03.06.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року Справа № 925/456/13

Господарський суд Черкаської області в складі

головуючого - судді Єфіменка В.В.,

з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,

за участю: прокурора Шевчук Н.В.

та представників сторін:

від позивача - не з?явився,

від відповідача - Дем?янчук І.П. - особисто,

від ІІІ особи (Рубченківської сільради) - не з?явився,

від ІІІ особи (Регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській області) - не з?явився;

від ІІІ особи (ДП "Укрриба") - не з?явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу

за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київський області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Державна екологічна інспекція у Київській області

до Фізичної особи-підприємця Дем'янчука Івана Петровича, м.Жашків,

ІІІ особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

- Рубченківська сільська рада Володарського району Київського області,

- Регіональне відділення Фонду держмайна України по Київській області,

- Державне підприємство "Укрриба", м.Київ,

про відшкодування збитків, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурором з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері подано позов, у якому він просить суд стягнути з відповідача 77 187 грн. 60 коп. збитків, заподіяних внаслідок здійсненого у 2012 році відповідачем самовільного скиду поверхневої води з водного об'єкту - ставу "Рогізнянський", який розташований в адміністративних межах Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області, на розподільчий рахунок №33114331700239 ГУ ДКУ у Київській області з кодом 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

Позовні вимоги мотивовані тим, що перевіркою Державної екологічної інспекції у Київській області дотримання вимог природоохоронного законодавства під час використання водних об'єктів на території Київської області встановлено, що у жовтні 2012 року відповідач самовільно, без будь-яких дозвільних документів здійснив скид води зі ставу "Рогізнянський", що є порушенням ст. ст. 44, 48,49 Водного кодексу України. Розрахунок збитків, заподіяних державі здійснений відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища від 20.07.2009 №389. Факт спричинення зазначених збитків прокурор підтверджує Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Київській області від 12.10.2012 року, розрахунком розміру збитків, заподіяних державі, виконаного державним інспектором з ОНПС у Київській області Русіним В.З.; приписом Державної екологічної інспекції у Київській області від 12.10.2012 з вимогами: погодити дозвіл на право користування земельною ділянкою водного фонду на території Рубченківської сільської ради Володарського району відповідно до вимог чинного законодавства та використовувати водний об'єкт відповідно до вимог чинного законодавства, протоколом та постановою про адміністративне правоворушення від 12.10.2012 № 000827, постановою Володарського РВ ГУ МВС України в Київській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 22.02.2012.

У письмових поясненнях, наданих суду, прокурор повідомив наступне: зазначений водний об'єкт перебуває в оренді відповідача на підставі договору оренди земельної ділянки водного фонду та водного об'єкту, укладеного 23.12.2008 між Володарською райдержадміністрацією та відповідачем; окрім листа Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 10.02.12 № 167, приналежність ставу "Рогізнянський" до водних об'єктів загальнодержавного значення підтверджується листом Державного комітету України по водному господарству від 20.12.04 № МБ/9-756 та наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.97 "Про затвердження переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення".

У письмових поясненнях Державна екологічна інспекція у Київській області (позивач у справі) вказала, що: в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, суть правопорушення: в с. Рубченки відповідач здійснював спеціальне водокористування без дозволу на спеціальне водокористування, чим порушив права державної власності на води (здійснив скид води з водного об'єкту), в частині протоколу "пояснення порушника та його зауваження до змісту протоколу чи мотиви від його підписання" зазначено відповідачем - будуть усунені, та зроблено ним особистий підпис; згідно листа Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області всі водойми Київської області відносяться до водних об'єктів загальнодержавного значення; просить суд позовні вимоги прокурора задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.03.2013 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Рубченківську сільську раду Володарського району Київського області.

У письмових поясненнях голова Рубченківської сільської ради Володарського району Київського області повідомив, що позов прокурора підтримує повністю. Зазначив, що відповідач систематично порушує екологічне законодавство, оскільки, не маючи дозволу на спецводокористування, кожної осені проводить самоправні скиди води як на двох об'єктах, які він орендує, у тому числі став "Рогізнянський", так і на двох інших водних об'єктах, які орендують інші громадяни.

