Рішення № 31692369, 30.05.2013, Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/50/13- ц

Провадження № 2/499/252/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"30" травня 2013 р. смт. Іванівка

Іванівський районний суд Одеської області

в складі : головуючого судді Погорєлова І.В.

при секретарі Іваницькій І.Р.

за участю прокурора Гоменюк О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Суворівської районної державної адміністрації м.Одеси про позбавлення батьківських прав , про призначення опікуна про стягнення аліментів на утримання дитини , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Суворівської районної державної адміністрації м.Одеси про позбавлення батьківських прав , про призначення опікуна про стягнення аліментів на утримання дитини посилаючись на те , що він з 4-х місячного віку доглядає та виховує малолітню дитину, яка позбавлена батьківського піклування - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Мати дитини, ОСОБА_2 проживає окремо від дитини не цікавиться її вихованням, не приймає участі в утриманні доньки, не спілкується з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, байдужа до фізичного та духовного розвитку дитини , ставлення її як особистості.

Відповідно до характеристики , наданої Червонознамянською сільською радою Іванівського району одеської області ОСОБА_2 характеризується як така, що не має роботи, веде аморальний спосіб життя, пиячить, не має власного житла, поживає у будинку своєї матері, де відсутня електроенергія, опалення та продукти харчування, сім'я перебуває на обліку як неблагополучна.

За час проживання з дитиною у відповідача склалися приязні стосунки та він бажає встановити над нею опіку. Позивач є працездатним , має роботу та постійний заробіток, забезпечений власним житлом.

Позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав, призначити його опікуном та стягувати з відповідачки аліменти на утримання дитини у відповідності до ч.2 ст.166 СК України.

В судовому засіданні позивач на позовних вимогах наполягав .

Представник служби у справах дітей Суворівської районної державної адміністрації м.Одеси підтримав заявлені вимоги надав висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо її дитини ОСОБА_3 та призначення позивача опікуном над дитиною, просили справу слухати у їх відсутність.

Відповідачка у судовому засіданні позов визнала, заперечень не мала.

Суд, заслухавши сторони по справі, дослідивши письмові матеріали справи та з урахуванням положень ст. 60 ЦПК України, де зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, та ст. 11 ЦПК України, згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказі в сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а тому на запитання суду про надання інших доказів, крім наданих, чи неможливості їх витребування і необхідність цієї дії судом, встановлено, що всі докази надані, а тому суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідачка по справі ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження.

З 4-х місячного віку доглядає та виховує малолітню дитину, яка позбавлена батьківського піклування позивач по справі ОСОБА_1.

Мати дитини, ОСОБА_2 проживає окремо від дитини не цікавиться її вихованням, не приймає участі в утриманні доньки, не спілкується з дитиною в повному обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, байдужа до фізичного та духовного розвитку дитини , ставлення її як особистості.

Відповідно до характеристики , наданої Червонознамянською сільською радою Іванівського району одеської області ОСОБА_2 характеризується як така, що не має роботи, веде аморальний спосіб життя, пиячить, не має власного житла, поживає у будинку своєї матері, де відсутня електроенергія, опалення та продукти харчування, сім'я перебуває на обліку як неблагополучна.

За час проживання з дитиною у відповідача склалися приязні стосунки та він бажає встановити над нею опіку. Позивач є працездатним , має роботу та постійний заробіток, забезпечений власним житлом.

Зазначені факти підтвердженні в судовому засіданні письмовими доказами та визнаються відповідачкою по справі.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України , обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачка не приділяє уваги фізичному та духовному розвитку, матеріальному забезпеченню своєї дитини, байдужа до її зростання та розвитку, ні усно , ні письмово з дитиною не спілкується .

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»: «Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України».

Верховний Суд України в ч.2 п.16 Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»№ 3 від 30.03.2007 року наголосив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Таким чином, суд погоджується із підставою щодо позбавлення відповідачки батьківських прав, яка зазначена позивачем в судовому засіданні, а саме: ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Враховуючи положення п. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, у відповідності до якого регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дітей, позицію представника служби у справах дітей , представника прокуратури Іванівського району Одеської області , які підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч.3 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування і призначає опіку за поданням органу опіки та піклування.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 166 Сімейного кодексу України особа, яка позбавлена батьківських прав не звільняється від обов'язку щодо утримання дітей, та згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Позивачем по справі поставлена вимога про стягнення аліментів у розмірі 400 гривень щомісячно починаючи з дня подання позову.

Відповідно ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має не регулярний, мінливий дохід, суд за заявою платника чи одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути менш, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини в розмірі 400 гривень щомісячно , починаючи з 17 січня 2013 року і до повноліття дитини.

Дослідивши обставини справи та висновок служби у справах дітей суд вважає, що позов підлягає задоволенню .

Виходячи з наведеного , враховуючи позовні вимоги, суд вважає , що позов підлягає задоволенню, так як на батьків покладено законом обов'язок по утриманню своїх неповнолітніх дітей до їх повноліття та наявні для того законні підстави та обставини, на які посилався позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, доведені в судовому засіданні належними та допустимими доказами у відповідності до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України , якщо позивача на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Позивач відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання позову про стягнення аліментів , тому відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки судовий збір в дохід держави.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись п.1(2)ст.164 , ст 165,166,180 СК України , ст.ст. 10 ,14, 57, 60, 212, 213 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа служба у справах дітей Суворівської районної державної адміністрації м.Одеси про позбавлення батьківських прав , про призначення опікуна про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 розмірі 400 гривень щомісячно з 17 січня 2013 року до повноліття дитини , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі 229,40 гривень на рахунок: 31217206700200; найменування рахунку -Іванівський район 22090200; банк -ГУДКУ в Одеській області; МФО-828011; код за ЄДРПОУ - 37801601.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Іванівський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СуддяІ. В. Погорєлов