Постанова № 31693095, 31.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1573/13-а

31 травня 2013 року 11год. 35хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув

відповідача: представник не прибув третьої особи відповідача: представник ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_2

доВідділу Державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі про визнання дій протиправними та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі - ОСОБА_2) звернулася до суду з адміністративним позовом до Відділу Державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції (надалі - ВДВС Радивилівського РУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Пенсійного фонду в Радивилівському районі (надалі - УПФУ в Радивилівському районі), про визнання протиправними дій щодо відкриття виконавчого провадження ВП №37538249 з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області №Ф-100 від 25.02.2013 року, визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №37538249 від 15.04.2013 року, зупинення здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №37538249 з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області №Ф-100 від 25.02.2013 року.

На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що державною виконавчою службою прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вимоги УПФУ в Радивилівському районі про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4572,42 грн. Позивач вважає, що підстав для відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги органу Пенсійного фонду про стягнення недоїмки у відповідача не було, оскільки дана вимога не є виконавчим документом. Крім того, позивач вказує на ту обставину, що оспорювана постанова про відкриття виконавчого провадження містить ідентифікаційний код ОСОБА_2, хоча остання відмовилась від його використання.

В судове засідання позивач не прибула. У позовній заяві зазначила, що просить розгляд справи здійснювати за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не прибув. До початку розгляду справи надав письмові заперечення проти позовних вимог, в яких зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем прийнята на підставі повноважень та на виконання вимог закону. Просив у задоволенні позову відмовити повністю. У письмових за печеннях вказав, що просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника державної виконавчої служби.

Представник третьої особи в судовому засіданні проти позовних вимог заперечила. На обґрунтування своїх заперечень пояснила, що в силу положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року вимога Пенсійного фонду є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника третьої особи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судом встановлено, що 15.04.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречком І.К. винесено постанову ВП №37538249 про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області №Ф-100 від 25.02.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4572,42 грн. (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року (надалі - Закон №606-XIV), виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону №606-XIV, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Частиною 2 вказаної статті визначено перелік виконавчих документів, що підлягають виконанню державною виконавчою службою, до якого зокрема віднесено рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу (п. 8).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2013 року ОСОБА_2, як фізичною особою-підприємцем, що обрала спрощену систему оподаткування, було подано до органу Пенсійного фонду звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, в якому самостійно обчислено суму єдиного внеску до сплати у розмірі 4572,42 грн. (а.с. 30-31).

25.02.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області складено та надіслано ОСОБА_2 вимогу №Ф-100 від 25.02.2013 року про сплату боргу з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 4572,42 грн. (а.с. 6, 25-27).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, встановлено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 року (надалі - Закон №2464-VI).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з пп. 1, пп. 2 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.

Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яку затверджена Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року №21-5, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 року за №994/18289 передбачено, що платники - фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності суму єдиного внеску та сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік (пп. 4.6. п. 4.1. розділу IV).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI, недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з абз. 1-2 ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI, територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Частиною 5 вказаної статті передбачено, що вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.

З системного аналізу наведених норм вбачається, що вимога органу Пенсійного фонду є виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню державною виконавчою службою у відповідності до положень Закону №606-XIV.

Таким чином, оспорювана постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Радивилівського районного управління юстиції Бречка І.К. ВП №37538249 від 15.04.2013 року про відкриття виконавчого провадження з виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області №Ф-100 від 25.02.2013 року є правомірною та такою, що прийнята на підставі і в межах повноважень державного виконавця, у спосіб, що передбачений законом.

Не підлягають увазі твердження позивача щодо неправомірності вказаної постанови внаслідок зазначення у ній ідентифікаційного номера платника податків, від використання якого ОСОБА_2 відмовилась.

Копією паспорта позивача підтверджується, що 25.03.2012 року Радивилівським відділенням Дубенської ОДПІ ОСОБА_2 надано дозвіл на здійснення будь-яких платежів за серією і номером паспорта (а.с. 5).

Водночас, вимога Управління Пенсійного фонду України в Радивилівському районі Рівненської області №Ф-100 датована 25.02.2013 року, тобто до дати відмови позивача від використання ідентифікаційного номера платника податків.

Тому дана вимога містить ідентифікаційний номер позивача.

Пунктом 3 частини 1 статті 18 Закону №606-XIV встановлено, що у виконавчому документі зазначається індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України.

За наведених обставин, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Згідно положень частини 2 статті 94 КАС України, судові витрати на користь відповідача, який є суб'єктом владних повноважень, із позивача не присуджуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову, - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Гломб Ю.О.