У письмовому відзиві на позов та в судових засіданнях відповідач позов визнав частково і пояснив, що до риборозплідника "Рубченки" входять 5 ставів. Став "Рогізнянський" по каскаду є нижнім і наповнюється водою з 4 верхніх ставів. Став "Рогізнянський" знаходиться за межами населеного пункту. В зв'язку з тим, що риборозплідник "Рубченки" є нерозривним комплексом каскада, це не дає можливості в оформленні дозволу на спецводокористування; розгляд конфліктної ситуації між органами місцевого самоврядування та РДА триває 4 роки по сьогоднішній день в господарському суді Київської області. Протокол про адміністративне правопорушення підписував і штраф сплатив. Обстеження ставу інспектором не велось. Повний скид води відповідач не робив, адже в ставу була риба, залишок води в ставку інспектором не визначався. Враховуючи засушливе літо 2012 року "Рогізнянський" став був заповнений на 60%, тому визначити кількість скинутої води неможливо. 252 тис. куб.м. ця кількість води взята приблизно і не відповідає дійсності, тому відповідач не згідний з розрахунком розміру збитків; скинута відповідачем вода в ставу не є прямим збитком державі, адже відповідач за використання сплатив, скинута вода пішла в використання іншим користувачам, а далі вода поступає в річку Рось, яка потребує поповнення щорічно. Просить суд відмінити штраф з наступних причин: екологічною службою порушена та незрозуміла сама процедура визначення скинутої води, протокол складений в неповній формі, пояснення відповідач на ставку не давав; з 2008 року відповідач здійснює оплату за користування водою згідно договору оренди від 23.12.2008 року; пониження рівня води в ставу не є прямими збитками державі (а.с. 88-90, том 1)

У відзиві на позов, поданому додатково 27.05.2013, відповідач вказав, що згідно наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища № 389 від 20.07.2009, на який посилаються інспектори-екологи (п. 1.4. 2-й абзац), визначено, зокрема: крім протоколу, який встановлює факт порушення, необхідно провести збір та аналіз документів для нарахування збитків (таких документів до розрахунку суду не подано); необхідно визначити фактичний скид води, для цього необхідно зробити заміри залишку води в ставу; необхідно знати який був первісний рівень води в ставу до спуску; цього зроблено не було, тому розрахунок розміру збитків не відповідає дійсності. Самого протоколу, який фіксує скид води недостатньо. Свідчення голови села просить не брати до уваги, оскільки він є зацікавленою особою, має намір на знищення підприємницької діяльності відповідача; дозвіл відповідачем не був взятий, оскільки ціна на нього зросла в десятки разів; в законодавстві є колізії, які будуть усунуті законом про аквакультуру, який скоро вступить у дію. Вважає, що розрахунок збитків повинен бути переконливим та доведеним, а державні установи не повинні створювати додаткових перешкод в наданні дозволів та виготовленні технічної документації підприємцям (а.с. 125-126, том 1).

В судовому засіданні 03.06.2013 відповідач визнав той факт, що для скиду води із орендованого ним водного об'єкта необхідно мати спеціальний дозвіл.

Ухвалою суду від 15 травня 2013 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області та державне підприємство "Укрриба", зобов'язано їх надати докази про водний об'єкт та порядок користування ним, уповноважено позивача на одержання від третіх осіб витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 27 травня 2013 року задоволено заяву представника позивача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд справи на 03 червня 2013 року, повторно зобов'язано учасників процесу подати докази, які були витребувані попередньою ухвалою суду.

Позивач свого представника у судове засідання 03.06.2013 року не направив, вимоги ухвал суду від 15.05.2013 та 27.05.2013 щодо подання до суду документів, попередньо одержаних від третіх осіб - регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та державного підприємства "Укрриба" не виконав. Представник позивача направив суду факсом клопотання, у якому просить відкласти розгляд справи, оскільки позивач надсилає поштою документи, надані ДП "Укрриба" і повідомив, що вони не надійдуть в строк, а в силу об'єктивних причин представник позивача не може з'явитись у судове засідання 03.06.2013 року.

