Рішення № 31692916, 04.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.13 Справа № 914/1343/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Березовиця, Тернопільська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Транс", с. Зимна Вода, Львівська область

про: стягнення 13072,34 грн. заборгованості та 1822,00 грн. витрат понесених на правову допомогу адвоката

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Заяв про відвід судді не подавалось. Фіксація судового процесу не проводилась. У судовому засіданні 04.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, смт. Березовиця, Тернопільська область до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Транс", с. Зимна Вода, Львівська область про стягнення 13072, 34 грн. заборгованості та 1822,00 грн. витрат понесених на правову допомогу адвоката.

Ухвалою суду від 11.04.2013р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.05.2013р.

Ухвалою суду від 14.05.2013р. розгляд справи відкладено на 04.06.2013р., з підстав викладених у вказаній ухвалі.

Позивач у судове засідання 04.06.2013р. явку повноважного представника не забезпечив, однак направив заяву б/н від 28.05.2013р. (вх. №20418/13 від 04.06.2013р.), якою просив долучити до матеріалів справи документи, що підтверджують направлення позовної заяви з додатками на юридичну адресу відповідача, а також просив розглядати справу без участі повноважного представника, за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач повторно в судове засідання 04.06.2013р. явку повноважного не забезпечив, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення від 17.05.2013р.

У відповідності до вимог ст. 69 ГПК України, спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Строк вирішення спору завершується 08.06.2013р. Оскільки, за час розгляду справи сторонами не було подано клопотання про продовження строку його вирішення, в суду відсутні підстави для подальшого відкладення розгляду справи поза межами двохмісячного строку, встановленого для вирішення спору.

У зв'язку з тим, що відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

17.10.2012р. між позивачем та відповідачем укладено Договір-заявка №17/10/12.ЮГ на перевезення вантажу у міжнародному сполученні, за мрашрутом Шкопау (Німеччина) - м. Київ.

Вартість перевезення, за умовами Договору-заявки №17/10/12.ЮГ від 17.10.2012р. становить 1850 євро по курсу на день розвантаження.

Умови оплати, сторони узгодили в Договорі-заявці наступним чином, по банку через 20 днів по отриманню оригіналів документів.

На виконання умов договору, позивач надав відповідачу послуги за перевезення вантажу у міжнародному сполученні, за мрашрутом Шкопау (Німеччина) - м. Київ, що підтверджується накладною CMR від 27.10.2012р., відповідно до графи 24 є відмітка вантажоодержувача ПАТ „Укрпластик" про отримання вантажу 30.10.2012р.

Курс євро 30 жовтня 2012 року становив 1030,9371 грн. за 100 одиниць. Відтак, 1850 євро складає 19072,34грн.

03.11.2012р. позивач направив відповідачу лист з оригіналами документів.

07.02.2013р. відповідач частково сплатив суму заборгованості в розмірі 6000,00грн., що підтверджується банківською випискою за 07.02.2013р.

Станом на період звернення позивача до господарського суду Львівської області, заборгованість відповідача становить 13072,34грн.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 11 ЦК України).

Транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Згідно із ст. 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

За договором перевезення вантажу, відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України, одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із матеріалами справи, позивач свої зобов'язання щодо надання послуг за Договором - заявкою №17/10/12.ЮГ від 17.10.2012р. виконав повністю, відповідачем оплата за надані послуги здійснена частково, в результаті чого виникла заборгованість в сумі 13072,34грн. Відповідач дану обставину не заперечив, доказів зворотнього суду не надав.

Крім цього, позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 1822,00грн., які понесені ним у зв"язку із підготовкою позовної заяви до суду та юридичного супроводу справи, про що укладено договір доручення 01.03.2013р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатом ОСОБА_2.

Відповідно до вказаного договору доручення від 01.03.2013р. та акту приймання-передачі наданих послуг №1/03 від 22.03.2013р. оплата за надані послуги проводилась Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_2 за витрачений час, тобто, погодинно. На виконання необхідних дій по виконанню договору адвокатом ОСОБА_2 витрачено 17 годин 05 хвилин на загальну суму 1822,00грн., відповідно в підрахунку за одну годину вартість послуг становить 106,86грн.

Розглянувши дану вимогу суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає задоволенню частково з огляду на наступне.

Відповідно до вимог статті 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень наданих їм законом та установчими документами, через свого представника.

Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", яка зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг лише адвокатом, а не будь-яким представником.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій (п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

До матеріалів справи долучено квитанцію до прибуткового касового ордеру № 01/03 від 22.03.2013р. про сплату 1822,00грн. адвокату ОСОБА_2 на підставі Договору доручення №б/н від 01.03.2013р., договір доручення 01.03.2013р., акт приймання - передачі наданих послуг №1/03 від 22.03.2013 та Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 16.05.2008р., видане ОСОБА_2 на підтвердження дійсності понесених позивачем витрат по оплаті наданих послуг адвокатом.

Згідно із матеріалами справи, адвокат ОСОБА_2 не брав участі у судових засідання 14.05.2013р. та 04.06.2013р., не подавав жодних клопотань чи пояснень.

Враховуючи те, що ціна даного позову без врахування заявлених до стягнення витрат на послуги адвоката становить 13072,34грн. суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на оплату послуг адвоката в сумі 1822,00грн. є неспіврозмірним до ціни позову та є надмірно завищеним. При цьому, зважаючи на погодинний розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2013р., затверджений Законом України „Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012р., який становить з 01.01.2013р. - 30.11.2013р. 06,88 грн., суд також враховує необхідні затрати праці на підготовку позовних матеріалів по даній справі, виходячи з того, що даний спір за своїм характером не відноситься до категорії складних.

Вирішуючи питання про розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абз. 2,3 п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Таким чином, суд вважає за доцільне частково задоволити вимогу позивача про стягнення витрат на оплату послуг адвоката та зменшити до 900,00грн., що відповідає усталеній практиці розміру таких витрат, враховуючи категорію спору. Вказана сума, на переконання суду, відповідає принципам співрозмірності і розумної необхідності витрат на оплату послуг адвоката для даної справи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, документально підтвердженими і такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно із вимогами ст. 49 ГПК України.

Враховуючи викладене, керуючись вимогами ст.ст. 11 ЦК України, ст. ст. 174, 193, 307 ГК України, ст.ст. 28, 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82, 84 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лев Транс" (81130, Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Кривоноса, 3, ідентифікаційний код 35472228) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 13072,34грн. основного боргу, 900,00грн. витрат на оплату послуг адвоката та 1720,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 07.06.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.