Рішення № 31693005, 04.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1665/13

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова, м. Львів в інтересах держави в особі:

позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" ЛТД, м. Львів

про: стягнення заборгованості в сумі 839 212,60 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від прокурора: Телюк Г.В. - прокурор

від позивача: Шмотолоха О.П. - спеціаліст (Довіреність №23-95 від 20.08.2012р.)

від відповідача: не з"явився

Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Фіксація судового процесу не проводилась. У судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позов заявлено Прокурором Шевченківського району м. Львова, м. Львів в інтересах держави в особі: позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м. Львів до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" ЛТД, м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 839 212,60 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.04.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.05.2013р.

Ухвалою суду від 21.05.2013р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013р., з підстав викладених у вказаній ухвалі.

У судовому засіданні 04.06.2013р. представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги, просили їх задоволити.

Відповідач у судове засідання 04.06.2013р. повторно явку повноважного представника не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, що підтверджується копією реєстру №650 на відправлення рекомендованої кореспонденції з повідомленням за 24.05.2013р. господарського суду Львівської області.

Докази вручення ухвали суду від 30.04.2013р. та від 21.05.2013р. станом на 04.06.2013р. в матеріалах справи відсутні.

За змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку „Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду (абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р.).

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

08.12.2008р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 167 про сплату інвестиційного внеску.

Відповідно до умов п. 2.2 вказаного договору, відповідач зобов"язувався сплатити кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 1099015,74грн., зокрема:

- 50000,00грн. до початку будівництва (реконструкції, перепрофілювання) до 25.12.2008р.;

- 209803,15грн. до 25.12.2009р.;

- 209803,15грн. до 25.12.2010р.;

- 209803,15грн. до 25.12.2011р.;

- 209803,15грн. до 25.12.2012р.;

- 209803,15грн. до 25.12.2013р.

Однак, в порушення умов договору відповідач не сплатив пайових внесків на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова на загальну суму 839212,60грн.

Позивач направляв відповідачу листи від 06.04.2011р. №23-вих-450, від 22.03.2012р. №23-885 та від 23.04.2012р. №23-1279 з вимогою про перерахування коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова, які залишені останнім без відповіді та задоволення.

Суд заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені ст. 11 ЦК України, зокрема, вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

У ч. 2,3,5 ст 40 Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності" зазначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Відтак, укладений договір № 167 від 08.12.2008р., невиконання умов якого відповідачем, є предметом спору і є обов"язковим до укладення у відповідності до приписів ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України, за яким укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір про сплату інвестиційного внеску № 167 від 08.12.2008р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 839212,60грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України, зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами Закону України „Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст. ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскона" ЛТД (79044, м. Львів, вул. Генерала Чупринки, 44, ідентифікаційний код 19165672) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, ідентифікаційний код 34814859) 839212,60грн. основного боргу та 16784,25грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.