Розглядаючи вищеназване клопотання, суд виходить з того, що повторне нез'явлення представника позивача в судове засідання без надання суду документів про причини неявки вказує на зловживання позивачем процесуальними правами і невиконання ним обов'язків, покладених ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідач до початку судового засідання подав клопотання, у якому просить зобов'язати позивача зробити перерахунок збитків, який відповідав би реально заподіяній шкоді, тоді відповідач буде згідний заплатити за скид води зі ставу "Рогізнянський". Клопотання мотивоване наступним, взятий інспектором при розрахунку 252,0 тис. куб м. води - це об'єм (ліміт) води максимального підпорного рівня води в ставу "Рогізнянський" згідно технічної характеристики водойми з Правил експлуатації; скид води в довкілля без зміни її якісних характеристик в руслових ставках не може відноситися до спеціального водокористування; згідно Режиму роботи водойми, якщо ліміт перевищує максимально допустимого підпорного рівня то водокористувачам необхідно понижувати, тобто скидати воду через гідровузли на 20-30 см нижче підпорного рівня (дощ, таяння снігу, паводок), виходячи з вищенаведеного режиму роботи водойми, став повинен бути наповнений на 80%; враховуючи засушливе літо 2012 року став "Рогізнянський" становив 60% води, про що свідчить відмітка води на водовипускній споруді, на що в першу чергу повинен був звернути увагу інспектор та зафіксувати в акті, щоб визначити залишок води до моменту скиду води; інспектор також не зафіксував залишок води після скиду. Кількість скинутої м.куб. води зі ставу:

Wx = W - первісний остаток води до скиду - W остаток води після скиду

Wx= 150 (60%) - 100 = 50 тис. м. куб. скинуто. Кінцевий розрахунок збитків за 50000 м.куб. становить 15310 грн.

Відповідач вважав неможливим завершення розгляду справи без представника позивача.

Прокурор проти заявленого відповідачем клопотання заперечував, посилаючись на те, що воно не стосується суті спору.

Аналізуючи заявлене клопотання, суд приходить до висновку, що кожна із сторін вже надала суду докази та свій розрахунок розміру збитків. Відтак їх аналіз має здійснюватись тільки у судовому засіданні, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Від імені третьої особи - Рубченківської сільської ради, сільський голова Сікорський М.С. факт скиду води відповідачем без спеціального дозволу підтвердив, а позов прокурора підтримав (а.с. 60 том. 1). В судовому засіданні представник сільської ради не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив.

Від третіх осіб - Регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській області та державного підприємства "Укрриба", повідомлених про час і місце розгляду справи належним чином, представники не з'явились. Неодноразово витребувані судом документи цими третіми особами не надані.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Суд, заслухавши прокурора та відповідача, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступного.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 1 Водного Кодексу України (далі - ВК України) визначено основні терміни, і, зокрема:

водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт);

водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів);

маловоддя - період (фаза) гідрологічного режиму водного об'єкта, при якому спостерігається зменшення його водності, внаслідок чого погіршуються умови забезпечення потреб у водних ресурсах;

рибництво - штучне розведення і відтворення риби та інших водних живих ресурсів;

рибогосподарський водний об'єкт - водний об'єкт (його частина), що використовується для рибогосподарських цілей;

ставок - штучно створена водойма місткістю не більше 1 млн. кубічних метрів;

уріз води - межа води на березі водного об'єкта (берегова лінія).

У п. 3 ч. 1 ст. 5 ВК України визначено, що до водних об'єктів загальнодержавного значення належать: поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і використовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх порядків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 року1264-XII відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Державне управління в галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, районні, обласні ради, органи виконавчої влади та інші державні органи відповідно до законодавства України (ст. 13 ВК України).

Відповідно до ст. 29 ВК України організаційно-економічні заходи щодо забезпечення раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів передбачають, зокрема: видачу дозволів на спеціальне водокористування; встановлення ставок зборів за спеціальне водокористування.

Згідно п. 9 ст. 44 ВК України водокористувачі зобов'язані, зокрема, здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб (ст. 48 ВК України).

Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (ст. 49 ВК України).

Статтею 68 ВК України визначено особливості спеціального водокористування та користування водними об'єктами для потреб рибного і мисливського господарства. Зокрема, на водних об'єктах (їх частинах), які використовуються для промислового добування риби та іншого водного промислу або мають значення для відтворення їх запасів, права водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного господарства та водного промислу. Перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об'єктів (їх частин) визначається Кабінетом Міністрів України. Водокористувачі, яким надано в користування рибогосподарські водні об'єкти (їх частини), зобов'язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об'єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби.

Процедура погодження та видачі юридичним і фізичним особам (далі - водокористувачі) дозволів на спеціальне водокористування визначена Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. N 321 (з посл. змінами). Порядком, зокрема, передбачено, що: Дозволи видаються у разі використання води водних об'єктів: загальнодержавного значення - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (п. 2). Дозволи видаються за клопотанням водокористувачів з обґрунтуванням потреби у воді, яке погоджується: у разі використання поверхневих вод - з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань водного господарства, територіальними органами басейнових управлінь водних ресурсів або обласними виробничими управліннями водного господарства і меліорації (далі - органи водного господарства) (п. 3). Дозволи видаються органами, що зазначені в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання, а органами, зазначеними в абзаці третьому цього пункту, - в установлені ними терміни. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін. У разі відмови у погодженні клопотання або у видачі дозволу водокористувачу надається відповідь з обґрунтуванням причин відмови (п. 4). Спеціальне водокористування може бути: короткотерміновим (до 3 років) - у разі скидання водокористувачем забруднюючих речовин у водні об'єкти в обсягах, що перевищують граничнодопустимі, які встановлюються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями; довготерміновим (від 3 до 25 років) - в усіх інших випадках (п. 6). Видача дозволів та погодження клопотань здійснюються безоплатно (п. 7).

В судовому засіданні встановлено, що предметом спору є шкода, заподіяна при водокористуванні без спеціального дозволу ставком, який входить до складу риборозплідника "Рубченки".

Відповідно до п. 1 спільного наказу Міністерства аграрної політики України та Фонду державного майна України від 06.05.2003 № 126/752 "Про передачу гідротехнічних споруд" до сфери управління Міністерства аграрної політики України передано гідротехнічні споруди, включаючи ставкові рибоводні споруди та пов'язані з ними робочі машини і обладнання, інше майно, яке на момент приватизації не увійшло до статутних фондів господарських товариств.

Наказом Державного департаменту рибного господарства Міністерства аграрної політики України від 09.10.2003 № 288, затверджено акт передачі-приймання гідротехнічних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ "Білоцерківсільрибгосп" на баланс ДП "Укрриба" та закріплено зазначене в Акті майно за ДП "Укрриба" на праві повного господарського відання.

17.06.2004 між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ФО-П Дем'янчуком Іваном Петровичем укладено договір оренди № 77-А ставків та гідротехнічних споруд (далі -Договір оренди) відповідно до якого, актом приймання-передачі балансоутримувач (ДП "Укрриба") передало орендарю (ФО-П Дем'янчуку Івану Петровичу) державне нерухоме майно (гідротехнічні споруди: інв. № 197, № 199, № 200), яке розташоване в с. Рубченки Володарського району Київської області.

Відповідно до підпункту 1 пункту 10 Договору оренди, цей Договір укладено строком на 364 дні, що діє з 01.03.2004 до 27.02.2005 року включно.

Підпунктом 6 пункту 10 Договору оренди визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір оренди вважається продовженим на той самий термін і на тих самих підставах.

Договір оренди неодноразово пролонгувався на новий строк, остання пролонгація відбулася 30.05.2011, відповідно до додаткової угоди № 4 (термін дії Договору оренди продовжено до 27.04.2014).

Оцінюючи посилання прокурора на те, що рішенням господарського суду Київської області від 09.04.2013 року у справі №911/433/13-г визнано недійсним договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого майна), що належить до державної власності від 17.06.2004 р. №77 А, укладений між відповідачем та регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області з урахуванням додаткових угод до договору, в частині передачі в оренду гідротехнічних споруд ст. 1, 2, 3, 4, 5, що знаходяться за адресою: Київська область, Володарський район, с. Рубченки та перебувають на балансі державного підприємства "Укрриба", суд приходить до переконання, що для відповідальності за водокористування без спеціального дозволу, наявність чи відсутність договору оренди не має значення.

Доказів наявності у Дем'янчука І.П. дозволу на спеціальне водокористування ДП "Укрриба" не надало.

На балансі державного підприємства "Укрриба" обліковується державне майно - гідротехнічні споруди риборозплідника "Рубченки" (інвентарний № 200), яке в процесі приватизації не увійшло до статутного фонду ВАТ "Білоцерківсільрибгосп". Риборозплідник розташований на території Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області. До складу риборозплідника відносяться:

- став виросний № 1 - 14 га;

- став виросний № 2 - 5 га;

- став виросний № 1 - 2 га;

- став виросний № 1 - 3,4 га;

- став нагульний водопостачальний - 10 га.

Цільове призначення риборозплідника - вирощування посадкового матеріалу (а.с. 107, том 1).

Ні прокурор, ні позивач не надали суду доказів про те, звідки вони взяли, що ставку присвоєно найменування "Рогізнянський", і не надали доказів того, що за одним із вищеперелічених ставків ДП "Укрриба" нормативним актом закріплено назву "Рогізнянський".

Назва - став "Розгізнянський" з площею 12,8391 га міститься лише в кадастровому плані, який надав суду відповідач та в матеріалх переписки сторін.

Суд враховує, що ні прокурор, ні позивач не навели суду обґрунтованих мотивів того, чому площа ставків, які знаходяться на балансі ДП "Укррирба" відрізняється від площі так званого ставка "Рогізнянський".

Паспорти на водні об'єкти, які входять до складу риборозплідника "Рубченки", ні прокурор, ні позивач, ні третя особа суду не надали.

Відтак, суд критично оцінює посилання сторін на назву ставка - "Рогізнянський" і приходить до висновку, що ця назва є умовною, але яка є зрозумілою для сторін відносно водокористування з водного об'єкта, через який виник спір.

Суд з?ясував, що став "Рогізнянський" є водним об'єктом загальнодержавного значення, перебуває на балансі державного підприємства "Укррриба", що підтверджується листом Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 10.02.12 № 167 заступнику міжрайонного природоохоронного прокурора Київської області на лист №412 від 02.02.12 "Щодо надання інформації", листом Державного комітету України по водному господарству від 20.12.2004 року №МБ/9-756, адресованому Київській облдержадміністрації, наказом Державного комітету України по водному господарству від 03.06.97 року "Про затвердження переліку річок та водойм, що віднесені до водних об'єктів місцевого значення", листом Управління водних ресурсів у м. Києві та Київській області від 22.05.2013 №538 міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області на №1079 вих-13 від 21.05.13 "Про надання інформації" (а.с. 69-70, том 1).

З наданих прокуратурою на вимогу суду пояснень, вбачається, що став "Рогізнянський" перебуває в оренді підприємця Дем'янчука І.П. на підставі договору, укладеного 23.12.2008 між Володарською райдержадміністрацією та відповідачем, зареєстрованого в реєстрі за №2963 (а.с. 66, том 1).

З вищеназваного договору оренди вбачається, що в оренду передається водний об'єкт та земельна ділянка водного фонду загальною площею 22,5855 га, в т.ч. земельна ділянка під водним плесом - 16,1809 га та прибережна захисна смуга - 6,4046 га. Термін оренди - 49 років із 23.12.2008 по 23.12.2057. Цільове призначення - для риборозведення (а.с. 75-76, том. 1).

Відповідач прийняв земельну ділянку за актом прийому-передачі 23.12.2008 (а.с. 77, том 1).

Пунктом 28 вищевказаного договору визначено обов'язок орендаря експлуатувати водний об'єкт у строгій відповідності з умовами, виданими органами водного господарства, Білоцерківським МУВГ… з вимогами Водного Кодексу України та водного законодавства…".

В судове засідання 03.06.2013 відповідач надав копію Правил експлуатації ставу № 10 "рогізнянський", затвердженого 2.03.05 Білоцерківським управлінням меліорації і водного господарства (далі -Білоцерківський водгосп). Затверджені Правила експлуатації містять відомості про те, що став "Рогізнянський" площею 14,0 га знаходиться на території Рубченківської сільської ради Володарського району Київської області. Ці Правила експлуатації містять загальні відомості про водойму, в т.ч. основні параметри ставка:

довжина /м/ - 950

ширина середня /м/ - 150

глибина середня /м/ - 2,0

площа водного дзеркала /га/ - 14,0

об'єм води (тис.м.куб) - 280,0 ( а.с. 3-6 том 2).

Із затвердженого Білоцерківським водгоспом документа під назвою "Режим роботи водойми" вбачається, що:

- скид води дозволяється при наявності дозволу на спеціальне водокористування;

- скид води необхідно погодити з Білоцерківським УМСВГ.

Згідно наданої прокурором копії Правил експлуатації ставу № 10 "Рогізнянський" та Режиму роботи водойми - ставу №10 "Рогізнянський", затверджених Білоцерківським виробничим управлінням меліорації і водного господарства, об'єм води - 252 тис. м. куб. (п. 2.2. Правил); інформацію про рівні і витрати води в водоймі передавати в БУВР р. Рось по тел., на вимогу органів водного господарства в разі необхідності (на період паводку, повеней, посухи) проводити скиди води згідно з розробленими режимами роботи для водного об'єкту (розділ 4 "гідрометричні роботи" Правил); водойма повинна бути заповнена водою до нормального підпертого рівня, скид води дозволяється при наявності дозволу на спеціальне водокористування, скид води необхідно погодити з Басейновим управлінням водних ресурсів річки Рось; при проходженні весняної повені і дощових паводків рівень води завчасно понижувати на 20-30 см. від нормального рівня (п. 1, 2, 3, 4 Режиму роботи водойми - ставу "Рогізнянський") (а.с. 138-141,том 1)

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що для водокористування водними об'єктами, які входять до складу риборозплідника "Рубченки", в тому числі і для скиду води із ставка "Рогізнянський" відповідач зобов'язаний був отримати дозвіл на спеціальне водокористування, а сам скид води погодити з Білоцерківським водгоспом.

В судовому засіданні 03.06.2013 відповідач визнав, що здійснив скид води зі ставка "Рогізнянський" без спеціального дозволу, однак не згідний з розрахованою сумою збитків, що заявлена у позові до стягнення, оскільки в жодних документах інспектором не зафіксовані та не відображені необхідні заміри для здійснення такого розрахунку, тому підтримав подане ним клопотання про зобов'язання судом позивача зробити перерахунок збитків, який би відповідав би реально заподіяній шкоді; визнав суму збитків, яка відображена ним у власному розрахунку, що поданий до суду та відповідає об'єктивним обставинам. Пояснив. що скид води здійснив не у повному обсязі, а 100 тис. куб.м. води залишалося в ставу для вилову риби; вказав, що акт перевірки фіксує лише факт скиду води, але не розміри скиду; при підписанні акту перевірки відповідачу не були роз'яснені наслідки цього підписання.

У своєму позові прокурор посилається на те, що відповідач без дозволу на спеціальне водокористування здійснив скид води зі ставу "Рогізнянський", що є порушенням ст. ст. 44, 48 Водного кодексу України. Свої доводи прокурор підтверджує актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державної екологічної інспекції у Київській області від 12.10.2012 року, протоколом №000827 від 12.10.2012 про адміністративне правопорушення, постановою про накладення адміністративного стягнення від 12.10.2012 №000827, квитанцією № 1142/з55 від 16.10.2012 про сплату відповідачем 136,00 грн. адміністративного стягнення у вигляді штрафу, приписом Державної екологічної інспекції у Київській області від 12.10.2012 відповідачу.

15 жовтня 2012 року за № 53 позивач направив відповідачу претензію про відшкодування збитків у сумі 77187,6 грн., заподіяних державі, внаслідок самовільного скиду поверхневої води з ставу "Рогізнянський" в межах Рубченської сільради Володарського району Київської області, яку відповідач не задовольнив.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20 липня 2009 року N 389 затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Згідно розділу IX Методики розрахунок розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), грн, здійснюється за формулою

Зсам = 100 х W х Тар, (23)

де W - об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води)), м3;

Тар - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання води, встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення (для води з лиманів - розмір, грн/100 м3, аналогічний ставці збору за спеціальне використання поверхневих вод для показника "Інші водні об'єкти", встановленої статтею 325 Податкового кодексу України на дату виявлення порушення) (п. 9.1. Методики).

Фактичний об'єм води, що використана самовільно без дозвільних документів (дозволу на спеціальне водокористування та/або спеціального дозволу на користування надрами (підземні води), визначається на основі даних: первинної документації, статистичної звітності, ліміту забору та використання води, індивідуальних норм водоспоживання та водовідведення або довідки суб'єкта господарювання за підписом керівництва, завіреної печаткою (п. 9.2. Методики)

Відповідно до ст. 325.5.1 Податкового кодексу України в редакції 02.10.2012, що діяла на дату встановлення порушення, ставка збору за спеціальне використання води для потреб рибництва становлять: 30,63 гривні за 10 тис. куб. метрів поверхневої води.

Щодо розрахунку збитків, заподіяних державі відповідачем, прокурор виходить з наступного:

Розрахунок збитків, заподіяних державі відповідачем, здійснений державним інспектором позивача такий:

З.с.в.= W х Тар х 100 = 252000 х 30,62/10000 х 100 = 77187,6

З'ясовуючи обґрунтованість розрахунку збитків, наданого суду прокурором і позивачем, суд встановив таке.

В наданому прокурором договорі оренди визначено площу земельної ділянки під водним плесом - 16,1809 га. А в Правилах експлуатації водойми - 14,0 га, а за кадастровим планом відповідача - 12,8391 га.

В акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.10.2012 зазначено, що водойма площею 12,6392 га, а відповідно до Правил експлуатації водного об'єкту, об'єм самовільно скинутої води становить 252 тис. куб.м.

Проте, згідно пункту 2.2., наданих відповідачем, Правил експлуатації ставу № 10 "Рогізнянський", затверджених 2.03.05 Білоцерківським водгоспом, основні параметри ставу, зокрема: площа водного дзеркала - 14,0, об'єм води - 280 тис. м. куб. ( а.с. 4, том 2). А п. 2.2. правил експлуатації ставка без дати, затвердженого Білоцерківським водгоспом, надані прокурором, містять відомості: площа водного дзеркала теж 14,0 га, а об'єм води - 252 тис.м.куб.

Порядок організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства (далі - Порядок) затверджено Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 (із послідуючими змінами).

Пунктами 1.4; 4.4.; 4.6; 4.7; 4.11 Порядку, зокрема встановлено, що: акт перевірки - документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища. та його дотримання; об'єкт перевірки - підприємства, цехи, виробничі майданчики, обладнання, установки, території тощо, які експлуатуються суб'єктами господарювання, в тому числі споруди та інші об'єкти, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище (в тому числі їх розміщення, проектування, будівництво, реконструкція та введення в дію), об'єкти природно-заповідного фонду (п. 1.4.). Під час проведення перевірки перевіряються наявність та чинність дозвільних документів, які підтверджують право на здійснення господарської діяльності, пов'язаної з використанням природних ресурсів (розміщення відходів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, викиди в атмосферне повітря з стаціонарних джерел, спеціальне використання природних ресурсів), транскордонним переміщенням об'єктів рослинного й тваринного світу, та інших документів, необхідних для здійснення перевірки (п. 4.4.). При здійсненні перевірок на об'єктах, діяльність чи експлуатація яких пов'язана із впливом на довкілля шляхом викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти, розміщення відходів, забруднення ґрунтів, проводиться перевірка здійснення суб'єктом господарювання інструментально-лабораторних вимірювань при виробничому контролі за дотриманням встановлених нормативів, а також, у разі необхідності, здійснення відбору проб та інструментально-лабораторні вимірювання за дотриманням суб'єктами господарювання встановлених нормативів (п. 4.6.). Державні інспектори під час здійснення перевірок мають право: вимагати усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища; відбирати зразки продукції, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного контролю, відповідно до закону; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного контролю; давати обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом (п. 4.7.). Перевірка проводиться за оригіналами або належним чином оформленими копіями документів, наданими керівником або уповноваженою ним особою суб'єкта господарювання, щодо якого здійснюється перевірка. У разі виявлення фальсифікацій або підробок документів державні інспектори зазначають про це в акті перевірки та передають відповідні матеріали до правоохоронних органів згідно із законодавством (п. 4.11).

Перевіряючи зміст Акта перевірки від 12.10.2012 на відповідність вимогам Порядку, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 № 464 суд приходить до висновку, що при наявності вище перелічених розбіжностей у документах, які фіксують параметри водного об'єкта, яким користується відповідач, інспектори позивача були зобов'язані відобразити в Акті перевірки дійсні параметри водного об'єкта на час перевірки. Тільки після цього можна було зробити висновок про фактичний об'єм води, скинутий відповідачем без спеціального дозволу.

Акт перевірки взагалі не містить відомостей про назву та основні параметри водного об'єкта, про дату і час скиду води; уріз води в день перевірки та про наявність чи відсутність маловоддя під час перевірки.

Доводи відповідача про залишок води у ставку об'ємом 100 тис. куб.м ні прокурором, ні позивачем не спростовані.

Акт перевірки не містить відомостей про способи та методи інструментально-лабараторних вимірювань під час перевірки, а також про те, за якими саме критеріями, перевіряючи, вирахували, що об'єм скинутої води становить 252 тис.м.куб.

Розрахована інспектором сума збитків, заявлена прокурором у пред?явленому позові не доведена належними і допустимими доказами.

Відповідач не погодившись з розрахунком збитків, що заявлені до стягнення у позові з нього, обґрунтовуючи, надав суду власний розрахунок завданих ним збитків за 50000 м.куб відповідно до методики у розмірі 15310 грн.

Суд, виходячи з вищевикладеного вважає, що сума збитків, яка заявлена у позові до стягнення, не є повністю доведена, оскільки для розрахунку збитків, за об'єм води, що скинута самовільно без дозвільних документів прокурором і позивачем взята необґрунтована цифра - 252 тис. м. куб. В той же час, прокурором та позивачем не надано жодного документу, в якому зафіксовано, який об'єм води ставу був до скиду води та після скиду води, і таким чином позивачем не доведено об'єм скинутої самовільно води зі ставу у розмірі 252 тис.м.куб.

Відповідачем наданий обґрунтований розрахунок збитків з посиланням на фактичні обставини та матеріали справи.

Суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 15 310 грн. збитків. В іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Згідно п. 2.2.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року N 3674-VI ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

З огляду на вищевикладене, з відповідача підлягає стягненню у державний бюджет України судовий збір в розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати станом на 01.01.13, що становить 1720 грн. 50 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути 15 310 грн. збитків з фізичної особи-підприємця Дем'янчука Івана Петровича (ідентифікаційний номер 1778517939, Черкаська область, м. Жашків, вул. Костромська, 30) на розподільчий рахунок №33114331700239 ГУ ДКУ у Київській області за кодом 24062100 "Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності".

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути 1720 грн. 50 коп. судового збору з фізичної особи-підприємця Дем'янчука Івана Петровича (ідентифікаційний номер 1778517939, Черкаська область, м. Жашків, вул. Костромська, 30) в доход державного бюджету через державну податкову інспекцію у Жашківському районі (вул. Щорса, 5, корпус 2, м. Жашків) із зарахуванням на рахунок №31213206783002, отримувач - УДКСУ у м. Черкаси, код - 38031150, банк - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО - 854018, код бюджетної класифікації - 22030001.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 денного строку з дня складення повного тексту рішення.

Суддя В.В. Єфіменко

Повне рішення складено та

підписано 07.06.2013